Тодось Осмачка – поет “розстріляного Відродження”

Схожі твори:

1. Із забуття – в безсмертя: письменники “розстріляного відродження” “Розстріляне відродження” – це літературно-мистецьке покоління 20-х – початку 30-х рр., яке дало високохудожні твори у галузі літератури живопису, музики, театру і яке було знищене більшовицьким тоталітариз­мом. Українська творча інтелігенція 20-х рр. вперше за останні 300 років зробила героїчну спробу підвестися з колін, випростатися і гідно явити пе­ред світом свою культуру. Роздратована стійкістю опору, Москва […]...
2. Ідейно-естетичні пошуки українських письменників “Розстріляного відродження” Кінець XІX-початок XX ст. в європейській культурі позначився складним процесом пошуків нових форм, ідей та естетичних основ відтворення життя в мистецтві. Прикметними рисами цієї доби стають тривога і драматизм, руйнування старих і створення нових форм мистецтва, нового світовідчуття. Адекватними формами осягнення дійсності тепер визнаються музика, поезія, творче осяяння; пріоритетне значення відводилося яскравій індивідуальності митця, що […]...
3. Тодось Осьмачка: життя і творчість ОСЬМАЧКА ТОДОСЬ (1895-1962) Народився в с Куцівці (нині Черкащина) в багатодітній селянській родині. Служив в економії писарчуком, займався самоосвітою, вчителював, згодом вступив до Київського інституту народної освіти. Входив до складу літературної групи “Ланка”-МАРС. З початком репресій симулював психічний розлад, щоб урятуватися від арешту. Під час війни емігрував до Німеччини, потім – до США. Мандрував по […]...
4. П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження П’єр де Ронсар – видатний поет французького Відродження, жив і творив з 1524 по 1585 рр. у Франції. Він став провідною фігурою літературної групи “Плеяда” (“La Pleіade”), до якої, крім Ронсара, увійшли провідні письменники, поети та драматурги Франції: Жоашен Дю Беллі, Жан Дора, Жак Пелетьє дю Манс, Жан-Антуан Де Баіф, Ремі Белло, Етьєн Жодель, Понтюс […]...
5. Тема залишеної Батьківщини в творчості Т. Осьмачки Тодось Осьмачка повертається до України, до рідного краю, незмінну любов до якого проніс через усе своє страдницьке життя. Повертається в талановитих творах. Тема залишеної Батьківщини – одна з провідних в емігрантській літературі, тому що відчуття рідної землі в кожної людини є досить сильним, розлука з нею – болюча й часто трагічна. І творчість Т. Осьмачки […]...
6. Мрії про національне відродження рідного краю (за віршем “Товаришам із тюрми” Під час свого першого ув’язнення у львівській тюрмі І. Я. Франко написав вірш “Товаришам із тюрми”, в якому відбилися його мрії про щасливе майбутнє Батьківщини. Це один із кращих прикладів громадсько-політичної лірики поета. В цьому вірші І. Франко засуджує світ пригнічення, в якому живуть люди, закликає їх прагнути до нового щасливого життя: Через хвилі нещасть […]...
7. Тема залишеної Батьківщини в творчості Осьмачки Тодось Осьмачка повертається до України, до рідного краю, незмінну любов до якого проніс через усе своє страдницьке життя. Повертається в талановитих творах. Тема залишеної Батьківщини – одна з провідних в емігрантській літературі, тому що відчуття рідної землі в кожної людини є досить сильним, розлука з нею – болюча й часто трагічна. І творчість Т.Осьмачки не […]...
8. Проблема національного відродження українського народу в ранній творчості П. Тичини Музика весняної пори, що символізувала початок нового життя на початку двадцятого століття, зазвучала у “Сонячних кларнетах” – збірці поезій молодого поета, що поспішав назустріч не тільки власній долі, а й змінам у суспільстві, поета, чий голос зазвучав на всю Україну, збуджуючи її від зимового сну, Висловлюючи її думки і почуття, поета, якого буде названо “співцем […]...
9. “Блукав, мов тінь, поет забутий” (життя і творчість Тодося Осьмачки) “У всякого своя доля, свій шлях широкий”, – сказав Великий Кобзар. Ці мудрі слова особливо часто згадуються, коли знайомишся із життєвим і творчим шляхом Тодося Осьмачки. У церковній книзі села Кунцівка, що на Київщині, записано: “16 травня 1895 року з’явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій”. У побуті хлопчика називали Тодосем. Батько Степан Юхимович […]...
