Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега”

Схожі твори:

1. Поетичне змалювання давньоруської минувшини у баладі Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
2. Пісня про віщого Олега (за твором О. С. Пушкіна) О. С. Пушкін цікавився історією Київської Русі. Він читав літописи, вивчав архівні документи. Поет дуже добре знав народну творчість, і йому були відомі легенди про князя Олега, який правив у Києві на початку X століття. Тож він створив “Пісню про віщого Олега”, дуже схожу на народну билину. Олегу підвладні води і суходоли, його щит висить […]...
3. Людина та її доля (за поемою О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега”) Ім’я великого російського поета Олександра Сергійовича Пушкіна входить у наше життя ще з раннього дитинства з прекрасними віршами та чудовими казками. Назавжди залишаються у нашій пам’яті незабутні герої його творів. Пушкін народився в сім’ї, де добре знали й любили літературу. Великий вплив на поета мала усна народна творчість; пісні, казки, легенди. Глибокий інтерес виявляв Олександр […]...
4. Містичний зміст твору О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” […]...
5. Балада Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Стисло Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
6. Короткий зміст Пісня про віщого Олега Пушкіна А. С Як нині сбирается віщий Олег Отмстить нерозумним хозарам: Їхнього села й ниви за буйний набіг Прирік він мечам і пожежам; Із дружиною своєї, у цареградской броні, Князь по полю їде на вірному коні. Назустріч йому з темного лісу виходить чарівник. Олег запитує в нього про своє майбутнє: И незабаром ль, на радість сусідів-ворогів, Могильної засиплюся […]...
7. Містичний зміст твору Олександра Пушкіна «Пісня про віщого Олега» О.С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі «Пісня про віщого Олега» поет […]...
8. Я повертаюсь у сиву давнину. (За баладою Пушкіна “Пісня про віщого Олега”) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Про що розповідає О. С. Пушкін у баладі. Так, я повертаюсь у далеке-далеке минуле, і мене супроводжує туди О. С. Пушкін. Далеке десяте століття. Що цікавило там поета? Чому постать першого київського князя приваблює його? Пушкін намагається зрозуміти, чим жив князь, яким він був, як вдавалося йому мати […]...
9. Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Олег бы послушал – ещё один щит Прибил бы к вратам Цареграда. Волхвы-то сказали с того и с сего, Что примет он смерть от коня своего! В. Висоцъкий Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського […]...
10. Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського князя Олега розповідає в “Повісті минулих літ” Нестор Літописець. Після смерті князя Новгородського Рюрика князівством став правити Олег, його родич, якому довірив Рюрик виховання свого сина Ігоря. Олег […]...
11. Пісня про віщого Олега О. С. Пушкін цікавився історією Київської Русі. Він читав літописи, вивчав архівні документи. Поет дуже добре знав народну творчість, і йому були відомі легенди про князя Олега, який правив у Києві на початку X сторіччя. Тож він створив «Пісню про віщого Олега», дуже схожу на народну билину. Олегу підвладні води і суходоли, його щит висить […]...
12. Твір по темі Пісня про віщого Олега У старих літописах згадується, що в Києві правил Олег. Він зробив удалі походи на Цареград, убік Каспійського моря, звільнивши землі від набігів хазар, а для російських купців уклав з Візантією вигідний торговельний договір. Про князя Олегові було складено багато пісень, легенд і переказів. Народ оспівував його мудрість, .уміння пророкувати майбутнє, його талант чудового воєначальника, розумного, […]...
13. Твір: Пушкін О. С.: Пісня про віщого Олега У старих російських літописах згадується, що в Києві правил Олег. Він зробив удалі походи на Царьград, убік Каспійського моря, звільнивши землі від набігів хазар, а для російських купців уклав з Візантією вигідний торговельний договір Про князя Олегові було складено багато пісень, легенд і переказів. Народ оспівував його мудрість, уміння пророкувати майбутнє, його талант чудового воєначальника, […]...
14. Чому для втілення твору “Пісня про віщого Олега” Пушкін обрав саме жанр балади? О. С. Пушкін (1799-1837) був сучасником Карамзіна. Великий шанувальник історії свого народу, він, як відомо, був досить добре обізнаний з роботою Карамзіна і виявляв неабияку зацікавленість спільним минулим слов’янських народів – російського і українського. Ця зацікавленість посилилася після відвідин поетом Києва, де завжди особливо вшановувалася легенда про київського князя Олега. Пушкін побував на могилі князя, […]...
15. Змалювання звичаїв стародавніх греків у поемі Гомера “Одіссея” Після закінчення Троянської війни грецькі вожді зі своїми дружинами, із здобиччю і бранцями повертатися на Батьківщину. Поема Гомера “Одіссея” розповідає про повернення додому, на острів Ітаку, хитромудрого Одіссея. Перед нами відтворено події давніх епох, автор знайомить нас із вдачами стародавніх людей, для яких були святі родина, честь, добропорядність. Юною дівчиною Пенелопа вийшла заміж за людину, […]...
