Мотиви поезії Павла Грабовського
Украйно! Осяяна сонцем, прославлена трудом, піснею возвеличена, гарячою любов’ю зігріта! Мов та орлиця, народжена для сміливого польоту, билася ти в тяжких муках. Але в жорстокій багатовіковій борні за крашу долю свого народу, своєї культури ти була не сама. Допомагали тобі твої славні сини, серед яких я хочу виділити Павла Арсеновича Грабовського.
Поет віддав усі свої сили, творче натхнення боротьбі за соціальне й національне визволення рідного народу, який палко любив. У поезії “Співець” Грабовський вперше вивів образ сіяча, який
Наперед інших стяг новий неси,
Карай насильство своїм словом віщим,
Веди нас в мир і горя, і краси,
Стань краще зла, доки його не знищим!
Чимало творів Павла Грабовського присвячено ролі художнього слова в житті людей, обов’язків
Народ, покинутий на злидні,
Народ, плазуючий у млі;
Повинен стратить риси рідні
Безслідно стертися з землі!
Поет вважав, що бути поряд з народом, служити йому – обов’язок справжнього митця.
Значне місце у творчому доробку Павла Грабовського відведено змалюванню важкого життя трудового народу. В своїх віршах поет зображує вражаючі картини експлуатації трудящих, безпросвітної праці на багатіїв. Тема гіркого підневільного життя трудівників, їх боротьби із гнобителями звучить в багатьох поезіях, зокрема в віршах “Робітникові”, “Допусти”, “Швачка”, “Сироти”. Особливо поета хвилювала доля жінки. Образ жінки-трудівниці, жінки-борця займає значне місце в його творчості. В роки жорстокого і безжалісного гноблення народу жінка, як ніхто, зазнавала принижень, визиску. У ліричному звертанні “До матері” поет проникає в глибину материнської душі, проймається її болями, горем, стражданням. Героїня твору “Трудівниця” – народна вчителька, яка безмежно любить людей, самовіддано служить їм. Ця поезія сюжетна, в ній відтворено життя вчительки. Поет показує, що для дітей трудящих вона була ясним променем у важкому й темному житті села, а для їх батьків – порадником і другом. Грабовський оспівує і возвеличує працю вчительки, що серед мороку й безпросвітної нужди завжди допомагала знедоленим.
Про що б не писав Грабовський, лейтмотивом його творів завжди залишалася ідея самовідданого служіння рідному народові і боротьбі за його кращу долю.