Патріотичний пафос вірша П. Тичини “Я утверждаюсь”
Патріотизм – одне з найблагородніших людських почуттів, а тому поезія П. Тичини “Я утверждаюсь” завжди привертала до себе увагу, завжди була і буде цікавою українському читачеві.
Вірш “Я утверждаюсь” поет написав у 1943 році. Це були роки, коли фашисти надто далеко зайшли в глиб нашої країни. Ось-ось у війні наступить переломний етап, і так потрібне віще слово – віра, що так і буде. “Я утверждаюсь” – саме така поезія, в якій могутньо і сильно звучить ненависть до ворога і віра в сили народу, армії, в перемогу:
Фашистська
Тремти! Я розвертаюсь!
Тобі ж кладу я дошку гробову.
Я стверджуюсь, я утверждаюсь,
Бо я живу!
Поезія написана від першої особи, тому авторське “я” – це і поет, і його народ. Ліричному герою твору болить доля його народу, над яким жорстоко знущалися фашисти:
Тевтоніє! Мене ти пожирала,
Як вішала дочок моїх, синів
І як залізо, хліб та вугіль крала…
О, як твій дух осатанів!
Відображаючи переживання і внутрішній біль ліричного героя за долю свого народу, П. Тичина говорить твердо і переконливо, що не можна знищити народ – бо ми нація сильна і мужня:
Я єсть народ, якого
Ніким звойована ще не була…
Патріотичний пафос вірша і в тому, що поет стверджує право свого народу на існування, на незалежність. Тому, мабуть, і стали афоризмом слова з вірша:
Щоб жить – ні в кого права не питаюсь,
Щоб жить – я всі кайдани розірву…
Поет вірить, що перемога обов’язково буде за нашим народом, що він здолає ворога і підніме зранену країну:
Із ран – нове життя заколоситься,
Що в нього світ весь буде подивлять!
Поезію П. Тичини “Я утверждаюсь” по праву називають вершиною досягнень поета періоду Великої Вітчизняної війни, віршем-клятвою про безсмертя українського народу. Слова “Я єсть народ”, які тричі повторюються у вірші, говорять нам про єдність ліричного “я” з народом, а це “я” – це кожен із нас, і тому так актуально звучать вони й сьогодні.
Схожі твори:
- Поет, народ і Батьківщина (за віршем П. Тичини “Я утверждаюсь”) Щоб зрозуміти основну думку твору, треба знати, у який період творчості письменника він був написаний. Це роки Великої Вітчизняної війни. Поет живе в столиці Башкирі! – Уфі, багато працює. Він дуже хвилюється за долю своєї Батьківщини, за Україну. Тому гнів і ненависть, ніжність і ліричність, філософська заглибленість у проблеми життя і смерті – це головні […]...
- Утвердження нездоланності рідного народу в поезії «Я утверждаюсь» Творчість Павла Тичини нерозривно пов’язана з історією українського народу. Велика любов до рідного краю та співвітчизників надихала митця на вражаючі силою таланту твори. Однією з таких поезій є вірш «Я утверждаюсь», написаний у трагічні для України роки Великої Вітчизняної війни. Поет утверджує незламність, непереможність українського народу, який живе і буде жити, бо сила його – […]...
- Патріотичний пафос балади А. Міцкевича “Світязь” Адам Міцкевич – геніальний поет і мислитель, що приніс світову славу польській літературі. Син небагатого шляхтича-адвоката, він ще з раннього дитинства бачив і добре знав життя простого народу, уважно слухав народні пісні, легенди, казки, мотиви й образи яких лягли пізніше в основу його чудових творів – балад, віршів, поем. ” Батьківщина поета – хутір Заосьє […]...
- Героїчно-патріотичний пафос “Енеїди” “Енеїда” І. П. Котляревського з’явилася у той час, коли на українських територіях царської Росії розформовувалися ко-оацькі слобідські полки, нищилися рештки автономії після зруйнування Катериною ІІ Запорозької Січі. У дискусіях про український народ переважала шовіністична імперська думка про те, що немає такого народу, що це лише плем’я без своєї мови і традицій. Відсутність державного захисту, соціальний […]...
