Образ Митрофана в комедії Д. Фонвізіна “Недоук”

Схожі твори:

1. Тема виховання й утворення в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” Тема виховання й утворення у дворянських сім’ях була однієї з актуальних у Росії на початку XІX століття. “У Росії домашнє виховання є саме недостатнє, саме аморальне; дитина оточена одними холопями, бачить одні мерзенних прикладів, сваволить або рабствует, не одержує ніяких понять про справедливість, про взаємні відносини людей, про щиру честь. Виховання його обмежується вивченням двох […]...
2. Смішне й трагічне в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” Все це було б смішно, Коли б не було так смутно. М. Ю. Лєрмонтов. Останні чотири десятиліття XVІІІ в. відрізняються справжнім розквітом російської драматургії. Але класичні комедія й трагедія далеко не вичерпують її жанровий склад. У драматургію починають проникати добутку, не передбачені поетикою класицизму, що свідчать про назрілу потребу в розширенні границь і демократизації змісту […]...
3. Смішне і трагічне в комедії Д. І. Фонвізіна “Недоук” Комедія Фонвізіна “Недоук”, яку відокремлюють від нашого часу два століття, хвилює нас і сьогодні. У комедії показана проблема виховання справжнього громадянина. Адже тут, по зауваженню першого біографа Фонвізіна, автор “уже не жартує, не сміється, а обурюється на порок і таврує його безпощадно, якщо ж і смішить, то тоді навіяний сміх не відволікає від вражень більш […]...
4. Скоти, що володіють людьми (за комедією Д. Фонвізіна “Недоук”) Все это было бы смешно, Когда бы не было так грустно. М. Лєрмонтов Д. І. Фонвізіну судилося жити в смутну епоху царювання Катерини ІІ, коли нелюдські форми експлуатації кріпаків досягли тієї межі, за якою міг вибухнути тільки селянський бунт. Це лякало російську самодержицю, що намагалася лицемірною грою в законодавство зупинити зростаючий народний гнів. Поміщики-самодури відчували […]...
5. Переказ Недоук Фонвізіна Д. И План переказу 1. Простакова незадоволена каптаном, що сли для її сина кравцем Тришкой. 2. Скотинин, брат Простаковой, мріє з корисливих спонукань женитися на Софії. 3. Софія одержує листа від свого дядька Стародума. Правдин при всіх читає його вголос. 4. Правдин у розмові з Милоном говорить про мету свого приїзду. 5. Софія й Милон зустрічаються Вони […]...
6. Недоук Фонвізіна Д. И Комедія в п’яти діях Дія перше Пані Простакова, поміщиця, сварить лакея Тришку за те, що він до змови (зарученню) дядюшки Скотинина шив її ненаглядному єдиному синочку Митрофанушке каптан і жах як його обузил. Тришка виправдується: він на кравця не вчився. Простаковой дивно: навіщо треба вчитися? Чоловік боїться цю грубу, не стриману на мову й швидку […]...
7. Коротка характеристика добутку Недоук Фонвізіна Д. И Це перша соціально-політична комедія на російській сцені. У комедії сполучаються яскраві й правдиві сцени з життя помісного дворянства й жагуча проповідь просвітительських ідей про обов’язки уряду, “прямого, чесного” громадянина. Органічно з’єднуючи осміяння з викриттям, Фонвізін зумів в окремому випадку з життєвого укладу поміщиків провінційної Русі розглянути величезне соціальне зло й засудити з іронією, сміхом, сарказмом […]...
8. Недоук характеристика образа Митрофан Терентійович Простаків (Митрофанушка) НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Митрофан Терентійович Простаків (Митрофанушка) – недоук, син поміщиків Простакових, 15 років. Ім’я “Митрофан” означає по-гречески “матір’ю виявлений”, “подібний своєї матері”. Воно стало загальним для позначення тупого й нахабного матусиного синка-невігласа. Прототипом образа М. ярославські старожили вважали якогось барчука, що проживали на околицях Ярославля, про що повідомив Л. Н. Трефолев. […]...
9. Авторські ремарки в комедіях Фонвізіна У порівнянні із класицизмом попередніх десятиліть у комедіях Фонвізіна об’єктом осміяння стає не приватне життя дворян, як це було в Сумарокова й Лукина, а їх суспільна, службова діяльність і кріпосницька практика. Не задовольняючись одним зображенням дворянського “лихої вдачі”, письменник прагне показати і його причини, чого знов-таки не спостерігалося в п’єсах Сумарокова. У рішенні цього питання […]...
