Турботлива матір. Вір опис за картиною М. Пимоненка “Квочка”
Прикрасою двору була квочка. На подвір’ї було багато живності: і гуси, і качки, навіть кумедне поросятко і бичок. Але квочка виділялася своїм ошатним оперенням і лагідною вдачею. Кожен, хто її бачив, відзначав рудувате забарвлення пір’я на грудях, темно-коричневу голову, яскраво-червоний гребінь – заздрість багатьох півнів, а спина здавалася рожевою. Хвіст трошки розчепірений. Пір’ячко до пір’ячка, та таке густе! Поруч із квочкою інші птахи поводилися тихенько, навіть горобці, які намагалися вкрасти трохи насіння, через здобич між
Курчата зовсім малі їхнє світло-жовте оперення контрастує з пишним вбранням матері. Вони туляться до неї, знаючи, що вона захистить їх від будь-якого порога. Мати суворо спостерігає за кожним зі своїй малечі. Доглядати за потом-ством квочці допомагає господарка. Вона винесла велику світлу миску, наповнену кормом. Мати з виводком наблизилася до миски, Вона не поспішає їсти, чекає, поки її діти скуштують частування. Але й вони не виказують
Від побаченого віє спокоєм.
Схожі твори:
- Твір за картиною Пимоненка «Перед грозою» Картину «Перед грозою» художник намалював у 1906 році. Це був тяжкий післяреволюційний рік. На полотні М. К. Пимоненко відтворив важке життя бідняцьких дітей. Героїня картини – бідно вдягнена дівчинка. їй хочеться якомога швидше дістатися додому, бо наближається страшенна гроза. Про це свідчать курява на дорозі, синьо-чорне грізне небо, зігнуті сильним вітром верхівки дерев і кущів. […]...
- Портрет Павла Полуботка. Твір-опис за картиною невідомого художника Українська земля завжди була багата на художньо обдарованих людей. На жаль, історія розпорядилася так, що до нас дійшло досить багато творів цих митців, але їхні імена та прізвища не збереглися. Саме завдяки невідомому митцеві ми маємо можливість дивитись на портрет Павла Полуботка. Близько двадцяти років Павло Полуботок очолював чернігівський полк. Можна припустити, що портрет був […]...
- Козак Мамай (твір-опис за картиною) “Козак Мамай” – картина невідомого художника. На передньому плані ми бачимо портрет козака. Мабуть, він відпочиває після довгої дороги. Надворі вечір, тільки світла смужка над обрієм свідчить про те, що сонце сіло нещодавно. І степ вкриває синє вечірнє небо. Втомився козак, зліз з коня, прив’язав його до списа, сів на землю, підібгавши ноги, взяв у […]...
- Молодий український селянин (твір-опис за картиною) Картина “Молодий український селянин Кармалюк” виконана художником В. А. Тропініним в жанрі портрета. Світло падає на обличчя і одяг селянина. Ми бачимо молодого чоловіка, не козака, а саме селянина, бо він з традиційною українською селянською зачіскою, традиційними вусами. Очі селянина карі, волосся русяве – все звичайне, типове. Одягнений він у вишивану сорочку і свитку з […]...
- Все тягнеться до сонця, до весни,.. (твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юнона “Березневе сонце”) Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний гай” і. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Художник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та неповторний. […]...
- “Катерина” Т. Г. Шевченка (твір-опис за картиною) Геній Т. Г. Шевченка втілився не тільки у поезії, але і в живописі. Шевченківські картини заслуговують на увагу не менше, ніж його вірші. Мені подобається, як Шевченко намалював свою улюблену героїню – Катерину. Катерина – звичайна українська дівчина. На ній біла сорочка, червоний фартух, спідниця. Її голову прикрашає червона стрічка з квітами. Йде дорогою вродлива […]...
