Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Про що співають дзвіночки? (За віршем П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”)
Про що співають дзвіночки? (За віршем П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”)
П. Тичина – відомий український пост – дуже любив природу рідного краю й намагався передати свої почуття в рядках прекрасних поезій. Одним із наймилозвучніших віршів творчого доробку письменника є вірш “Хор лісових дзвіночків”.
Сонце, вітер, дерева, житні колосочки ніби грають й співають у природі, зливаючись в одну прекрасну мелодію лісів і полів – музику рідної землі. Люблять квіти сонце, славлять днину, що панує над усім живим, і тінь, і прохолоду. Коли над землею панує спека, вони запрошують хмари окропити землю живлющою вологою. Бо бажають, щоб новий день починався з повної гармонії в природі.
Співають дзвіночки про ніжність і любов, що повинні огортати людське серце при замилуванні красою рідної землі.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі твори:
- Почуття, передані поезією П. Тичини “Хор лісових дзвіночків” Одним із кращих віршів Павла Тичини для дітей є вірш “Хор лісових дзвіночків”. Ця поезія вирізняється своєю мелодійністю, музичністю. Кожний рядок передає велику любов поета до природи, його захоплення українськими краєвидами. Лісові дзвіночки співають прекрасну пісню весни. Вони славлять новий день і зустрічають його дзвоном. Вони люблять сонце, світлу тінь, розкішні сни і затишні гаї. […]...
- Таємнича пісня лісових дзвіночків (за віршем «Хор лісових дзвіночків») Чи прислухалися ви до мелодій рідної землі? Чи були зачаровані лагідним сонячним світлом, що огортає чудові квіточки-дзвіночки? Якщо так, то ви зрозумієте мелодії поезії П. Тичини «Хор лісових дзвіночків». Квіти погойдуються від легкого подиху вітру, розповідаючи про красу поля, лугу, трав, хлібів. Здається, у дзвіночків справжній злагоджений хор, пісню якого підхоплює ліс і гукає: «День! […]...
- Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи (за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”) Відомий український поет Павло Григорович Тичина дуже любив рідну природу. У багатьох його творах можна знайти зображення полів, лісів, річок. Але в поезії Тичини природа є не тільки фоном, на якому відбуваються події. Поет робить природу рівноправним учасником, а інколи й головним героєм своєї чудової лірики. Важливо, що Павло Тичина вміє показати, якого єднання можуть […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити […]...
- Моя улюблена пора року (за віршем Павла Тичини “Де тополя росте”) Я дуже люблю літо. Влітку такі довгі дні, так багато сонця, світла, простору. Приємно потрапити під теплу зливу або срібний сліпий дощик, завмерти від дива, побачивши в небі веселку. Вабить до себе чарівною прохолодою річка, з насолодою пірнаєш у таємничу її глибину. А яка радість натрапити в лісі на суничну галявину або сім’ю грибів-боровичків. Довго […]...
- Сила поезії Тичини Скільки поколінь юних читачів учить ці рядки на пам’ять! Тичина не відразу став улюбленим поетом молоді. Поет був майстром лірики політичної, цивільної, філософської. А поруч із політичними віршами з’являлися вірші про любов: Не дивися так радо Яблоневоцветно. Стогнуть зорі, як пшениця: Буду я журитися Найвидатнішим явищем ранньої поезії Тичини була поява в 1918 році першої […]...
- Інтимна лірика Павла Тичини Ви знаєте, як липа шелестить У місячні весняні ночі? Кохана спить, кохана спить, Піди збуди, цілуй їй очі. Кохана спить… Ви чули ж бо: так липа шелестить. Скільки поколінь юних читачів виучує ці рядки напам’ять! Тичина не зразу став улюбленим поетом молоді. Поет був майстром лірики політичної, громадянської, філософської. А поруч з політичними поезіями з’являлися […]...
- Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”) Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні […]...
- Що значить прислів’я “Дівчата шиють та співають, а мати поре та плаче”? Це прислів’я – улюблене в моєї бабусі. Вона часто вживає його, завжди доречно і ніколи просто для того, щоб абищо сказати. 1 справді, прислухайтесь, придивіться до всього, що відбувається. Наприклад, дочка вирішила допомогти матусі прибрати кімнату. Весело, швидко впоралася дівчинка і, задоволена своєю роботою, побігла купувати морозиво. Мати спочатку побачила, що речі не на місцях: […]...
