Павличко Дмитро Два кольори

Схожі твори:

1. Дмитро Васильович Павличко Український поет – лірик. Депутат Верховної Ради України. Дипломат. Він завітав до нас з дніпровської кручі, з тих місць, з яких видніється в блакитній далечі Лівобережжя. Багато випробувань випало на його долю, але він завжди залишався вірним своїм ідеалам: Відбива Славута їхню вроду. Я не знаю більшого добра, Як добро возз’єднання народу. Почавши свою творчість […]...
2. Дві легенди – темна і світла (За поезіями Д. Павличка “Коли помер кривавий Торквемада…” і “Два кольори”) За радянських часів Україна жила не в казці, а в ле­генді – страшній і безмірно жорстокій. І легендами нашої літератури стали вірші Дмитра Павличка “Коли по­мер кривавий Торквемада…” і “Два кольори”. Вірш “Коли помер кривавий Торквемада…” належить до циклу “Львівські сонати”. У чотирнадцяти рядках цьо­го твору змальовується алегорична картина нібито з життя середньовічної Іспанії. Помер […]...
3. Мої почуття щодо поезії Д. Павличка “Два кольори” Поезія Дмитра Павличка “Два кольори” сприймається як монолог сина, який знаходить найніжніші слова щоб висловити свою любов до матері, щоб висловити подяку за її любов і турботу. Я вражена тим, як авторові вдалося у невеликому за розміром творі вмістити усе життя ліричного героя від того часу, коли він “малим збирався навесні піти у світ незнаними […]...
4. О рідне слово, хто без тебе я Дмитро Павличко Твір за творчістю Д. Павличка. Син простого хлібороба з Прикарпаття, Павличко приніс у велику літерату ру долю свого краю. Івано-Франківщина… У підгірському селі Стопчатові 28 ве ресня 1929 року народився Дмитро Васильович Павличко. “Стопчатів – мо колиска і гордість моя”, – скаже він пізніше. А довкола уславлені осередки гуцульського різьбярства, кераміки, килимарства: Косів, Коломия, Космач. […]...
5. Погляд у криницю Павличко Дмитро Погляд у криницю Я розумію світло. Це – душа. Любові й космосу глибини. Жертва. Блиск розуму. Благословення миру. Палання рук. Веселощі трави. А що таке темноти? Можливо, це – печаль самотності. Дух каменя. Жало злоби. Липкі Пов’язки мумій. Заздрість ненаситна. Але без темряви свою снагу Не може сяйво людям об’явити; Потрібна ніч знесиленим очам. Тьма […]...
6. Дмитро Павличко Дмитро Павличко народився 28 вересня 1929 р. в с. Стопчатові на Прикарпатті у багатодітній селянській родині. Початкову освіту отримав у польській школі в с. Яблунів, потім навчався в Коломийській гімназії. Закінчував середню освіту вже в радянській десятирічці. 1948 р. вступив до Львівського університету. Ще навчаючись, очолює літературну частину Львівського театру юного глядача. З 1953 p. […]...
7. Поезія “Два кольори” Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Івано-Франківщині в багатодітній селянській родині. Початкову освіту майбутній поет здобув у польській школі села Яблунів. Вчився у Коломийській гімназії та радянській десятирічці, а 1948 року вступив до Львівського університету. Студентом він очолював літературну частину Львівського театру юного глядача. 1953 року Д. Павличко вступив […]...
8. Кольори Петербурга (за романом Ф. Достоєвського “Злочин і кара”) Люди завжди сполучали кольори із своїми відчуттями й переживаннями. Ось у вірші Дмитра Павличка читаємо: “Червоне – то любов, а чорне – то журба”. Надаємо ми символічного значення й іншим кольорам та відтінкам у повсякденному житті й у свята. Тривожний колорит петербурзького буття пов’язаний для Достоєвського із глибоко антипатичним йому жовтим. Жовтий колір – це […]...
9. Мотиви лірики Дмитра Павличка Дмитро Павличко – наш сучасник, поет, перекладач, громадсько-політичний діяч. Творчість його має дві сторони: Павличко водночас тонкий лірик, що вміє розтривожити людську душу й серце, і поет-філософ, здатний зробити об’єктивний зріз часу, історії, проблем нації й особистості. Збірка Дмитра Павличка “Таємниця твого обличчя” – одна з перлин української літератури. Мені вона нагадує іншу відому книгу […]...
10. Багатозначність символічної назви роману Стендаля “Червоне і чорне” Роман “Червоне і чорне” – соціально-психологічний роман, у якому простежений життєвий шлях головного героя – молодої людини покоління 20-х років XІX століття Жульєна Сореля. Про що ж роман “Червоне і чорне”? І чому “червоне” і “чорне”? Назва роману символічна і багатозначна. Ці два кольори – червоне і чорне – відбивають і ідеї роману, і соціальні […]...