- Хата в літній день (твір-опис за картиною) Картина В. Д. Орловського “Хата в літній день” – сільський пейзаж, що має деякі риси жанрового твору. На полотні зображено невелике огороджене тином селянське подвір’я з хаткою. Перше враження від картини – літо. Сонце заливає двір, яскраво біліють в сонячному промінні стіни хати. Це типове українське житло, побілене, під солом’яною стріхою, з невеличкими віконцями. Сонце, […]...
- Жанрова картина Івана Іжакевнча “Мама йде!” (твір-опис за картиною) Навіть не читаючи назви картини, можна здогадатись, кого бачать діти, намальовані на полотні крупним планом. Дівчинка і хлопчик, старша сестричка і молодший братик, здалека впізнали свою матусю, що повертається додому. Темні дитячі очі сяють радістю і любов’ю. Картина вся пронизана любов’ю: і любов’ю дітей до мами, і їх взаємною любов’ю, і любов’ю художника до своїх […]...
- Опис за картиною М. Божія “Медсестра” Михайло Михайлович Божій відомий як майстер портретного живопису, засобами якого намагається розкрити внутрішній світ людини, підкреслити багатство та значущість цього світу. Одне зі своїх полотен Божій присвятив людині скромної, але дуже потрібної професії. Картина називається “Медсестра”. Художник написав свою героїню з великою симпатією і теплом. За допомогою світла по-особливому підкреслив її обличчя. Дівчину гарною не […]...
- Портрет Павла Полуботка (твір-опис за картиною) На картині роботи невідомого художника бачимо портрет Павла Полуботка, історичної особи, що жив у XVІІІ столітті і був чернігівським полковником, а потім гетьманом Лівобережної України. На портреті на темному тлі зображено кремезного чоловіка середнього віку з уважними і спокійними темними очима. У нього чорні брови, чорне волосся і довгі чорні вуса. Павло Полуботок одягнений в […]...
- Твір-опис окремих предметів у художньому стилі (за картиною) Символи моєї Батьківщини (за малюнком І. Биченка “День незалежності України”). У центрі малюнка зображено тризуб, що символізує нині державу Україну. Це зображення Герба України. Тато мені розповідав, що колись навіть за натяк на тризуб у яких-небудь зображеннях людину могли посадити до в’язниці. Це було за радянських часів. Милі з дитинства символи моєї рідної землі зображені […]...
- Опис зовнішності людини за картиною Ф. Панка “Ювілейне панно Т. Шевченка” У нашій школі є Шевченківська світлиця. Там зібрано величезний матеріал про Тараса Шевченка, зберігаються твори поета, його картини. Центральне місце займає “Ювілейне панно Т. Шевченка”, виконане заслуженим народним художником України Ф. Панком. Кожного разу, коли ми заходимо до світлиці, зустрічає нас мужнє, вольове обличчя Великого Кобзаря. Мудрий задумливий погляд темно-карих очей і зморшки на лобі […]...
- Твір-опис за картиною С І. Свєтославського “Зима” Може, тому, що зима – моя найулюбленіша пора року, я зупинилася на описі цієї картини. …Зимовий день у селі. Сніг на дорозі. Сніг на дахах хаток, сніг і далі – то, мабуть, поле, вкрите білим снігом. Двоє саней, у які запряжені коні: в одні – двоє, в інші – один, стоять біля паркана. І двоє […]...
- Твір-опис за картиною Т. М. Яблонської “Хліб” Ця картина створена 1949 року і зберігається у Третьяковській галереї в Москві. Це дуже жива картина, хоч, можливо, зображене на ній не зовсім сучасне. Та не в цьому річ. Художниця відтворила яскравий сонячний день у селі. Це дуже щасливий день – і це відчувається у яскравості картини. Вона золота: жовті, червоні фарби, яскраво-білі хустки на […]...
