Лікар для чотириногого друга (оповідання з власного досвіду з описом тварин)
Собака Джек – повноправний член нашої сім’ї. Це рудий пес з довгими обвислими вухами. У нього великий вологий ніс з чорним “гудзиком”. Кінчик хвоста і задні лапи знизу білі. Морда симпатична, добра, здається, що Джек весь час посміхається. У Джека свій шампунь, щітка для купання, гребінець, свій рушник і, звісно, собачий набір посуду. У Джека є своє ліжко у відведеному місці. У собаки суворий режим, за розкладом він їсть, гуляє, спить – одне слово, з нашою допомогою веде здоровий спосіб життя. І, звісно, є у Джека свій власний лікар.
Якось ми прийшли до ветеринара з позаплановим візитом – нещодавно ми були у собачій лікарні, коли робили щеплення Джекові. Бідолаха пес зранку скиглив, відмовлявся від їжі і все лизав лапу. Треба йти до ветеринара лікувати поранену лапу.
Зовні ветлікар нічим не відрізнявся від звичайного, який лікує людей. Той самий білий халат, той самий стетоскоп. У просторому кабінеті стояли шафи зі скляними дверима. На полицях різні склянки, коробочки, колбочки.
– Ну, як тебе спіткала лиха година поранити лапу? – запитав лікар, розглядаючи хвору лапу Джека. Той, як людина, зітхнув, видав жалібний звук і схилив голову набік. Про пригоди Джека я розповів ветеринару.
– Погнався за кішкою у дворі й поранив лапу на битому склі.
– Це добре, шо ви звернулися до мене – самостійно лікувати таку рану не рекомендую. Могли бути ускладнення.
– А як ви лікуватимете?
– Це вже мої професійні секрети. Усе побачиш сам.
Після процедур лікар перев’язав Джекові передню праву лапу. Йти, звісно, він сам не міг, і я на руках ніс нашого улюбленця. Джек притих, схилив голову на моє плече, заплющив очі. Мама приготувала Джекові його улюблену страву – овочеве рагу зі шматочками курячого м’яса.
Я ще забув сказати, що в нашому місті є спеціальний університет, який го – гує ветеринарів. Про це розповіла мені мама. Ці фахівці лікують не тільки хатніх, свійських, сільськогосподарських тварин, а також і диких, і вихованців зоопарків.
Схожі твори:
- Лінар для чотириногого друга (оповідання з власного досвіду з описом тварин) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Собака Джек – повноправний член нашої сім’ї. Це рудий пес з довгими обвислими вухами. У нього великий вологий ніс з чорним “гудзиком”. Кінчик хвоста і задні лапи знизу білі. Морда симпатична, добра, здається, що Джек весь час посміхається. У Джека свій шампунь, щітка для купання, гребінець, свій рушник […]...
- Мій друг цуценя Петяша (оповідання з власного досвіду) Якось ми з Сашком, моїм другом і однокласником, йшли з тренування. Ми захоплюємося футболом і займаємося у спортивному клубі для підлітків. Як завжди, у тій частині ринку, де продають тварин, було багатолюдно. Кого тільки не було! І хом’яки, і морські свинки, і собаки, і кішки. Один із немолодих продавців, помітивши нас, покликав до себе. Коли […]...
- Мій друг Матроснін. Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Наш сусід Федір Іванович – моряк. Його довго не буває вдома; мабуть, тому він самотній. Я завжди уявляв людей цієї професії з мужньою зовнішністю. Моряк далекого плавання – це людина висока на зріст, плечиста, з міцними мускулами, обвітреним засмаглим обличчям. Вона ніби уособлює могутність морської стихії. І ще вона має обов’язково палити трубку. Зовнішність Федора […]...
- Гніздо на даху будинку (твір-оповідання з власного досвіду) Ось вже який рік поспіль я проводжу літо у селі Іванівка у нас на Слобожаншині. Село невелике, два десятки дворів, колись тут вирувало життя, а потім молодь почала від’їжджати до міста. Поїхали й мої батьки – мама з татом, але корені не забувають: приїздять не лише відпочити, а й попрацювати. Я теж ні тільки байдики […]...
- Оповідання із власного досвіду. Неопалима купина Ще в сиву давнину на Поділля, у тихій і затишній долині, де бив з-під землі кришталеве джерело, оселилися люди. Жили мирно й щасливо, поки на рідний край не напали монголо-татарські орди. Не раз налітали злі вороги, але щораз піднімалося з руїн сіло. Якось зненацька наскочили ординці, спалили будинку й повели всіх людей у полон. Комусь […]...
