Образ мужика у казці «Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував»
Каральний сміх Щедріна не залишав у спокої представників масового хижацтва – дворянство та буржуазію, які діяли під заступництвом правлячої політичної верхівки. Так, у казці «Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував» засобами казкової фантастики Щедрін показав, що джерелом не тільки матеріального благополуччя, а й дворянської культури є праця мужика.
Генерали-паразити, які звикли жити за рахунок чужої праці, опинившись на безлюдному острові, почали виявляти звички деяких голодних тварин, ладних з’їсти один одного.
З гіркою іронією зобразив сатирик рабську поведінку мужика перед генералами. Він дав їм по десятку яблук, а собі взяв «одне кисле». Сам і мотузку зробив, щоб генерали тримали його вночі прив’язаним до дерева.
Він навіть ладен був дякувати генералам за те, що вони «мужицькою його працею не гнушалися»: «І почав мужик на бобах розводити, якби йому генералів порадувати за те, що вони його, дармоїда, жаліли і мужицькою його працею не гнушалися! І збудував він корабель – не корабель, а таку посудину, щоб
Важко собі уявити більш рел’єфне зображення сили та слабкості російського селянства, яке знемагало під потрійним ярмом – чиновників, поміщиків та капіталістів. Казки Салтикова-Щедріна завжди були засобами громадянського виховання людини та реформування життя на принципах соціальної справедливості та гуманізму.
Схожі твори:
- Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Образ мужика у казці Михайла Салтикова-Щедріна “Повість про те, як один мужик двох генералів прогодував” Посеред класиків російського реалізму XІX століття Михайло Євграфович Салтиков-Щедрін займає місце неперевершеного митця слова у галузі соціально-політичної сатири. Він завжди був палким захисни ком інтересів пригніченого люду і викривачем капіталістів. Упродовж 1850-1880-х років голос геніального сатирика, “прокурора російського суспільного життя”, […]...
- Короткий зміст Повість про те, як один мужик двох генералів прокормив Салтикова-Щедріна М. Е “Жили так минулого два генерали, і тому що обоє минулого легковажні, то незабаром, по щучому велінню, по моєму бажанню, опинилися на незаселеному острові”. Раніше служили генерали в реєстратурі. Все життя служили. “Навіть слів ніяких не знали, крім: “Прийміть запевнення в доконаній моїй повазі й відданості”. І отут виявилися на незаселеному острові, “прокинулися й бачать: обоє […]...
- Сочинение по сказкам “Повесть о том, как один мужик двух генералов прокормил”, “Дикий помещик” В своих сказках М. Е. Салтыхов-Щедрин выступал против социальной несправедливости и общественного зла в любых его проявлениях. Основная проблема, затрагиваемая автором в произведениях (особенно в сказках), – взаимоотношения эксплуататоров и эксплуатируемых, помещиков и крестьян, эта тема особенно четко прослеживается в сказках “Повесть о том, как мужик двух генералов прокормил” и “Дикий помещик”. М. Е. Салтыков-Щедрин […]...
- Краткое изложение Повесть о том, как один мужик двух генералов прокормил М. Е. Салтыков-Щедрин Повесть о том, как один мужик двух генералов прокормил Два легкомысленных генерала на пенсии очутились на необитаемом острове. “Служили генералы всю жизнь в какой-то регистратуре; там родились, воспитывались и состарились, следовательно, ничего не понимали. Даже слов никаких не знали, кроме: “Примите уверение в совершенном моем почтении и преданности”. Однажды генералы проснулись – […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Образ Герди в казці Андерсена “Сніжна королева” Дівчинки бувають різні: є капризухи, є бовтанки, є ябеди й вредини. Але, на щастя, зустрічаються й такі, як маленька героїня казки X. К. Андерсена “Сніжна королева”. Герда – надійна й вірна подруга. Вона навіть не підозрює про жахливі чарівні осколки, що потрапили в око й у серце її названого брата Кая, і проте, коли він […]...
