Твір-мініатюра. Поезія Івана Драча

Клекоче гейзер творчого доробку Івана Драча на розледащілі душі наших сучасників. Його вірші народжені від зіткнення дитячого світосприйняття з одягненою в панцир старою ненавистю й злобою.

І. Драч називав поезію «сонцем оранжевим», яке відкриває щомиті якомусь хлопчиську незвичайні обрії мрій, фантазій, надій.

Досвід митця – у незвичайному зображенні дійсності, що часто залишається незрозумілою пересічному читачеві. І. Драч доводить, що писати сьогодні – значить оперувати не лише застиглими й вічними символами, а й неологізмами, новими прогресивними досягненнями «Чесного Храму Науки».

Поет шукає по всіх століттях вияви совісті та мужності. І у симфонії, присвяченій Леонардо да Вінчі, й у сльозах Пікассо, у сонатах Прокоф’єва, у гордій зоряній подобі Тіціана Табідзе. У поезії «Смерть Шевченка» письменник писав: «Художнику – немає скутих норм. Він – норма сам, він сам у своєму стилі».

Тож поринемо у неповторний метафоричний спосіб мислення І.Драча, збагачуючи свої думки надбаннями крилатої творчості.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Твір-мініатюра. Поезія Івана Драча