Твір по прислів’ю “Людина вчиться на помилках”

і

“Людина вчиться на помилках” – кожному з нас добре відоме це прислів’я. Але хто з нас замислювався над тим, скільки змісту і скільки життєвої мудрості в цьому прислів’ї? Бо це ж і справді дуже вірно сказано. До жалю, ми влаштовані саме таким чином, що доки самі усього не побачимо, самі по потрапимо у скрутну ситуацію, майже ніколи не зробимо вірних для себе висновків.
Покоління змінюється поколінням, людські знання розвиваються в усіх напрямках, а ось життєвий досвід, незважаючи на епоху, набувається кожною людиною окремо,

а її життєва мудрість з’являється лише після зроблених людиною багатьох проб та помилок. Це закон природи і ми нічого не можемо з цим зробити. Але ще кажуть, що розумна людина вчиться на чужих помилках, а дурна на своїх. І це й справді так. Навіщо робити ті ж самі життєві помилки і потрапляти в ті ж самі неприємні життєві ситуації, в яких вже побували твої близькі або друзі? Але щоб такого не трапилось, треба дійсно бути розумною людиною і усвідомлювати, що який би ти розумний не був, самий цінніший для тебе досвід в любому випадку – це досвід інших людей, які пройшли набагато довший за твій життєвий шлях. Треба мати достатньо
розуму, щоб не потрапити у халепу а потім не ламати голову, як з цієї халепи вибратися. А ось на власних помилках частіше всього вчаться ті, хто вважає себе неперевершеним знавцем життя та не замислюється над своїми вчинками і своїм майбутнім.
Однак з цього приводу можна і посперечатися, бо існує іще одне прислів’я, набуте життєвим досвідом багатьох поколінь людей. “Не позичай у сусіда розуму” – каже це прислів’я. Це позначає, що не треба покладатися на досвід та знання інших, не треба слухати, що тобі радять інші, а краще за все треба жити своїм розумом і перевіряти все на власному досвіді. Тому є чимало історичних та життєвих прикладів. Цікавий, наприклад, той факт, що ще Аристотель написав в одному з своїх трудів, що у мухи вісім ніг. На це спиралося наукове середовище усього світу і ця заява не піддавалася сумніву аж до початку XIX століття,. Хоча здавалося б, чого ж вже простіше – спіймати муху і полічити кількість її ніг, щоб упевнитись у вірності ствердження Аристотеля. Але цього нікому навіть в голову не прийшло, бо всі покладались на неперевершений авторитет великого вченого. Мабуть, так би вважали і далі, якби один італійський натураліст, якому, мабуть, ніколи було читати труди Аристотеля, не взяв і не перелічив кількість ніг у мухи – їх виявилось шість! Ось так і в звичайному житті ми достатньо часто покладаємося на те, що чуємо від інших, навіть тоді, коли перевірити все самому не покладає ніяких труднощів. І замислюємося над тим, що можна було б все зробити з власного порозуміння лише тоді, коли жалкуємо, що зробили все не правильно, поклавшись на поради інших.
Як бачите, два прислів’я, дві народних мудрості, дуже близькі по змісту, але в той же час і дуже різні. І якщо ми в своєму житті навчимося правильно використовувати ці мудрощі та будемо вчитися не на своїх, а на чужих помилках, однак при цьому жити тільки своїм розумом, а не покладатися на розум інших, все в нашому житті буде складатися якнайкраще і ми з легкістю будемо долати усі життєві перепони.






Чи модно бути вихованим.
Твір по прислів’ю “Людина вчиться на помилках”