План-аналіз власної роботи
Досить нова техніка художньої творчості, яка отримала назву “оракул”, виникла завдяки розвитку сучасних технологій і з’явленню нових матеріалів. Ця техніка базується на створенні картин за допомогою кольорової плівки, яка наноситься на поверхню у відповідності із зображеним на цій поверхні ескізом. Мені дуже цікаво займатися такою творчістю, а сюжети для своїх картин я беру не тільки із життя, а й з літературних творів. Прикладом цього може бути моя чергова картина, яку я виконала у японському стилі. Надихнув мене на створення цієї
Повість японського письменника дуже мене вразила своєю незвичайністю і духовністю. Зображуючи у творі героїв, які зустрічаються на чайній церемонії, яка для жителів країни сходячого сонця довгі століття вважалася найважливішою культурною традицією, Ясунарі Кавабата прагне застерегти сучасників і нащадків від відокремлення від свого минулого, від культурної спадщини, яка складалася багато тисячоліть. Я повністю згодна з думками письменника і тему своєї картини, як ви бачите, обрала зовсім не випадково.
Не випадкове і декоративне вирішення моєї картини. Саме таке зображення стародавньої японської традиції дає змогу зрозуміти усю важливість ритуалів чайної церемонії та їх строгість. При використанні звичайних живописних прийомів або абстракції мені навряд чи вдалося б передати національну атмосферу і японський колорит, а до того ж, кожному з нас найбільш відомі картини японських художників, які виконані саме у цьому стилі.
Щодо композиційного вирішення, то тут теж важливо було не порушити головні принципи побудови типових полотен східного мистецтва та зберегти усі риси чайної церемонії. Відомо, що частіш усього обслуговують такі церемонії жінки, які одягаються у святковий одяг. Усе робиться без будь-якого поспіху, з почуттям і розстановкою. При цьому під час чайної церемонії завжди присутні чоловіки. Тому у центрі своєї картини я зобразила знак, який позначає поєднання чоловічого та жіночого начал, адже головною метою кожної чайної церемонії є поєднання людських душ та розуміння прекрасного через звичайні на перший погляд речі. На своїй картині жінок і предмети я розташувала майже у дзеркальному відображенні, що теж характерно для традиційного японського образотворчого мистецтва.
У японському мистецтві не прийнято використовувати багато кольорів. Більшість художників використовують лише декілька з них, а відтінки на картинах майже відсутні. Я теж вирішила використати лише чотири кольори, які я вважаю головними для кожної картини. Білий, червоний, чорний та сірий – я вважаю, що за допомогою цих кольорів можна зобразити будь-які сцени з людського життя та багато іншого. Адже саме ці кольори роблять на перший погляд звичайні та досить прості картини глибокими та надають їм більш велике значення.
Я дуже сподіваюся, що закінчивши свою чергову картину, мені вдасться вірно вибрати тему та повністю передати ідею того, що я зобразила. Крім того, я сподіваюся, що і в декоративному, і в композиційному, і в кольоровому питанні я зробила вірний вибір, завдяки чому моя картина буде повноцінним твором образотворчого мистецтва, що буде надихати на глядачів думки про одвічні людські цінності, про які неможна забувати.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)