Роздуми І. Франка про правду життя (за віршами “Не високо мудруй”, “Строфи”)

І. Я. Франко завжди намагався усвідомити складні явища життя. У своїх творах він торкається глибин людської душі, прагне з’ясувати багато моральних проблем.

Філософські проблеми піднімає поет у вірші “Не високо мудруй”. На думку Івана Франка, мудрість і правда життя полягає не в тому, щоб “понад світом кружить”, а в тому, щоб праведно жити, тобто боротися з будь-якою несправедливістю. У своєму творі “Строфи” порядну людину поет порівнює зі свічкою, полум’я якої завжди тягнеться догори, навіть якщо її схилити додолу. Так

і моральну людину “хоч похилить горе, та не зломить, в підлість не поверне”.

І. Франко впевнений, що

Хто з всіми добрий хоче буть,

Той швидко втратить добрий путь,

Не може при добрі той жить,

Хто хоче злу й добру служить.

Отже, не можна залишатися бездіяльним, коли порушується правда. Її треба захищати, відстоювати, бо інакше “станеш зла рабом”.

Поет також закликає людей прагнути до знань, бо це – “дивнії перли”. Та той, хто зумів добути цей “скарб многоцінний”, мусить ділитися ним з ближніми, а не ховати “в міх шкуратяний зашитий”.

У філософській ліриці І. Франка, вірного сина своєї Вітчизни, сформульовані його думки про те, як залишатися високоморальною людиною. Ці погляди є відображенням народної моралі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Роздуми І. Франка про правду життя (за віршами “Не високо мудруй”, “Строфи”)