- Пафос боротьби і перемоги народу у Великій Вітчизняній війні в творчості П. Тичини Треба було мати мужнє серце, чесний, світлий розум і залізний характер, щоб через марево багровочорних хмар війни, через терші невдачі і відступи, через кров матерів і дітей наших бачити майбутню перемогу. І поет, вихований соціалістичним суспільством, Комуністичною партією, в ті гіркі дні побачив нашу перемогу і в осяйній красі доніс до читача, переконуючи, що ми […]...
- Патріотичний пафос повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” “Думаєте, є що-небудь на світі, чого б побоявся козак?” М. Гоголь Не знайшовши у своєму оточенні позитивних характерів, здатних стати зразками для наслідування, Гоголь звернувся до минулого, до XVІ-XVІІ століть. Майже дев’ять років він писав свою історичну повість “Тарас Бульба”, що вийшла 1842 року. У цьому творі відбито епоху героїчної боротьби українського народу за своє […]...
- Патріотичний пафос поезій “Катерина” і “Додому” Л. Кисельова Кожна країна має офіційні символи (наприклад, герб чи гімн), існують також символи і неофіційні. Так, літературний герой, природний об’єкт, рослина або тварина в різні часи ставали символами тих чи інших держав. Цікаво поміркувати, що ж є символом України. Напевно, Дніпро. А ще – Запорозька Січ і образ козака. Звісно, калина – невід’ємна частина фольклору. Може, […]...
- “Я стверджуюсь… бо я живу” (за твором П. Тичини) Вірш “Я утверждаюсь” датований 1943 роком. Це був час, коли Україна звільнилася від фашистської окупації. Тичина разом з письменниками старшого покоління знаходився в евакуації, був далеко від фронтів війни, але його серце проймалося стражданнями від вістей про горе й муки рідного народу. У щоденнику воєнних літ поет писав: “Одколи почалася війна, свого не можу духа […]...
- Високий пафос вірша “Гріє сонечко” Співчуваючи селянам, розуміючи їхнє нужденне становище, І. Франко завжди намагався полегшити їх життя. Своїми творами він боровся за утвердження нового справедливого суспільного ладу. Показовим у цьому плані є вірш “Гріє сонечко”. Натхненно і захоплено оспівує І. Франко весняне пробудження природи: Гріє сонечко! Усміхається Небо ясне, Дзвонить пісеньку Жайвороночок… Вісник весни закликає селянина до праці: Встань, […]...
- “Голос поета дзвенів міддю” (поезія П. Г. Тичини років Другої світової війни) Друга світова війна. Палають міста і села. Фашист плюндрує нашу священну землю. У цю добу лихоліття і героїчного подвигу народу Тичина проголосив: “Перемагать і жить!” Поезія Тичини теж воювала, мстила, ненавиділа, мобілізовувала, окриляла. Назва книги “Перемагать і жить!” (1943) – влучне визначення помислів і дій народу в роки війни: подолати ненависного ворога, жити й процвітати […]...
- Заповіт Т. Шевченка – патріотичний гімн Пеpегоpтаємо стоpінки “Кобзаpя”,знайомі й незнайомі. Знайомі з дитинства і наче зовсім нові, коли іх гоpтаєш на pізних вітpах часу. Адже поет говоpить до нас кpізь гомін, віяння і болі нашого часу. Він стає сучасником, бо слово любові не стаpіє і не в’яне. Він заглядає в саму душу глибоко-глибоко. “Сон”. Вже з пеpших pядків поеми пеpед […]...
- Суспільно-політичні передумови написання Т. Шевченком вірша “Заповіт” Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая І. Літературне народження вірша “Заповіт”. У листопаді 1845 р. Шевченко збирався у подорож за завданням Археографічної комісії. Але невдовзі захворів. Хворим лежав у Переяславі у свого знайомого лікаря А. О. Козачко вськопИ Тут 25 грудня Т. Шевченко написав знаменитий “Заповіт”. ІІ. Головна думка поезії. (Вірш починається звертанням поета […]...
