“Пісня про матір’ – гімн жінці, продовжувачці людського роду на землі

Все те, що мав, і те, що в мене є,

Що від людей, що від землі святої,

Що радістю в рядках моїх встає, –

Передано в моє життя тобою…

В. Підпалий

Про материнську любов, про ті уроки добра і краси, які дала мати, про ніжну материнську ласку, про її колискову написано тисячі хвилюючих рядків. Перед матір’ю, “мов перед образом святим”, схилявся Великий Кобзар. Та чи тільки він!? Перед матір’ю схиляються царі і владики Цього світу, адже мати – це найрідніша, найдорожча в світі людина; вона дає людині життя, виводить у світ,

передаючи своїм дітям у спадок любов до людей, глибоку чуйність до людських тривог, надій, смутків і радощів, навчаючи їх творити добро і красу, берегти святе. Тому й не дивно, що впродовж багатьох віків возвеличуються матері, оспівуються у піснях.

Пам’яті рідної матері, як уособленню всього доброго і чесного, присвятив Борис Олійник цикл поезій “Сиве сонце моє”. Цей цикл складається із дев’яти віршів, сповнених любові до матері, випромінюючих любов до всього живого. Як літопис материнської долі звучить поезія “Пісня про матір”. У цьому вірші поетом порушена вічна тема материнського відходу. Мати

всі свої літа віддала людям, дітям, онукам, дбаючи про хліб, про людське щастя і добробут:

Посіяла людству літа свої, літечка житом,

Прибрала планету, послала стежкам споришу,

Навчила дітей, як на світі по совісті жити,

Зітхнула полегко – і тихо пішла за межу.

Все життя мати була доброю до людей і, навіть помираючи, не хотіла нікого турбувати, тихо, непомітно пішла вона за межу, пішла у вічність, “красива і сива, як доля”. Вона не залишає по собі спадків, проте розкриває перед нащадками велику свою душу, своє розуміння справжніх, вічних цінностей:

– А я вам лишаю

Всі райдуги із журавлями,

І срібло на травах,

І золото на колосках.

Діти й онуки розуміють, як буде їм важко без рідної мами, лагідної бабусі, вони розуміють, яка це велика втрата, тому ладні віддати будь-що, аби вона залишилася з ними, аби вона їх завжди чекала “край воріт”.Скільки прекрасних хвилюючих поезій присвячено матерям! Скільки з них стало народними піснями! Всі вони різні, але їх поєднує почуття глибокої любові і поваги до матері. Борис Олійник по-своєму передав почуття до найріднішої людини, своєрідно показав значення жінки-матері у житті людства, нагадуючи нам, щоб ми цінували своїх матусь, проявляли свою любов до них, поки є можливість.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

“Пісня про матір’ – гімн жінці, продовжувачці людського роду на землі