Що я збагнув під час хвороби

Схожі твори:

1. З любов’ю до матусі Я хочу написати про любов. Про любов особливу, яка у кожної людини, наче життя, єдина і неповторна. Вона жила в мені ще до моєї появи на світ, тому що її у мене, ще ненароджену, вливала моя мама. Ця любов допомогла мені народити ся, тому що на мене мама чекала. Вона росла в мені і разом […]...
2. Ми печемо пироги Печуть пироги в нашій сім’ї найчастіше по суботах. Уранці матуся кличе мене до кухні. На столі вже пригото­вано борошно, яйця, сіль, цукор. Ми стаємо поруч і почи­наємо поратися біля тіста. У моєї мами великий кулінарний талант. Коли я пи­таю, звідки вона вміє все це, матуся відповідає: “Тому, що з дитинства вчилася у своєї матусі. Ось […]...
3. Казкова новорічна ніч (оповідання на самостійно обрану тему) …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але […]...
4. Найбільше багатство – здоров’я Нещодавно я сильно захворів. Спочатку навіть зрадів, бо мене напевне залишили б удома, я кілька днів не відвідував би школу та зміг би грати в комп’ютерні ігри ввесь день. Але потім я зрозумів, що дуже помиляюсь. Виявилось, що я хворий на грип: у мене була висока температура, боліло горло й голова, усе тіло було важким. […]...
5. Вірний приятель – то найбільший скарб Коли я маленьким мамі казав, що в мене багато друзів, а у неї тільки одна по­друга Наталка, вона загадково посміхалася і говорила, що я ще не все розумію і до цієї теми ми повернемося пізніше. І ось нещодавно ми з мамою знову заговорили про друзів. “Одного разу, – сказала мама, – ти зустрінеш найближчу тобі […]...
6. Добре жіноче серце (твір-розповідь з елементами роздумів) Я вважав, що всі дівчата – вередливі та пихаті. Тепер моя думка щодо них змінилася. А сталося іде так. До свята 8 Березня хлопчики нашого класу вирішили поставити сценку, щоб було цікавіше вітати дівчат. Дісталась невеличка роль і мені. Я дуже старався, але, мабуть, у мене нічого не виходило, бо наш “неформальний лідер” Павло відсторонив […]...
7. Твір на тему: “Випадок з життя (мій перший крок у шкільне життя)” Я ще довго пам’ятатиму ту мить, коли вперше зробив крок на шкільному подвір’ї. Старша сестра, яка на той час вже була школяркою, часто розповідала мені про школу, свою першу вчительку, уроки. Вона розказувала скільки нового та цікавого їм розповідає поважна та спокійна Марія Іванівна, як учні чемно та старанно виконують різні завдання, а на перервах […]...
8. Як треба сприймати критику Те, що ми робимо, говоримо, навіть який вигляд маємо, не завжди подобається людям, які нас оточують. І це природно. Ми й справді можемо зробити щось не те: не впоратися з роботою, не дотримати слова, зробити зачіску, що не дуже личить, або надягти якусь річ, що не годиться для цього конкретного випадку. Від цього ніхто не […]...
9. Твір – мініатюра на тему: “Лист до неживого предмета” Я дуже люблю читати книги, тому вважаю, що книга є одним із найдорожчих здобуттів людства за весь час його існування. Одного разу я вирішила написати книзі, у самому широкому її розумінні, листа, і ось що у мене вийшло: “Добрий день, книго! Добрий день, самий вірний мій товариш, рятівник і порадник! Звертаюсь до тебе як до […]...
10. Твір на тему: “Залишайся людиною” Коли я замислююся про сенс життя, то перш за все радію тому, що я просто існую, що поряд зі мною завжди є найдорожчі мені люди, що я можу милуватися красою оточуючого світу і постійно відкривати в ньому щось нове для себе. У той же час я відчуваю велику відповідальність за цей світ і гордість від […]...