- Пафос поезії воєнного лихоліття (за творами Володимира Сосюри) У грізні роки Великої Вітчизняної війни “під гул кривавий” на бій з ворогом йшло й художнє слово, що прирівнювалося до зброї і діяло безвідмовно. Прозові й поетичні твори, народженні духовним піднесенням, надавали захисникам рішучості відстояти рідну землю від нападника, разом з бійцями наближали перемогу. Діти йдуть, сміються… Матері з квітками Гей, радійте, люди, це наш […]...
- Патріотичний зміст збірки М. Рильського “Слово про рідну матір” І. Перше знайомство народу окупованої України із твором. (Поему “Слово про рідну матір” український народ вперше почув по радіо 29 листопада 1941 року, коли Україна була окупована німецько-фашистськими загарбниками, із уст самого автора. Цього дня був організований перший антифашистський мітинг, і Максим Рильський виголосив на ньому палку промову, яку завершив чудовим поетичним твором. 1942 року […]...
- Гаї шумлять (переказ вірша Павла Тичини “Гаї шумлять”) Я вийшов аж за околицю, де ростуть пишні зелені гаї. Зупинився і слухаю, як шумлять їхні крони. Десь високо в небі пливуть білі хмаринки, і я замилувався тим, як вони повільно й велично пропливають по небу. Я милуюся, разом із тим дивуюся, чому це раптом мені так стає весело. Враз десь здалеку почувся дзвін. Зупинився […]...
- Аналіз вірша О. Блоку “Осіння воля” (коментар до вірша) Олександр Блок “знайшов” себе в літературі, створивши цілий ряд чудових добутків про батьківщину. Інтерес до даної теми символізує розквіт, творчу зрілість письменникО. У віршах, присвячених Росії – її складної історії й долі, – виражається те непідроблене почуття вдячності й любові, побожного замилування й захвату, що поет харчує до чого по-справжньому близькому й рідному, від чого […]...
- Могутня сила вірша І. Франка “Каменярі” І. Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш “Каменярі” часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значущістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й нате, що дає змогу знести цей “страшний тягар”. […]...
- Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Моє розуміння вірша О. Пушкіна “Пророк” Вірш “Пророк” був написаний у липні-вересні 1826 року після сумнозвісних подій – страти п’яти керівників декабристського повстання. В основі вірша традиція алегоричного використання біблійних мотивів, де образ співця синонімічно наближувався до образу біблійного пророка. Такі образи вже зустрічалися у попередніх віршах О. Пушкіна, зокрема у вірші “Наслідування Корану”. Пророк […]...
- Образ України у творчості Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов […]...
- Образ України у творчості Павла Тичини Мабуть, не помилюся, коли скажу, що все життя Павла Тичини, вся його творчість були присвячені рідній землі і рідному народові. Вони надихали поета на нові досягнення. Перші звертання до України, сповнені любові й відданості, прозвучали у вірші Тичини-підлітка. Він висловлює свої почуття, милуючись природою рідного краю: Струмок серед гаю як стрічечка. На квітці метелик мов […]...
- Максим Рильський має великі заслуги в розвитку українського вірша Його поезія напрочуд багата і різноманітна віршовими розмірами, ритмічним ладом, строфікою. Він мужньо і послідовно відстоював право класичних форм поезії на існування в радянській літературі. Суворі закони канонічних форм поезії, як не раз відзначав Рильський, не дають місця порожній балаканині, дисциплінують думку поета і владно велять йому зосередитись на головному образі. Своїм поетичним досвідом він […]...
- Майстерність зображення настроїв людини у збірці Тичини «Сонячні кларнети» Павло Тичина – видатний український поет, публіцист, перекладач, учений. Враження дитинства, яке пройшло серед народу, наснажували першу пісню поета співчуттям до людини, що працею здобуває свій хліб. Уже в перших творах Тичини, які виявляють пристрасну любов поета до людини і природи («Розкажи, розкажи мені, поле…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Не бував ти у наших […]...
