Розповідь про дятла
Моя розповідь буде про птахів, точніше, про одного з них. Я розкажу про дятла. Одного разу я поїхав до родичів у село. Там я гуляв у їхньому саду, великому та старому.
І ось, під час моєї прогулки, я почув голосне: “Тук-тук!” . А потім пролунало чітке рипіння дверей: “Тр-р-р!”. Немовби хтось постукав, і для нього самі відчинилася старі та незмащені дер’евяні двері. Але у садку навколо мене ніяких дверей, звісно, не було! Я почав здивовано озиратися, а тим часом звук пролунав ще раз, над самою моєю головою.
Аж тоді я побачив, як щось червоне
Бачити дятла перший раз у житті для мене було так несподівано! До того ж на старому стовбурі дятел виглядав дуже нарядно. Відтак, я аж завмер на місці від подиву та захоплення.
Птах-трудівник старанно перебирався по стовбуру то сюди, то туди. Довгим дзьобом він стукав по дереву та прислухався. А відчувши шкідника, що сховався під корою, встромляв у дерево дзьоба та видавав своє фірмове: “Тр-р-р!”.
Я довго спостерігав за дятелом, аж поки він перелітів на інше старе дерево. У високій густій кроні абрикоси його вже не стало видно. Але я ще довго чув: дятел продовжував працювати.
Схожі твори:
- Одного разу влітку… (твір-розповідь) Одного разу влітку я гостював у свого дядька-лісника. Він ішов із дому рано, повертався пізно. На мої питання, що він робить цілий день у лісі, дядько відповідав: “Роботи вистачає і влітку, й узимку. Охороняю ліс від браконьєрів, беру участь у санітарних вирубках сухих дерев, доглядаю за молодими деревцями. Та чи мало роботи в лісі!” Одного […]...
- Птахи полетіли на південь… (твір-розповідь) Щоб потрапити до нашого старого парку, треба пройти затишним пішохідним мостом через невелику річку. Вона протікає через усе місто. Коли дивишся на неї з моста, здається, що вода в ній нерухома, але, як тільки вітер кине на воду листя з дерев, помічаєш, що річка все-таки рухається. Лист, немов маленький човник, плавно сковзає за течією, що […]...
- Як ми саджали дерево (твір-розповідь з елементами роздумів) Як ми саджали дерево (твір-розповідь з елементами роздумів) Кажуть, що людина за своє життя повинна посадити дерево, побудувати будинок і виростити дитину. Про будинки й дітей мені ще, мабуть, ранувато думати. А ось про дерева… Я не розумію, як можуть деякі хлопці обламувати на деревах живі гілки, калічити кущі. Ще коли я був зовсім маленький, […]...
- Одного разу увечері… (твір-розповідь) Одного разу увечері до нас у квартиру подзвонили. Я кинувся до дверей, а за мною кіт Маркіз. У дверях стояла тітка Валя, мамина сестра, – вона приїхала до нас у гості з Полтави. Мама відразу заклопоталася на кухні, щоб пригостити гостю. Тато став розпитувати тітку Валю про новини, а я сів з ногами в крісло, […]...
- Квітуча лила (твір-розповідь) Хто живе в звичайних будинках, що густо стоять уздовж нудних або занадто гучних вулиць, хто рідко буває в парках або в лісі, у кого немає родичів за містом, той просто не знає, яке це диво – квітуча липа! А я живу в будинку, у вікна якого заглядає бузок, а просто біля порога росте стара, але […]...
- Твір-розповідь «Святкова ялинка» Вона росла у дрімучому лісі. У неї були сусіди: берези, осики та маленький кущик брусниць. Під нею бігали зайці, їжаки, вовки. Над нею літали синиці, сороки, омелюхи. Дятел пригощався її шишками. Прибігала білочка – і теж ласувала смачними зернятками. Берези, осики рояться морозу. Узимку нема на них жодного листочка. А ялинка в мороз зеленіша, ніж […]...
- Лісовий оркестр (твір-розповідь) У суботу ввечері тато сказав мені: “Готуйся, Миколка, завтра підемо слухати оркестр”. “А квитки ти купив?” – запитав я. Тато посміхнувся і сказав, що концерт цей безкоштовний. Назавтра він розбудив нас з мамою зрання, і ми вирушили на електричку. І ось уже позаду міський вокзал; потягнулися посадки, порожні поля. На одній станції ми вийшли й […]...
- Мій кіт Мурзик (твір-розповідь) У мене живе три роки великий і добрий сірий смугастий кіт Мурзик. Ласкавий і приязний, він часто голосно муркоче, лежачи на стільці. При цьому зі стільців, що стоять у кімнаті, він вибрав єдиний. Жоден інший, ні крісло, ні диван йому не до вподоби. Любить він ще коліна хазяїнів і гостей, охоче укладається без дозволу в […]...
