Прощання

Схожі твори:

1. В. Распутін “Прощання з Матерою” У Сибіру, де ріки петляють, а потім розпадаються на кілька розвилок, є поняття “матера”. Так називають основний плин, стрижень ріки. Звідси і Матера у Валентина Распутіна, що має один загальний корінь зі словами майстерність, матерість. Автор показує, що мовна назва старого селища закладена розумом і почуттям народу. Матера, що зрослась своїм ім’ям не тільки із […]...
2. Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис) Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві. Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне листя – листи […]...
3. Роз’яснення епізоду прощання Штольца з Обломовим Обломів формує подання про себе, розуміє, що він був недостоин любові з Іллінською, тому-те він так і радується (що, втім, було до цієї сцени), що Штольц женився на Ользі Сергіївні, про явище, що він представляє в суспільстві: про це раніше догадався Штольц, тепер це дійшло й до нього. Найкраще сутність цього епізоду розкриває образ Обломова, […]...
4. РЕЦЕНЗІЯ НА ПОВІСТЬ В. Г. РАСПУТІНА “ПРОЩАННЯ ІЗ МАТЕРОЮ” В 1987 році у видавництві “Художня література” вийшла книга Валентина Распутіна, у яку ввійшли його повісті й оповідання. Своє покликання Распутін визначив так: “Коли потрібно стояти за совість, за правду, література йде туди, де потрібно. Писа – тель – це не просто професійне, а усе більше суспільне поняття, і від цивільних проблем йому не піти. […]...
5. Переказ і характеристика добутку Прощання із Запеклої Распутіна В. Г В основі повести “Прощання із Запеклої” автобіографічний факт: сіло Усть-Уда Іркутської області, де народився Распутін, згодом потрапило в зону затоплення й зникло. Конфлікт повести з катеГореї вічних: конфлікт старого й нового. Якою ціною затверджується нове? Відмітаючи й руйнуючи старе або преобразуя його? Острів Матера чекають зміни: людей збираються переселяти на інший берег Ангари, де будується […]...
6. Короткий зміст Прощання із запеклої Распутіна В. Г У цьому добутку автор по-новому розробляє теми, які хвилюють його: тут і ностальгія по “малій батьківщині”, і суперечка поколінь, і роздуму про моральне здоров’я народу. У повісті Матера – це власне ім’я, назва села й острова на Ангарі, а образ Матери – своєрідний символ селянської Росії й народної історії. Саме слово “запеклий” означає “зрілий”, “досвідчений”, […]...
7. Патріотизм це не любов до ідеї – по повісті “Прощання із Запеклої” У повісті Прощання із Запеклої письменник пише про малу батьківщину, без якої не може бути теперішньої людини. У книзі Що в слові, що за словом Распутін так пояснює це поняття: Мала батьківщина дає нам набагато більше, ніж ми в стані усвідомити. Я вірю, що й у моїй письменницькій справі вона зіграла не останню роль… Повість […]...
8. Поезія Лесі Українки З особливою цікавістю я читала інтимну лірику поетеси. Інтимна лірика поетеси своєрідна, ніким не повторена у мотивах, ніколи не друкована за життя поетеси. Вірш у прозі “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами…” звертає увагу вже своєю назвою: загадковою, чарівною, не схожою на назву вірша. А коли прочитаєш, то і змістом. Це лист-відповідь Сергієві Мержинському – […]...
9. Що для мене рідна мова Мова! Ти нескінченна в своєму обсязі, як саме життя. Буйна, бурхлива, заворожуєш мене своєю мелодійністю, кличеш. І я, немов легкий метелик, лечу до тебе, як на вогонь свічки, у твої палкі, гарячі обійми – слова. Бо спочатку було саме слово. І з нього з’явилась ти – мова. А я… я просто вже не можу від […]...
10. Цитати “Тараса Бульби” Хоч ти мені й батько, а як будеш сміятися, то, їй-Богу, поколоброджу! Вітчизна є те, що шукає душа наша, що миліше для неї всього. Вітчизна моя – ти. Батьку! де ти! чуєш ти все це? (Остап) – Чую! (Тарас Бульба) Що, синку, допомогли тобі твої ляхи? Я тебе породив, я тебе і вб’ю! А повернись-но, […]...
11. Сучасникам Олена Теліга Сучасникам “Не треба слів! Хай буде тільки діло! Його роби – спокійний і суворий, Не плутай душу у горіння тіла, Сховай свій біль. Зломи раптовий порив”. Але для мене – у святім союзі: душа і тіло, щастя з гострим болем. Не лічу слів. Даю без міри ніжність. А може, в цьому й є моя сміливість: […]...