11. Які кольори в пір року в природі Які кольори в пір року в природі Вигляд природи неповторний і різноманітний, навіть звичайне дерево в саду або невеликий кущ видозмінюються в кольорі різної пори року. Як кожній порі року властиво строго певні кольори, так і людині на кожний сезон підійде певний колір в одязі, потрібно лише тонко підібрати вірний нюанс. Весна Весна ця пора […]...
12. Дивлюсь в роман, як у дзеркало… і бачу в ньому долю твою… і думаю про неї (за романом Стендаля “Червоне і чорне”) І. Роман Стендаля “Червоне і чорне” – реальне відображення життя у всій його повноті і суперечностях. ІІ: Роман – дзеркало життя. 1. Жульен Сорель – син бідняка-теслі: А) юнак з ніжним обличчям і гордою душею; Б) чудова пам’ять Жульєна, його любов до книжок; В) найбільше багатство і таємниця – портрет Наполеона; Г) мета Жульєна (довести, […]...
13. Дмитро Николишин – поет, письменник Коломийщини Дмитро Николишин (1884 – 1951) увійшов у літературне, громадсько-культурне життя України на початку ХХ століття, будучи ще студентом філософського факультету Чернівецького університету. 1903 року дебютував як поет у місцевій газеті “Буковина”. З часом пробує себе у драматургії, далі починає займатися літературознавчими дослідженнями й перекладами творів світової класики. Згодом уже важко визначити для нього якесь одне […]...
14. Кохання… лірика Дмитра Павличка Кохання… Це чарівне слово здавна хвилювало розум і душу людини, пробуджувало уяву, кликало на подвиги. Та й що в світі є чарівніше, дивовижніше, ніж кохання? Людське, справжнє, чисте кохання, яке то віддається болем у серці, то нагадує чарівну квітку, що п’янить своїми пахощами? Коли людина вирушає в широкий світ з рідної оселі, мати дарує їй […]...
15. Дмитро Вітовський Переповнений народом вокзал аж клекотів од гулу. Не те, що сісти – стати ніде. І Дмитро Вітовський змушений був тулитися до стіни, але й стіни не було вільної – люди, люди, люди… Вітовський не витримав і вийшов на перон. Узявшись за поруччя, німо застиг. Що ж, прощайте, Чернівці! Він надовго так застиг. Військова виправка. Суворе […]...
16. Роман “Дмитро Донськой” Ю. Лощица Перш ніж розповідати про обрану мною книзі, я хотів би пояснити, чому я вибрав саме роман. Я завжди цікавився історичними добутками, роллю особистості в історії. На мій погляд, читаючи й розбираючи історію нашої країни, можна зрозуміти нинішній стан держави й передбачати, що буде в найближчому майбутньому. На тему Куликовской битви було написано дуже багато добутків. […]...
17. Червоне – то любов, а чорне – то журба (за лірикою Д. Павличка) Немає, мабуть, жодного поета, який би у своїх творах не оспівав таке прекрасне людське почуття, як любов, кохання. Тільки однією ниткою неможливо вишити візерунок, яким би милувалися. Так і людське життя не може складатися тільки з чорних чи білих днів, бо переплітаються в ньому і любов, і журба, і радість, і нещастя. Характерними рисами інтимної […]...
18. Учитель-словесник Дмитро Миколайович Підгрушний Яскравим обдаруванням ритора, майстра красного слова володів учитель-словесник Дмитро Миколайович Підгрушний. Він часто давав учням вільні теми для творів, і тут Сашко Довженко виявляв свої здібності. Його твори були кращими в класі. Особливо вразила й запам’яталася всім його художня композиція “Святки” – поетична розповідь про народні новорічні торжества. Свої описи Сашко ілюстрував колядками й щедрівками. […]...
19. Твір з народознавства (Ірина Михайловсько. “Рушник”) Наші предки любили прикрашати своє житло: розписували вибілені стіни й печі, різьбили ложки, віконниці, малювали ікони, плели мереживо, вишивали рушники, сорочки, наволоки. Жінки все своє життя супроводжували квітами – живими, засушеними, намальованими, вишитими. Велику цінність у кожній оселі мали вишиті рушники. Ними прикрашали вікна та двері, бо вони повинні були оберігати житло від домовиків. Часто […]...
20. Два кольори мої, два кольори Як гарно на квітчастому лузі раннього літа! Зачаровано вбираєш зором багатобарв’я кольорів: і ніжну зелень трав, і переливне буяння квіту, і казкові бризки сонця. У серці ніби звучить спів красі рідної природи. Подивіться на чари буйноквіття, помилуйтесь насиченістю її кольорів! Це ж невимовна краса. Споконвіку дивовижний світ кольорів вражає нас відтінками барв. Вічна симфонія барв […]...
