Слон і муха Євген Дудар

Схожі твори:

1. Краткое изложение сказки “Как слон спас хозяина от тигра” У индусов есть ручные слоны. Один индус пошел со слоном в лес по дрова. Лес был глухой и дикий. Слон протаптывал хозяину дорогу и помогал валить деревья, а хозяин грузил их на слона. Вдруг слон перестал слушаться хозяина, стал оглядываться, трясти ушами, а потом поднял хобот и заревел. Хозяин тоже оглянулся, но ничего не заметил. […]...
2. Краткое изложение Слон А. И. Куприн Слон Маленькая девочка Надя (6 лет) заболела, по словам доктора Михаила Петровича, “равнодушием к жизни”. Единственное средство вылечить – развеселить. Но девочка ничего не хочет. Однажды она попросила слона. Через полчаса папа привез ей “дорогую красивую игрушку” – серого слона, который сам машет хвостом и качает головой. Но девочка сказала, что хотела […]...
3. Ніколи не перебільшуй (зміст приказни “Робити з мухи слона”) Навряд чИ кому спаде на думку подружитися з мухою. Ця двокрила комаха – переносник інфекції, набридлива, гидка, її торкання до тіла досить неприємне. А до чого тут слон? Чому цього великого ссавця тропічних країн з довгим хоботом і двома бивнями зробили героєм приказки? Усі ми розуміємо: муху перетворити на слона неможливо. Проте можна навмисне перебільшити […]...
4. Ніколи не перебільшуй (вміст приказки “Робити з мухи слона”) Навряд чи кому спаде на думку подружитися з мухою. Ця двокрила комаха – переносник інфекції, набридлива, гидка, її торкання до тіла досить неприємне. А до чого тут слон? Чому цього великого ссавця тропічних країн із довгим хобо­том і двома бивнями зробили героєм приказки? Усі ми розуміємо: муху перетворити на слона неможливо. Проте можна на­вмисне перебільшити […]...
5. Євген Дудар Червона Шапочка Червона Шапочка Жила собі в одному селі гарненька дівчина Червона Шапочка. Носила вичовгані джинси й розписаний незрозумілими гаслами балахон. На голові була червона шапочка – подарунок бабусі на шістнадцятиріччя. Тому так її і звали. Якось мама дала Червоній Шапочці пиріг, вина й звеліла віднести бабусі. Відійшла дівчина подалі, сіла під кущ, випила вино, з’їла пиріг, […]...
6. Євген Дудар Лісова казка (для дорослих) Лісова казка (для дорослих) У лісовому господарстві отримали колоду, на якій були висічені якісь знаки і на шнурочку висіла сургучева печатка. Начальник лісгоспу Ведмідь радісно заревів, що нарешті надійшла вказівка з тресту. Коли прочитали, зясувалося, що просять вислати сто колод у трест і тисячу в главк, бо нема на чому писати. Скликали загальні збори, намітили […]...
7. Осуд моральних пороків у народних байках (“Миш, жаба і каня”, “Не випусти рака з рота”, “Хвалькувата муха”) Байки – короткі прозові твори, що розповідають про одну якусь подію, вони невеликі за обсягом. У байках головними героями майже завжди є тварини. Засновником цього жанру став Езоп. Байки цікаві тим, що в них автор викриває людські вади та погані звички. У байці “Миш, жаба і каня” зображено мишу, що зробила собі ямку і зносила […]...
8. О торжестве и победе в сказках “Муха-Цокотуха” и “Приключения Бибигона” О торжестве светлых начал, о победе над злом рассказывается и в сказке “Муха-Цокотуха”. Сюжет очень прост: Муха пригласила на свои именины друзей. Все шло хорошо, все были добры и внимательны друг к другу, но вдруг обрушилась беда: “какой-то старичок Паучок нашу Муху в уголок поволок,- хочет бедную убить…”. Гостей как ветром сдуло: “По углам, по […]...
9. Анализ стихотворения “Что ни страница – то слон, то львица” Стихотворение “Что ни страница – то слон, то львица” (1926) относится к жанру стихотворной подписи, широко распространенному в детской литературе. Этот жанр труден тем, что стихотворный текст должен выполнять двоякую функцию: с одной стороны, он должен быть максимально выразителен, доступен детям, с другой – должен служить как бы “ориентиром” в творческом воображении художника, работающего над […]...