11. Травчин хвіст Вийшов якось невеликий горностай на своє перше полювання. В тундрі – нема нікого, сама трава, та каміння, та мох. Коли це бачить – з нірки стирчить маленький хвостик. Підбіг до нього горностайчик і схопив. А це був мишачий хвостик. Горностайчик цього не знав, тож і питає: – Ти чий? – Я – травчин хвіст. – […]...
12. Учитель життя У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба. […]...
13. Кого я вважаю справжним другом Справжній друг для мене – це, насамперед, людина, спілкування з якою не тільки дає мені задоволення, а й сприяє розвитку мене як особистості, людини. Мені здається, що, спілкуючись із друзями, люди можуть розвиватися не менше, ніж під час навчання чи читання книжок. Я маю на увазі не здобування нових знань – для цього достатньо погортати […]...
14. Якби я повів себе зустрівшись з ангелом Тихим зимовим вечером я поверталась Настрій був поганий. Я посварилась з кращою подругою через якусь дрібницю. Хотілось швидше повернутись додому і поплакатись в подушку. Тут коло свого будинку я побачила зовсім незвичайного юнака. Він весь ніби світився. Я вже думала заходити, але він окликнув мене. Я обернулась. Звідки цей юнак знає як мене знати? Він […]...
15. Що я знаю про професії моїх батьків Що я знаю про професії моїх батьків Кожна людина, якщо вона не хвора, повинна працювати – це знають навіть малята. Працювати ми вчимося десь років з двох, якщо не раніше – спочатку це самообслуговування, щоб полегшити роботу мамі або виховательці в дитячому садку. Потім, в школі, ми вчимося грамоти, основам наук – це дуже нелегка […]...
16. Кульбаба (твір-опис) Кульбаба – звичайна жовта квітка, що навесні росте всюди, де є хоч клаптик землі і світить сонечко. Зовсім маленьким я часто дивився на ці квіти, бачив, як вони “сивіють” і стають пухнатими білими парасольками. Мені це здавалося незвичайним, адже з іншими квітами нічого подібного не відбувалося. “Сиві” кульбаби я чомусь ніколи не зривав, якось не […]...
17. Моя подорож Ялта – це мальовниче місто на Південному узбережжі Криму Я давно мріяла там побувати, тому що читала про цей чарівний куточок України, а крім того, моя мама колись часто відпочивала в Ялті й багато розповідала мені про неймовірну красу тамтешніх гір і лагідне безкрає море. І от моя мрія здійснилася. Навесні цього року ми поїхали […]...
18. Твір на тему: “Все те, що я колись не встиг тобі сказати…” (замальовка за мотивами інтимної лірики) Цей лист я пишу людині, якої вже немає. Вона не вмерла, не захворіла, просто одного разу тихо зникла з мого життя. Вже кілька місяців я беру до рук олівця і прагну висловити їй все те, про що я жалкую досі і те, що не сказав колись, боячись та не сміючи. … Пам’ятаєш, коли ми вперше […]...
19. Вірний товариш (твір-оповідання) Якось два роки тому виходжу вранці заспаний на подвір’я і чую тоненький, але завзятий гавкіт цуценяти. Можливо, це було вітання, бажання познайоми­тися ближче. Я був не проти знайомства. Біля паркану нашого будинку стояло цуценя. Ніякого господаря поруч не ви­дно. Я покликав його до себе, але песик не поспішав. Довелося сходити на кухню і взяти смачненького. […]...
20. Моя улюблена пісня. Твір-міркування в художньому стилі Я дуже люблю як сучасну, так і класичну музику, люблю співати пісні. Навіть важко представити своє життя без них. Я довго думала, яку ж з пісень назвати самої улюбленої? І дійшла висновку, що це “Колискова” Моцарта. Так, саме цей добуток я люблю найбільше. Ця пісня знайома мені дуже давно, так ще коли я була в […]...