- Образ Герди у казці Андерсена “Снігова королева” Найкращими є ті казки, що запам’ятовуються надовго. Для мене такою казкою стала “Снігова королева” Г.-К. Андерсена. Особливо сподобалася мені головна героїня казки – Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка привернула мою увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на допомогу. Так роблять тільки справжні друзі. Вони не кидають товаришів […]...
- Образ Герди в казці Андерсена “Снігова королева” Найкращими є ті казки, що запам’ятовуються надовго. Для міні такою казкою стала “Снігова королева” Г. К. Андерсена. Особливо сподобалася мені головна героїня казки – Герда. Ця добра, розумна та кмітлива дівчинка прикрутила мою увагу своєю поведінкою. Коли її друг потрапив у біду, вона прийшла йому на допомогу. Так роблять тільки справжні друзі. Смороду не кидають […]...
- Почему Половцев проигрывает “битву за мужика”? (По роману М. А. Шолохова “Поднятая целина”) Бесславный Роман Михаила Шолохова ” Поднятая целина ” начинается с того, что январским вечером в хутор Гремячий Лог въезжает верховой. У встретившейся женщины он спрашивает, где здесь живет Яков Лукич Островной. В приехавшем Островной узнает бывшего есаула Александра Анисовича Половцева. Тут же следует портрет гостя: могучий угловатый череп, прикрытый редким белесым волосом, крутой “волчьего склада” […]...
- Диво перемоги надії та справжнього кохання в повісті-казці “Пурпурові вітрила” Казкар Егль, можливо, знав свою справу, та не знав людей – і дітей, і дорослих. Через його базікання на березі лісового струмка мала вирости нещасна людина. Сталося дійсно чудо, що чекання На пурпурові вітрила не було марним. А диво – це явище протиприродне. Насправді у Каперні з’явилася б місцева причинна Ассоль Корабельна. Ось як все […]...
- Алегоричний образ чудо-дерева Мови в казці Миколи Магери “Хоробрі з найхоробріших” Кожен народ особливий. Головне, що різнить людей, – це їх мова. Завдяки пі зберігається індивідуальність, традиції, культура, навіть характер нації приховує у собі мова. Саме це, як на мене, і хотів показати нам Микола Магера у казці “Хоробрі і найхоробріших”. Він обрав алегоричний образ – дерево Мову, яке згуртовує народ, дає йому сил, наснаги жити […]...
- Образ Нимидори – один з найтрагічніших жіночих образів в українській літературі (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) “Микола вглядів її тонкий стан, сорочку з товстого полотна, червоне намисто на шиї; вглядів її лице з чорними бровами”. Саме такою ми вперше побачили Нимидору: струнка, гарна, вона брала воду з річки й співала пісню. Миколі вона здалася якимось дивом, і після того, як він її вперше побачив, вона не сходила в нього з думки. […]...
- Конфлікт двох світоглядів у оповіданні М. Горького “Челкаш” У ранніх романтичних оповіданнях Максим Горький виразив своє відношення до життя і людей, свій погляд на епоху. Герої багатьох із цих оповідань – так звані босяки. Письменник зображує їх людьми сміливими, сильними духом. Головне для них – це воля, яку босяки, як і всі ми, розуміють по-своєму. Вони жагуче мріють про якесь особливе життя, далеке […]...
- Твір на тему: “Що сприяло розвиткові українського художнього слова на зломі двох століть” Особливість розвитку української культури і літературі на зламі XIX і XX століть, перш за все, полягала в тому, що вже у другій половині XIX століття у культурних процесах стали вимальовуватися деякі закономірності, властиві на той час багатьом європейським народам, які, перебуваючи під імперською владою, вже тоді торували шлях до свободи і незалежності. І якщо для […]...
- Любов і біль казці Н. С. Лєскова “Лівша” В “Лівші” дивна літературна доля. З’явившись у пресі, ця річ відразу придбала популярність, а от критика зустріла її неоднозначно. Лєскова обвинувачували у відсутності патріотизму, у глузуванні над російським народом, але в одному критики були згодні: автор наслухався оповідань тульських мастерових і “сфабрикував” з них свого “Лівшу”. Тим часом “Лівша” придуманий Лєсковим від першого до останнього […]...