21. Ткач Дмитро Васильович Дмитро Васильович Ткач народився 11 вересня 1912 року в місті Орлику Полтавської області. Батько був столяром, людиною працьовитою і чесною, але революція, голод у двадцятих роках і розруха прирекли його сім’ю на поневіряння. Дванадцятилітнім хлопчиком після нестерпно тяжких літ у колі безпритульних, Дмитрик розшукав у селі Мачухи поблизу Полтави свого дядька – вчителя Якова. Тут […]...
22. Червоне – то любов, а чорне – то журба, або Як написати твір за лірикою Павличка Дмитро Павличко увійшов в українську новітню поезію як продовжувач традицій інтимної лірики В. Сосюри. Навіть в ранніх збірках ми зустрічаємо схвильовані поезії про юнацьке кохання у поетичних циклах під назвами “Пахощі хвої”, “Гранослов”; у збірках “Сонети подільської осені”, “Таємниця твого обличчя”. Справжніми перлинами лірики про кохання можна вважати вірші “Коли ми йшли удвох з тобою”, […]...
23. Портрет Павла Полуботка. Твір-опис за картиною невідомого художника Українська земля завжди була багата на художньо обдарованих людей. На жаль, історія розпорядилася так, що до нас дійшло досить багато творів цих митців, але їхні імена та прізвища не збереглися. Саме завдяки невідомому митцеві ми маємо можливість дивитись на портрет Павла Полуботка. Близько двадцяти років Павло Полуботок очолював чернігівський полк. Можна припустити, що портрет був […]...
24. Україна в серці і в поезії Олександра Олеся І. Особлива сила поетичного слова Олександра Олеся – дивне поєднання думки, почуття і фантазії талановитого лірика. ІІ. Зростання національної свідомості поета: 1. Пошук зображальних засобів відтворення любові до України, захоплення нею. 2. Участь у відкритті пам’ятника Котляревському в Полтаві, усвідомлення свого національного покликання. 3. Зустрічі з Грінченком, Самійленком, Коцюбинським, Лесею Українкою, окрилення та піднесення духу […]...
25. Відповіді до теми: роман Стендаля “Червоне і чорне” 1. Які факти біографії Стендаля вплинули на його погляди? Захоплення ідеалами Просвітництва, читання праць Вольтера, Руссо, Дідро; участь у поході армії Наполеона 1812 року на Москву. 2. Які естетичні погляди Стендаля відбилися у романі “Червоне і чорне”? Естетичні погляди Стендаля склалися на грунті філософії епохи Просвітни­цтва. Людина для Стендаля немислима поза середовищем, її психологію потрібно […]...
26. Твір на тему: “Червоне” і “чорне” в романі Стендаля “Червоне і чорне” Блискучим втіленням намічених Стендалем творчих планів є його роман “Червоне і чорне”, написаний у 1830 році. У задумці цього роману письменник відштовхувався від самого життя, а саме від нотатки про кримінальний злочин, яку він побачив в одній з місцевих паризьких газет. Саме ця нотатка й стала основою канви авторської “хроніки XIX століття”, як передує роман […]...
27. Символ життя й Батьківщини (за поезією А. Малишка “Пісня про рушник”) Поезія А. Малишка “Пісня про рушник” нагадує мені монолог сина, який знаходить найніжніші слова, щоб висловити любов до рідної матусі, подяку за її любов і турботу: Рідна мати моя, ти ночей не доспала, Ти водила мене у поля край села, І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала. […]...
28. Український рушник І на тім рушничкові оживе все знайоме до болю: І дитинство, й розлука, й твоя материнська любов. А. Малишко Український рушник – це не просто вишитий шматок полотна, як можна бу­ло б подумати. У народі раніше говорили: “Хата без рушників – як родина без дітей”. Рушник пройшов крізь віки і нині символізує чистоту почуттів, глиби­ну […]...
29. “І на тім рушникові…” (Український рушник – поетичний символ) Рушник завжди відігравав велике значення в житті українського народу. Саме ця оздоба виконувала багато функцій. По-перше, рушник вважався оберегом, який захищав хату та ЇЇ господарів від лиха. По-друге, рушник використовували при певних обрядах. Дівчина подавала рушник парубку, який сватався до неї. На весіллі рушником зв’язували молодим руки. Дівчина починала вишивати рушник ще з дитинства. Рушниковий […]...
