Питання з відповідями До творчості І. Драча
Поясніть причину яскравого поетичного дебюту І. Драча. Прихід Івана Драча в українську літературу виявився настільки стрімким, а його лірика такою нетиповою, що сучасники були приголомшені. Для млявого провінційного мислення вірші “новобранця поезії” справді були несподіваними. Ситуація у країні була не з кращих, але ж саме тоді й загартувався його характер, проявилася незламна впевненість у своїй громадянській правоті. Творчість поета – це світ мальовничий і незвичайний, це розкутість творчої думки, нетрадиційність поетичної форми,
І. Драч обрав свій, ніким іще не торований, шлях у літературі, критично переосмислюючи досвід попереднього письменства, придивляючись до новаторського доробку своїх сучасників, зокрема “шістдесятників”. Жага постійного творчого житгєдіяння зумовлювала характерну рису його творчої еволюції. Тут марно шукати постійних ознак, кожен його поетичний образ змінний, стиль багатоплановий, метафори оригінальні. Такі тенденції окреслилися уже в цій першій його збірці. Тут відбувалося зближення “космічних” і “земних мотивів”, поетизувалася доля звичайної людини, висловлювалося захоплення невичерпністю людського генія на теренах науки. Та, мабуть, найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Поет інтерпретує його по-своєму оригінально й несподівано – не тільки в поезіях, а й у таких розмірковуваннях: “Люблю повертати людину очима до сонця. Спочатку поболюють очі, зате як поліпшується зір. Люблю повертати людину до сонця мистецтва, в той казковий Храм Сонця”. :
Кому присвячений твір І. Драча “Дума про вчителя”? “Дума про вчителя” присвячена В. О. Сухомлинському – видатному українському педагогу. Факти його творчої біографії поет частково використав у творі. “Дума про вчителя” – твір гостропроблемний. У ньому на повний голос прозвучала турбота про виховання молоді. Треба, шоб вона стала сильною, розумною, винахідливою, активною в громадському житті. Вчитель гадає, що -“все на світі з дитини”, що у вихованні дітей має переважати доброта: “Адже без доброти – справжньої теплоти серця, яку одна людина віддає іншій, неможлива душевна краса”. Поема завершується сценою “верховного педагогічного суду”, в якому беруть участь Песталоцці, Сковорода, Корчак, Макаренко і Вчитель.
Кого звинувачує у страшній трагедії автор “Чорнобильської Мадонни”? У творі “Чорнобильська Мадонна” поет змалював апокаліптичну картину, екологічну катастрофу світу. У страшній Чорнобильській трагедії, яка забрала найшшгіше багатство – життя десятків тисяч людей, прекрасні родючі землі України, підірвала віру в можливості науки, автор звинувачує не лише горе-фахівців, які мали недостатній рівень професіоналізму для експлуатації станції. Він звинувачує усю командно-бюрократичну систему, тоталітарний режим, який існував тоді у нашій країні і породжував у суспільстві байдужість і безвідповідальність. І навіть тоді, коли сталася ця страшна трагедія, жахливі наслідки її довгий час замовчувалися.