- Твір-оповідання на морально-етичну тему з власного досвіду Ми дружимо утрьох: Льоша Яшкін, Мишко Сорокін і я, Дмитро Сєдов. За моє прізвище хлопці звуть мене Сивий, Мишка – Сорока, а Олексій у нас Цезар: він уміє одночасно декілька справ робити, і взагалі він розумний. Не знаю, чи був розумним та винахідливим Юлій Цезар, полководець, що жив у Стародавнім Римі ще до нашої ери, […]...
- Дивовижний світ тварин (за творами Дж. Лондона “Біле Ікло” і Е. Сетона-Томпсона “Оповідання про тварин”) Деякі люди, що не спілкуються повсякденно хоч би із свійськими тваринами – кішками, собаками, шпаками, папугами – дивляться на мешканців лісу, степу, джунглів якось однобічно. То вони носії однієї-єдиної риси, як у дитячій казці: Лисиця – хитра, Вовк – злий, Заєць – полохливий. То вони просто якісь суб’єкти з обмеженими функціями: їсти, пити, спати, добувати […]...
- Мій внесок в охорону і збереження природи (твір-оповідання на основі власного досвіду) Однієї суботи я гуляв на вулиці неподалік від свого дому. Людей було небагато. Падав пухнастий білий сніг. Попереду йшов чоловік з величезним собакою на повідку. Несподівано собака загавкав і кинувся так швидко, що хазяїн не встиг його утримати і побіг за ним. На дереві, зовсім невисоко, сиділо маленьке сіре кошеня і жалібно нявчало. Цей собака […]...
- Ян я полюбив нниги (твір-розповідь із власного досвіду) У дитинстві всі ми полюбляємо слухати казки, нас зачаровують оповіді про казкові країни, про лицарів та принцес. Ми з нетерпінням чекаємо, коли мама чи бабуся звільняться від хатніх справ і зможуть прочитати нам казку. Звісно, коли я ще не вмів читати, я просто обожнював слухати казки, роздивлятись красиві ілюстрації до них, фантазувати й вигадувати продовження […]...
- У кмітливості вороні не відмовиш (твір-розповідь з власного досвіду) Як відомо, ніколи миролюбний ворон не був викритий “у розбої”. Але найближчі його родичі – ворона сіра – має погану репутацію. Розорює гнізда птахів, качок, чайок, лисух. Нема птаха хитрішого і підступнішого, ніж ворона сіра. Особливо вона шаленіє, коли вигодовує пташенят. Цю ворону неважко впізнати. Пташка приємного сірого кольору, а голова, шия, крила і хвіст […]...
- Твір-розповідь на морально-етичну тему з власного досвіду, з обрамленням КІм і якиМ бути. Кожна пора року приносить свої турботи. Під час ожеледі ми боїмося впасти; у снігові замети починаються перерви з транспортом, а восени багато листя; влітку, трапляється, не знаєш, куди сховатися від спеки, і, звісно ж, набридливі дощі, хоча і вносять якусь різноманітність у наше життя, втішають мало. А що казати про людину, […]...
- Куди поспішаєш, струмочну? Твір з власного досвіду на основі побаченого Стояв спекотний липневий день. Ми гралися у дворі: хтось осідлав гойдалки, хтось – велосипед, а ми з Дмитром грали у шахи. Раптом здійнявся вітер, сонце почало меркнути. Хтось із дорослих сказав, що зараз буде дощ. І справді, невдовзі перші великі холодні краплі впали на землю, і дощ пустився щосили. Дитячий майданчик спорожнів, діти розбіглися по […]...
- Квіти на балконі. Твір з обрамленням з власного досвіду Багато балконів у нашому будинку мешканці перетворили на засклені веранди. Будинок наш старий, балкони величезні. Тож оздоблення зі скла та шиферу надало їм вигляду грандіозних споруд. До того ж усі ніби змагаються одне з одним, чий балкон виглядає крутішим. Деякі балконні стекла закриті гардинами, інші – жалюзі. Обов’язковим атрибутом сучасних балконів стають кондиціонери.’ Вони подають […]...
- Пожежа (твір-розповідь на основі власного досвіду) У нашому багатоповерховому будинку живе хлопчик Михайлик. На день народження йому подарували кошеня. Руденьке, а иа сонці його шерсть переливалася і палахкотіла жовтогарячим вогнем. І Михайлик назвав своє кошенятко незвичним ім’ям Пожежа. Наступного ранку хлопчик не знайшов свого вихованця у кімнатах. “Пожежа! Пожежа! До мене!” – кричав він, але кошеняти не було. Михайлик вибіг на […]...
