Не позичай у сусіда розуму (роздум про зміст прислів’я)

Схожі твори:

1. Роздум про зміст прислів’я “Вересень рум’янець року” Прислів’я – найдавніша творчість народу. В них – наймудріші думки, їх треба розуміти, бо вони лежать не зовсім на поверхні. Ось прислів’я про вересень. Це перший місяць осені, назва його походить від рослини вереса, що росте в Поліссі і найпишніше цвіте саме у цьому місяці. Квітне верес. Та ми не всі його бачимо. А от […]...
2. Ніколи не перебільшуй (зміст приказни “Робити з мухи слона”) Навряд чИ кому спаде на думку подружитися з мухою. Ця двокрила комаха – переносник інфекції, набридлива, гидка, її торкання до тіла досить неприємне. А до чого тут слон? Чому цього великого ссавця тропічних країн з довгим хоботом і двома бивнями зробили героєм приказки? Усі ми розуміємо: муху перетворити на слона неможливо. Проте можна навмисне перебільшити […]...
3. Твір по прислів’ю “Людина вчиться на помилках” і “Людина вчиться на помилках” – кожному з нас добре відоме це прислів’я. Але хто з нас замислювався над тим, скільки змісту і скільки життєвої мудрості в цьому прислів’ї? Бо це ж і справді дуже вірно сказано. До жалю, ми влаштовані саме таким чином, що доки самі усього не побачимо, самі по потрапимо у скрутну […]...
4. Аналіз комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Аналіз добутку 1. У п’єсі Грибоєдова дивно точно і яскраво виражена трагічність положення розумної людини у світі лицемірства й чинопоклонства. Чацкий не приймає порядків чиновницької Москви, де одержання підвищення по службі залежить від знайомств і вміння догоджати тим, хто при владі, а не талантів і вмінь людини. Три роки наш герой їздив по світлу, але, […]...
5. Порядна людина – яка вона? (твір-роздум) Усім відомо, що порядність – це одна із гарних рис людини. Добре, коли людина є порядною. Але, що це таке – порядна людина? Якою вона повинна бути? Чому одну людину ми називаємо порядною, а іншу – непорядною? Мені здається, що порядність не залежить від віку чи освіти людини. Порядним може бути і маленький хлопчик, і […]...
6. Повість Вольтера “Простак”, зміст її назви, ідейний і художній зміст І. Філософська повість як жанр і її творець Вольтер. (Це одночасно і есе, і пам­флет, які відповідають на головні запитання життя. Франсуа-Марі Аруе – Вольтер, автор “Задига”, “Кандида” та “Простака”.) ІІ. “Простак” і теорія “природної людини” Жан-Жака Руссо. 1. Герой “Простака” – Гурон. (Дитя природи у цивілізованому світі. Цивілі­зований світ очима дикуна.) 2. Полеміка про […]...
7. Фігура Молчаліна в комедії Грибоєдова “Лихо від Розуму” В системі персонажів п’єси О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” важливе місце посідають жіночі образи. Центральним є образ Софії, дочки Фамусова, московського пана, керуючого в казенному місці. Її образ важко визначити однозначно. Пушкін в своїй критичній статті зауважив: “Софія написана неясно”. Французькі книжки, на які нарікає Фамусов (“Ей сну немає від французьких книг”), фортепіано, вірші, […]...
8. Скорочені твори – Горе від розуму Вітальня з годинником і двома дверима. З-за одних дверей чути фортепіано, Лізонька, служниця, спить у кріслі. Музика замовкає, Лізонька прокидається, тривожиться, що вже настає ранок і стукає до Софії, своєї панночки. Софія, дочка Павла Опанасовича Фамусова, господаря будинку, московського чиновника, проводить час у своїй кімнаті з молодою людиною – Олексієм Степановичем тюрмі “, секретарем батька. […]...
9. Зустрічають по одежі, а по розуму проводжають Існує таке прислів’я: “Зустрічають по одежі, а проводжають по розуму”. Це прислів’я має глибокий зміст. Перед тим як вибирати собі друга, треба звернути увагу не на одяг та прикраси, а на душу людини. Хай там яке красиве вбрання у неї, передусім треба поговорити з нею, придивитися. Адже часто трапляються люди, які гарно виглядають, а з […]...
10. Зустрічають – по одежі, поважають по розуму Вибрала я цю тему і замислилася. Звичайно, усе це так, і не по одежині проводжають людину, а по розуму. Але ж по одежині зустрічають… І ми зараз дуже багато приділяємо уваги речам, тому, як ми виглядаємо, інколи навіть сердимося, якщо не вдається придбати «стильні» речі, а майже у всіх є. А зустрічають – по одежі. […]...