- Весна на картині (твір-опис за картиною К. Білокур “Напровесні”) Відому українську художницю Катерину Білокур ми знаємо за картинами “Сніданок”, “Привіт урожаю”, “Напровесні” та іншими. Усі полотна художниці пройняті глибокою любов’ю до рідного краю. Мабуть, саме тому природа, відображена митецьким пензлем, наче жива. На картині “Напровесні” художниця зобразила нічим, на перший погляд, не привабливий пейзаж. Але це тільки на перший погляд. Придивившись уважними очима, помічаєш […]...
- Твір-опис місцевості за картиною К. Ф. Юона “Березневе сонце” Скільки прекрасних полотен створено художниками, в яких вони передали свою захопленість красою рідної землі! “Золота осінь” і “Березень” І. Левітана, “Ставок, що заріс” В. Полєнова, “Українська ніч” П. Куїнджі, “Корабельний] гай” І. Шишкіна… Усе це – шедеври, те, без чого людина побіднішає. Худож-! ник ніби нагадує нам: “Люди, зачекайте! Озирніться навкруги – світ дивовижний та […]...
- Твір-опис за картиною В. М. Костецького “Повернення” Цю картину можна було б назвати “Зустріч”, можна було б – “Дочекалися”, а можна – “Щастя”. Справді, мить, показана художником, – це незабутні хвилини невимовної людської радості. На порозі квартири, де в розчинені двері виглядає жінка (мати? родичка? сусідка?), – троє: він, вона і хлопчик. Чоловік і татусь повернувся з війни! Він у військовому одязі, […]...
- Твір-опис за картиною П. Д. Мартиновича. Портрет селянина Ф. Мігаля У Харківському музеї образотворчого мистецтва цей портрет вражає силою відтворення. Може, таке враження складається через те, що селянина XІX століття (а портрет написано 1880 року) ми уявляємо не зовсім таким. Портрет Ф. Мігаля міг би бути портретом мого сучасника. Отже, реалістичність і спадкоємність духу, мабуть, зупиняють, коли йдеш галереєю музею. Ось тільки вуса несучасні, та […]...
- “Автопортрет” Т. Г. Шевченка (1840-1841) (твір-опис за картиною) Великий український поет Тарас Григорович Шевченко був ще й талановитим художником. Він любив малювати з дитинства, а після визволення з кріпацтва навчався в Петербурзькій Академії Мистецтв. Автопортрет – це портрет художника, створений ним самим. Автор малює картину, споглядаючи себе в дзеркало, поставлене так, щоб освітлення падало на обличчя. Шевченко уважно вдивляється в своє відображення. Що […]...
- Доля української жінки. Твір-опис за картиною Т. Г. Шевченка “Катерина” У нашій квартирі висить картина Т. Г. Шевченка “Катерина”. Мій батько – учитель української літератури – дуже любить цю картину. Він каже, що шевченківська Катерина нагадує йому Україну, утілену в живий образ. Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він почав свою творчу діяльність як художник. Він закінчив Петербурзьку Академію та намалював багато відомих картин. […]...
- Доля української жінки (твір-опис за картиною Т. Шевченка “Катерина”) У нашій квартирі висить картина Т. Г. Шевченка “Катерина”. Мій батько – учитель української літератури – дуже любить цю картину. Він каже, що шевченківська Катерина нагадує йому Україну, втілену в живий образ. Т. Г. Шевченко був не тільки поетом. Він почав свою творчу діяльність як художник. Він закінчив Петербурзьку Академію та намалював багато відомих картин. […]...
- Твір-опис за картиною Н. А. Трутовського “Хворий” Проста селянська хата. Пічка, лавка і десь глибше ліжко під маленьким віконцем. На ліжку – хворий чоловік. Відчувається, що людина хвора тяжко, навіть безнадійно. Це відчувається і в тому, як прямо, наче мертвий, лежить цей чоловік. Це видно з фігури жінки, яка несе, мабуть, ліки хворому, а сама ледве стоїть на ногах, тримаючись рукою за […]...