10. Краткое изложение Человек и слон С. Топелиус Человек и слон В старом замке Або (Финляндия) жил старый домовой. Дружил он лишь с домовым из кафедрального собора и старым привратником замка Маттсом Мурстеном, с которым познакомился, когда тот, еще будучи мальчиком, забрался в подвал за патронами, попал в завал и был освобожден домовым. Маттсу домовой помогал ухаживать за замком, но при […]...
11. Є. Дудар “Червона шапочка”: стара казка на новий лад Кожен з нас, напевно, читав у дитинстві казку про Червону Шапочку – гарну, слухняну дівчинку, яка допомагала мамі й старенькій бабусі. Зовсім по-іншому подає цей образ Є. Дудар у однойменній гуморесці. Його Червона Шапочка нагадує багатьох сучасних підлітків, для яких, духовність, чесність, ввічливість, повага до старших – лише порожні слова. Ця 16-річна дівчина п’є, палить, […]...
12. Євген Рафалович – представник нового покоління української інтелігенції Іван Якович Франко, відомий поет та прозаїк, написав соціально-психологічну повість “Перехресні стежки”. У ній автор змалював життя селян на зламі XІX-XX століть. Серед того безправ’я та “гнилого супокою” з’являється нова людина, що є зовсім іншою. Він з іншої формації, його погляди на життя, спосіб жити не відповідають тому життю, яке ведуть пани цього містечка. Євген […]...
13. Істотне Маланюк Євген Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. У наступній строфі автор за допомогою метафори створив неповторний образ будівлі. Водночас він утверджує думку про первісність Слова і Любові, які передують будь-якій справі: Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. […]...
14. Сторінками улюблених поезій – Євген Маланюк Скількох учнів проймає жах від одного лише нього прізвища. Як же можна говорити про улюблені поезії! Але ж… треба. І, взявши в руки збірку поета, я заглибилась у його поезії. Через дві години напруженої розумової праці мені спало на думку, що поезії Є. Маланюка все ж таки можуть бути улюбленими. Спробую пояснити, чому. Велична й […]...
15. Євген Маланюк (1897-1968) Євген Филимонович Маланюк народився 2 лютого 1897 р. в Ново-архангельську, тепер Кіровоградщина, в сім’ї просвітянського діяча, хоча коріння його було чумацьке. Мати походила з сербського роду. У 1914 р. закінчив Єлисаветградську реальну гімназію і подався до Петрограда, де навчався в політехнічному інституті. Але воєнна завірюха покликала його до Київської військової школи, звідти він і потрапив […]...
16. Український князь б’є чолом рідній Україні (Євген Маланюк) Український князь б’є чолом рідній Україні (Євген Маланюк) Євген Маланюк (1897-1968) – один із найобдарованіших і найінтелектуальніших митців української еміграції та новітньої вітчизняної літератури в цілому. Походив із старого козацького роду, здобув непогану різнобічну освіту. В буремні 10-ті був спочатку поручиком царської армії, потім – старшиною армії Української національної Ради (УНР). Після упадку УНР 1920 […]...
17. Під чужим небом Маланюк Євген Під чужим небом 1 Чужі: й земля, і небо тут, і люди, І місяця золото-срібний ріг. Життя давно, як божевільне, блудить По манівцях заплутаних доріг. Десь кревний край кона в останній муці, Дикун над ним заносить ятаган, А він скажений біль терпить, як Муцій, І крапле кров росою з чорних ран. Чому ж я тут? […]...
18. Земна мадонна Маланюк Євген Земна мадонна Автор вживає старослов’янізми, за допомогою яких створюється ефект урочистості: Як іонійська колона, Рожевіє дівочий сніг, Ховаючи опуклість лона В лілеях рук, в лілеях ніг. Зверніть увагу на конфесійну лексику, вжиту в поезії: Єдина! Не ображу зором Двійник Мадонни на землі. Ось пурпуром Цітери – сором І на щоках, на чолі. І б’ється кров […]...
19. Гребінка Євген Павлович – Байкар, белетрист, видавець, громадський діяч 1827 року написав драматичний твір для самодіяльного театру “В чужие сани не садись”. 1829 року почав працювати над перекладом на українську мову поеми Пушкіна “Полтава”. Брав участь у виданні рукописних журналів, складених із учнівських творів М. Гоголя, Н. Кукольника, М. Прокоповича, Г. Гребінки. 1831 року закінчив гімназію. Того року на сторінках “Украинского альманаха” в Харкові […]...
