Твір на тему: “Поважаю і захоплююсь комедією “Міщанин-шляхтич” за комедією Мольєра
” Дзеркалом суспільства” називав театр великий письменник-сатирик Жан Батист Мольєр. “Зображуючи людей, ви пишете з натури, – говорив він. – Портрети їх повинні бути схожі, і ви нічого не досягли, якщо в них не впізнають людей вашого століття”. Своїм основним завданням, завданням своєї творчості письменник вважав прагнення “дати на сцені приємне зображення загальних недоліків” і тим самим сприяти їх виправленню. А недоліків у сучасному йому суспільстві було досить багато – до такого висновку великий драматург прийшов,
Одним з яскравих реалістичних
Але комедія Мольєра – це не просто історія одного довірливого і неосвіченого міщанина. В персонажах драматург показує нікчемність і порожнечу духовного світу всього дворянського суспільства. Автор малює яскраві, промовисті портрети тих, на кого так прагне бути схожим Журден. Дорант – граф, людина шляхетного походження, що володіє вишуканими манерами, насправді виявляється справжнісіньким авантюристом, шахраєм. Заради власних корисливих інтересів, заради збагачення він готовий на будь-яку підлість. У його порожній і черствій душі немає місця турботам про долі тих, кого він обманює і використовує. Він не здатний на співчуття, на справжні, високі почуття. Це порожня і безглузда людина, що викликає тільки обурення і неприязнь. Маркіза Дорімена лише зовні відрізняється від пройдисвіта-графа. Вона поводиться з людьми підкреслено ввічливо, насправді ж повністю грає на боці Доранта, безсовісно обдираючи простакуватого міщанина.
Так чи варті такі люди того, щоб за прилучення до їх суспільства людина втрачала власну гідність, забувала про честь, про моральність, про щирість почуттів? Звичайно ж, не варті! Це – основна думка, яку прагнув донести до нас автор комедії “Міщанин-шляхтич”. Представники дворянського стану виступають в його творі в непривабливому, комічному вигляді. Навіть наївний, марнославний, егоїстичний міщанин Журден виглядає на тлі аристократів набагато вище в моральному відношенні. Він хоча б чесний з самим собою і з оточуючими, чого не скажеш про представників дворянського середовища. Крім того, він прагне до знань, готовий наполегливо навчатися різним наукам. Цього не може зрозуміти його оточення, а тому не може пробачити герою його примхи. Дворяни відкрито сміються над наївним міщанином, отримуючи від цього справжнє задоволення.
Всіма доступними йому художніми засобами, створеними ним яскравими образами письменник дає зрозуміти, що єдине, до чого дійсно варто прагнути, – це духовна краса і природність, щирість почуттів, багатство внутрішнього світу. Ця думка підтверджується образами простих людей, що викликають симпатію своєю чистотою, моральністю, цілісністю натури. Твори Мольєра приваблюють нас не тільки глибиною порушених філософських питань, а й реалістичністю створених автором образів. Тут немає виключно позитивних героїв. Клеонт, коханий доньки Журдена, не відрізняється благородством походження, але володіє високим почуттям власної гідності і готовністю відстоювати свої права, боротися за свої почуття. Проте автор не виводить його фігуру на перший план, відводячи велику роль у розвитку інтриги його слузі.
Характер самого Журдена суперечливий. Він і пихатий, і наївний, і довірливий, і химерний, і цікавий, і егоїстичний. Всі позитивні персонажі комедії – яскраві, багатозначні, повнокровні образи, в той час, як характери представників дворянства майже знеособлені, спрощені. У цьому виявилося майстерність Мольєра як комедіографа.
Жан Батист Мольєр вважається основоположником “високої комедії”, так як в його творах порушені серйозні проблеми – соціальні, філософські, моральні. Ще О. С. Пушкін зазначав, що “висока комедія не базується єдино на схемі, а на розвитку характерів, – і нерідко вона близько підходить до трагедії”. Це судження найкращим чином підтверджує творчість Мольєра, особливо його комедія “Міщанин-шляхтич”.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)