21. Кому я довірю потаємні думки Мабуть, у кожної людини є проблема: кому довірити свої потаємні думки? З ким поділитися і найбільшою радістю, і найбільшою тугою, порадитися щодо найскладніших запитань, на які самотужки не можеш знайти відповіді? Мені дуже пощастило, що поруч є такі люди. Насамперед це, звичайно, головна людина в моєму житті – мама. Я можу розповісти їй геть усе, […]...
22. Лист до літературного героя (“Тигролови”) Шановна Наталка Сірко! Я вирішила написати тобі листа після того, як прочитала твір талановитого письменника Івана Багряного “Тигролови”. Ти дуже смілива і в тебе велике добре серце. Мені дуже подобається, що, опинившись далеко від України, ти не втрачаєш щирої української душі. Автор пише: ” Григорій майже одразу помітив, що Наталка поводить себе і розмовляє так, […]...
23. Моя улюблена телепередача Моя улюблена телепередача “Що? Де? Коли?”. Я почав дивитися її ще коли мені було років десять. Звичайно, тоді я не розумів багатьох складних запитань, але сама атмосфера гри – напружена й красива – запам’яталася мені саме в цьому віці. Багато що змінилося в передачі “Що? Де? Коли?”, постарішали ті, хто грав із самого її початку, […]...
24. Випадок із життя (твір-оповідь) Я довго пам’ятатиму той день, коли вперше в житті переступив поріг школи. Це був надзвичайно святковий день. Велика, блискуча від сонячного проміння класна дошка, грудочки білої крейди, тривожні й хвилюючі звуки дзвоника зда­валися мені дивовижними. Я довго шукав свій клас, тому ввійшов до нього майже останнім. Сісти довелося на останній парті. Почав хвилюватися, що не […]...
25. Ввічливі слова (твір-роздум) Чи замислювались ви над тим, яку роль у вашому житті відіграють ввічливі слова? Я – так. І ось що виявилося. Якщо до людини звертаються гречно, вона і сама буде гречною з тобою. Су­діть самі. У нас у класі є один хлопчик. Він увесь час говорить грубі слова. Не знаю, чому. Можливо, його батьки так розмовляють. […]...
26. Твір на тему: “Мій ідеал – моя бабуся” Мій ідеал – моя рідна бабуся. Скільки років ми живемо поруч, а я ніяк не можу зрозуміти, як в одній людині може бути стільки хороших і позитивних рис. Вона чудово готує і знає як порадувати всю сім’ю, а головне – своїх улюблених онуків. Сподіваюсь, що з часом її кулінарний дар передасться і мені. А ще […]...
27. Без роботи день роком стає Іноді кожен із нас починає мріяти про те, як би хоч один день лишитися без занять у школі або без роботи. Ми плануємо, що робитимемо цього дня: спатимемо до обіду, дивитимемося телевізор досхочу – одним словом, будемо байдики бити. Але якщо насправді трапляється такий день, ми гарно почуваємося тільки пару годин, а потім нам починає […]...
28. Дружба – найкращий скарб Дружба… Яке солодке та приємне слово. Якщо людина має справжнього дру­га, то вона вже по-справжньому щаслива. Ось, наприклад, задзвонив телефон, і ти, спотикаючись, мчиш до слухавки. Бо це твій найкращий друг! Він тобі пропонує сходити в кіно на суперблокбастер, і ти кидаєш всі свої справи, пишеш батькам записку і в гарному настрої йдеш на зустріч. […]...
29. Твір на тему: “Лист до улюбленого героя” Добрий день, мій друже Томе! Хоча ти мене і не знаєш, але я твоя знайома. Я з захопленням прочитала про тебе книгу, яку написав твій творець – відомий американський письменник Марк Твен. “Пригоди Гекльберрі Фінна” мені дуже сподобалися і я хотіла б жити по сусідству з тобою і стати твоєю товаришкою. Я знаю, що товаришів […]...
30. Моя мама-опис У моєї мами дуже гарне ім’я – Юлія! Це ім’я походить від старовинного імені Иулия, що означає ” пухнаста “. Ім’я мамі дуже підходить. Вона дуже струнка, ніжна, добра, ласкава, тендітна. Я її дуже люблю. Моя мама не знає ліні, вона вміє в’язати, шити, дуже смачно готує. Це вона навчила мене всьому, що я вмію. […]...