16. Князь Київської Русі Олег – історична постать Князь Олег був історичною особою. Про це свідчать документальні джерела: літопис “Повість минулих літ”, Новгородський літопис, хозарські та арабські документи. Він правив у Новгороді замість малолітнього сина Рюрика – Ігоря. Олег був або родичем Рюрика, або його воєводою. 1882 року князь Олег об’єднав Новгородське князівство з Київським. Це сталося так. Князь привів своє військо під […]...
17. Смерть героя (за твором О. С. Пушкіна “Легенда про смерть київського князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли […]...
18. Показ побуту, повір’їв, звичаїв у творі “Тіні забутих предків” У творі М. Коцюбинського “Тіні забутих предків” зображене життя гуцулів, тобто мешканців Карпат. Їхній побут, традиції, мова настільки відрізняються від побуту, традицій, мови інших українських селян, що може виникнути така думка, що гуцули належать до зовсім іншого народу. Але, швидше за все, цей дикий народ, що заховався десь у Карпатах і мало турбується проблемами іншого […]...
19. Зобpаження укpаїнського побуту і звичаїв у повісті І. С. Hечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” Ціла епоха відділяє нас від того часу, коли жив і твоpив письменник. З давнини лихоліття, з цаpства супостатів беpе початок його твоpчий шлях, а закінчується якpаз на поpозі нашої нової доби. І вже на ціле півстоpіччя твоpи пеpежили свого автоpа, оповідаючи новим поколінням пpо побут і звичаї укpаїнського наpоду в ту далеку давнину. Повість “Кайдашева […]...
20. Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” І. “Велесова книга” – найдавніший літопис праукраїнців. (52 дубових дощечок вміщують 72 тексти з історії наших пращурів з ІІ століття до нашої ери до початку ІX століття, коли виникла Київська Русь.) ІІ. Історична цінність “Велесової книги”. 1. “Велесова книга” – пам’ятка-захист віри наших предків. (Заклик захищати стародавні духовні святині […]...
21. Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Поетичні картини народного побуту і звичаїв у повісті Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків” Протягом 1910-1913 рр. Михайло Коцюбинський побував в “українських Афінах” – так жартома називав село Криворівню на Гуцульщині. Письменник захоплювався цим краєм: “Я з головою поринув у Гуцульщину… Який оригінальний край. Який незвичайний казковий народ!” Зачарувала його не лише дивна природа, але й […]...
22. Відповіді до теми: Літописна легенда “Про князя Олега” І. Що таке літопис? (Літопис – це пам’ятка давньої літератури, у якій зображе­но історичні події в їх послідовності, факти з життя історичних постатей, події військові та культурні.) 1. Події, зображені у легенді. (Легенда “Про князя Олега” спочатку дуже вра­зила мене, адже вона суміщає у собі звичайні події і події напівфантастич – ні, тож я так […]...
23. Художня культура Київської Русі Саме на цій основі і в такому контексті вірувань і звичаїв з’являється на терені Східної Європи у ІІ половині ІХ ст. давньоруська держава – Київська Русь, культура якої є важливою частиною культури Середньовіччя. Це була багатонаціональна язичницька держава, для її зміцнення потрібна була наднаціональна світова релігія. Відповіддю на цю історичну потребу і стало хрещення Русі […]...
24. Зображення українського побуту і звичаїв у повісті “Кайдашева сім’я” Хоч минуло більше століття, але ім’я видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького не забуто. Та й як можна забути, коли його твори й досі приносять читачам насолоду, розповідаючи про кохання та ненависть, ворожнечу та мир, радість та горе селян! А головне, я ніби опиняюся у самому селі і можу зблизька роздивитися усі звичаї та побут українського […]...
25. Картини народного побуту в поемі «Енеїда» Понад двадцять п’ять років писав І. П. Котляревський свою поему «Енеїда». Цю поему можна з усією відповідальністю назвати «головною справою його життя». В ній він зміг осмислити багато найважливіших сторінок життя України, змалювати українську культуру і побут, створити живий, правдивий образ українського козака. Багато привабливих сторінок у цій поемі. Та по-справжньому вражають своєю живописністю і […]...
26. Легенда про смерть київського князя Олега Легенда про смерть київського князя Олега Я перечитав багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та звитягою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, чесно кажучи, навіть принизливою. Ахілеса поцілили у п’ятку. Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – єдине вразливе місце на його крицевому тілі. Проводир походу аргонавтів загинув під […]...
27. Сатиричне змалювання державного устрою, законів та звичаїв Ліліпутії (за твором Дж. Свіфта “Мандри… Гуллівера”) Відомий англійський письменник-сатирик XVІІІ століття, який уславив своє ім’я чудовим романом “Мандри… Гуллівера”, Джонатан Свіфт, одержав богословську освіту, декілька років працював священиком, активно займався політичною діяльністю. Після закінчення університету став секретарем впливового дипломата й царедворця Вільяма Темпля, у будинку якого мав можливість спостерігати життя королівських вельмож, яке пізніше він так майстерно відтворив у своєму творі […]...