11. П’єса Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія чи трагедія? Художня досконалість п’єси стала зрозумілою лише згодом. Пушкін назвав її “бурею в стакані води”, а до Чацького поставився критично. Але особливих суперечок комедія не викликала і була сприйнята всіма правильно. Ті, хто поділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору в цій п’єсі і підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це і, […]...
12. Чому п’єса Горе від розуму – комедія? Грибоєдов назвав свою п’єсу комедією, і це викликає здивування: кінцівка “Горя від розуму” зовсім не смішна й не щаслива, як це звичайно буває в комедіях. Позитивний герой Чацкий терпить повний крах: він втрачає кохану дівчину, його суспільне служіння не приносить ніякого результату, навпроти, його повідомляють божевільним, і він змушений виїхати з Москви. З огляду на […]...
13. Суспільство в комедії “Горе від розуму” Комедія “Горі від розуму” була написана в 1824 році. У цьому добутку О. С. Грибоєдов відтворив правдиву картину російського життя першої чверті XІX століття: показав зміни, що відбулися в російському суспільстві після Вітчизняної війни 1812 року, відбив антикріпосницькі погляди декабристів. Автор сам дотримувався ідей декабризму, що підтверджує його комедія й створений у ній образ Чацького. […]...
14. Сюжет і композиція комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С У своїй комедії Грибоєдов відбив чудовий час у російської історії – епоху декабристів, епоху дворянських революціонерів, які, незважаючи на свою нечисленність, не побоялися виступити проти самодержавства й несправедливості кріпосного права. Суспільно-політична боротьба прогресивно настроєних молодих дворян проти дворян-охранителей старих порядків становить тему п’єси. Ідея добутку (хто ж переміг у цій боротьбі – “вік нинішній” або […]...
15. Горе від розуму (скорочено) Рано вранці служниця Ліза стукається в спальню до панночки. Софія відгукується не відразу: вона всю ніч розмовляла зі своїм коханим, секретарем батька тюрмі “, які живуть у цьому ж будинку. Нечутно з’явився батько Софії, Павло Опанасович засланні, заграє з Лізою, якої ледве вдається відбитись від пана. Злякавшись, що його можуть почути, засланні зникає. Виходячи від […]...
16. Другорядні персонажі в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – це свого роду “енциклопедія російського життя” першої половини XІX століття. Значно розширивши рамки оповідання за рахунок безлічі другорядних і внесценических персонажів, Грибоєдов обрисовує в ній чудові людські типи сучасної йому Москви. Як зауважує О. Міллер, майже всі другорядні особи комедії зводяться до трьох типів: “Фамусови, кандидати у […]...
17. “ГОРЕ ВІД РОЗУМУ” – БЕЗСМЕРТНИЙ ДОБУТОК О. С. ГРИБОЄДОВА Комедія “Горі від розуму”, написана О. С. Грибоєдовим на початку XІX століття, актуальна й для сьогоднішньої Росії. У цьому добутку автор з усією глибиною розкриває пороки, що вразили російське суспільство початку минулого століття. Однак, читаючи цей добуток, ми знаходимо в ньому й героїв нинішніх днів. Імена персонажів комедії, зібраних Грибоєдовим у будинку московського пана Павла […]...
18. Твір Грибоєдова “Горе від розуму” – комедія або трагедія? Художня досконалість п’єси О. С. Грибоєдова була зрозуміла не відразу. Пушкіна назвав її “бурою в склянці води”, а до Шацькому відніс критично. Але особливих суперечок комедія не викликала й була сприйнята всіма правильно. Ті, хто розділяв погляди Грибоєдова, зрозуміли його точку зору й підтримали її, ті, проти кого комедія була спрямована, теж зрозуміли це й, […]...
19. Чацький і Молчалін (за комедією О. С. Грибоєдова “Горе від розуму”) У комедії “Горе від розуму” О. С. Грибоєдов зобразив картину побуту і звичаїв дворянської Москви періоду 1815- 1825 років. Не можна не помітити контраст в характерах, переконаннях, поглядах на життя героїв комедії. Чацький і Молчалін знаходяться по різні боки бар’єра моральних цінностей, і кожний з них символізує образ частини дворянства свого часу. Молчалін – людина […]...
20. Яка роль образа Репетилова в комедії Горе від розуму? Репетилов з’являється в п’єсі останнім: він приїжджає на бал до Фамусову саме тоді, коли всі гості вже роз’їжджаються по будинках. Вийшовши на сцену, він говорить майже без угаву й за двадцять мінут устигає розповісти історію свого життя, описати свої нинішні заняття, своїх приятелів. Ледь побачивши Чацкого, Репетилов кидається до нього зі словами: “Серцевий друг! Люб’язний […]...