- Жмутки почуттів (за віршем О. Олеся “Айстри”) У творчому доробку Олександра Олеся – одинадцять поетичних збірок, більше двадцяти драм, численні опоетизовані народні казки, поеми, фейлетони, переклади. Його твори, повернувшись з чужини, навчають нас любити рідну землю, берегти народні духовні надбання. Про сенс життя, про журбу й радість, про мінливість днів розмірковує О. Олесь у поезії “Айстри”, яка була написана в 1905 році. […]...
- Скорботна нота “Сонячних кларнетів’ Павла Тичини І. Ставлення М. Коцюбинського до творчості П. Тичини (вразила глибиною розкриття теми, емоційністю, оригінальними поетичними паралелями). ІІ. Тичина – поет, яким пишається Україна (оригінальний стиль, мужність інтонацій, дивовижна образність; ідеал Тичини – гармонія природи і людини, інтелекту й духовності, почуття й обов’язку, національного і загальнолюдського, землі і космосу). ІІІ. Найкраща книжка поета “Сонячні кларнети” (сповнена […]...
- Зерна любові до України (за віршем В. Симоненка “Грудочка землі”) Зерна любові до рідної землі проростають у серці людини змалку. У вірші В. Симоненка “Грудочка землі” розповідається про те, що природа України, милозвучна українська пісня органічно вплітаються в мереживо життєвого шляху кожного патріота. 1 трепетні ліси, й безтурботна стежка дитинства назавжди закарбовуються у пам’яті людей. Поет підкреслює думку про те, що той, хто поважає працю […]...
- Жмутки почуттів (за віршем «Айстри») У творчому доробку Олександра Олеся – одинадцять поетичних збірок, більше двадцяти драм, численні опоетизовані народні казки, поеми, фейлетони, переклади. Його твори, повернувшись з чужини, навчають нас любити рідну землю, берегти народні духовні надбання. Про сенс життя, про журбу й радість, про мінливість днів розмірковує О. Олесь у поезії «Айстри», яка була написана в 1905 році. […]...
- Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати […]...
- Образ України у творчості Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов […]...
- Образ України у творчості Павла Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов […]...
- Твір: Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ліриці Павла Тичини Ім’я видатного українського поета Павла Тичини відомо кожному. Його поезії, особливо рання лірика, знайомлять нас з незвичайним світом, в якому панують ідеали свободи та національного визволення. І постає перед нами романтичний герой, ім’я якому – український народ, заради якого автор ладен віддати все, із-за якого у нього рветься душа. Україна, рідна земля, Батьківщина… А що […]...
- Ідейно-тематичне багатство збірки Тичини “Сонячні кларнети” Образ “сонячних кларнетів” – це не тільки символ краси вічно юної, сповненої барв і музики природи, а й втілення прагнень до сього сонячного, радісного, життєдайного, овіяного молодістю. Образ сонця, як джерела життя на землі, сили, що дарує людям радість, виражає мрію поета про щасливе життя. А коли співець бачив людське лихо, коли сум огортав його […]...
- Гармонія людини і природи в творчості Павла Тичини Творчість Павла Григоровича Тичини – це гімн життю, весні, природі і людині. Він увійшов у літературу передзвоном своїх “Сонячних кларнетів”, музику яких не почути було неможливо. Перша збірка поета ввібрала в себе найоптимістичніші настрої молодої людини, життя якої тільки починається; ввібрала музику серця і музику Всесвіту, космосу, природи, що злилися в ній в унісон, як […]...
- Образ природи у віршах П. Тичини Чарівна, мальовнича природа України не може залишити байдужою жодну людину, здатну сприймати прекрасне, а тим більше поетів, душа яких відкрита для всього тонкого, красивого. Не один вірш присвятили вони рідним вербам, лукам, річкам, і слова ці наповнені щирою любов’ю до рідного краю. Справжнім співцем природи був і Павло Тичина, творчість якого була гімном праматері природі, […]...
- Невмирущість рідного слова (за віршем О. Олеся “Рідна мова в рідній школі”) Олександр Олесь – тонкий лірик і водночас поет з мужнім громадянським голосом, що гнівно засуджував реакційну політику переслідування української культури. Як справжній патріот, письменник вважав за обов’язок спрямувати силу свого таланту на захист рідного слова. Олександр Олесь утверджував думку, що, втративши рідну мову, людина зрікається і перших материних слів, і колискових пісень, і рідної землі. […]...