10. Недоук характеристика образа Софія НЕДОУК (Комедія, опубл. 1783, пост. 1782) Софія – племінниця Стародума (дочка його сестри); мати С. – сваха Простакова й свойственница (як і С. ) Простако-Виття. Софія – по-гречески означає “мудрість”. Однак ім’я героїні одержує в комедії особливий відтінок: мудрість С. – не раціональна, не мудрість, якщо можна так виразитися, розуму, а мудрість душі, серця, почуття, […]...
11. Образ народу в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедію “Хазяїн” І. Карпенко-Карий написав навесні 1900 року. Перші вистави “Хазяїна” пройшли з великим успіхом у Києві в 1901 році. У цій комедії автор проявив себе драматургом-новатором. Це відразу вловили і критика, і глядачі йе тільки в Україні, а й за її межами. Так, під час гастролей українського театру в Москві 1901 року газета “Театральньїе […]...
12. Образ народу в комедії “Хазяїн” Як ми знаємо з історії і народознавства, українці споконвіку займалися хліборобством. Тому коли ми говоримо про народ, найчастіше маємо на увазі саме селян. Але наприкінці XІX століття нові умови життя породили іншу верству суспільства – робітників. У п’єсі “Хазяїн” народом і є численна маса незаможних, а часом і безземельних селян, що поступово перетворюються у робітників. […]...
13. Образ Герасима Калитки у комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” Першою п’єсою, що вийшла з-під пера Карпенка-Карого після того, як він позбувся “гласного нагляду”, була комедія “Гроші”, написана в 1889 році. Минуло майже три десятиліття, як у Росії скасували кріпацтво, і в житті села сталися суттєві зміни. Поміщики, що втратили безмежну владу над селянами, важко пристосовувалися до нових умов, бо не звикли думати й працювати. […]...
14. Образ Пузиря у комедії Карпенка-Карого “Хазяїн” Художня повноцінність літературного твору, як відомо, виявляється в тому, що життєві ситуації й людські типи зображуються в ньому неоднозначно, з різних сторін, бо ж неоднозначним, багатогранним є й саме життя. Саме так і змальовано образ Терентія Гавриловича Пузиря – головного персонажа комедії “Хазяїн”. За задумом і його втіленням “Хазяїн” – це “зла сатира на чоловічу […]...
15. Образ Дон Жуана в комедії Мольера Більше ста варіантів образа Дон Жуана знає світове мистецтво. Найбільші майстри, геніальні поети, композитори, художники брали участь у створенні блискучої галереї портретів палкого, безтурботного іспанця, підкорювача й спокусника жіночих сердець. У них різні особи, але одне ім’я – знамените, що стало загальним ім’я Дон Жуана. Серед них відвертий цинік, ошуканець, лиходій-гвалтівник Дон Хуан Тирсо де […]...
16. Образ дон Жуана в комедії Мольєра “Дон Жуан” Більше ста варіантів образа Дон Жуана знає світове мистецтво. Найбільші майстри, геніальні поети, композитори, художники брали участь у створенні блискучої галереї портретів палкого, безтурботного іспанця, підкорювача й спокусника жіночих сердець. У них різні особи, але одне ім’я – знамените, що стало загальним ім’я Дон Жуан. Серед них відвертий цинік, ошуканець, лиходій-гвалтівник Дон Хуан Тирсо де […]...
17. Образ Пузиря в комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Великим творчим досягненням І. Карпенка-Карого є його комедія “Хазяїн”, в якій він дуже майстерно висвітлив глитайську верхівку українського села, показавши її нікчемність і висміявши її ідеали. Цю глитайську верхівку він втілив в образі головного персонажа твору – великого землевласника, мільйонера Терентія Пузиря. Пузир вже ступив на ту найвищу сходинку власників, про яку тільки мріяли Михайло […]...
18. Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
19. Образ Пузиря в комедії І. Карпенка-Карого “Хазяїн” Іван Карпенко-Карий – один з найвидатніших драматургів в українській літературі. Він був новатором драматичної форми, створив чимало нових жанрових різновидів драми, йому належить вісімнадцять оригінальних п’єс. “Хазяїн” – найвище досягнення І. Карпенка-Карого в жанрі соціальної комедії. Сам автор писав до свого сина Назара: “Комедія ця дуже серйозна, і я боюся, що буде скучна для публіки, […]...
20. Образ і характеристика Чацкого в комедії “Горі від розуму” У комедії ми зустрічаємося вже зі зрілим Чацким, з людиною зі сформованими ідеями, з певними моральними вимогами. Рабської моралі Фамусових і молчалиних Чацкий протиставляє високе, декабристське розуміння честі й боргу, суспільної ролі й обов’язків людини. Вільний і самостійний напрям думок замість безмовного преклоніння перед “думками чужими”, незалежність і горде достоїнство замість низькопоклонства й лестощів перед […]...