20. Євген Маланюк про творчість Кобзаря (вірш “Шевченко”) Євген Маланюк вважав за свого учителя Тараса Шевченка. З великою повагою і любов’ю схиляв він голову перед талантом великого Кобзаря. Своєму вчителю і натхненнику Маланюк присвятив поезію “Шевченко”, що увійшла до збірки “Земля і залізо”. У вірші автор роздумує над сутністю творчості Шевченка, увиразнює його як геніальну особистість, як національного пророка, поета національної ідеї. Не […]...
21. Хто він, Євген Маланюк? На це риторичне питання В. Винниченка не знайшли відповіді багато українських письменників, і доля їх розкидала по всій планеті. За межами рідної землі опинився і Євген Маланюк. Життя склалося так, що його муза була покликана служити державотворчій ідеї, будити й формувати націю. Майбутній письменник вітав українське відродження 1917-1918 pp., про що пізніше написав у своїх […]...
22. Маланюк Євген Євген Маланюк народився 20 січня 1897 р. в с. Ново-Архангельське на Херсонщині. Батько його був із чумаків, осілих запорожців. Дід замолоду чумакував. Мати була дворянського походження, батька ж сам Маланюк називав “українським інтелігентом”. Батько співпра­цював у різноманітних часописах, був режисером, учителював, але постійного заняття не мав. Євген Маланюк здобув середню освіту у реальній школі Єлисаветграда, […]...
23. Гребінка Євген Павлович Народився Євген Павлович Гребінка 21 січня (2 лютого) 1812 р. поблизу Пирятина на великому хуторі Убєжище. Родинний маєток звичайно називали просто Яром, жило в ньому всього двадцять душ селян, однак батько, Павло Іванович Гребінка, вважався поміщиком. Початкову освіту Є. Гребінка здобув вдома, потім навчався у Ніжинській гімназії вищих наук (1825 – 1831 рр.). Після закінчення […]...
24. Гуцало Євген Пилипович Євген Пилипович Гуцало народився 14 січня 1937 р. в Старому Животові на Вінниччині, в родині учителів. Коли почалася війна, батьки переїхали у с. Нова Гребля, де жила вся їхня велика родина. Саме тут пережили вони тяжкі роки окупації. Після закінчення війни вчителі переїжджають до села Гулівці Калинівського району. Тут Євген вступає до школи. Після закінчен­ня […]...
25. Євген Плужник: власний погляд на навколишній світ Серед тих, кому судилося «Розстріляне Безсмертя», постає талановитий поет Євген Плужник. Доля подарувала йому всього 38 років (1898-1936). Тяжко хворий на сухоти, він був заарештований і засланий до концтабору на Соловки, там і помер. Скільки їх, молодих, талановитих, люблячих світ і життя, розтоптав чобіт сталінських інквізицій?! Особливих провин не шукали, варто було лише потрапити у […]...
26. Юмор в сказках Чуковского Очень тонко, с большим чувством меры использует поэт комическую деталь. Так, в сказке “Тараканище” кот едет “задом наперед”, “жаба – на метле”, а слониха так расплясалась, “что румяная луна в небе задрожала и на бедного слона кубарем упала”, в “Приключениях Бибигона” герой “в паутине бьется” и “прямо в миску с молоком летит оттуда кувырком”. Широко […]...
27. Не позичай у сусіда розуму (роздум про зміст прислів’я) Є таке прислів’я – “Людина вчиться на своїх помилках”. Справді, це є так. Бо коли людина сама усього не побачить, сама не потрапить у скрутну ситуацію, вона ніколи не зробить правильних висновків для себе. Доречним тут є вислів “Не позичай у сусіда розуму”. Це означає, що треба жити своїм розумом, перевіряючи все на своєму досвіді. […]...
28. Воля в камері. Переказ стисло Н. Суровцова Коли наставало Перше травня, нам приносили поліпшений пайок. Але тут я зрозуміла, що святкувати треба якось інакше, адже пам’ять про демонстрації у, Відні, про світле Перше травня в Харкові, про яке я так радісно писала в американські газети, була ще надто жива в моїм серці. І відсвяткувати цей улюблений світлий день двома зайвими котлетами та […]...
29. Кожна людина – неповторна (твір-роздум) Німецький поет Г. Гайне сказав: “Кожна людина – це неповторний світ. Під кожною могильною плитою – світова історія”. Як на мене, наше завдання не зруйнувати цей світ, а спробувати розібратись у ньому. Якщо взяти пригорщу піску та добре роздивитися її під мікроскопом, то виявиться, що немає жодної піщинки, схожої на іншу. Краплини дощу, які на […]...