21. Горе від розуму (переказ стисло) ДІЯ ПЕРША ЯВА І Вітальня, в ній великий годинник, праворуч двері в спальню Софії, звідки чутно фортепіано з флейтою, потім звуки замовкають. Лізонька спить серед кімнати, звісившись з крісла (ранок, день трохи видніється). Проснувшаяся Ліза згадує, що панянка не відпустила її з вечора: “Чекаємо одного”, і покоївка змушена терпіти незручності, страх, що все відкриється, тоді […]...
22. Роль третьої дії в комедії “Горі від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горі від розуму” була першим реалістичним добутком у російській літературі. Їй було призначене довге життя, тому що автор підняв у ній проблеми, що хвилювали людей незалежно від епохи, у яку вони жили. Так, проблема розуму й божевілля, суспільні проблеми, боротьба “століття нинішнього” з “століттям минулої” існують і в наші дні Грибоєдов […]...
23. Основні мотиви комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Мотив – це елемент сюжету, що неодноразово повторюється в оповіданні. Розвиток, взаємодія “характерів, мелодій, мотивів” і становить сюжет художнього твору. Спробуємо розглянути основні мотиви в комедії Грибоєдова “Горе від розуму”. Як зауважує Б. Голлер, вступний мотив п’єси – це занепокоєння. Турбується Ліза, турбується Фамусов, почувши дзвоніння й заставши свого секретаря поруч із кімнатою дочки. Занепокоєння […]...
24. Москва в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Наприкінці зими 1824 р. в Москві поширилася чутка, ніби з’явилася п’єса, у якій висміяне московське вище товариство, зображене зло і карикатурно. Автором цієї п’єси був Олександр Сергійович Грибоєдов. Талановитий російський дипломат і письменник невипадково обирає місцем дії своєї п’єси московські вітальні. Колискою автора була аристократична Москва. Москва, що була освіченою, вільно думала, виховала його розум […]...
25. Чацький – образ “нової людини” (за комедією О. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” зіграла визначну роль у справі суспільно-політичного і морального виховання декількох поколінь російських людей. Вона озброїла їх на боротьбу з насильством і сваволею, підлістю і неуцтвом в ім’я свободи і розуму, в ім’я торжества передових ідей і справжньої культури. Ми, як і наші батьки і діди, захоплюємося художньою досконалістю […]...
26. Ахілл і Одіссей як уособлення мужності і відваги, людського розуму (за “Іліадою” та “Одіссеєю” Гомера) Поеми “Іліада” і “Одіссея” були створені у VІІІ – на початку VІІ століття до нашої ери і відбивають світогляд, ідеал поведінки людини, її місце у природі і суспільстві. Головні герої поем – вожді (царі), що виділяються своєю хоробрістю й силою. Гомер віддає їм шану саме тому, що вони спроможні відстояти інтереси свого народу, прийняти на […]...
27. Горе від розуму характеристика образа Софія (Софія) Павлівна Фамусова Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Софія (Софія) Павлівна Фамусова – центральний жіночий персонаж комедії; 17-літня дочка хазяїна московського будинку, у якому розвертається дія; після смерті матері вихована “мадамой”, бабусею Розье, що за “зайвих” 500 руб. перебралася вихователькою в інший будинок. Іншому дитинства С. був Чацкий; він же […]...
28. Твір-роздум: “Найбільше щастя – бути добрим” У житті найбільше цінується доброта. Напевно, кожен з нас замислювався над питанням, яких людей у світі більше – добрих чи злих. Наше життя – це боротьба двох протилежностей – добра і зла. І що б не відбувалося, добро має перемагати, бо добрих людей в житті більше. Дитина злою не народжується, але найменша несправедливість, образа ранить […]...
29. Мовні характеристики героїв комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Сучасники Грибоєдова захоплювалися мовою комедії “Горе від розуму”. Ще Пушкін писав, що половина віршів п’єси ввійде в прислів’я. Потім Н. К. Пиксанов відзначав своєрідний мовний колорит комедії Грибоєдова, “жвавість мови розмовного”, характеристичне мовлення героїв Кожний з персонажів “Горя від розуму” наділений особливим мовленням, характерної для його положення, способу життя, особливостей внутрішнього вигляду й темпераменту. Так, […]...
30. “Горе від розуму” як політична комедія Комедія “Горе від розуму” – одна з найбільш реалістичних комедій російської літератури. Але читачем нашого часу “Горе від розуму” не сприймається як комедія. Пояснюється це тим, що головний герой її – Чацький не є комічним персонажем. Причини його розбіжностей із фамусовським товариством занадто серйозні, і монологи Чацького, що викривають “минулого життя найпідліші риси”, заглушують комедійне […]...