28. Зображення в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба’ побуту й звичаїв Запорозької Січі Запорозька Січ, дивовижний суспільний лад, відомий світовій науці як козацька християнська республіка, а запорозькі козаки – бойова сила, сформована на демократичних засадах самим народом. Січ була у всіх на вустах, про неї говорили як про якесь царство волі і права, про неї співали кобзарі, складали пісні й легенди. Це був оплот козацтва в Україні. Сюди […]...
29. Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і […]...
30. Історія Київської Русі у прадавній літературі Небагато стародавніх книг залишилося в Україні, але коли бачиш фоліанти, що прийшли до нас із глибини віків, то на думку спадає, що котрийсь із них міг тримати в руках Володимир Мономах, воїн і політик, мисливець і художник, який одного разу сказав: “Що таке людина, як подумати про неї? Як небо уладнано, чи як сонце, чи […]...
31. Смерть героя (за твором “Легенда про смерть князя Олега”) Існує багато міфів і оповідей про легендарних героїв, які прославилися нечуваною силою та відвагою. І здебільшого їхня смерть була раптовою та безглуздою, а іноді навіть принизливою. Наприклад, Ахіллеса поцілили у п’ятку, Сосланові переїхали сталевим колесом коліна – це було єдине вразливе місце на його крицевому тілі, Проводир походу аргонавтів загинув під кормою власного корабля, коли […]...
32. Слово о полку Ігоревім – твір давньої Київської Русі Як твір художній “Слово” відзначається надзвичайною образністю мови. Отже, як зазначалося вище, в ньому дуже багато влучних епітетів, наприклад: “Гзак біжит сєрым влъком, Кончак ему слід править к Дону великому”; іноді епітети поетично сміливі, наприклад: “Един же изрони жемчюжну душу из храбра тіла чрес злато ожереліе”; так само численні в “Слові” метафори: “Другого дня вельми […]...
33. Твір по поемі Пушкіна “Руслан і Людмила” У петербурзький період Пушкін написав і першу свою поему – “Руслан і Людмила” (1820). По жанрі це жартівна поема, зразки якої були створені російськими поетами ще в другий. половині XVІІІ в. (поет особливо цінував “Душеньку” Бог-лановича). Увага Пушкіна до усної народної творчості, казка, переказам, характерне дли російського романтизму, відбивало зрослий після 1812 р. інтерес до […]...
34. Вплив фольклору на словесне мистецтво Київської Русі Київська Русь – могутня слов’янська держава, глибинна історія якої оспівана в давньоруських билинах, літописних легендах, у творах вітчизняних і візантійських письменників. Найбільша держава середньовічної Європи займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги. Київська Русь часів свого розквіту представлена чудовими пам’ятками зодчества, живопису, прикладного мистецтва, історичними, публіцистичними, художніми творами. […]...
35. Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” І. Франко – активний громадський і літературний діяч. Був організатором багатьох суспільних і літературних угруповань. Активність і боротьба була основними принципами його життя, що відбилося і в творчості. Поезія “Гімн” є прологом до першої частини збірки “З вершин і низин”. У поезіях цієї збірки І. Франко намагався показати, що час, коли прості люди терпляче корилися, […]...
36. «Слово о полку Ігоревім» – велична пам’ятка літератури Київської Русі «Слово о полку Ігоревім» – найвидатніша пам’ятка культури східних слов’ян, живе джерело трьох братніх літератур – української, російської, білоруської. Із «Слова…» ми дізнаємося про життя наших предків, про їхню величну боротьбу з різними нападниками. Боронити Руську землю від половців було найголовнішим завданням князів руських XI-XII століть. В основу сюжету «Слова…» покладено розповідь про невдало завершений […]...
37. Зображення звичаїв і побуту селянства у повісті Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я” ЦЬого року минає 160 літ, як народився І. Нечуй-Левицький, але ім’я видатного українського письменника не забуто. Та й як можна забути, коли його твори й досі приносять читачам насолоду, розповідаючи про кохання та ненависть, ворожнечу та мир, радість та горе селян, малюючи чудові краєвиди! А головне, я ніби опиняюся у самому селі і можу зблизька […]...
38. Епічне змалювання подій Троянської війни в поемі Гомера “Іліада” І. Про що розповідає поема “Іліада”? (“Іліада” розповідає лише про один епізод з десятого року Троянської війни. Зображені в ній події містять всього 51 день. Однак поема дає максимально насичене зображення воєнного життя, по епізодах якого можна зробити висновки про тодішню війну взагалі.) ІІ. Розповідь про гнів Ахілла та його наслідки. (Ахілл був одним із […]...
39. Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу. І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну (1054 р.), і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала великий вплив не тільки на […]...
40. Зв’язон історії Київської Русі з історією людства у “Повісті минулих літ” У 1110 році Нестор закінчив роботу над новим літописом – “Повістю мину­лих літ”. На початку твору Нестор чітко сформулював своє завдання літописця – розповісти, звідки пішла земля Руська, і хто в Києві княжив. Але літописець не зосередився тільки на цьому питанні. Він зумів пов’язати історію рідного краю з історією всього людства, яку знав із Біблії. […]...