Твір на тему :”У народі кажуть:не все те золото, що блищить. Ми часто женемося за красивим і блискучим, а згодом, коли ним заволодіємо, не дістаємо від того насолоди. Яка ж краса справжня?”

Прикро усвідомлювати той факт, що більшість з нас марнує своє життя задля сумнівних цінностей: наразі люди занадто багато уваги приділяють словам “за вдяганкою зустрічають”, повністю забуваючи при цьому про другу частину цього вислову. Адже, як кожному відомо, вона має глибокий сенс : “за знаннями проводжають”, тож ми маємо розуміти, що для кожної людини найважливішим має бути збагачення духовною красою.
Тоді що ж не так із нашим сучасним суспільством, якщо ми радо бруднимо руки болотяною тванню, аби підняти з болота черговий

шматок блискучого непотребу, а за кілька хвилин, як малюки, кидаємо його назад й спрагло шукаємо нову забавку?

Я думаю, що пояснення криється у кількох причинах.

По-перше, люди звикли простувати легшим. Простішим шляхом, а не торувати власний. Я маю на увазі, що набагато легше створити привабливу обгортку, яка зацікавить покупців, аніж попрацювати над змістом.

По-друге, це пов’язано із нашим менталітетом, оскільки сучасне суспільство діє так само, як і головні герої твору Ірен Роздобудько “Останній діамант міледі”: протягом багатьох десятиліть люди не помічали, що за бабусиним спадком, замотаним у кількадесят

хустинок, криється діамант. Чи не так відбувається і зараз? Люди звикли навішувати наліпки, штампувати враження замість того, щоб належним чином зрозуміти, дослідити, пояснити щось, адже так значно простіше.

По-третє, боляче це казати, проте іноді особі потрібно занадто багато часу, щоб усвідомити справжню вартість того, що знаходиться перед нею, а доволі часто це стає фатальною помилкою, яка призводить до того, що ми втрачаємо найдорожче.
Я абсолютно впевнена, що справжня краса існує в незаплямованих думках, щирих враженнях, хорошій поведінці, а не в одязі чи зовнішності. Наприклад, те, що Павлик з оповідання Спиридона Черкасенка “Маленький горбань” мав вади, не завадило йому врешті-решт знайти справжнього друга.

У моєму житті, наприклад, була ситуація, коли я ледь не допустила помилку, проте вчасно зрозуміла, що краса обличчя прийдешня й швидкоплинна, тож нам варто побільше звертати уваги на духовну красу, оскільки духовність та моральність – справжні окраси людства.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему :”У народі кажуть:не все те золото, що блищить. Ми часто женемося за красивим і блискучим, а згодом, коли ним заволодіємо, не дістаємо від того насолоди. Яка ж краса справжня?”