Балада Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Стисло

Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. Однією з найвідоміших літературних балад є “Пісня про віщого Олега” відомого російського поета Олександра Пушкіна, у якій розпо-відається про загибель князя Київської Русі Олега,

якій передувало пророцтво чарівника. Баладу написано образною, поетичною мовою, завдяки якій можна не лише побачити картини подій минувшини, а й довідатися про цінності та характер епохи.

Головний герой балади, князь Олег, є втіленням князівської доблесті, але на його прикладі ми бачимо, чим жили тоді люди, що цінували. Ось що каже про нього чарівник:

І хвилі, і землю скорив ти в бою, І недруги заздрять на долю твою.

Звісно, це поетичне перебільшення, але воно є типовим саме для народної творчості.

Захист рідної землі був одним з найголовніших завдань князів. Олег добре показав себе у цій справі:

За напад –

мечам і пожарам прирік Він ниви хазарські і хати.

Тож Олег цілком заслуговував на оспівування своїх чес нот. Але не лише про його доблесть на війні ми можемо дізнатись з балади, а й про інші подробиці з його життя: він шану предків, у нього є друзі, сам він з ніжністю ставиться до сво коня,’який за пророцтвом повинен стати причиною його заги белї.

Олег бенкетує між друзів своїх В гаю на зеленому схилі; їх кучері білі, як ранішній сніг, На предківській славній могилі.

Навіть за рік потому розставання з конем, Олег згадує чотириногого друга. Ставлення до тварин також характеризує і князя, як людину, і деякі особливості тодішніх звичаїв: князь хотів, щоб кінь супроводжував його навіть після смерті, що свідчить про віру предків у загробне життя. Отже, хоча в баладі розповідається про окремі події (зустріч з чарівником і смерть Олега), можна стверджувати, що читаючи її ми знайомимося з усією давньоруською минувшиною. А знати минуле цікаво і корисно, бо, як кажуть, без минулого немає і майбутнього.






Чи потрібні сьогодні честь і чесність.
Балада Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Стисло