Подвиг хлопчика, оспіваний у віках (А. Лотоцький “Михайло-семиліток”)

У творі Антіна Лотоцького “Михайло-семиліток” головний герой Михайлик дає нам зрозуміти, що душа народу – його сила, а добра та хоробра душа – безмежна сила.

Його, малого хлопчину, любили всі, окрім рідного брата Лихослава. Брат був хитрим, страшним, проте дуже боязливим та з черствим серцем. Це була люди­на, у якої духовний світ набагато бідніший, ніж у його молодшого брата.

Чому ж тоді, попри любов до князенка, громада та князь вирішують видати Михайлика ворогам? Можливо, це й справді через безпорадність, для порятунку всьо­го

народу Києва. А можливо, страшний ворог, отой невидимий, який у нас самих: страх, сумніви, зневіра. Саме внутрішнього ворога автор називає “чорним духом”.

Михайлик володів справжньою духовною силою лицаря, адже був безстраш­ним, розумним та мудрим. Тому що саме страх – найбільший ворог людини. Він затуманює розум, не даючи осмислити ту чи іншу ситуацію. Звичайно, автор використовує в оповіданні гіперболу – перебільшення. Але, навіть коли лю­дина не може злетіти на коні з крилами, може злетіти її слава, як хороброї та від­важної людини.






Цитатна характеристика фауста.
Подвиг хлопчика, оспіваний у віках (А. Лотоцький “Михайло-семиліток”)