- Капелюх, мітла та інші чарівні речі (твір-розповідь на основі прочитаного) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая У кожній квартирі є дзеркало, капелюх і якщо не мітла, то віник, або швабра. З деякого часу ці речі мають для мене деякий сенс, сповнений таємниць і загадок. Це відбулося після того, як я прочитала про пригоди відомого Гаррі Поттера. Саме чарівний капелюх, який опустився на голову хлопця […]...
- Щасливий день мого життя (твір-розповідь) Эй, кошка, без тебя мне все не мило! В моей душе останешься навеки. Ты пробуждаешь нежность в человеке. Парвин Этесами У дитинстві я мріяла мати домашню тварину, але батьки щоразу заперечували. І щасливим днем мого життя став той, коли я нарешті умовила їх узяти маленьку пухнату істоту. Цей день, напевно, я не забуду ніколи! Як […]...
- Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Розповідь про екскурсію, що найбільше сподобалась (твір-розповідь) Кримські гори, немов хвилі, виростають на очах туриста під час подорожі по узбережжю Чорного моря. Найвища з них – Ай-Петрі. З Алупки зубці Ай-Петрі видно в усій її красі. Унизу, в міжгір’ї, тече гірська річка, яку місцеві мешканці звуть “Козкою”. Шлях на вершину Ай-Петрі прокладено по дорозі, яка […]...
- Цікавий випадок (твір-розповідь) Коли мені виповнилося чотири роки, тітка подарувала мені малюсіньке жовте курчатко. Я міцно пригорнула цю чарівну пухнасту істоту до себе і з цієї хвилини майже не розставалася зі своїм подарунком. У дитсадок я не ходила, жила в будинку з великим двором і садом, тому мені легко було майже не випускати курча з рук. Я носила […]...
- Добре жіноче серце (твір-розповідь з елементами роздумів) Я вважав, що всі дівчата – вередливі та пихаті. Тепер моя думка щодо них змінилася. А сталося іде так. До свята 8 Березня хлопчики нашого класу вирішили поставити сценку, щоб було цікавіше вітати дівчат. Дісталась невеличка роль і мені. Я дуже старався, але, мабуть, у мене нічого не виходило, бо наш “неформальний лідер” Павло відсторонив […]...
- Хом’ячок Сеня (твір-розповідь) На день мого народження, коли мені виповнилося шість років, я одержав у подарунок хом’ячка в клітці. Я назвав його Сеня і дуже полюбив. До Сені в мене не було тварин, навіть кішки. А тут такий симпатичний звірок. Я навіть спати цього вечора не хотів лягати, хоча поспати любив завжди і з задоволенням укладався не пізніше […]...
- Жовтень зриває листя (Твір-опис у художньому стилі) Жовтень ступає по узліссю у вишитій багрянцем широкій Орочці. Прийде сюди восени, подивись – і замилуєшся красою природи. Не повіриш, що це сама природа намалювала таку красу. А вітер робить своє діло: зриває з дерев листя і стелить багатобарвну ковдру на стежці, полях. А он кучерява груша, що росте на узбіччі лісу, усипана тисячами мідяків. […]...
- У фольклорному садку Мені було дуже цікаво вивчати перший розділ нашого підручника. Разом із Сашком, Софійкою та Мудрим Папугою ми мандрували по чарівному Саду Зарубіжної Літератури. Спочатку ми потрапили в куточок “Перлини народної мудрості”. Чого тут тільки не було! І прислів’я, і приказки, і забавки, і дражнилки. Мудрий Папуга пояснював, що фольклор у перекладі з англійської означає “народна […]...
- Козацький дуб. Твір-розповідь Улітку ми всією сім’єю побували на Запорожжі, в заповіднику Верхня Хортиця. Багато чого цікавого про часи козацької слави дізналися ми в музеї. Та найбільше мене вразив величезний старий дуб, який було дбайливо огороджено. Певно, про жодне з дерев в Україні не складено стільки легенд, як про дуб, що у Верхній Хортиці. І не тільки через […]...
- Будильник (твір-розповідь) Сказати правду, будильник я ненавиджу з раннього дитинства. Зовсім маленьким я прокидався найчастіше, коли мене будила мама словами: “Уставай, будильник уже дзвонив”. Одного разу я спробував відмовитися і сказав мамі, що дзвоника не чув. Тоді вона взяла огидний маленький прилад, підкрутила щось, і він иронизливо задзеленчав. Мені цей дзенькіт не сподобався. Я вирішив, що, коли […]...