21. Образ Пекла у “Божественній комедії” Данте Аліг’єрі “Божественна комедія” Данте – глибоко символічний твір. Побудований як подорож героя Пеклом, Чиє тилищем та Раєм, він зображує основні людські пороки та чесноти. Навіть бездіяльність Данте вважає гріхом, адже відстороненість, відсутність власного станлення і власної життєвої позиції не може бути схвальним вибором людини. Окрему увагу Данте приділяє грішникам, які матеріальне поставили вище від духовного. У […]...
22. Біографія Фонвізіна Дениса Івановича Народився Фонвізін у багатій дворянській сім’ї в Москві. Спочатку виховувався в домашніх умовах під керівництвом батька. Потім учився в гімназії при Московському університеті, а потім – на філософському факультеті того ж університету. Уже в ранні роки пробудилися його літературні інтереси, він перевів з німецької мови байки датського просвітителя Гольберга, почав переклад вольтерівської трагедії “Альзира”. Залишив […]...
23. Образ Пузиря у комедії «Хазяїн» Художня повноцінність літературного твору, як відомо, виявляється в тому, що життєві ситуації й людські типи зображуються в ньому неоднозначно, з різних сторін, бо ж неоднозначним, багатогранним є й саме життя. Саме так і змальовано образ Терентія Гавриловича Пузиря – головного персонажа комедії «Хазяїн». За задумом і його втіленням «Хазяїн» – це «зла сатира на чоловічу […]...
24. Твір на тему: “Образ літературного героя в комедії “Горі від розуму”” Образ літературного героя, що персоніфікує собою або інший людський тип, створюється автором літературного твору згідно цілям і завданням, що ставляться перед його дітищем. Щоб правильно освітити проблему, позначити можливі исходи її дозволу, авторові необхідно “пожвавити” не тільки головних героїв, але й найбільше повно зв’язати перипетії їхніх доль із другорядними персонажами. Комедія О. С. Грибоєдова “Горі […]...
25. Твір на тему: Образ капіталіста в комедії Карпенко-Карого “Хазяїн” В кінці XІX століття на Україні починає бурхливо розвиватися капіталізм. Він проникає і в сільську місцевість, де народжуються крупні капіталісти процес відбився і в українській літературі. У 1890 році Карпенко-Карий створює комедію “Сто тисяч”, герой якої, Терасим Калитка, мріє про сто тисяч карбованців, щоб скупити навколишні землі. Через десять років (1900 р.) драматург створює сатиричну […]...
26. Одчиняйте двері Тичина Павло Одчиняйте двері Одчиняйте двері – Наречена йде! Одчиняйте двері – Голуба блакить! Очі, серце і хорали Стали, Ждуть… Привертає увагу оказіональний епітет “незриданний” щодо сліз, який передає невимовний душевний біль, завданий кровопролиттям: Одчинились двері – Горобина ніч! Одчинились двері – Всі шляхи в крові! Незриданними сльозами Тьмами Дощ… Вірш П. Тичини “Одчиняйте двері” символічний. Його […]...
27. Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої” Заповзятливий веронец П. – гідний син свого авантюрного часу. Судячи з окремих реплік, він багато побачив в житті і звик у всьому покладатися на себе. Він не пасує перед труднощами і тільки сміється, коли його лякають нестерпним характером нареченої Катаріни. Йому приспіла пора одружитися, і його майбутня дружина повинна бути молода, красива, багата – всім […]...
28. Сатирична типізація в комедії І. Карпенка-Карого “Сто тисяч” І. І. Карпенко-Карий – один із корифеїв української сцени. (Драматична творчість І. Карпенка-Карого – найбільше досягнення української класичної драматургії XІX століття. Через величезну пізнавальну та художню цінність його твори вже понад століття мають неабиякий успіх. “…Цілісність драматичної творчості Карпенка-Карого, – писав його видатний сучасник Іван Франко, – наповнює нас почуттям подиву його таланту. Обняти такий […]...
29. Переказ комедії Одруження Гоголя Н. В План переказу 1. Подколесин думає про одруження. Про це клопоче сваха Текля. 2. Кочкарев, якого Текля вже женила, бере на себе сватовство. 3. Гафія Тихонівна, купецька дочка, мріє вийти заміж за дворянина. 4. Сваха Текля розповідає їй про достоїнства наречених 5. Смотрини. Наречені приходять знайомитися. 6. Кочкарев віднаджує всіх наречених. 7. Подколесин коливається, але потім […]...
30. Чиновництво в комедії Гоголя “Ревізор” Твір “Ревізор” – вершина вікового розвитку російської комедії, новий щабель у її історії. Гоголь створив глибоко правдиву комедію, перейняту гострим гумором. Тема носила політичний характер, але викривальний зміст заглиблювався тим, що письменник представив не стільки пороки окремих чиновників, скільки властиві цим останнім помилкові поняття про цивільні обов’язки. Гоголь не погрішив проти істини: випадки, подібні з […]...