12. «Осінь, у вирій не берм Моєї радості і світлої жури» Вона приходить, коли у шаленому галопі час раптом зупиняється, коли терези почуттів миттєво виходять з рівноваги і починають швидко-швидко коливатись в очікуванні незнаного, коли в калюжах життя відбиваються промені невловимої, трепетної радості, коли душа спалахує барвистими іскорками мрій і лине у світ Ромео і Джульєтти… Вона приходить, коли однієї неповторної миті тернисті стежки двох перетинаються […]...
13. Аналіз 132-го сонета Петрарки Що таке кохання? Добро чи зло? Сотні, тисячі років намагалися закохані зна­йти відповідь на це питання. А чи є вона? Франческо Петрарка не намагається дати точну відповідь. Його вірш – лише спроба зрозуміти, що ж відбувається з людиною, яка згорає від кохання. “Книга пісень” – це збірка сонетів Петрарки, присвячених прекрасній Лаурі – жінці, що […]...
14. Я мрію про Мені дуже подобається мріяти. Кажуть, що найбільше люди мріють у дитинстві, але мені здається, що й дорослі із задоволенням роблять це. Моя бабуся говорить, що мрія допомагає жити, бо завдяки їй у людини з’являється бажання досягти чогось і вона робить усе можливе для справдження своєї мрії. У мене багато мрій – маленьких і великих. Мрію […]...
15. Рідна мати моя (за поезією Андрія Малишка) Я довго добирав слова, якими б можна було розпочати цей твір. Слова, які б відбивали те почуття, що сповнює моє серце, що є джерелом моїх кращих вчинків і що часто примушує вимогливіше ставитися до себе. Це почуття – безмірна, трепетна, свята любов до матері. І як же я захотів, щоб мене зрозуміли, повірили, прийняли серцем […]...
16. Твір на тему “яка краса врятуе світ?” У той час як краса рятує світ, красу рятує щирість. Приберіть з цього тексту всі заперечення: уявімо, що овали плечей улюбленої ліричного героя таки білосніжні, вустами порівнюємо з перлами, дихання – конвалії, а кроки небесні. Багато таких гарних віршів, але від них не завжди серце заб’ється я від радості, що хтось знайшов в собі сміливість […]...
17. Трагедія закоханого серця у ліричній драмі І. Франка “Зів’яле листя” Історія нещасливого кохання здавна була причиною створення поезії. Іван Франко не став винятком. Ніби з глибини його душі йдуть до нас вірші, в яких підноситься образ Жінки, які чарують своєю мелодійністю, чистотою, які є втіленням невимовної журби й великих страждань. Недарма і збірка називається – “Зів’яле листя”. Кружляють у тихому сумному повітрі листочки, сповнені туги […]...
18. Роздуми над призначенням людини на землі після прочитання “Ти знаєш, що ти – …Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене: Для чого світу ти? Нішо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – примара все і дим. Не знаю, може, філософи і знайдуть у цих словах мудрий зміст, але мені важко погоджуватися з вироком, що я – “ніщо у […]...
19. Росія Блоку А. А Знову, як у роки золоті, Три стертих треплются шлеї, И грузнуть спиці росписние В розхлябані колії… Росія, убожіючи Росія, Мені хати сірі твої, Твої мені пісні вітрові – Як сльози перші любові! Тебе жалувати я не вмію, И хрест свій дбайливо несу… Якому хочеш чарівникові Віддай розбійну вроду! Пускай заманить і обдурить,- Не пропадеш, не […]...
20. Вірний приятель – то найбільший скарб Коли я маленьким мамі казав, що в мене багато друзів, а у неї тільки одна по­друга Наталка, вона загадково посміхалася і говорила, що я ще не все розумію і до цієї теми ми повернемося пізніше. І ось нещодавно ми з мамою знову заговорили про друзів. “Одного разу, – сказала мама, – ти зустрінеш найближчу тобі […]...
21. Чарівні мрії Попелюшки (за казкою Ш. Перро “Попелюшка”) Ви знаєте хоч одну дівчинку, яка б не мріяла стати Попелюшкою? Мабуть, такої не знайдеться у цілому світі. Чим же так захоплює душу й розум головна ге­роїня казки Шарля Перро “Попелюшка”? Попелюшка – добра, мила дівчинка, яка з раннього дитинства була позбавле­на материнської ласки. Натомість її постійно кривдили то мачуха, то сестри. Вона терпляче зносила […]...