- Ми матір називаємо Святою Можеш вибирати друзів і дружину, Вибрати не можеш тільки Батьківщину. Можна вибрать друга і по духу брата, Та не можна матір рідну вибирати… В. Симоненко Мати… Це наймиліше в світі слово. Мати… В цьому слові все: ніжність, доброта, любов, піклування. Воно відлунює різними прекрасними мелодіями, колисковими. Воно пахне польовими квітами та натрудженими руками. В ньому […]...
- Твір-опис за картиною Г. П. Світлицького “П. І. Чайковський на Україні” На картині бачимо відомого композитора, який сидить на лавці десь у парку. (А може, це край лісу?) Пізня осінь. Земля рясно вкрита листям. Дерева ще не зовсім оголені, але відчувається, що вже недовго їм тремтіти на вітру, ледве утримуючись на гілках. Композитор одягнений у пальто, на ньому капелюх, ледве видно комірець білої сорочки і краєчок […]...
- Твір-опис за картиною Г. Світлицького “П. і. Чайковсьний на Україні” На картині бачимо відомого композитора, який сидить на лавці десь у парку. (А може, це край лісу?) Пізня осінь. Земля рясно вкрита листям. Дерева ще не зовсім оголені, але відчувається, що вже листю недовго тремтіти на вітрі, ледве утримуючись на гілках. Композитор одягнений у пальто, на ньому капелюх, ледве иидно комірець білої сорочки і краєчок […]...
- Твір-опис зовнішності людини за картиною до оповідання О. Донченка “Лісничиха” На ілюстрації змальовано початок зими. Пішов сніг. Він лежить пухнастою ковдрою на східцях, на діжці, гіллі дерев та кетягах горобини. Зраділа першому снігу і дівчинка. Вона вибігла надвір. її постать розміщена в центрі ілюстрації. Цю дівчинку охопило таке почуття радості, що вона вискочила з хати напівроздягнена. На ній блакитна спідничка, яку колише ледь помітний вітерець, […]...
- Твір-опис за картиною О. Мурашка “Похорон кошового” О. О. Мурашко – український художник кінця XІX – початку XX століття. Для центральної постаті картини позував актор М. Старицький. У центрі цієї картини (1900) ми бачимо старого козака, що несе булаву – символ влади кошового. Ліворуч від нього – молодий козак, високий, кремезний, занурений у свої думки. Позаду несуть труну на дерев’яних ношах, чорний […]...
- Опис за картиною І. Ю. Рєпіна “Запорожці пишуть лист турецькому султану” Російський живописець Ілля Юхимович Рєпін писав свою знамениту картину дуже довго. І, кажуть, нею він виразив народне вільнолюбство. Мені здається, художник не просто виразив – він оспівав вільнолюбство, прославив і козацьке молодецтво, і незломлений дух народу. У Запорозьку Січ прийшов лист – турецький султан пропонував запорожцям іти на службу до нього. От запорожці і вирішили […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Твір-опис за картиною В. М. Васнецова “Після битви Ігоря Святославича з половцями” Серед видатних пам’яток давньоруської художньої літератури XІІ ст. почесне місце належить безсмертній повісті “Слово про Ігорів похід”. Багато художників ілюструвало цей твір. І В. О. Фаворський, і М. І. Пікова, і В. Г. Якутович. Але найкращою є картина художника В. М. Васнецова “Після битви Ігоря Святославича з половцями”. Вільно розляглося мовчазне ратне поле… Руські воїни […]...
- Ведмежатко гріється на сонечку (твір-опис за картиною І. Шишкіна “Ранок у сосновому лісі”) На картині видатного художника, співця рідної природи І. Шишкіна змальовано сонячний літній ранок. Зелена галявина в старому сосновому лісі осяяна першими променями сонця. Погрітися на ласкавому теплому сонечку вийшла з гущавини сім’я ведмедів: ведмедиха і троє кумедних маленьких ведмежат. Усі вони дуже симпатичні, але мені найбільше подобається те, яке лежить на старій поваленій сосні. Це […]...