30. Прапор моєї країни (твір-опис) У світі так улаштовано, що кожна країна має свій прапор, свій герб і свій гімн. У моєї країни прапор жовто-блакитний. Мені здається, що це дуже красиво й скромно. Може, я так вважаю, тому що це мої улюблені кольори. Я люблю жовтий колір за те, що це колір сонця, кульбаби, соняшника. Жовтий колір полів, коли на […]...
31. Мати Для кожної дитини її батьки найкращі. Так і для мене. І цей твір хочу присвятити моїй матусі. Це дуже вродлива і чуйна, добра й енергійна, люб’язна і весела, молода й життєрадісна людина. Не уявляю свого життя без неї. Бо вона виростила мене і навчила всьому, що я вмію. Мою маму звуть Ірина. Коли дивлюся на […]...
32. Надягни вишиванку Українська вишиванка… Серед натовпу завжди впадають в око люди, одягнені у вишиванки. У кожній родині зберігаються речі, вишиті дбайливими руками найрідніших людей. Моя бабуся теж вишила для мене сорочку і дбайливо зберігає її, поки я виросту. Вишивати люди почали дуже давно. На самотканому полотні з’являлися незвичайні квіти та орнаменти. Господині вкладали частинку своєї душі у […]...
33. “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури “Журба” Леоніда Глібова-перлина української літератури Леонід Глібов – відомий байкар, автор загадок та акровіршів. Писав він і ліричні твори, деякі з них стали народними піснями. У поезії “Журба” Л. Глібов явища природи відтворив паралельно з людським життям. Автор описав найлагіднішу пору року – літо, тепле, красне, ніжне, як молоді літа людини: Стоїть гора високая, Попід […]...
34. Моя майстерня (Твір-опис приміщення) У нашому будинку є підвал. Колись там моя мати ставила мішки з картоплею, але зараз вона ставить їх на балконі, а підвал віддали мені. Там я влаштував майстерню. Саме посередині майстерні стоять укріплені лещата. Біля стін – стелаж для інструментів, який я сам зробив, а також лавка та велике крісло. Це крісло подарував мені батько. […]...
35. Прапор України Державний Прапор України – це стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього й жовтого кольорів. Українське сполучення синього та жовтого кольорів – одне з найдавніших серед сучасних національних прапорів різних країн світу. Що нагадують ці кольори? Синій колір – це колір чистого неба, а жовтий колір нагадує пшеничне поле, що колоситься під ясним сонечком. Мабуть, […]...
36. Твір на тему: “Над чим мене примусив задуматися роман “Червоне і чорне” Роман Фредеріко Стендаля “Червоне і чорне”, який був написаний у 1831 році, народився від невеличкої газетної статті про кримінальній злочин. Досить цікаво, що таких злочинів, який скоїв головний герой роману Жульєн Сорель, у ті часи відбулося у Франції декілька. Заради місця у суспільстві і кар’єри юнаки не роздумуючи йшли на вбивства, на обман і зраду, […]...
37. Червона кімната Коли молодий Шевченко познайомився з К. Брюлловим, захват його був невимовний, адже Брюллов похвалив його малюнки. Приятель Шевченка І. Сопіенко згадує, що в житті не бачив він веселішої і щасливішої людини, ніж Тарас упродовж кількох днів. – Невже Брюллов завжди такий добрий, такий ласкавий? – питав він кількаразово в Сошенка. – Завжди,- відповідав той. – […]...
38. Символи Кохання і Смерті у романі Е. Золя “Кар’єра Ругонів” Роман французького письменника Еміля Золя “Кар’єра Ругонів” – роман на – пралістичний, із психологічним дослідженням таємних рухів душі його героїв. Однак символи у ньому використані письменником для поглиблення ситуацій, її ія підсилення і виокремлення як головного, так і деталей. Емоційна піднесе­нь іь, романтика, патетика революції мають інші виміри, барви, символи, ніж то­нальність міщанського побуту, ницість […]...
39. “З журбою радість обнялась…” (поезія Олександра Олеся) “З журбою радість обнялась…” (поезія Олександра Олеся) Хтось ударив без жалю по серці моїм, – і забилося серце в вогні золотім… І посипались іскри ясні, І в дзвінкі обернулись пісні. О. Олесь Радість і журба злилися в поезіях Олександра Олеся – тонкого лірика, співця краси й кохання. Його твори сповнені глибоким ліризмом, щирістю й подекуди […]...
40. Мій улюблений поет З журбою радість обнялась… В сльозах, як в жемчугах, мій сміх, І з дивним ранком ніч злилась, І як мені розняти їх?! О. Олесь Журба підіймається хвилею з глибини душі, злітає вище… вище… квилить чайкою, її стогін обривається на найвищій ноті… Аж ось під срібний спів соловейка розцвітає небаченої краси квітка, розливаючи навкруги дивний аромат. […]...