Правда і свобода основи суспільства
Твір за драмою Г. Ібсена “Ляльковий дім”. Дія драми “Ляльковий дім” відбувається у сучасній авторові Норвегії, там у другій половині XІX століття. Насправді проблеми, порушені у цьому творі, чи інакше актуальні за всіх епох, але саме час появи драми спричинив успіх великого масштабу. Місце жінки в родині та суспільстві, її роль та права – ось проблеми, які надзвичайно гостро постали в Європі наприкінці XІX ст., вилившись у фемініський рух, який існує і дотепер. Г. Ібсен – творець “нової драми”. “Ляльковий дім” поєднує у
Письменник зображує родину Торвальда Хельмера та його дружину. На перший погляд, їхні взаємини, родинний устрій, ролі, які виконують чоловік і жінка, видаються майже ідилічними, але тільки на перший погляд. У шлюбі було все: чудові діти, турботлива мати, чоловік, який рухається по кар’рнних сходах заради добробуту сім’ї. Чого ж не було? “Правда і свобода – от основи суспільства”, – один з найвідоміших
Що сталося у родині Хельмерів? Якась трагедія? Що так схвилювало, плин їхнього життя? Власне, нічого екзотичного чи трагічного. На лікування чоловіка, Нора підробляє певні документи, і Хельмер дізнається про це від Крогстада, який мав наміри шантажувати і викрити їх. О, який Ніш охоплює Хельмера: його дружина виявилась злочинницею! – так думає він. Не дозволить їй виховувати дітей, нехай краще їх виховує нянька, але ж, звісно, вона залишиться в домі, аби не було зайвого поговору, – саме такі міркування сповнюють Хельмера. Але щойно Крогстад пише, що немає більше жодних
Сил, а відтак – зникає загроза для родинної репутації, Хельмер умить змінюється. Але враження від одного вчинку іноді важать більше, ніж тисячі слів. Нора, як насправді ставиться до неї чоловік, побачила, що він не просто не хоче взяти на себе її провину, а й підтримати її не в змозі, що він повністю підвпливом стереотипів, загальної “моралі” тощо… Нора робить просто нечуваний як на той час вибір – вона йде від Хельмера. Але цінність цього епізоду в тому, щов таки робить якийсь вибір, тобто утверджує Право на нього. Право на власний вибір.
І Генріх Ібсен не просто написав твір “на злобу дня”. Проблеми права жінки є власний вибір, її цінності як особистості певним чином залишаються і зараз, рагримовані феміністичною філософією. Але тут йдеться, як на мене, навіть не про жінку, а й про особистість як таку, про вибір як такий, про свободу. Тому свободу і Правду, які Ібсен визначив основами суспільства в одному зі своїх афоризмів. Якщо вже говорити про висловлювання драматурга, цитати з його творів, то значну частину своїх світоглядних засад Г. Ібсен так чи інакше відобразив фористично. “Посади орла у клітку – і він буде кусати її прути, все одно – чи будуть вони залізні, чи золоті”. Це ще один вислів письменника, який повторюєсаму ідею свободи, необхідності свободи, якої так не вистачало тогочасному фальшивому суспільству.
“Не викреслюй старих висловів, доки не створив нових слів”. Це також вислів сена. Мабуть, тому суспільство ніяк не відмовляється від старих, часто майже абсурдних моделей побудови стосунків між людьми, бо нових моделей, “нових слів”, не створено? Цілком можливо, що так. Зрештою, як би там не було, Г. Ібсен був ним із тих, хто не просто написав твір, а й певним чином змінив суспільство, врятувавши його від старої фальші, до нових, кращих “слів” і форм існування.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)