- Різноманітна поетика П. Тичини періоду Вітчизняної війни Події Вітчизняної війни – фашистський розбій на рідній землі, доблесні подвиги воїнів, героїка народу, незламність Батьківщини, дружба народів, міжнародне значення Вітчизняної війни – вимагали відповідних художніх форм втілення. Поезія П. Тичини відзначається жанровою різноманітністю: бойові пісні, гімни на честь Батьківщини, Червоної Армії, сумні роздумирозповіді про страждання Вітчизниматері, яка стогне в пазурах загарбників, реалістичні розповіді про […]...
- Гармонія людини та природи за віршами П. Тичини “Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…” Видатний український поет Павло Тичина написав багато віршів, які ввійшли до скарбниці літературної класики. Як поет-новатор Тичина створив цікавий образ ліричного героя, закоханого в природу. Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною […]...
- Мої враження від вірша Т. Шевченка “На панщині пшеницю жала…” Вірш “На панщині пшеницю жала…” має ще другу назву – “Сон”. У ньому Шевченко розповідає про долю селянки, яка уві сні бачить свого малого сина вже дорослим, щасливим, бо він уже вільний, одружений, має діточок. Мати від усього серця радіє за сина, але саме ця радість примушує її прокинутись, повернутися у сьогодення. Але уже нема […]...
- Драматизм творчої біографії Павла Тичини Василь Стус, який досліджував творчість Павла Тичини, писав: “Доля Тичини воістину трагічна. В історії світової літератури, мабуть, не найдеться іншого такого прикладу, коли б поет віддав половину свого життя високій поезії, а половину – нещадній боротьбі зі своїм геніальним обдаруванням”. Так, творча біографія Павла Григоровича Тичини позначена драматизмом, хоча починалася вона досить спокійно і впевнено, […]...
- Глибина і щирість почуттів закоханості, вірності, світлої радості у віршах Тичини Якось П. Г. Тичина сказав про Т. Шевченка та І. Франка: “…цілий всесвіт їхні душі творчо поглинали – і водночас на всесвіт світили самі…” Подібне можна сказати і про самого П. Тичину. Видатний поет ХХ століття, талановитий, тонкий, оригінальний та, на жаль, майже зовсім неоцінений прозаїк і публіцист, цікавий критик та літературознавець – таким був […]...
- Вірша Пам’ятник у російській літературі …у смутні мінути я утішав себе тим, що поет не вмирає й що Пушкін мій завжди живий для тих, хто, як я, його любив, і для всіх що вміють відшукувати його, живого, у безсмертних його утворах… І. І. Пущин Перший вірш “Пам’ятник” написав Квінт Гораций Флакк (65 – 8 р. до н. е. ), давньоримський […]...
- “Той, що натхненно творив ходу” (ідейно-художній аналіз вірша “Перехожий” В. Симоненка) З давніх-давен вважалося неписаним законом: тільки поетам Бог дарував право бути речниками рідного народу. Таким голосом нації був і залишається в своїх віршах Василь Симоненко. В епоху хрущовської відлиги він повірив у торжество правди, свободи і демократії, вільно вдихнув так необхідного митцеві озону, та доля була немилосердною… “Минулої неділі ми були в Одесі… Фактично нам […]...
- Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Драматична історія вірша Володимира Сосюри “Любіть Україну” Наприкінці Великої Вітчизняної війни В. Сосюра написав вірш “Любіть Україну”. Вірш згодом увійшов до збірки “Щоб сади шуміли”. Головним чином через змалювання пейзажних малюнків рідного краю автор поезії натхненно прославляє свою велику любов до Батьківщини. Він відтворює образ “вишневої” України, змальовує красу її природи, звитяжну історію, волелюбний народ […]...
- Твір на тему: “Ідейно-художній аналіз вірша В. Стуса “Господи гніву пречистого…” Відомий український поет Василь Стус є автором кількох надзвичайно глибоких у філософському розумінні поетичних збірок, серед яких “Зимові дерева, “Круговерть”, “Веселий цвинтар”, “Дорога болю”, “Палімпести”, “Птах душі”. До речі, збірка В. Стуса “Птах душі” у радянські часи була знищена за наказом КДБ. Більшість творів поета мають автобіографічні мотиви та висловлюють особисті переживання автора. Це, насамперед, […]...
- Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Смерть поета” Вірш “Смерть поета” складається із двох частин. Перша частина – елегія, а друга – сатира. У цьому вірші Лєрмонтов обвинувачує в смерті Пушкіна не тільки Дантеса, але й все суспільство. На думку Лєрмонтова, причина загибелі Пушкіна в тім, що поет приречений на самітність і не міг цього винести. Він кидається в далекий йому мир і […]...
- Краса пейзажної лірики П. Тичини (“Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…”) Поет Павло Григорович Тичина був надзвичайно талановитою і обдарованою людиною: прекрасно малював, мав чудовий голос, грав на багатьох музичних інструментах. І поетом він був незвичайним, самобутнім. Уже перша збірка поета “Сонячні кларнети” одразу здобула визнання читачів. Це збірка пейзажних малюнків-акварелей, це гімн землі, що звучить світло й урочисто. До цієї збірки увійшов і вірш “Гаї […]...
- «Історія Русів» – адресований у віки змістовий та почуттєво-патріотичний заряд» (В. Соболь) Правдива історія України, її тернистий шлях постає перед нами зі сторінок найвизначнішої пам’ятки української політичної думки кінця XVIII століття, названої невідомим автором «Історія Русів». Це своєрідним фактах про історичний розвиток України від давнини до другої половини XVIII століття. Знайомство із цією унікальною працею переконало мене у тому, що Київська Русь – першодержава тільки українського народу. […]...
- Патріотичний дух “Слова про похід Ігорів” “Слово про похід Ігорів” являється найвизначнішою пам’яткою культури Київської Русі. Твір написаний невідомим автором, але пройшовши крізь віки він не перестає збуджувати в серцях читачів вир палкої любові до рідної землі, до своєї Вітчизни. Події, які автор зображує в поемі були досить тяжкими у віхах історії слов`янського народу. Адже це роки, на які припала феодальна […]...
- Гуманістичний пафос твору М. Рильського “Синові” Максим Тадейович Рильський був надзвичайно обдарованою, талановитою людиною. Відомий поет і учений-академік, літературознавець і літературний критик, фольклорист і етнограф, мистецтвознавець і лінгвіст. І все ж багатогранний талант Рильського виявився передусім у поезії. М. Рильський – поет-ерудит, людина великої загальної культури. Є у нього й своя улюблена тематика: упродовж усього творчого життя світлим акордом звучить мотив […]...
- Відтворення настроїв людини через образи природи у ранній ліриці П. Тичини Можна уявити, з якою надією і любов’ю слухав колись у Чернігові М. Коцюбинський юного Тичину, його ранні поезії. Великий майстер не помилився. Поетичні шедеври стали національним набутком, окрасою мистецької творчості українського народу. Перша збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” написана ніби одним подихом, стільки в ній енергії, бадьорості, життєдайної снаги, захоплення світом, його гармонією. Особливо це […]...
- Музичність поетичного слова Павла Тичини Однією з головних особливостей чудової поезії П. Г. Тичини було його світосприймання через музику. Коли читаєш його твори, здається, що музика, супроводжує кожен рядок поезій, а потім ще довго живе в душі, хвилює і радує. Про те, як поет був закоханий у музичні теми, як володів майстерністю перекладати красу людей, велич часу, красномовно свідчать його […]...
- Шляхами П. Тичини Павло Тичина належить до самобутніх, складних і незвичайних поетів української літератури XX ст. В епоху нових соціальних перетворень молодий Тичина змальовує буремні події того часу за допомогою символічно-планетарних образів (збірка “Плуг”). Плуг уособлює могутню силу революційних перетворень. Цей плуг переорює землю, готуючи її до нових засівів на оновленій землі. Тичина дуже вірив в свободу, в […]...
- Могутня сила вірша «Каменярі» І.Я. Франко – наш геніальний поет, який оспівував людину, її силу. Вірш «Каменярі» часто називають поемою. І це не випадково. Твір дійсно виходить за межі вірша не стільки своїм обсягом, скільки значимістю поставлених проблем. Змальовуючи збірний образ закованих каменярів, їх невимовно тяжке становище, автор указує й на те, що дає змогу знести цей «страшний тягар». […]...