30. Поетичні афоризми з творів Івана Крилова в українських перекладах А Васька слуха та вминає. Вислів походить із байки “Кіт і кухар” (1812), у якій оповідається про те, як за час відсутності кухаря кіт Васька потяг зготовлену курку. Коли кухар повернувся і побачив, що кіт їсть курку, він, замість покарати, почав переконувати його, що так робити не можна, що це не гарно, що про нього […]...
31. Життя в місті і на селі Міста, справді, є осередками культури і науки. Але ж і в селах зараз є школи, бібліотеки, будинки культури. І хоча там важче жити, люди зберегли сердечність і доброту, підтримують добросусідські відносини, намагаються зберегти народні звичаї і традиції. Урбанізація ж – а нині вже більше половини людства живе в містах, – ніби асфальтовий каток, рівняє всі […]...
32. У барвистому травневому вінку Я люблю прекрасне природі, архітектурі, літературі. Особливо люблю природу, яка весною оживає, наповнює довкілля різнобарв’ям, голосами птахів, які повернулися після зими до нас, перезимували зиму і тепер щебечуть, не втихаючи, бо раді теплу і сонцю, зелені і птахам, бо скінчилося їхнє голодування. Кучеряві діброви, смарагдові левади й змолоділі поля мліють від радісних симфоній і веселих […]...
33. Навіщо я зберігаю іграшки. Твір-роздум Я вчуся у п’ятому класі, граю на піаніно і захоплююсь сучасними танцями. З Вдома у мене є комп’ютер, за яким я проводжу не так вже багато часу. Я охоче поступаюсь місцем за комп’ютером своїм подругам, коли вони приходять до мене В гості. Найбільше дівчаткам подобаються мої іграшки, багато з яких збереглося ШЄ з раннього дитинства. […]...
34. Переказ оповідання Васюткино озеро Астафьева В. П План переказу 1. Озеро, пам’ятне Васютке. 2. Життя рибалок чекаючи путини (часу, коли особливо вдалий лов риби). 3. Васютка в лісі. 4. Хлопчик заблудився. 5. Перший вечір у тайзі. 6. Васютка виявив невідоме озеро. 7. Хлопчик вийшов до Єнісею. 8. Васютка знайдений. 9. Озеро, нанесене на карту. Переказ Це оповідання має автобіографічну основу. У ньому […]...
35. Я люблю моделювати одяг Коли я була ще зовсім маленькою дівчинкою, то мала багато ляльок. Усі вони були різного розміру та різні на вигляд. Вони були такі рідні мені, гарнесенькі, я їх любила сильно-сильно. Але був у них один недолік: всі вони мали лише по одній сукні. Деякі були вдягнені у спідницю та блузку, але теж не мали одягу […]...
36. Бажання М. Семенко Чому не можна перевернути світ? Щоб поставити все догори ногами? Це було б краще. По-своєму перетворити. А то тільки ходиш, розводячи руками. Але хто мені заперечить перевернути світ? Місяця стягнуть і дати березової каші, Зорі віддати дітям – хай граються, Барви, що кричать весняно, – служниці Маші. Хай би одягла на себе всі оті розкоші! […]...
37. Осмеяние человеческих недостатков в баснях Крылова Иван Андреевич Крылов – великий русский баснописец XIX века. В. А. Жуковский говорил, что слог басен Крылова чист и приятен, он “то возвышается в описании величественном, тот трогает вас простым изображением нежного чувства, то забавляет смешным выражением или оборотом”. В написании басен Крылов следовал классическим традициям. Н. В. Гоголь считал, что басни Крылова – “достояние […]...
38. Добро і зло в нашому житті (у чому полягає сенс життя) “Чини так, як би ти хотів, щоб чинили з тобою”, – сказано в Біблії, і це є виміром людських стосунків сьогодні й заповіт на багато віків для майбутнього людства. Та чи переймаємося ми цим заповітом щодень? Адже одні скажуть, що Біблію не читають, інші скажуть, що вони нікого не чіпають, тож нехай і їх не […]...
39. Над чим змушує задуматися оповідання В. Шукшина “Образа”? В оповіданні Василя Макаровича Шукшина “Образа” мова йде про звичайний життєвий випадок, свідком або учасником якого може виявитися кожний з нас у будь-яку хвилину: у транспорті, у магазині, у будь-якій установі. Це, на жаль, стало повсякденною реальністю. Мова йде про звичайне хамство. Сашку Єрмолаєву нагрубіянила продавщиця, її підтримала черга. І все це в присутності доньки, […]...
40. Будильник (твір-розповідь) Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім малень­ким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будиль­ник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзво­ника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли […]...