Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра. (За творчістю Т. Шевченка)

Було колись – в Україні

Ревіли гармати;

Було колись – запорожці

Вміли панувати…

Т. Шевченко

Немає з нами великого Кобзаря, та слова його актуальні й нині. Вірші, написані багато років тому, і сьогодні важливі, бо звернені до нашої історії. Тарас Шевченко завжди з любов’ю згадував про Батьківщину. Все своє життя він мрі­яв, щоб український народ пам’ятав про свою минулу славу – гайдамаччину, козаччину. Цей мотив звучить у його поемах “Іван Підкова”, “Тарасова ніч”, у ві­рші “Думка”.

Його твори – це спогади про минуле України, коли козаки “панували, добу­вали і славу, і волю”. Походи козаків були досить частими. Треба було визволяти з неволі братів, попереджати напади ворога на рідний край.

Читаючи його твори, ми переконуємось, що Шевченко вболіває за долю сво­го народу, який забув минулу козацьку славу й боротьбу предків за волю. Мрі­ялося поетові, що Україна стане вільною, щасливою. Палко хотілося, щоб нень­ка Україна пригорнула до себе своїх дітей.

Отож він і закликає нас боротися за волю завжди!


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра. (За творчістю Т. Шевченка)