Сучасне відношення до творчості М. Горького
Максим Горький визнавався: “Перш ніж почати писати, я задаю собі три питання: що хочу написати, як написати і для чого написати”. Слова гарні, але чи завжди письменник був щирий у своєму виборі? Нещодавно я довідався, що Горький вносив більші суми у партійну касу більшовиків і був одним з головних, виражаючись сучасною мовою, їхніх спонсорів. Думаю, що пролетарське походження письменника, його бродяче життя змолоду і раннє знайомство з революціонерами сприяли тому, що Олексій Максимович близько зійшовся з людьми, які поставили своєю метою
Це справжнє мистецтво – піднесений склад і казкова метафоричність пісень про Сокола і Буревісника. З них увійшли в наш лексикон багато виражень. “Шаленість хоробрих – от мудрість життя!”, “Породжений плазувати – літати
З бідністю, неграмотністю, несправедливістю потрібно було боротися, але не кривавим терором. І не такими представниками народу, як горьковський Сатин (п’єса “На дні”) або Челкаш {оповідання “Челкаш”), треба було заміняти горьковських же Артамонових або Гордєєвих (“Справа Артамонових”, “Фома Гордєєв”). А саме це й трапилося. Після роману “Мати” письменник створив ще чимало видатних добутків, наприклад трилогію про своє життя. Але співробітництво з новою владою чимало нашкодило йому. І я часом думаю, як же Горький відповідав на свої три питання, коли писав про роботу ув’язнених на Беломор-Балтийському каналі? Мені цікаво читати книги Олексія Максимовича. Не праві ті, хто говорить про те, що потрібно відкинути його через непотрібність. Вони бачать у його творчості одне погане. Його творчість і справді була суперечливою. Однак, як сказав індійський письменник Р. Тагор, якщо закрити двері перед неправдою, то як у неї ввійде істина? Тому не будемо закривати двері, нехай суддею стане час. Але я думаю, Горький – великий письменник і заслужив право назавжди залишитися в пам’яті людей.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)