22. Мої роздуми над призначенням людини на землі після прочитання поезії В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина” …Все почалося з поезії Омара Хайяма. Одного разу я натрапив на його вірш, який збентежив мене: Для чого світу ти? Ніщо ти перед ним. Існуєш ти чи ні – примара все і дим. Безодні з двох боків буття твого зіяють. А поміж ними – ти, ніщо у світі цім. Не знаю, може, філософи і знайдуть […]...
23. Патріотичні мотиви у творах В. Симоненка (за поезією “Задивляюсь у твої зіниці…”) Є на світі такі місця, куди хочеться повертатися знову і знову. Коли пере­буваєш тут, загоюються рани, оживають світлі спогади, людина наповнюється новим змістом, а душа ніби прагне піднестися до самого неба. Неба, яке розки­нулося прозорим шатром і над моєю Батьківщиною, що зветься Україною. Саме тут народилася я, а батьки, що у свої найкращі молоді роки […]...
24. Лист літературному героєві (за драмою-феєрією «Лісова пісня») Чи неправда: дивне бажання з’явилося в мене – написати тобі листа, Мавко. Чи зможеш ти прочитати його? Адже вчителями твоїми були стара верба, лісовик, берізка. І тому пишу тобі лист першими весняними квітками, зеленою травичкою, сонячним промінням. Уявляю твої великі очі, що грають усіма кольорами, довгі коси і вінок на голові. Ти любиш і бережеш […]...
25. Що таке кохання Той, хто кохає, любить життя, людей. Це почуття надихало на створення шедеврів мистецтва. Кохання водило пензлем Рафаеля, коли він створював свою «Сікстинську мадонну». Кохання виливалося у невмирущі рядки Пушкіна, Лермонтова, Шевченка, Сосюри, надихнуло Родена на створення чудової скульптури «Вічна весна». Кохання – Це почуття, що облагороджує людину, робить її кращою. Заради коханої звершуються подвиги. Саме […]...
26. Проблема життевої мети та творчою успіху в п’єсі Чехова «Чайка» «Чайка» – п’єса про мистецтво, про боротьбу з консервативністю, про відповідальність таланту перед вимогами життя. Проблема життєвої мети та творчого успіху в п’єсі найяскравіше розкривається через образ головної героїні – Ніни Зарєчної. Ми нічого не знаємо, як розгорталася сумна історія життя цієї жінки, її стосунків з Тригоріним, народження, а потім смерті дитини. Але в тому, […]...
27. Моя матуся (твір-мініатюра) Я дивлюсь на вас, Мамо, Бо душа ваша – яблуня Золота, золота… Бо квітує в ній сонячно Доброта. М. Косякевыч Мати… Красу жінки-матері оспівували з давніх-давен. їй присвячували вірші, поеми, пісні. Художники змальовували її неповторну чарівність. Скільки чудових зображень жінок з малим дитятком на руках! Скільки в погляді матері ніжності, тривоги за майбутнє її рідної […]...
28. Заняття для душі Скільки людей – стільки й поглядів. У кожного свої прагнення і бажання. Саме прагнення і бажання формують певні хобі, заняття для душі, які захоплюють людину. Це спосіб самовираження. Одні хизуються своїми колекціями, горді з того, що зібрали велику кількість різноманітних марок чи ще чогось, інші вважають, що їхні захоплення не потребують глядачів, і потай пишуть […]...
29. Правда світліша за сонце Нелегко завжди говорити правду. Адже буває, що доводиться сказати комусь щось неприємне або зізнатися в чомусь негарному. Здається, коли приховаєш щось погане, особливо від близької людини, на душі стане легше. Але то просто омана. Не буває так, щоби брехунові було легко на душі. Адже йому доводиться завжди пам’ятати про те, де, коли, кому і про […]...
30. Тема кохання у творчості українських поетів Кохання – прекрасне почуття. Про нього стільки сказано, стільки написано. Та, мабуть, найтонше, найтрепетніше не почуття оспівали поети. Почнемо з Шевченка. Часом, у нього було нероздільне кохання, спричинене чи то обставинами, чи то невзаємністю. Згадуючи швачку Русиковську, натуршицю Пашу, Ганну Закревську, княжну Варвару Рєпніну, болісно стискалося серце. Не судилось! Трагічним було кохання Лесі Українки та […]...
31. Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них (твір-оповідання з обрамленням) “Друг – це той, хто входить у твої двері, коли весь світ виходить з них”. Беззаперечна істина для багатьох із нас, але саме вона, ця істина, викликає безліч питань, дискусів, обговорень. Одного разу ти зустрінеш найближчу тобі людину за думками, мріями, спільними інтересами. Дуже важко одразу зрозуміти, кого ти зустрів – справжнього друга чи просто […]...
32. Твір на тему “Моя перша вчителька” Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за розкладом, з’являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок з іншим учителем. Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам’ятаєш. То що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, сказані вчителем, і […]...
33. Дивовижність і краса світу у творі В. Близнеця “Звук павутинки” Присвячую цю повість найбільшим чуде­сам світу, які ми відкриваємо в дитинстві. В. Близнець На уроках літератури ми познайомилися з повістю В. Близнеця “Звук павутинки”. Автор змальовує неповторний світ дитинства, його герой живе у світі мрій і вигадок, уміє бачити красу навколо себе. “У простому реальному світі ди­тина вигадує собі якихось казкових персонажів, до яких доросла […]...
34. Твір на тему: “Чим мене вразив роман Булгакова “Майстер і Маргарита” Я вважаю, що в нашому житті нічого не відбувається “просто так”. Будь-яка зустріч, подія, будь-який випадок і навіть помилка, все примушує нас над чимось задуматися, дає нам якісь сили або просто спонукає нас дивитися на речі по-іншому. Слід у нашому житті може залишити і така несуттєва на перший погляд, але вкрай необхідна для будь-якої людини […]...
35. Є в коханні і будні, і свята (тема кохання у творчості українських поетів) Є в коханні і будні, і свята (тема кохання у творчості українських поетів) Квітки любові розквітають Єдиний раз, єдиний раз. О. Олесь Кохання – прекрасне почуття. Про нього стільки сказано, стільки написано. Та, мабуть, найтонше, найтрепетніше це почуття оспівали поети. Почнемо з Шевченка. Йому довелося пізнати нещасливе кохання, спричинене чи то обставинами, чи то невзаємністю. […]...
36. Я хочу правді бути вічним другом і ворогом одвічним злу (за творчістю Симоненка) Василь Симоненко – великий син українського народу, геніальний поет. Його світлій пам’яті, його палкому і ніжному слову я хочу присвятити свій твір. В оточенні дідуся і матері промайнуло дитинство майбутнього генія. Він ріс, мужнів, як молодий дубок. Любив матір, любив дідуся, який замінив йому батька і став найпершим і наймудрішим порадником у житті. Дідусь розповідав […]...
37. Материнське слово …Тихо вкриває землю вечір, його тепла ковдра лягає на моє ліжко, відділяючи мене від турбот згасаючого дня. Знаю, що закрию зараз очі – і пам’ять подарує диво: загойдається наді мною колискова пісня, виринувши із найпотаємніших куточків душі, і неначе поверне мене у безтурботне дитинства. Голуби – голубочки, Несіть щастя синочку! – чую я молодий матусин […]...
38. Якби я повів себе зустрівшись з ангелом Тихим зимовим вечером я поверталась Настрій був поганий. Я посварилась з кращою подругою через якусь дрібницю. Хотілось швидше повернутись додому і поплакатись в подушку. Тут коло свого будинку я побачила зовсім незвичайного юнака. Він весь ніби світився. Я вже думала заходити, але він окликнув мене. Я обернулась. Звідки цей юнак знає як мене знати? Він […]...
39. Твір на тему “повязану з життєвим досвидом учнив” Моя перша вчителька. Учительська праця здається звичною й буденною: діти приходять на урок за розкладом, з’являється вчитель, щось пояснює, навчає, далі наступний урок з іншим учителем. Здається, буденна річ, але не завжди. Бувають такі уроки й такі вчителі, про яких згадуєш і довго пам’ятаєш. То що ж відбувається на уроці, коли тобі пригадуються і слова, […]...
40. Балада про вузлики Іван Драч Балада про вузлики Була колись у мене баба Корупчиха, Мені і досі її руки світять. Була баба Корупчиха темна, неграмотна, Мені і досі її руки світять. Пекла баба Корупчиха пироги з калиною, Мені і досі світ без неї темний. Кожного холодного чи голодного баба наділяла вузликом. Хто був безсовісний, той лишався безсовісним. А вона кожного […]...