Що для мене вірніше: рятівна неправда Луки або “Правда – бог вільної людини”

1. Істина й неправда – філософський вибір. 2. Життєві погляди Луки. 3. Людинолюбство Сатину 4. Порівняльний аналіз двох точок зору. 5. Мій погляд на парі Луки й Сатину В житті кожної людини виникають ситуації, коли доводиться для себе робити непростою вибір Що вибрати – непривабливу істину або солодку неправду? Напевно, кожний щодо цього керується власним життєвим досвідом і характером самої ситуації.

Про непростий вибір багато замислювалися й класики. У своїх добутках вони пропонували різне бачення даної проблеми. Хтось намагався схилити

читачів на ту або іншу сторону, інші просто пропонували поразмишлять на цю тему До філософських міркувань змінює й твір Максима Горького “На дні”.

У п’єсі дуже образно розкрито дві протилежні точки зору. Два герої – Лука й Сатин, вступають на сторінках добутку в складну ідейну суперечку щодо того, що ж краще правда иль “сон золотий”? За словами самого автора, саме ця суперечка є головним питанням добутку. Що проповідував Лука? Як говорить він сам: “…

Чого тобі правда боляче потрібна?.. Подумай-Ка, правд-те, може, обух для тебе”. В основі його вигадництв лежить жаль, що виражалося в так званій втішливій

неправді.

Лука співчуває мешканцям нічліжки. Умираючій Ганні він розповідає про життя в раї, що очікує її після смерті Він обіцяє, що вона відпочине від земних страждань. Попелу з Наташей він радить почати нове життя в золотій країні Сибіру. Акторові розповідає про безкоштовну лікарню для алкоголіків, адреса якої він забув, але обов’язково згадає.

Актор одержує надію на нове життя, на лікування від алкоголізму. Можливо, що в інших обставинах ми б і не називали Луку ошуканцем. Адже, наприклад, багато з людей щиро вірять в існування раю й життя після смерті, і при цьому ніхто не говорить, що вони живуть у неправді. Та й лікарня, де могли б допомогти алкоголікові, що втратив себе, теж цілком реальна….

Однак сам Лука абсолютно не вірить у те, що говорить іншим людям. Більше того, він намагається навмисно обдурити мешканців нічліжки тому, що вважає їх неспроможними самостійно змінити ситуацію. Зовсім інша позиція в Сатину.

“Хто слабшав душою й хто живе чужими соками, – тим неправда потрібна… Одних вона підтримує, інші прикриваються нею… А хто сам собі хазяїн, хто незалежний і не берет чужого – навіщо тому неправда? ” Сатин з гордістю озивається про людину, уважає, що в житті все залежить від його вчинків.

У його висловленнях вимальовується образ прекрасною, сильного душею людини, здатного витримати будь-яку правду, що вміє прокладати собі вірну дорогу й рухатися нею незважаючи на обставини, що заважають. Така непохитна людина прекрасна, на нього хочеться походити. Здавалося б, така філософія представляється досить привабливої Але що ж бентежить у настільки чудових висловленнях? Чому читач не може беззастережно прийняти ідею Сатину й підняти в порівнянні з іншими мешканцями нічліжки?

Так тому що Сатин сам є мешканцем того самого “дна”, страшна картина якого талановито зображена М. Горьким. І ми не можемо вважати, що Сатин чимсь відрізняється від інших героїв добутку, що його позиція є правильної, а словесні вишукування пророчими/Адже на своєму прикладі Сатин доводить зовсім зворотне тому, про що говорить. Виходить, що й Лука й Сатин досить суперечливі герої, в образі яких є присутнім як істина, так і неправда.

Тому й визначити, яка з точок зору мені ближче – Луки або Сатину – досить складно. Прагнення до ідеалу призиває мене прагнути до якоїсь збірної філософії, у якій буде присутній ідеї обох героїв, але значно облагороджені. Так, напевно, я б намагався будувати своє життя на принципі “Правда – бог вільної людини”, підкреслюючи, що людина – головна досконалість природи.

Однак виключити зовсім фактор неправди я навряд чи б змогла. Адже поняття неправда в порятунок дійсно існує, а правда найчастіше дуже жорстока, та й не всім вона потрібна…. Думаю, що фактор рятівної неправди, про яке говоритися в добутку “На дні” потрібно використовувати дуже обережно й тонко. У певних обставинах неправда представляється мені гарним інструментом для рішення складних питань.

Але не варто вводити неправда у звичайне життя, роблячи її невід’ємною частиною свого “я”. Людина дійсно гідна поваги, а сильна людина, здатний розпоряджатися власною долею, подвійно. Для мене правильно бути такою людиною, зводячи неправду у своєму житті до ідеального мінімуму






Яке враження справили на воланда сучасні люди.
Що для мене вірніше: рятівна неправда Луки або “Правда – бог вільної людини”