10. Поет і час (громадянська позиція лірики Павла Тичини) У бурхливе море революційних подій П. Тичина увійшов справжнім поетичним шедевром – історико-філософською поемою “Золотий гомін”, що сповнена пафосом національного відродження. Її назва закарбувалась у свідомість України символом волі й пробудження нації. Мені вона здається своєрідною ораторією, яка проголошує ідею вічності українського народу, його духовної міці. У кожному рядку відчувається гордість автора за свій народ […]...
11. Чим близький мені поет Василь Стус Творчість Василя Стуса, як і саме життя, схоже на короткий, але яскравий спалах. Своєрідність і сила мистецького таланту, оригінальність і самобутність поета зачаровують, його поезії западають глибоко в душу. У Стуса ліричний герой сам на сам зі своїми болями, переживаннями, печалями й радощами. Поет прагне наблизити людей до ідеалів добра і справедливості. Він ніби відкриває […]...
12. Я вірю у відродження рідного краю (Звернення) До вас звертаюся, до тих, хто живе в моїй рідній Україні! До тих, хто тисячолітнім корінням вріс у цю благодатну землю, до тих, кого доля занесла з інших країв, але Україна стала для них рідною домівкою. До вас моє слово, моє прохання, моє благання. Боже, допоможи знайти відповідні слова, щоб вони краще відобразили суть того, […]...
13. Національне відродження України – благо для всього світу Національне відродження України бере свій початок з 1991 року, коли наша держава здобула незалежність. Ця подія була подією світового масштабу. Величезна територія, на якій проживає давня самобутня нація, вийшла з руїни Радянського Союзу, де, як багато років стверджува­лось, вона “щастя знайшла”. І перед українцями постало питання: куди скерувати свій шлях, який зробити стратегічний вибір? Тут […]...
14. “Поет – насамперед людина, повна добра і любові” Перш ніж почнемо говорити про поезію Василя Стуса з точки зору її людяної інтелектуальності, безмежної любові поета до людей, згадаємо слова самого митця: “І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій. […]...
15. Гомер великий давньогрецький поет Всесвітньовідомі поеми “Іліада” та “Одіссея” базувалися на героїчних піснях, що виконувалися аедами – мандрівними співаками. Створення цих поем самі древні греки приписували сліпому аеду Гомеру, який за легендою народився на острові Хіос. Ще у давні часи за честь називатися батьківщиною великого поета сперечалися сім міст. Реалізм та наочність гомерівських поем змушують читача відчути себе героєм […]...
16. Мій улюблений поет (за творчістю B. C. Висоцького) У сучасній поезії виділяється поезія В. Висоцького. Це – феномен сімдесятих років, що перевернув відношення людей до поезії. Він був надзвичайно популярний у всіх прошарках суспільства. Пояснюється це тим, що Висоцький писав свої вірші-пісні простою, доступною усім мовою. Свою творчість Володимир Висоцький починав незвичайно. Пародії на блатний фольклор були його першими творами. Це були його […]...
17. Українськое відродження Десять років минуло відтоді, як наша Україна з гідністю проголосила про свою незалежність. Мабуть, для держав із давно існуючим традиційним устроєм десять років – це мить, незначна частина їхнього минулого. Інша ж справа – десятиліття для нашої країни, декілька попередніх століть після Переяславської ради виснажили, розтрощили національний потенціал українців. Згадаймо заборону нашої історії, мови, культури, […]...
18. Зображення прагнення народу до національного відродження в поемі І. Франка “Мойсей” Іван Франко – великий син України, чия слава не меншає з роками. Навпаки, кожний новий ювілей Каменяра наближає до нас його думки, образи, мрії. Мені здається, що Франко і подібні до нього діячі заслужили визнання багатьох поколінь українців передусім своєю відданістю народові, рідному краю. Вони допомагали Батьківщині своїми творами, викликали у земляків бажання змінити життя, […]...
19. В. С. Висоцький: Мій улюблений поет Володимир Висоцький. Це ім’я знайомо кожній людині. До нього можна ставиться по-різному: можна любити і ненавидіти, визнавати і не визнавати. До нього не можна бути байдужим. Адже всі його пісні-вірші написані кров’ю серця. Не випадково, напевно, обрана назва його першого збірника – “Нерв”. Володимир Висоцький – це феномен 70-х років. Хтось із критиків сказав, що […]...