- Які почуття викликають у мене вірші Тичини про природу, радість життя, любов до України? …Поета вже немає серед живих, але він завжди з нами, бо вічно житимуть його вірші в наших серцях. Вони і сьогодні живі і яскраві, їх музика і фарби – вражаючі. Багато поезій написано Павлом Тичиною, але найбільші почуття у мене викликають його поезії “Хор лісових дзвіночків”, “Гаї шумлять”. Коли я читаю “Хор лісових дзвіночків”, то […]...
- Романтичний ідеал свободи в ранній ліриці Павла Тичини Бурхливе громадське життя, величезні історичні зміни, що відбувалися на початку XX століття, стали каталізатором літературного процесу. В українській поезії того часу з’явилося стільки талановитих митців, що їхніми здобутками майже століття могла б живитися більш спокійна епоха. Яскравою зіркою в цьому сузір’ї сяє ім’я Павла Тичини. Поезія Тичини народжувалася разом із революцією і проникнута її ідеалами, […]...
- Вірші П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри – шедеври світової лірики Якщо говорити про українську лірику XX століття, то в першу чергу треба згадати трьох наших славних земляків, поетів світового масштабу – Павла Тичину, Максима Рильського, Володимира Сосюру. їхню творчість не можна поєднувати чи зіставляти, адже вони абсолютно оригінальні, не схожі між собою. Та їх об’єднує велика любов до народу, до рідної землі, трепетне й уважне […]...
- Скорботна нота «Сонячних кларнетів» Тичини Ідеал Тичини – гармонія природи і людини, інтелекту й духовності, почуття обов’язку, національного і загальнолюдського, землі і космосу. Про це свідчать ранні поезії і найкраща книжка поета – «Сонячні кларнети». Вона сповнена передчуття сподіваного щастя, яке так і не справдилося. Надію поета на українську революцію, що мала принести волю, установити справедливість, зробити світ кращим, гармонійним, […]...
- Жовтень зриває листя (Твір-опис у художньому стилі) Жовтень ступає по узліссю у вишитій багрянцем широкій Орочці. Прийде сюди восени, подивись – і замилуєшся красою природи. Не повіриш, що це сама природа намалювала таку красу. А вітер робить своє діло: зриває з дерев листя і стелить багатобарвну ковдру на стежці, полях. А он кучерява груша, що росте на узбіччі лісу, усипана тисячами мідяків. […]...
- Краса пейзажної лірики П. Тичини (“Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…”) Поет Павло Григорович Тичина був надзвичайно талановитою і обдарованою людиною: прекрасно малював, мав чудовий голос, грав на багатьох музичних інструментах. І поетом він був незвичайним, самобутнім. Уже перша збірка поета “Сонячні кларнети” одразу здобула визнання читачів. Це збірка пейзажних малюнків-акварелей, це гімн землі, що звучить світло й урочисто. До цієї збірки увійшов і вірш “Гаї […]...
- Інтимна лірика Тичини Павло Григорович Тичина – класик українського письменства. Звучання дивовижних сонячних кларнетів, поривання вітру з України – усе це органічно входить у наше життя. Художнє, довершене слово поета, сповнене філософського змісту, бринить сталлю і ніжністю. Він розкриває духовний світ людини, показує її життя в гармонії з природою і власними почуттями. Ви знаєте, як липа шелестить У […]...
- Співець народний (за віршем Б. Лепкого “Журавлі”) Богдан Лепкий – тонкий і ніжний лірик. Його поезія ввібрала в себе красу народної творчості, біль рідної землі. Вірш “Журавлі” навіяний долями багатьох українців, що змушені були покидати свою землю. Люди втрачали свою Батьківщину, не сподіваючись її більше побачити: Чути: кру! кру! кру! В чужині умру, Заки море перелечу, Крилонька зітру. Образ журавлів бентежить думку […]...
- Які почуття викликають у мене вірші Тичини про природу, радість життя? Народився в с. Пісках на Чернігівщині у родині сільського дяка. Навчався в бурсі, Чернігівській духовній семінарії, Київському комерційному інституті. Захоплювався малюванням, музикою, співав у церковному хорі. Працював статистиком у Чернігівському земстві, помічником хормейстера в театрі М. Садовського (м. Київ), у харківському журналі “Червоний шлях”, був директором Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України, Міністром […]...