31. Горе від розуму характеристика образу Молчалин Олексій Степанович Молчалин Олексій Степаныч – головний негативний персонаж комедії, амплуа безглуздого коханця; сердечний друг Софії, в душі що зневажає її; тінь Фамусова, антагоніст Чацкого, чиїй полум’яній балакучості невигідно протиставлена молчалинская безсловесність(підкреслена до того ж прізвищем, що “мовчазно говорить”). Переведений Фамусовым з Твері, завдяки його протекції отримав чин колезького асесора; числиться “по архівах”, але фактично перебуває особистим, […]...
32. Горе від розуму характеристика образу Чацкий Олександр Андреич Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності і лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька Софії, в яку Ч. був взаємно закоханий і яка тепер закохана в догідливого […]...
33. Горе від розуму характеристика образа Чацкий Олександр Андреич Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Чацкий Олександр Андреич – головний герой, молодий дворянин, спадкоємець 300 або 400 душ; після трирічної відсутності й лікування на “кислих водах” не від хвороби – від нудьги, приїжджає в рідну Москву, у будинок Фамусова, друга свого покійного батька Андрія Ілліча і батька […]...
34. Перемога людського розуму та цінності людської гідності у новелі Томаса Манна “Маріо і чарівник” Характерними ознаками творчого стилю видатного письменника Томаса Манна була неквапність розповіді та дуже детальний опис власне процесу осягнення розумом дійсності, що сполучалися з аналітичним підходом, елементами іронії та емоційністю. Бачимо ми всі ці ознаки й у новелі “Маріо і чарівник”. Сюжет новели можна переказати кількома словами: подружжя з дітьми приїздить на курорт у містечко Торре, […]...
35. Образ і характеристика Чацкого в комедії “Горі від розуму” У комедії ми зустрічаємося вже зі зрілим Чацким, з людиною зі сформованими ідеями, з певними моральними вимогами. Рабської моралі Фамусових і молчалиних Чацкий протиставляє високе, декабристське розуміння честі й боргу, суспільної ролі й обов’язків людини. Вільний і самостійний напрям думок замість безмовного преклоніння перед “думками чужими”, незалежність і горде достоїнство замість низькопоклонства й лестощів перед […]...
36. Жанрова своєрідність комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Комедія – колір цивілізації, плід розвиненої громадськості. Щоб розуміти комічне, треба стояти на високому щаблі освіченості. В. Г. Бєлінський По жанрі “Горе від розуму” соціальна (ідеологічна) сатирична комедія Тема цього добутку – зображення соціально значимого зіткнення “століття нинішнього”, що бажає замінити старі громадські порядки, виправити вдачі суспільства, і “століття минулого”, що боїться будь-яких суспільних змін, […]...
37. Горе від розуму характеристика образа Фамусов Павло Опанасович Горе ВІД РОЗУМУ (Комедія, 1824; опубл. із пропусками – 1833; повністю – 1862) Фамусов Павло Опанасович – один із ключових героїв комедії; багатий удівець, пан, у чиєму московському будинку відбувається дія, “керуючий у казенному місці”; батько Софії, у яку закоханий раптово повернувся після трирічної відсутності Чацкий. (Ф. був другом його покійного батька.) Образи Чацкого й […]...
38. Сцена балу в комедії О. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Сцена балу в комедії готується заздалегідь. З точки зору ідейного конфлікту п’єси розвиток дії передбачає монологами Чацького і Фамусова, в яких протиставляються ідеали та ідейні переконання “століття нинішнього” і “століття минулого”, виявляється неприйняття суспільством ідей і думок Чацького – представника передової дворянської молоді 10-20-х років XІX століття. Велике значення мають картини та явища, що передують […]...
39. Короткий зміст Однодворець Овсяников Тургенєва І. С Однодворець Овсяников Однодворець – це вільний від поміщика селянин, що має свою ділянку землі. Овсяников – повна людина років сімдесятьох, “з ясним і розумним поглядом під навислою бровою, з важливою поставою, розміреною мовою, повільною ходою. “Овсяников був важливим, тямущим, але одночасно й ледачим, прямодушним і завзятим. “Це був один з останніх людей старого століття. ” […]...
40. Риси реалізму й класицизму в комедії Горе від розуму Грибоєдова А. С Головною художньою особливістю п’єси “Горе від розуму” є з’єднання в одному добутку рис класицизму й критичного реалізму. Від класицизму в “Горе від розуму” зберігається високий цивільний зміст. Ідея комедії може бути сформульована в такий спосіб: у російському суспільстві початку XІX століття борються дві суспільні сили – “вік нинішній” і “століття минулий”. “Століття минулий” представлені дуже […]...