20. Розстріляне українське Відродження Багата і славна Україна іменами письменників і поетів, кращі з яких були совістю і сумлінням народу, виразниками його прагнень і сподівань. Талановитими, чесними письменниками представлена українська література XX століття. У 20-х роках у нашу літературу прийшли численні таланти, які невдовзі заявили про себе на повний голос. 20-ті роки називають “українським Відродженням”, бо то дійсно був […]...
21. Поет своєї епохи (творчість Е. Маланюка) 1. “Внук кремезного чумака, січовика, блідий праправнук” Є. Маланюк. (Євген Маланюк походить зі старої чумацької родини, яка у XVІІІ столітті пересели­лася з Галичини на Херсонщину. Дід його, за згадками поета, був двох ме­трів заввишки, з чорними бровами, з трохи посивілою у 98 років чуприною. Це його кров дзюрчить в усіх віршах поета, це його жага […]...
22. Поет своєї епохи Поет своєї епохи А я мушу незморено-просто – Смолоскипом Тобі Одній, Я – кривавих шляхів апостол В голубі невечірні дні. (“Біографія”, Є. Маланюк) Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. . Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від […]...
23. Проблема національного відродження у творчості П. Тичини Проблема національного відродження українського народу постійно присутня у творчості молодого Павла Тичини. Під враженням проголошення Центральною Радою 10 червня 1917 року незалежної Української Народної Республіки Тичина пише ліричну поему “Золотий гомін”, яка передає піднесений, святковий настрій. За жанром цей твір – лірична ораторія, бо в ньому водночас наявні фрагменти епічних епізодів та драматичних сцен. У […]...
24. Поет гармонії і краси Поезія Тютчева – одне з найдорожчих надбань російської класичної літератури. Поезія Тютчева сповнена думки, але він був насамперед художником. Він палко любив життя. Радісним прийняттям життя наповнені вірші “Я помню время золотое”, “Нет моего к тебе пристрастья”, “Еще земли печален вид…”, “Весна”, “Весенние воды”, “Весенняя гроза”. І в той же час саме природа, на думку […]...
25. Поетичні світи Тодося Осьмачки Серед провідних митців епохи розстріляного відродження Тодось Осьмачка – один із найталановитіших і найоригінальніших. У центрі його поетичних інтересів – любов до українського народу, який попав у криваву заметіль тридцятих років. У душі митця поселилися біль і смертельний сум. Розпач, розлад, руйнування, загальне зубожіння селян – усе це ознаки життя України за тих часів. Проникливо […]...
26. В. Маяковський – поет-лірик Лірика – це особливий рід літератури, тому що об’єднує героя і автора в одне ціле, адже центром зображення стає внутрішній світ поета і тим самим його ліричного героя. Чи співвідноситься таке тлумачення лірики з творчістю В. Маяковського, якого багато разів називали трибуном революції, співцем соціалізму тощо? Гадаємо, що цього поета впевнено можна назвати ліриком. Хіба […]...
27. Поет своєї епохи – “Біографія”, Є. Маланюк Ось такий нелегкий тягар обрав собі Євген Маланюк – відданий син багатостраждальної матері-України. Навіть на перший погляд поезія Маланюка відрізняється від поезій його сучасників глибиною, значним психологічним навантаженням та вимагає від читача неабияких знань з історії, філософії, психології та культурології. Хоч Євген Маланюк і вважав своїм духовним батьком Павла Тичину, вірші якого наскрізно просякнуті безнадією […]...
28. Поет і поезія у ліриці В. Маяковського Навряд чи є хоч один великий російський поет, що не замислювався б про мету творчості, про своє місце у житті країни, народу. Кожному серйозному російському поетові було важливо, щоб його затребував час. З іншого боку – переломна епоха в історії неминуче повинна була породити свого поета. Цим поетом і став Володимир Маяковський. Але не відразу […]...
29. Поет – головний герой “Давньої казки” Лесі Українки Поему “Давня казка” Леся Українка написала в 1893 році. Основною темою твору є утвердження ролі поета й поезії в суспільному житті. Яким же постає в творчій уяві славнозвісної письменниці провідник народних прагнень, талановитий провісник майбуття? Зовнішність головного героя твору звичайнісінька: На обличчі у поета Не и ціла урода гожа, Хоч не був він теж поганий,- […]...
30. Загальна тема віршів “Смерть поета”, “Поет” і “Пророк” Вірш починається скорботою, безвихідністю, нічого не можна змінити, нічим не можна допомогти, Убитий!… до чого тепер риданья, Скорбота поступово переростає в гнів, а потім знову вертається сум, горе від втрати. В епіграфі поет вимагає правосуддя, звертається до государя з вимогою помститися, покарати винних. У самому вірш же ми бачимо почуття поета – скорбота й гнів […]...
