Особливості японської лірики

І. Самобутність культури Сходу (спільність певних естетичних принципів, що властива всім представникам японської художньої творчості).

ІІ. Японська лірика – знаходження в кожному прояві життя неповторності і краси.

1. Танка – відомий японський п’ятивірш;

А) наближення танка за характером поетики і особливостями віршування до народної пісні;

Б) антологія японської лірики “Кокінсю” 902 року (“Зібрання старих і нових пісень”) – поетичний канон для багатьох поколінь;

В) любов і природа – центральні теми

японської лірики (глибокі почуття ліричного героя – прояв чогось загального на більш глибинних рівнях існування; незриме спілкування з живою природою);

Г) поетичний лад танка (суворий складовий обсяг: 5 + 7 + 5 + 7 + 7 по рядках; укладання головної думки в перші три рядки, висновків – у два останні).

2. Хокку, або хайку – відомий жанр японської лірики, який виділився із

Танка:

А) лаконізм і промовистість вірша, що складається з трьох рядків;

Б) головна тематика – злиття людини і природи;

В) заглибленість у побут – одна з особливостей японського вірша (вміщення всього розмаїття життя у трьох рядках,

що зациклені на побуті; естетичний принцип дзен-буддизму – будь-яке явище повсякденності може стати поштовхом до “осяяння”);

Г) Мацуо Басьо – великий майстер хокку.

ІІІ. Зрозумілість і співзвучність японської лірики сучасному європейцю.

ІV. Японський вірш – це можливість читачеві самому йти за власними асоціаціями.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5,00 out of 5)

Особливості японської лірики