Порівняльна характеристика Гриньова й Швабріна

Білогірська міцність перебувала вдалечині від тодішніх культурних і політичних центрів, однак і до її докотилася хвиля пугачевского бунту. Невеликий гарнізон прийняв нерівний бій. Міцність упала. Омелян Пугачов учиняє свій “імператорський” суд, тобто безжалісно розправляється з беззбройними людьми. Саме цей момент у повісті є ключовим для порівняльної характеристики двох героїв “Капітанської дочки” – Гриньова й Швабрина. Гринев одержав виховання в сім’ї відставного військового сам став офіцером, Петруша – м’який

і совісний юнак, самих райдужних мріянь. Для нього верх людського благополуччя – служба у гвардії. Однак саме життя розсіює його ілюзії. Після карткового програшу Зурину Гриньов випробовує сором. зустріч, що відбулась незабаром, з вожатим показує, що Петруша – гарна людина. Незважаючи на вмовляння Савеліча, Гриньов дарує вожатому заячий тулупчик зі свого плеча. Служба в Білогірській міцності виявилася необтяжливої, Петруша закохується в дочку коменданта Машу Миронову. Закоханість робить Гринева поетом. Своїми віршованими пробами Петруша ділиться з Олексієм Швабріним – молодим офіцером, засланим у міцність
за участь у дуелі. Виявляється, Швабрін теж був закоханий у Машу, але одержав відмову. Швабрін намагається очорнити дівчину в очах Гринева, і той викликає його на дуель. Петруша одержує від свого колишнього друга легку рану. Але навіть і після цього Швабрін продовжує заздрити Гриньову, адже Маша і її батьки дбайливо доглядають за пораненим юнаком. Однак незабаром Швабрін одержує можливість помститися.

Пугачов кликав всіх бажаючих приєднатися до свого заколотного війська. Швабрін з радістю погоджується: він присягає на вірність самозванцеві. Гриньов же, незважаючи на смертельну небезпеку, не змінює військовій присязі й насмілюється заступитися за осиротілу Машу Миронову. Таким чином, суперники в любові й супротивники на дуелі встають по різні сторони барикад. Положення Швабріна все-таки менш вигідно: приєднавшись до Пугачова, він тим самим раз і назавжди поставив себе поза законом. Гринев, якого Пугачов пам’ятає по зустрічі в шляху, розповідає самозванцеві правду про свою кохану, сподіваючись на полегкість із боку проводиря. Цей психологічний бій Гриньов виграє, рятуючи себе й Машу. Два офіцери російської армії – Петро Гриньов і Олексій Швабрін поводяться зовсім по-різному: перший служить законам офіцерської честі й зберігає вірність військовій присязі, другий з легкістю стає зрадником. Гриньов і Швабрін – носії двох принципово різних миропоглядів. Саме такими їх зображує автор повісті “Капітанська дочка”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Порівняльна характеристика Гриньова й Швабріна