31. Віра в неминуче відродження рідного слова в поезії “Вічно жива” Коли я читаю вірш Д. Білоуса “Вічно жива”, разом з автором відчуваю обурення за рідну мову. Її забороняли, над нею насміхалися, називали “мужицькою” за епохи царизму. Але мова “не корилася”, вона несла “мужицьку правду”, була “колюча”, “сміялася з ненависних панів”. Чому намагалися знищити нашу мову? Бо мова є “душею народу, його культурою,… в мові здійснюється […]...
32. Твори письменників-модерністів: Відродження Розміщено від Tvіr в Вторник 25 мая Не жалію, не зову, не плачу Не жалію, не зову, не плачу, Все мине, як з білих яблунь дим. Прив’ядання золотом позначений, Я не буду більше молодим. Серце, ти вже так не будеш битися, Перем’яте памороззю літ, Сторона березового ситцю Не заманить босого в похід. Дух бродяжий, ти […]...
33. Тарас Шевченко – національний поет Кожна національна література має свою, скажімо так, центральну постать. Звісно, протягом сторіч чи навіть тисячоліть існування літератури в кожній країні народилося багато видатних поетів і прозаїків, драматургів та філософів, творчість яких є національним та світовим здобутком, які залишаються в житті народу на­завжди, а їхні твори цитуються і перечитуються ще багато віків. Але серед цих ви­датних […]...
34. Проблема національного відродження українського народу у творчості Павла Тичини У червні 1917р. внаслідок лютневих подій у Росії було проголошено відновлення державності України (у формі автономії). Це загальнонародне піднесення з приводу проголошення волі України П. Тичина передає у поемі-ораторії “Золотий гомін”. Розкута, без видимої сюжетної лінії, поема націлена на створення єдиного мажорного символу – образу української волі. Міфологічні та філософські символи (“Човни золотії із сивої-сивої […]...
35. Прапор і герб моєї держави (твір-опис) Моя Батьківщина – Україна. Український прапор – це жовто-блакитний пря­мокутник. Для нашої країни жовтий і синій кольори найбільше підходять. Укра­їнський народ здавна пояснював значення цих кольорів як блакить небес і сти­гле золото ланів. Подивись навколо: золотавий степ і синє небо, синє море і ріки і жовтими очеретами і рудими берегами-скелями, сині гори – це наша […]...
36. Знаменитий вірш Некрасова “Поет і громадянин” Значущість і декларативність характеру вірші підкреслювалися й особливим шрифтом, яким воно було надруковано. Це один з найглибших добутків російської поезії про співвідношення гражданственности й мистецтва. За образом громадянина вгадувалися вчителі й друзі поета, великі громадяни Росії – Бєлінський, Чернишевський. Але це не просто повчання. У суперечці, що ведуть поет і громадянин, розставлені не всі крапки […]...
37. “Не поет, хто забуває про страшні народні рани…” (за твором Лесі Українки “Давня казка”) Лесі Українці було лише двадцять два роки, коли вона написала епічну поему “Давня казка”. Молода поетеса шукала свій шлях у поезії, уважно придивлялася до життя, аналізувала все почуте і прочитане. У кінці XІX – на початку XX століття серед письменників точилися суперечки про роль митця в суспільстві. Лунали заклики орієнтуватися на “чисте мистецтво”, “мистецтво для […]...
38. Народний поет (лірика Сергія Єсеніна) Великий російський поет, дивно музичний, народний у самому щирому значенні цього слова, Сергій Єсенін, як ніхто інший, вплинув на російську культуру. Він прожив усього тридцять років, але зроблене ним навіть важко оцінити. Уродженець села Константінова, Сергій Єсенін з дитинства чув безліч народних пісень і частівок, знавцем яких був його дід. Безліч пісень і сказань знала […]...
39. “В мене крила, в крові – огонь, в душі – любов” (поет Олександр Олесь) Тривалий час творчість видатного українського поета Олександра Олеся була мало відомою широкому колу читачів, адже він був поетом-емігрантом. Змушений виїхати за кордон у 1919 році, Олесь так більше і не побачив рідної землі, адже там його чекали не визнання і слава, а табори і загибель. Його поезія не вкладалася в рамки вимог радянської влади до […]...
40. “Поет-це слово. Це його життя” (поезія М. Вінграновського) Уже перша збірка поезій М. Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося новими гранями людських можливостей. Результатом […]...