- Поезія цих двох великих поетів О. С. Пушкін і М. Ю. Лєрмонтов видатні поети першої половини 19 століття. Основним видом творчості в обох поетів є лірика. У своїх віршах кожний з них описував багато тим, наприклад, тема волелюбності, тема Батьківщини, природи, любові й дружби, поета й поезії. Всі вірші Пушкіна наповнені оптимізмом, вірою в існування прекрасного на землі, яскравими фарбами […]...
- “Батьки і діти” – конфлікт двох поколінь Твір по роману І. С. Тургенєва “Батьки і діти”) На жаль, на життєвих борознах миттєвими жнивами покоління сходять, зріють і впадуть. Інші їм слідом ідуть. О. С. Пушкін Вперше роман Тургенєва “Батьки і діти” вийшов у світ в 1862 році в журналі “Російський вісник”. Жодний із творів Тургенєва не викликав настільки запеклих спорів. Критика стосовно […]...
- Твір за драмою «Між двох сил» Спроба осмислення народної трагедії в драмі В. Винниченка «Між двох сил» Вислів Володимира Винниченка про те, що українську історію не можна читати без брому, стосується й історії розвитку літератури 20-х-30-х років XX ст. Талановиті письменники змушені були зробити вибір в умовах тоталітарної системи: час служити їй, чи відстоювати свої погляди, переконання і бути приреченим на […]...
- Дон Кіхот і Санчо Панса як уособлення двох життєвих позицій Великий Гете вважав, що життя, прожите без користі, подібне до смерті. Подібної точки зору дотримувалася більшість геніїв XIX століття. А що думали про зміст життя попередники Гете, представники літературних кіл епохи Відродження? Адже вони стояли біля витоків нових уявлень про людину, нового погляду на навколишній світ. Кожний із титанів Відродження зробив свій внесок у розвиток […]...
- “Генерали піщаних кар’єрів” – один з найвідоміших романів письменника Жоржи Амаду Бразильський письменник, суспільний і політичний діяч. Член Бразильської компартії. У перших романах “Какао” 1933 і “Піт” 1934 А. прагнув документально показати становлення класової свідомості батраків і робітників. У циклі “романів про Баие” А. використовує фольклор бразильських негрів для поетизації життя й боротьби бідняків: “Жубиаба” 1935, “Мертве море” 1936, “Капітани піску” 1937. У середині 30-х рр. […]...
- Порівняння двох героїнь – сестер Тетяни й Ольги Пушкін уводить у роман двох героїнь – сестер Тетяну й Ольгу. Але цей невловимий образ тоненької дівчинки, що виникає в уяві читача – немов антипод молодшої сестри Ольги, риси якого можна виявити в будь-якому романі того часу. Фривольність вірша, у якому описується Ольга, раптом переміняється серйозною інтонацією: Дозвольте мені, читач мій, Зайнятися старшею сестрою. И […]...
- Боротьба двох у поемі О. Блока “Дванадцять” Олександр Блок пройшов величезний шлях від камерного поета, що оспівував “рожеву хмару мрій” і “милого воїна”, “одягненого у срібло”, до творця поеми “Дванадцять”, у який з величезною силою виразив страшну “музику руйнування” і тугу за іншою музикою, музикою “нового століття”, що “зійде серед всіх нещасних поколінь”. Поема “Дванадцять” – один з найдужчих і сучасних добутків […]...
- Дон Кіхот і Санчо Панса як уособлення двох життєвих позицій (Сервантес Мігель) Великий Гете вважав, що життя, прожите без користі, подібне до смерті. Подібної точки зору дотримувалася більшість геніїв XІX століття. А що думали про зміст життя попередники Гете, представники літературних кіл епохи Відродження? Адже вони стояли біля витоків нових уявлень про людину, нового погляду на навколишній світ. Кожний із титанів Відродження зробив свій внесок у розвиток […]...
