Оспівування визвольної боротьби у поемі «Паломництво Чайльд-Гарольда»

Романтична поема «Паломництво Чайльд-Гарольда» – один з найкращих здобутків лірико-романтичного напряму в літературі. В основі поеми лежить ліричний щоденник самого поета. Образ героя, якого Байрон спочатку хотів назвати Бюрюном (середньовічна форма прізвища Байронів), відбивав майже нсзамасковані автобіографічні риси.

Чайльд Гарольд відчуває велике розчарування в навколишньому, безпросвітний сум. утому й пересиченість. Конфлікт його з усім існуючим непримиренний, але він не втручається в хід подій, усвідомлює себе жертвою долі.

У песимізмі га розчаруванні Гарольда знайшли відображення настрої буржуазно-демократичної інтелігенції Західної Європи після поразки французької революції 1789-1794 рр.

Це розчарування було зумовлене не тільки політичною реакцією. Значною мірою воно було наслідком втрати віри у можливість перемоги царства розуму, про яке писали і яке провіщали просвітники.

З розвитком поеми ідейний акцент переміщується з образу Гарольда на зображення народів Південно-Західної Європи. Справжнім героєм поеми виступає народ Іспанії, який страждає і бореться, а також поневолений народ Греції. Байрон малює драматичні строфи

про вторгнення до Іспанії військ Панолсона і героїчну боротьбу іспанського народу проти іноземних загарбників. Автор показує підлість іспанської аристократії, яка або стоїть осторонь боротьби, або зраджує інтереси свого народу.

З розвитком поеми ідея свободи стає провідною. З’являється надія на світле майбутнє. У мову героя поет також вкладає власні думки про боротьбу, які надають поемі нової інтонації – надії і бадьорості. Навіть велична краса природи протистоїть потворності і убозтву сучасного суспільного життя. Поет пише:

О, господи, какой здесь рай кругом!

Как небо одарило край счастливій!..

Лишь человек рукою нечестивой Рад портить все…


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Оспівування визвольної боротьби у поемі «Паломництво Чайльд-Гарольда»