Невмирущі заповіти Людяності
Невмирущі заповіти Людяності
Все можна виправдати високою метою –
та тільки не порожнечу душі.
П. Тичина
Милосердя… Як часто чуємо це слово з екранів телевізорів, бачимо на сторінках газет, незмінно присутнє воно й у промовах політиків. Воно зараз модне. Але люди, які так зловживають ним, часто самі не розуміють, що це таке. Ще небезпечнішим є те, що часте вживання цього слова “знецінює” його. Крім того, демагоги здебільшого вважають, що коли проблема детально обговорена, вона від цього вирішиться сама по собі.
Звичайно,
А правда лиш одна – вона колюча
Гірка й жорстока. І завжди в біді,
Тож мужнім будь – оборони її.
(А. Малишко)
Милосердя, як і інші морально-етичні категорії, є неоднозначним. Наприклад, як вчинити лікарю у ситуації, коли пацієнт невдовзі помре, і це абсолютно точно, а зараз він зазнає страшних мук? Звичайно, закон не дозволяє убивати людей, але у такому разі це не було б убивством у прямому розумінні цього слова, скоріше – милосердям. І відомі випадки, коли лікарі так і вчиняли, бо не в змозі були дивитися, як страждає приречена людина. Бувають не менш страшні дилеми: сказати людині, що вона смертельно хвора чи ні? Багато людей накладають на себе руки, коли дізнаються, що хворі на рак або на СНІД. Не кажучи вже про те, що і з цими хворобами іноді живуть ще не один десяток років, критичний стан пацієнта може минутися, коли людина сподівається на краще, а не тоді, коли готується зустріти смерть. Лікарі вчиняють іноді не так, як велить Закон, а так, як підказує серце.
Брехня із милосердя раз болить,
Брехня із страху – цілий вік карає.
(Д. Павличко)
Але найчастіше ми бачимо навкруги себе лише байдужість. “Когось вбили – ну то й що, не мене ж, з кимось сталося горе – головне, що не зі мною”, – це думки більшості. Хтось із великих сказав, що не такі страшні зрадники і вбивці, тому що вони можуть лише зрадити і вбити, як страшні байдужі, тому що з їхньої мовчазної згоди існують на світі зради та вбивства.
Завжди треба пам’ятати про те, що ти людина, а навкруги тебе – теж люди. Всі бажають добра, але добра лише для себе. А якщо б кожен забажав добра і для своїх ближніх, то світ став би кращим.
Ф. Достоєвський сказав, що краса врятує світ. Так, світ врятує краса – краса людської душі.