31. Основна проблематика комедії Мольєра “Міщанин-шляхтич” Головна проблема, на якій побудовано сюжет “Мііцанина-шляхтича”, відобра­жає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися рівни­ми дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянські манери, зовніш­ній стиль поведінки, одяг, спосіб життя. Саме про одного з таких буржуа – пана Журдена – розповів Мольєр у сво­їй комедії. […]...
32. Честь і безчестя персонажів комедії Івана Карпенка-Карого “Хазяїн” Комедія “Хазяїн” (1900) слушно вважається вершиною творчості Івана Карповича Тобілевича (Карпенка-Карого). “Зла сатира на чоло-вічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання!” – так визнав свій задум сам автор, поклавши в основу п’єси реальні факти капіталістичної дійсності. Письменник з великою викривною силою змальовує типові явища розвитку капіталізму на Україні, виставляє на суд […]...
33. Дон Кіхот – вічний образ у літературі За дивною іронією долі роман, який Сервантес створював як пародію, пережив усі “серйозні” літературні твори цього автора. Жебрак, однорукий, змучений Сервантес писав “Дон Кіхота” у в’язниці. Від відчаю до надії, від надії до смирення рухається протягом роману. М’який гумор, сумний сміх, трагікомічні ситуації і несподівана мудра серйозність складають фон, “пейзаж”, на якому відбуваються пригоди героя. […]...
34. Геніальний автор “Людської комедії” Французький письменник Оноре де Бальзак (1799- 1850) – найбільший представник критичного реалізму в західноєвропейській літературі. “Людська комедія”, що за задумом геніального письменника повинна була стати такою ж енциклопедією життя, який була “Божественна комі щя” Данте для його часу, поєднує біля ста добутку. Бальзак стре милея запам’ятати “всю соціальну дійсність, не обійшовши жодного положення людського життя”. […]...
35. Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” (423 до н. е.), багатий землевласник, що оселився в місті після шлюбу з афінської аристократкою. Він і в старості залишився грубим, жадібним і хитрим селянином, не позбавленим, однак, здорового глузду. Комедія починається скаргами старого на свого сина Фідаппіда, протринькав великий статок багато заборгував з-за своєї пристрасті до коней. Селянська […]...
36. Досвід легкої комедії Зощенко Після війни, на конференції, присвяченої проблемам драматургії, що проходила у ВТО, Зощенко пояснив появу “Парусинового портфеля” свідомим звертанням до нового жанру, що сам визначив як “з’єднання реалістичної п’єси з елементами водевілю”. Він помітив, що сатира “не є тим видом мистецтва, у якому бідує наша сучасність. Досвіду ж легкої комедії в російської драматургії не було. У […]...
37. Образ матері у творах Т. Шевченка Матір… Це їй ми завдячуємо своїм життям, своїми радощами й перемогами, усім, що маємо в житті. Мабуть, саме тому тема матері завжди була, є й вічно залишатиметься у творчості наших письменників. Т. Шевченко теж звертався до цієї теми. Образ матері у творах Т. Шевченка – це образ жінки-страдниці, жінки, яка не мала змоги бути разом […]...
38. Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” Проблеми чистоти і розвитку української мови в комедії М. Куліша “Мина Мазайло” І. “Мина Мазайло” – одна з кращих п’єс М. Куліша. (1928 року М. Куліш написав п’єсу “Мина Мазайло”, в якій порушив мовну проблему. М. Куліш був закоханий у красу, емоційність, виразність української мови і намагався боротися за її подальший розвиток.) ІІ. Комедія “Мина […]...
39. Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Над чим сміється Мольер у комедії “Міщанин – шляхтич”? Одного дня восени 1669 року трапилась і у Версалі зовсім пересічна подія. На аудієнцію до Людовика XІІІ було запрошено турецьке посольство, втім, прийняли його далеко не одразу. Спершу дипломатів змусили довго чекати і врешті-решт запросили до Галереї Нового Палацу, вбраної з надзвичайною пишністю. Король сидів на […]...
40. Міфологічна основа комедії “Пігмаліон” Колись на острові Кіпрі був великий митець Пігмаліон. З міфу “Пігмаліон” “Колись на острові Кіпрі був великий митець Пігмаліон” – так розпочинається давньогрецький міф про Пігмаліона. Цей відомий цар Кіпру славився також тим, що страшенно не любив жінок і був запеклим холостяком. Усього себе він віддавав керуванню державою і своєму захопленню – різьбярству. Пігмаліон вирізьблював […]...