- Антагонізм двох непримиренних світів у повісті «Борислав сміється» Іскра бориславського полум’я жевріла в душі Івана Франка ще з дитинства. У батьковій кузні малий Івась чув розповіді селян, які приходили до батька-коваля, про лиходійство бориславських фабрикантів, про страшні події на нафтових промислах. Згодом Франко прийшов до читачів із своїм тематично новаторським «робітничим» епосом – малою (цикл оповідань) і великою («Воа соnstrісtоr», «Борислав сміється») «бориславською» […]...
- Роман Сиваш – ще один представник «пропащої сили» (за повістю «Серед темної ночі») У повісті «Серед темної ночі» Борис Грінченко зображує українське село наприкінці ХІХ століття. У цьому художньо довершеному творі розкривається життя трьох синів патріархального селянина Пилина Сиваша. Старший син Денис з усіх сил, не гребуючи жодними засобами, прагне вийти в «заможні хазяїни»; середульший Роман відбивається від села в місто; менший син Зінько вибирає шлях чесного, трудящого […]...
- Протиставлення у творі В. Короленка “Діти підземелля’ двох світів дитинства Коли я читав повість В. Короленка “Діти підземелля”, я втішався тим, що це вже минулося. Такого вже не буде, бо ми живемо у новітні часи, в демократичній державі. Я співчував Васі, бо то страшна річ – залишитися без матері, до того ж батька гне горе. Я розумів хлопця, чого він тікав з дому: без матері […]...
- Образ селянина Данила героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів. Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб […]...
- Твір на тему: “Талант можна загубити лише у двох випадках: перебільшеною похвалою і надмірною скромністю” “Талант – як породистий кінь, і необхідно навчитися керувати ним, а якщо смикати вуздечку в усі сторони, кінь перетвориться на шкапу…” Максим Горький. Талант – це високий рівень розвитку здібностей конкретної людини, що виявляються у творчих досягненнях, важливих з точки зору розвитку культури. У різних областях талант людини може проявлятися в різному віці. С одного […]...
- Зав’язка у російській казці “У певному царстві, у певній державі” – оскільки ніби медлительно-эпически починається чарівна казка. Однак це повільність оманлива. Казка сповнена найбільшого напруги. Вона зовсім на статична, їй ніколи не описує і характеризує, хоче до дії. Формула “у певній царстві” свідчить про просторову невизначеність місця дії. Така вступна формула характерна А ЛЯ російських казок. У казках інших […]...
- Романтична повість-казка про піднесену любов Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоб робити чудеса своїми руками. О. Грін “Казка потрібна не тільки дітям, але й дорослим”, – писав Костянтин Паустовський. Саме таку казку склав О. Грін, шукач чудесного, що марить морем і вітрилами, людина, про яку з перших кроків у літературі складалися легенди. Він написав феєрію-казку про те, […]...
- Постать гетьмана Івана Мазепи очима двох слов’янських поетів (за поемами В. Сосюри “Мазепа” Та О. Пушкіна “Полтава”) Гетьман Іван Мазепа – одна з найвеличніших і найтрагічніших постатей в українській історії. Образ Мазепи широко представлений у світовій літературі, малярстві, музиці. Про Івана Мазепу писали Вольтер, Байрон, Гюго, Рилєєв, Пушкін та багато інших зарубіжних і вітчизняних письменників, зокрема українські письменники й поети Тарас Шевченко, Михайло Старицький, Богдан Лепкий, Володимир Сосюра. Оцінки діяльності гетьмана в […]...
- Протистояння двох світів і морально-етичних позицій у драматичній поемі Лесі Українки “Бояриня” Поема “Бояриня” не була у творчості Лесі Українки явищем випадковим. Задум і сюжет твору з трагічним фіналом відповідав “трагічно му світоглядові” самої поетеси. Її не стільки цікавила політична історія, скільки історія культурна, хоч сам твір присвячено драматичним подіям національної історії – добі Руїни з усіма її конфліктами й суперечностями. Це була найтрагічніша, на мій погляд, […]...