- Чарівна природа України у творах Павла Тичини 1. Україна у віршах українських поетів. (Образ чарівної української природи змальовано у багатьох творах українських письменників – від Тараса Шевченка до сьогодення. Але в творах П. Тичини природа якась особлива, жива, яскрава.) 2. Взаємовідносини людини і природи у вірші П. Тичини “Гаї шумлять”. (У цьому вірші є і ліричний герой – “Я” і чарівна природа […]...
- Романтичний ідеал національного визволення та свободи в ранній ліриці Павла Тичини Ім’я видатного українського поета Павла Тичини Відоме кожному. Його поезії, особливо рання лірики, ведуть нас у незвичайний світ, в якому панують ідеали свободи та національного визволення. І постає перед нами романтичний герой, ім’я якому – український народ, заради якого автор ладея віддати полум’я душі. Україна, рідна земля, Батьківщина… А що може бути вище, ніж свобода, […]...
- Ідейно-тематичне багатство збірки П. Тичини “Сонячні кларнети” Сум серце тисне: сонце” пісне! – В душі я ставлю – вас я славлю. П. Тичина Народна мудрість вчить: людина народжується двічі: перший раз – коли появляється на світ, другий – коли вона стає трудівником. Павло Тичина я митець народився в 1918 році збіркою “Сонячні кларнети”, яка принесла йому славу і визнання. Вона ознаменувала появу […]...
- Хай звучать сонячні кларнети (За поезією П. Тичини) Доля поетів-новаторів складається не обов’язково трагічно, але завжди непересічно. Павло Тичина зумів поєднати у своїй творчості традиційні мотиви української лірики з найновішими принципами поезії XX століття. Багато що заважало Тичині цілком віддатися ліриці: час, а також і носії влади вимагали свого. Але саме ліричні вірші принесли Тичині славу співця життя й краси. “Арфами, арфами…” – […]...
- “Я стверджуюсь… бо я живу” (за твором П. Тичини) Вірш “Я утверждаюсь” датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але його серце проймалося стражданнями від вістей про горе й муки рідного народу. У щоденнику воєнних літ поет писав: “Одколи почалася війна, свого не можу духа […]...
- Вони не бачать душею Вкраїну (за віршем «Патріоти») Хто вони, патріоти? Які якості їм притаманні? Чим вони керуються у своєму житті? Що мають робити для зміцнення держави, в якій живуть? Патріот і громадянин поняття тотожні чи ні? Чи кожна людина патріот? У чому особливість сучасного патріотизму? Ціла низка запитань… І щоб відповісти на них, треба, мабуть, зрозуміти зміст понять патріотизм, громадянин, громадянська позиція. […]...
- Мої роздуми над віршем О. Підсухи “Мова” Мої роздуми над віршем О. Підсухи “Мова” Мово! Мудра Берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого! К. Мотрин Нині ми є свідками знаменного повороту в нашій історії. Скільки ми мріяли про незалежність нашої держави, а скільки поколінь так і не змогли побачити цієї миті, скільки славних людей загинуло в боротьбі за неї! Століттями […]...
- Образ рушника як нерозривного зв’язку матері та дітей (за віршем “Пісня про рушник”) Вечорами в хаті Малишків бриніла то весела, то сумовита неньчина пісня. Вона чарувала малого хлопця і навівала незвичні для нього почуття. Вона відкрила малому Андрію чарівний світ народних звичаїв та пісень. Мати стала для хлопця провідником до царства пісенності та щирих людських взаємин. Від матері у нього – любов до народних мелодій і рідного слова. […]...
- Відтворення настроїв людини через образи природи у збірці “Сонячні кларнети’ Павла Тичини Збірка “Сонячні кларнети” (1918) стала етапною подією в українській літературі. Л. Новиченко назвав її одним із наймузикальніших творінь у світовій поезії. Світ “Сонячних кларнетів” сповнений і дзвінких, і пастельних барв та звуків. Світлові і звукові барви творять світлову музику сонячних кларнетів, які, за визначенням одного із дослідників П. Тичини А. Ніковського, нагадують “щось подібне до […]...
- Екологія душі (за віршем М. Рильського “Мова”) В останні роки набуло поширення словосполучення “екологія душі”. Воно означає відчуженість від рідної мови, історії, культури взагалі, що призводить насамкінець до деградації душі. Як же зберегти молоді серця від зчерствілості, розум від спустошення? Відповідь на це запитання може бути одна: повернути святість словам мати, мова, Батьківщина, земля. Викоренити паростки байдужості піклуванням про прийдешність. І допоможе […]...