31. Моя улюблена пісня (Твір-роздум у художньому стилі) Я дуже люблю як сучасну, так і класичну музику, люблю співати пісні. Навіть важко уявити своє життя без них. Я довго думала, яку ж із пісень назвати найулюбленішою? І прийшла до висновку, що то “Колискова” Моцарта. Так, саме цей твір я люблю понад усе. Ця пісня знайома мені дуже давно, бо ще тоді, коли я […]...
32. Шлях і стежка (твір-казка) Шлях і стежка (твір-казка) Поруч із лісом біг шлях. А поряд загубилась майже непомітна у траві стежка. Якось стежка і каже шляхові: – Не заздрю я тобі. По тобі автомобілі їздять, люди весь час не дають спокою. А я ось лежу собі у м’якій травичці, ніхто мені не заважає. Як на мене, не те щоб […]...
33. Твір “Справжній друг пізнається в біді” Мій твір буде буде про те, що друг справді “пізнається в біді”. Я розповім, як у скрутну хвилину мені допоміг мій справжній друг Максим. Якось улітку ми разом з Максимом каталися на велосипедах та заїхали на чужу вулицю. Раптом із-за рогу вискочила зграя собак. Вони всі голосно загавкали. А одна невелика “моська” навіть напала на […]...
34. Хто для мене приклад Люди, які вважають себе досконалими, помиляються. У кожного з нас є недоліки або навіть і вади, і щоб позбутися їх, потрібна допомога – приклад людини, котра змогла цього досягти. Немає нічого поганого в тому, що хтось прищеплює собі добрі риси і якості за взірцем іншої людини, погано, коли це відбувається навпаки. Найкращим прикладом для мене […]...
35. Мій друг Кажуть, що найпрекрасніший подарунок, зроблений людям після мудрос­ті, – це дружба. І з цим не можна не погодитись. Адже вірний друг готовий ра­зом з тобою плакати і сміятись, здобувати і втрачати. Він пробачить усе і все зрозуміє, а коли знадобиться, обов’язково підтримає і допоможе, залишиться поряд, коли всі відвернуться і на якусь мить зроблять вигляд, […]...
36. Краще маленька справа, ніж велике ледарство (твір-роздум) Краще маленька справа, ніж велике ледарство (твір-роздум) Як на мене, то це прислів’я дуже справедливе. Спробую довести. Цього року я став учнем середньої школи. А раніше навчався у початковій школі. Так от, у 5 класі мені стало важко навчатися. Стільки нових предметів, стільки домашніх завдань! І я вирішив, що все одно не зможу виконати все, […]...
37. Твір на тему “Моя перша вчителька” Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за розкладом, з’являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок з іншим учителем. Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам’ятаєш. То що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, сказані вчителем, і […]...
38. Твір на тему “повязану з життєвим досвидом учнив” Моя перша вчителька. Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за розкладом, з’являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок з іншим учителем. Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам’ятаєш. То що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, […]...
39. Портрет моєї подруги Моя подруга Дарина вчиться зі мною з першого класу. Навіть на першій у нашому житті шкільній лінійці ми стояли поруч. Тоді я й звернула увагу на дуже серйозну чорняву дівчинку, яка притискала до себе величенького портфеля. Мені захотілося з нею потоваришувати. З пер­шого класу й до сьогодні ми сидимо за однією партою. За роки спілкування […]...
40. Чому я люблю читати Коли я був зовсім маленьким, щовечора мама читала мені казки. З них я дізнавався про те, як розмовляють тварини, які дива відбуваються в далеких казкових країнах, як добро врешті перемагає зло. Мені дуже подобалося слухати історії казкових героїв, і матуся ніколи не повторювалася, обираючи щоразу нову казку на вечір. Одного такого вечора я вирішив, що […]...