- Постать гетьмана Мазепи очима двох слов’янських письменників (за поемами Сосюри та Пушкіна «Полтава») Поема В. Сосюри «Іван Мазепа» – це своєрідна відповідь великому російському поетові Пушкіну, який понад століття тому написав свою поему «Полтава», де змалював українця Мазепу як підступного владолюбця, наклепника і зрадника. На початку творів перед читачем постає старий Мазепа. Але кожен із поетів по-різному показує старість українського гетьмана, вкладає у його портрет своє ставлення до […]...
- Герой повести-рассказа Солженицына “Один день Ивана Денисовича” Образ Ивана Денисовича как бы сложен автором из двух реальных людей. Один из них – Иван Шухов, уже немолодой боец артиллерийской батареи, которой в войну командовал Солженицын. Другой – сам Солженицын, отбывавший срок по пресловутой 58-й статье в 1950-1952 гг. в лагере в Экибастузе и тоже работавший там каменщиком. В 1959 г. Солженицын начал писать […]...
- “Східна повість” Крилова “Каиб” Важливе місце відведене в повісті зображенню безправ’я народу. Коли Каиб вирішив на час залишити столицю, він, побоюючись народних хвилювань, які могло викликати його відсутність, звернувся за порадою до вельмож. Мовлення Дурсона, Ослошида й Грабилея виконані глибокої зневаги до народу. Так, Ослошид радить Каибу на очах в усіх виїхати з міста й при цьому сказати, що […]...
- Твір-роздум: “Чи може один вчинок зробити людину безсмертною?” На мій погляд, існує багато прикладів того, як лише один вчинок може зробити людину безсмертною і назавжди залишити її ім’я у пам’яті людства. Такі люди існували і в стародавні часи, і в недалекому минулому, вони є і серед наших сучасників. Одним з найяскравіших прикладів героїчного вчинку, який змінив життя людини і увіковічив її ім’я, може […]...
- Література як один з найважливіших виявів людської культури Література як один з найважливіших виявів людської культури існує не просто у вигляді окремих літературно-художніх творів, а як форма суспільної свідомості, явище соціально-історичного характеру. У процесі історичного розвитку в соціально-економічному, політичному та культурному житті суспільства відбуваються зміни, що зумовлюють і різноманітні зміни в літературі: оновлюються як принципи відображення життя письменниками, світоглядні та ідеологічні постулати, теми […]...
- Іван Денисович – герой повісті-оповідання А. І. Солженіцина “Один день Івана Денисовича” Образ І. Д. як би складний автором з двох реальних людей. Один з них – Іван Шухов, вже немолодий боєць артилерійської батареї, якої у війну командував Солженіцин. Інший – сам Солженіцин, який відбував термін за горезвісної 58-й статті в 1950-1952 рр.. в таборі в Екібастузі і теж працював там каменярем. У 1959 р. Солженіцин почав […]...
- Конфлікт Базарова і Кірсанова – конфлікт двох епох І. С. Тургенєв відобразив у своєму романі “Батьки і діти” конфлікт, що виник між двома соціально-політичними таборами в Росії 60-х років XІX століття. Виразником ідей демократів-різночинців став Євгеній Базаров. Йому у романі протипоставлене ліберальне дворянство, найбільш яскравим представником якого є Павло Петрович Кірсанов. Для того щоб відбити конфлікт переломного в житті Росії часу в усій […]...
- Один раз на контрольній… (оповідання) Контрольна робота… Р-р-Р! Навіть щучит неприємно! А якщо ця контрольна зараз, так ще й по математиці, – тоді )го просто жах! Але й у контрольній роботі іноді бувають приємні моменти. Ви не вірите? Отож послухайте, що трапилося на контрольній по математиці. Марья Петрівна роздала завдання по варіантах і села очікувати кінця уроку. І ми сидимо. […]...