Традиційність і новаторство роману Ю. Яновсьного “Вершники”
Юрій Яновський – один із найпомітніших українських письменників-ромшітиків XX ст. “Я хочу топтати романтичні полині”, – писав Яновський ще 1927 року. Як митець, він був тільки самим собою. Дух рідної. землі, минуле й сучасне народу нашого, його поразки і героїка, його одвічна боротьба за волю, його, нарешті, велика віра в себе, в свої сили, в свою перемогу – оце той психологічний, культурний і суспільний комплекс, що визначав мистецьке звучання основних творів Ю. Яновського. Описи партизанських боїв, війни та батальних ситуацій належать
Монументальні постаті героїв твору зумовлюють його композиційну структуру, яка, в свою чергу, є могутнім фактором
Досить чітко й виразно розкриває автор характери героїв. Велику увагу у творі він приділяє зображенню внутрішнього світу героїв через їхні думки І переживання, через розкриття мотивів поведінки. Та найповніше (і це є ти кож новаторським) персонажі розкриваються у дії, конденсація яких у творі надзвичайно висока. Події розвиваються стрімко і непередбачувано, ніби напливаючи одна на. одну. Цей прийом напливу робить загальну атмосферу часу і подій згущеною, сконденсованою, не дає розпастися твору на окремі фрагменти.
Крім новаторства, чимало можна відзначити у романі “Вершники” й традиційного. Це, насамперед, його мова – глибоко емоційна, насичена метафорами, порівняннями. Вона відзначається образністю у стилі народнопісенної творчості нашого народу. Події у романі Ю. Яновський подає в героїчному, піднесеному плані, також єднає його з такими жанрами народної творчості, як українські народні думи, героїчні поеми, народні плачі. Новела “Подвійне коло” нагадує народні думи, “Лист у вічність” – баладу про подвиг безіменного листоноші, а “Шлях армій” – легенду про залізну троянду. За прикладом творців народних дум Юрій Яновський чергує лірико-романтичний тон з трагічним, мальовничі образи замінює гротеском. Поряд згаданими персонажами письменник вводить історичних осіб. Описуючи події, автор роману часто з надмірною патетикою повторює вирази. Такі рефрени, романтичний пафос, емоційність наповнюють твір і нагадують народний епос Отже, на творчу манеру Юрія Яновського найбільший вплив мав фольклор.
Юрія Яновського справедливо називають новатором в українській літерітурі. Він – один із представників неоромантичної течії, мабуть, тому в новелах “Вершники” найменший за обсягом і найзмістовніший за тематикою про громадянську війну на Україні – це болючі, але правдиві сторінки нашої історії.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)