«Рідна земле моя, ти козацькою сланою щедра..,»
Славна Україна наша героїчними сторінками своєї історії. Вчитуємося в слова «Рідна земле моя, ти козацькою славою щедра», і мимоволі замислюємося про минувшину. Згадуються і слова Тараса Шевченка:
Все розберіть… та й спитайте
Тоді себе: що ми?..
Чиї сини? Яких батьків?
Ким? За що закуті?
Не можна бути справжнім громадянином своєї країни, не знаючи історії рідного народу. Протягом багатьох років нас намагалися зробити людьми без роду і племені. Сьогодні наше прагнення знати своє героїчне минуле свідчить про духовне відродження
Мабуть, однією з найславетніших сторінок історії України є козацька слава. Пам’ять про неї передавалася з покоління в покоління в народних піснях, легендах. Викликала повагу і захоплення. До епохи козаччини не раз зверталося у своїй творчості багато українських письменників, поетів, істориків. Згадаймо поезію Т. Шевченка, творчість П. Куліша («Чорна рада»), Лесі Українки («Бояриня»), П. Загребельного («Я, Богдан»), Ю. Мушкетика («Яса», «На брата брат»). А завдяки неперевершеним дослідженням видатних істориків М. Грушевського, Д. Яворницького ми добре можемо уявити ті часи,
Цікаво, що до козацького товариства могли пристати люди різних національностей. Треба було лише розмовляти українською мовою, сповідати православну віру, присягнути на вірність Україні. Народ любив своїх захисників і щиро виявляв своє захоплення козаками в історичних піснях, думах. Крізь бурхливі століття пронесли українські кобзарі думу про відважного козака Байду, який пішов на мученицьку смерть, не зрадивши рідної землі. А скільки нового ми дізналися про Петра Сагайдачного! За часів його гетьманування козацьке військо стало могутнішим і піднялося на жорстоку боротьбу проти польської шляхти.
Відомо, що в середині 17 століття козацтво поширилося на простори Правобережжя й Лівобережжя, а в 1649 році виникла козацька держава Богдана Хмельницького. Мріяв він, що Україна буде вільною, що воєнний союз з Росією допоможе в боротьбі з порогами. Але не так сталося… Україна потрапила в тяжку залежність від сусідньої держави. За це докоряв йому Тарас Шевченко, хоч і поважав як видатного політичного діяча. Пам’ятаймо, що завдяки Хмельницькому не одна країна почула про силу й мужність українців, завдяки йому народилась ідея української державності.
З художніх творів ми дізнаємося багато цікавого і про життя славетного слобожанина Івана Сірка, який протягом кількох десятиліть був кошовим отаманом Запорізької Січі. Його життя, як засвідчують у своїх творах В. Малик («Посол Урус-шайтана», «Шовковий шнурок») та Ю. Мушкетик («Яса»), – неспокійне і звитяжне. «Сірко – воїн славний і в ратній справі великий мастак… сильний і великий вожак, славний кошовий отаман».
Історики писали, що Запорізька Січ – героїчна і демократична козацька республіка – явище унікальне у світовій історії. Тож пам’ятаймо завжди про козацьку славу рідної України.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)