Твір на тему: “Простаки сьогодні – хто вони?” за повістю Вольтера “Простак”

Жан-Франсуа Аруе відомий у всьому світі як філософ, письменник, поет, драматург, вчений, захисник свободи і просвітитель Вольтер. “Це була не людина, це був – час” – так сказав про нього В. Гюго. Вольтер щиро вірив в ідею мудрого короля, але врешті решт розчарувався в цій ідеї, бо побачив, що Фрідріх II, який був його ідеалом, на мав ніяких якостей, що повинні бути притаманні мудрому і справедливому правителю. В основу майже кожного твору Вольтера покладалася конкретна теза або філософська проблема, яку філософ намагався або заперечити,

або ствердити, або спонукав читачів до глибоких роздумів. Він, як справжній художник, вірив у могутню силу освіти і людського розуму. Одним з таких творів є філософська повість Вольтера “Простак”.

У повісті “Простак” автор описує ідею гармонійних відносин суспільства і “природної” людини. У творі достатньо сильно відчуваються антиклерикальні і антимонархічні мотиви. Цю повість Вольтер називає комедією, але це один з найдраматичніших творів письменника. В ньому він докладно розглядає конфлікт між “цивілізованим суспільством” и справжнім “сином природи”, а одночасно намагається вирішити

питання, хто ж в цьому світі є носієм добра, та взагалі, чи має право на існування “мале зло” заради “великого блага”.

За сюжетом повісті молодий юнак, який виріс серед просторів Канади в індіанському племені гуронів, повертається до рідної Франції. Досить наївний, але прямий та чесний у своїх бажаннях та думках, Простак на кожному кроці стикається з розпустою, цинізмом і несправедливістю “цивілізованого” світу. Він хоче любити дівчину, яка дуже йому сподобалася, але “доброчесні” родичі Сент-Ів, яка відповідає хлопцеві взаємністю, відсилають її в монастир. Простак ніяк не може зрозуміти, чому любов у цьому суспільстві сприймається як гріх. Для нього, людини, яка була вихована з повагою до одвічних людських цінностей, кохання – це чисте, благородне і ніжне почуття, яке є джерелом звеличення людини і добра.

Далі Простак стикається ще з більшим суспільним злом. Юнак відбиває напад ворожої ескадри на французьке узбережжя і відправляється до Парижу зі сподіваннями отримати винагороду за свою хоробрість. Але замість очікуваної Простаком подяки за самовіддане служіння королю і мужність герой потрапляє до в’язниці. Бо ще одна ознака “доброчесних” порядків “цивілізованої” країни – це безпідставні арешти і наклепи на порядних людей.

Простак не може збагнути, навіщо людину насильно позбавляють свободи, наданого їй Богом найвищого блага. Опинившись у Бастилії, герой згадує своє дитинство, країну, де він виріс, людей, які його виховували, і приходить до висновку, що в цьому світі носіями добра є саме діти природи – може, занадто суворі, але завжди щирі: “їх називають варварами, так як вони мстять ворогам, зате вони ніколи не пригноблюють друзів”. Зло було неминучим супутником тогочасного державного устрою. Це підтверджують і слова одного з персонажів повісті – члена французького уряду: “Я не маю права робити добро; вся моя влада зводиться до того, що час від часу я можу робити зло”.

Кульмінацією подій у творі “Простак” і результатом конфлікту добра і зла є рішення Сент-Ів звільнити свого коханого із в’язниці ціною свого безчестя. Щоб врятувати коханого, нещасна дівчина віддається розпусному вельможі. Спочатку Сент-Ів коливається, але всі оточуючі запевняють, що її вчинок не буде зрадою, а, навпаки – є священним обов’язком перед майбутнім чоловіком. Так звані “друзі” стверджують, що це – мале зло заради великого блага.

Чи може подібний гріх, навіть заради великої справи, принести людині спокій і щастя? Питання достатньо складне і суперечливе. Я вважаю, що відповіддю на нього є смерть Сент-Ів, яка не змогла винести приниження і образи, не змогла жити з тягарем на серці, який би затьмарював їхнє життя з Простаком. Я думаю, що й герой повісті не зміг би відчувати себе щасливим, знаючи, яку жертву принесла заради нього кохана. Виявилося, що грубі “варвари” опинилися більш близькими до розуміння добра, ніж “цивілізовані” європейці, здатні знівечити душі прекрасних і чистих людей, здатні згубити щиру і світлу любов.

Якщо проеціювати події повісті “Простак” на наше сьогодення, то можна з впевненістю стверджувати, що питання, порушені Вольтером у цьому творі, не менш актуальні і в наш час. Адже й сьогодні “природні” люди, яки намагаються відстоювати одвічні людські цінності і жити за законами природи, досить часто не знаходять розуміння у суспільстві. Якщо замислитися, то кожен з нас може привести приклад “Простака”, якого він знає особисто. Але будь-що, та “Простаки” повинні існувати в будь-який час, бо саме завдяки їм зло ніколи не переможе добро.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір на тему: “Простаки сьогодні – хто вони?” за повістю Вольтера “Простак”