- Поетична розповідь про дитинство (за повістю “Гуси-лебеді летять”) Повість М. Стельмаха вся виросла на глибокій народній основі, самий її характер пов’язаний з рідною природою, з піснею і казкою. Іноді я замислююсь над тим, що, ставши дорослим, обов’язково буду згадувати своє дитинство. А раптом стану відомим письменником чи режисером? Чи є у моєму житті щось цікаве, про що можна розповісти через 20, ЗО років? […]...
- Про що розповіла бабуся. Твір розповідь Якось серед тижня до нас приїхала із села бабуся. Вона привезла із собою багато гостинців: домашньої випічки хліб (смачніше й пахучіше його на світі немає), домашнє молоко й сметану, домашні курячі яйця з оранжевими жовтками, смачні яблука й мені на зиму – теплі вязані шкарпетки. Коли приїжджає бабуся, я завжди скасовую всі справи й сиджу […]...
- Твір-розповідь: Найсмачніші в світі яблука Прямо під вікном моєї кімнати росте яблунька. Пам’ятаю, як я все літо чекав, коли вже зможу поласувати її плодами. Аж ось наприкінці літа ми з дідусем потрусили деревце, схопили по яблучку. Та тільки вкусили – відразу скривились. – Ой, яке ж гірке та погане!- сказав я.- Зрубай, діду, це дерево. Воно нам не потрібне! На […]...
- Мій друг (твір-розповідь) Скільки я себе пам’ятаю, стільки і дружу з Денисом, якого всі друзі називають Динею. Мама кілька разів спробувала поправити нас: “Чому Диня? Хоча б Деня”. Але залишалося звичне: “Диня”. Ми живемо по сусідству, але вчимося в різних школах і в різних класах: Диня на рік старший від мене. Ми ніколи не сваримося, хоча батьки час […]...
- День звільнення Харкова (твір-розповідь) Я йду алеєю з трьома червоними гвоздиками в руках. Повз мене проходять люди, молоді і старі, веселі і смутні, й усі вони несуть квіти. Алея довга, з боків її вишикувалися високі дерева. Мені здається, що я потрапила у великий коридор із блакитною стелею – небом. І все це якесь урочисте: і небо, і сонце, і […]...
- Мій кращий друг (твір-розповідь) Ми з хлопцями з нашого двору любимо купатися і загоряти на озері, розташованому в одному з передмість. Туди ми відправляємося на велосипеді. Спочатку їдемо по шосе, потім звертаємо на путівець – грунтову дорогу. Ми не дуже поспішаємо, милуємося околицями, іноді робимо привали. А коли добираємося до потрібного нам місця, зовсім забуваємо про час. Лежимо на […]...
- Розповідь про мого друга (опис) Усім відоме прислів’я: “Друг пізнається в біді”. Я чув його багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. В мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худорлявий підліток з короткою стрижкою. Примітні у нього тільки очі: вони дуже незвичайні, як у кішки-мигдалеподібні і зеленого кольору. Коли я дивлюся на Олега, мені здається, […]...
- Наша сімейна традиція (твір-розповідь) Коли народилася моя мама, її батько, а мій дід, що працював агрономом, посадив на околиці села ліщину. Пояснив домашнім: “Виросте дочка – буде орішки лускати”. Ліщина – це лісовий горіх. У нашому селі, та й у сусідніх селах, крім мого діда, ніхто це дерево не доглядав. Навіщо займатися? Зарості дикої ліщини в лісах можна зустріти […]...
- Улюблена дитяча іграшка (твір-розповідь) Назвати одну-єдину улюблену іграшку мені важко. Дуже любив заводні: зайця з барабаном, танк-самохід, підйомний кран. Але впевнено можу назвати улюблену гру: це чудова залізниця. Привезли її з Києва, коли мені виповнилося сім років. Залізниця надовго стала головною справою мого життя. У своїй кімнаті я розмістив її на підлозі, і більше там нічого не вміщалося, навіть […]...
- Неочікуваний гість (твір-розповідь) У нашій родині починався звичайний ранок. Я збирався до школи, мама вже приготувала нам сніданок, батько сів до столу. Поскладавши зошити до портфеля, ііі-рсвіривши ще раз, чи все взяв, я приєднався до батьків. Цей ранок, мабуть, був ьи пайзвичайнісіньким, якби раптом із кімнати не долинув дивний звук. Спочатку ми не звернули на нього уваги: мабуть, […]...
