“Сильнішою, ніж вона є, я не можу її зробити!” (за казкою Гансу Андерсена “Снігова королева”)
До кінця свого життя Ганс Крістіан Андерсен зберігав дві найцінніші речі – олов’яного солдатика й троянду. Це були подарунки від дітей, які від щирого серця подякували казкареві за його талант. Дитинство майбутнього літератора було нелегким, навіть злиденним, алі наполегливість, працьовитість зробили диво – згодом у Європі, а пізніше й у рідній Данії великого казкаря вітали цілі юрби його шанувальників, навіть сам король, єпископи й герцоги виявляли до нього свою прихильність. У Копенгагені в порту встановлено пам’ятник казковій
Найвідоміші казки: “Принцеса на горошині”, “Дюймовочка”, “Стійкий олов’яний солдатик”, ” Оле-Лукойє”, “Снігова Корольова”.
Мені дуже поталанило, що в дитинстві мені зустрівся мудрий, милий фантазер – казкар Андерсен. Бо навчив він міні в наш не дуже веселощів година вірити в добро, у переможу доброго людського серця над злом. Найсвітлішим казковим образом для міні назавжди завтратитися героїня його казки “Снігова королева” Герда
Серед холодної білої зими в одному невеликому данському місті в маленькому затишному
А що ж сталося з маленькою Гердою після того, як проміняв Кай їхній затишний будиночок на льодяні палаци Снігової королеви? У якові далеку й важку подорож вирушила ця дівчинка з “милим приязним личком, круглимо та рум’яним, ніби троянда”, щоб урятувати його! Не змогла її зупинити навіть жінка, яка вміла чаклувати. Ні добрі принц та принцеса, ні мудрі круки не можуть допомогги їй. “Як втомилися її білі ніжки! Як холодно й страшно було їй!” А отут ще й потрапила вона до розбійників. Жорстока маленька розбійниця так була розчулена добротою й силою любові Герди, що вирішила їй допомогти.
Допомагають їй і стара лапландка, і північний олень. І все-таки основні випробування довелося – переборювати їй самій. Бідна дівчинка залишилася сама на тріскучому морозі, а обличчя її боляче сікли холодні сніжинки – посланці війська Снігової королеви.
Та вона сміливо йшла вперед. І вісь нарешті він, Кай! Холодний, чужий, ворожий. І гарячі сльози відчаю й любові потекли по шоках дівчинки. Смороду розтопили холодне серце Кая. І це було прекрасно! Бо смороду йшли дорогою додому, а навколо їх розквітали троянди.
І я все думаю, чому ж маленька дівчинка Герда була сильніша за всіх чарівниць, і ніякі випробування не зломили її? 1 зрозуміла, що немає сил, більших за любов, добро, за велику віру у свою мрію.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)