Учитель життя

У житті кожної людини є Учитель. Це не якийсь фахівець, а саме людина, яка веде тебе по життю. Такий Учитель є і в мене, він не просто вчитель, а друг і порадник. Це – мій тато. У нас особливі стосунки, не просто батько з сином живуть під одним дахом, у нас із ним справжня дружба.

Коли я ще був маленьким, мені дуже подобалося бути разом із батьками, особливо у вихідні дні, тому що завжди відбувалося щось цікаве. Наприклад, ми могли піти на цілий день до лісу, розвести вогнище, смажити всяку всячину: картоплю, цибулю, шинку, хліб тощо. І це ще було не

просто сидіння біля вогнища, ми весь час щось досліджували. Тато був майстер на різні завдання: то ми намагалися з’ясувати, чому мох під деревом росте більше з одного боку, то роздивлялися, як мандрують мурашки. А ще ми розшукували їстівну траву – снить, дикий часник, кульбабу.

Я підріс, у мене з’явилися друзі, різні захоплення. Та кожного разу, коли я в чомусь маю сумнів чи мені треба з кимось порадитися, – йду до тата. Він не просто радить, він навчає приймати рішення чи шукати додаткову інформацію, аби згодом дійти до логічного завершення. Коли його немає поруч, а мені необхідно з ним поговорити, то я уявляю його усмішку, погляд мудрих очей і намагаюся уявити, що б він міг мені сказати.

На моєму шляху ще буде багато задач, які слід розв’язувати, та я вдячний долі за те, що поруч зі мною мудрий і добрий Учитель – мій тато.






Милозвучність української мови твір.
Учитель життя