- Подорож по мальовничій Яремчі (Твір-розповідь на основі власних вражень) Яремчі – це мальовниче містечко в Карпатах. Я давно мріяла побувати в Яремчах, тому що читали про цей чудовий куточок України. Подорож для мене була дуже цікавою. Хоч я і чула про Карпати, але ніколи не думала, що вони такі красиві. Особливо мене вразили велетенські буки. Приваблювали своєю зеленню смереки. Вони вільно росли на пагорбах, […]...
- Мій акваріум (твір-розповідь) Цей акваріум залишили нам родичі, їдучи в тривале відрядження. Я не сам купував рибок, мені навіть не довіряли доглядати за акваріумом. Зате ніхто не заперечував, коли я годину або більше сидів біля нього, спостерігав за незнайомим водним світом і уявляв собі, яке життя там, за склом. Я дивився на рибок, що снували назад-уперед, очікуючи, коли […]...
- Мій вихідний день (твір-розповідь за власним спостереженням) Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути. По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке. Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я – вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки, можна подзвонити […]...
- Стара чашка (твір-розповідь) Коли до нас приходять гості, вони завжди дивуються, побачивши серед красивого посуду в серванті велику стару чашку. Із зазубринками, зі стертим, уже незрозумілим малюнком, вона всім нам дуже дорога. …9 травня 1945 року, в День Перемоги, все місто співало, танцювало, плакало і сміялося на нашій великій площі. З усіма раділа щасливому дню моя прабабуся. їй […]...
- Пожежа (твір-розповідь на основі власного досвіду) У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а иа сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. “Пожежа! Пожежа! До мене!” – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на […]...
- Як я заблукала в лісі (твір-розповідь) Кожного літа я їду до бабусі в село Лісова Стінка. Уже сама назва говорить про те, у якій мальовничій місцевості я відпочиваю. Ліса навколо старі, листяні, вони справді ніби стіною оточують село. Місцеві мешканці пасуть худобу на узліссях, у самому лісі збирають гриби, ягоди і горіхи. Цього літа і я вперше спробувала себе в ролі […]...
- Давайте знайомитися! (Твір-розповідь з власного досвіду) На небагатолюдній вулиці, далеко від центра міста, відкрився сучасний супермаркет. Зовні він нагадує споруди подібних магазинів, що розкидані по всьому місту. Але одна важлива відмінність все-таки є. Підприємці створили біля супер-маркета смерекову алею. Тут ростуть розкішні блакитні смереки. Вони однакові на зріст, пухнасті. У їхніх кронах вільно горобцям, синицям. Зрідка на верхівку присяде сорока. Часом […]...
- Як я впіймав карася (Твір-розповідь про випадок із життя) Торік літом я відпочивав у селі разом із татом. Це невелике село розташоване на крутому березі Десни. Якось тато розбудив мене вранці й запросив, як тут звикли казати, “на риби”. Ми зібрали наші рибальські снасті й пішли до річки. Там ми сіли в човен. Тато попросив сісти на весла й розпустити вудку, поки він приготує […]...
- До кожної ялинки – з повагою (твір-роздум дискусійного характеру) Ми їхали трамваєм. Був кінець січня, новорічні свята лишилися позаду, але про них нагадували звалища ялинок, що виднілися де-не-де за вікнами. Зовсім недавно вони сяяли різнобарвними вогниками, дивували іграшками. Деякі ялинки повиносили з квартир із залишками серпантину, гірлянд. На ялинках, викинутих на звалища, прикраси виглядали безглуздо і жалюгідно. – Чи треба було нищити стільки дерев […]...
- Мій день у школі. Твір-розповідь Мій день у школі починається о восьмій годині. Я приходжу дещо раніше і тому маю змогу трохи поспілкуватися з друзями. Ми обговорюємо останні шкільні й домашні новини. Незабаром лунає дзвінок, і ми поспішаємо до класу. Наші вчителі – дуже мудрі люди. Від них ми дізнаємося всього того, що буде нам потрібно в житті. У залежності […]...
- Мої друзі (Твір-розповідь) Кажуть, що справжніх друзів не може бути багато. Я вважаю, що це правильно. У мене є безліч знайомих, проте справжніх друзів лише двоє. Це мої однокласники Ігор і Андрій. Чому саме їх я вважаю моїми друзями? Відповідь проста: мені з ними цікаво, приємно. І, головне, вони завжди допоможуть у скрутну хвилину порадою і ділом. Вони […]...
- Несподівана зустріч, твір-розповідь На день народження мені батьки подарували собаку. А тварини потребують догляду, тому в мої обов’язки входило гуляти з собакою вранці та ввечері. Теплого літнього вечора ми з Дружком, так звали мою собаку, йшли стежкою у міському парку. На майданчику для тварин вже не було нікого. Дружок весело бігав біля мене, а потім раптом насторожився – […]...