- Опис за картиною І. Айвазовського “Дев’ятий вал” Я дуже люблю море. Щоліта, відтоді як мені виповнилося п’ять років, батьки возять мене у Крим – “для оздоровлення”. “Оздоровлююсь” я в Криму не лише фізично. Мені здається, що коли я дивлюсь на море, у мене відпочиває душа. І справді, це таке місце, де людина відчуває “у здоровому тілі здоровий дух”. У Криму, у Феодосії, […]...
- Твір-опис за картиною Катерини Білокур “Напровесні” Чарівна природа рідного села, розмай дерев, квітів, зеленого руна трав стали для Катерини Білокур академією мистецтв. Вона у природи навчалася поєднувати кольори та їхні відтінки, передавати на полотні світло-тіньові переходи. На картині “Напровесні” художницею зображено ранню весну. Природа пробуджується від довгого зимового сну. Затріпотіли від лагідного подиху теплого весняного вітерця гілочки молодих верб, що виросли […]...
- “Пісня про матір’ – гімн жінці, продовжувачці людського роду на землі Все те, що мав, і те, що в мене є, Що від людей, що від землі святої, Що радістю в рядках моїх встає, – Передано в моє життя тобою… В. Підпалий Про материнську любов, про ті уроки добра і краси, які дала мати, про ніжну материнську ласку, про її колискову написано тисячі хвилюючих рядків. Перед […]...
- Славні запорожці (Твір-опис за картиною Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”) Яке чудове українське сонце! Які веселі в Нас люди! Нічого не змінилося в українському характерові за кількасот років. Щоб упевнитися в цьому, не треба подорожувати машиною часу. Досить ще раз поглянути на картину видатного художника Іллі Рєпіна “Запорожці пишуть листа турецькому султану”. Так, славні запорожці були великими дипломатами. Проте їхня дипломатія завжди лишалася веселою та […]...
- Твір-опис за картиною невідомого художника “Козак Мамай” Картина “Козак Мамай” намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. З того часу багато невідомих митців із народу створили багато подібних картин. На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у […]...
- Трохи історії: Митці про матір Світить ясне сонечко, перепадають теплі дощі. Зеленіє травичка, цвітуть тюльпани, а каштани повикидали вгору свої білі й рожеві свічки. Радіє душа, наливається щедрістю й добротою серце. Це завітав до нас весняний місяць травень, а його друга неділя – День матері. Свято це прийшло до нас з американського континенту. У 1914 році Конгрес США прийняв постанову […]...
- Осінній день. Твір-опис за картиною О. Нечипоренка “Осінній наспів” Добре опинитися у розпал золотої осені біля лісного озерця. Після довгої дороги на березі улаштовуємо привал. Сідаємо на повалене дерево і завмираємо у німому захопленні. У дзеркалі води – золоті відблиски природи, що в’яне. В озері міниться золотими барвами листя старих величезних дерев. Вони – мов вартові озера. Дерева майже впритул підійшли до води і […]...
- Вірш Б. Олійника “Пісня про матір” – гімн матері-трудівниці Тема матері посідає особливе місце у творчості відомого поета Бориса Олійника, їй, матері, найдорожчій на землі людині, він присвятив вірші й поеми, всю щиру любов свого вдячного синівського серця. “Мати сіяла сон”, “Мати”, “Пісня про матір”, “Заклинання вогню” – це далеко не всі поезії, у яких Борис Олійник співав величальну пісню материнству. Поезії про матір […]...
- Патріотичний зміст збірки М. Рильського “Слово про рідну матір” І. Перше знайомство народу окупованої України із твором. (Поему “Слово про рідну матір” український народ вперше почув по радіо 29 листопада 1941 року, коли Україна була окупована німецько-фашистськими загарбниками, із уст самого автора. Цього дня був організований перший антифашистський мітинг, і Максим Рильський виголосив на ньому палку промову, яку завершив чудовим поетичним твором. 1942 року […]...