- Давайте знайомитися! (Твір-розповідь з власного досвіду) На небагатолюдній вулиці, далеко від центра міста, відкрився сучасний супермаркет. Зовні він нагадує споруди подібних магазинів, що розкидані по всьому місту. Але одна важлива відмінність все-таки є. Підприємці створили біля супер-маркета смерекову алею. Тут ростуть розкішні блакитні смереки. Вони однакові на зріст, пухнасті. У їхніх кронах вільно горобцям, синицям. Зрідка на верхівку присяде сорока. Часом […]...
- Фантастична розповідь “Чому я запізнився” (5 клас) Сьогодні я запізнився до школи через надзвичайні події вдома. Вранці я збирався на заняття та не знайшов свого щоденника. Я шукав його всюди, а потім побачив якісь клаптики біля миски мого собаки Джека. Виявилося, що Джекові не дали сніданку вчасно. Пес був голодний та зубами відкрив мій шкільний ранець. Джек витягнув звідти щоденника, бо той […]...
- ТВІР-РОЗПОВІДЬ НА ОСНОВІ ВЛАСНОГО ДОСВІДУ. 4 КЛАС ВИТИНАНКИ. На новорічні свята ми всією родиною поїхали у гості до тітки. Як же красиво було у неї в кімнаті. На вікнах, на стінах, полицях, сволоці – скрізь були наклеєні витинанки. Вони створювали радісний, передсвятковий настрій, дарували насолоду. Мені дуже захотілося навчитися робити ці незвичні прикраси. Я дізналася, що для витинанок беруть тонкий папір і […]...
- Фільм, фільм, фільм (твір-розповідь з власного досвіду) Ювілей. Будь-який ювілей – завжди велике свято: є нагода підсумувати до сягнення, поділитися досвідом, та й просто зібрати друзів та колег. Цього року усі ми святкували прекрасний ювілей – ювілей нашої школи, якій виповнилося 40 років. Кожному іменинникові дарують подарунки, подарунки школі теж поча ли готувати заздалегідь… Майже за місяць до свята в школі відчувався […]...
- Твір розповідь з власного досвіду Неопалима купина Ще в сиву давнину на Поділлі, у тихій і затишній долині, де било з-під землі кришталеве джерело, осіли люди. Жили мирно і щасливо, аж поки на рідний край не напали монголо-татарські орди. Не раз налітали люті вороги, але щоразу підіймалося з руїн село. Якось зненацька наскочили ординці, спалили хати та повели всіх людей у полон. […]...
- Світ тварин і світ людей у творчості Джека Лондона Джек Лондон – один з найвідоміших письменників, які захоплюють у полон не тільки цікаво закрученим сюжетом, але й високою думкою про шляхетність, мужність, людяність. У центрі твору “Біле Ікло” історія не тільки собаки, але й стосунків людини й тварини. Ким є для нас кішка, собака, птах? Для одних вони цінні своєю функцією: кішка потрібна, щоб […]...
- Матеріал до вивчення оповідання “Зловмисник”. Частина друга Розміщено від Tvіr в Среда 26 мая Чехов не випадково змушує слідчого тричі повторити слова про те, що мужик знав про можливість катастрофи поїзда. Судовий слідчий наполегливо переконує Дениса Григор’є-ва в цій думці (“А ти не міг не знати…”). Усе питання і полягає в тому, знав він чи не знав. Чи зможуть учні зрозуміти весь […]...
- Оповідання про мого друга (опис) Усім відома прислів’я: “Друг пізнається в лиху”. Я чув її багато разів, але не думав, що колись зрозумію по-справжньому. У мене є друг Олег. Йому чотирнадцять років. Він звичайний худий підліток з короткою стрижкою. Примітні в нього тільки ока: вони дуже незвичайні, як у кішки мигдалеподібні й зелені кольори. Коли я дивлюся на Олега, мені […]...
- Твір на тему “Лікар” Моя майбутня професія – лікар. Я давно так вирішив. Ще в дитинстві мені хотілося допомогти всім, кому погано та боляче. Я вовтузився з бездомними хворими кошенятами та цуценятами, лікував голуба, в якого було зламано крило. Друзі дивувалися, як мені не нудно все це. А мені “працювати” з хворими звірятами дуже подобалося і ніколи не набридало. […]...
- Моя майбутня професія – лікар З давніх-давен людина задумувалася над своїм призначенням на Землі. Таке питання ставив і наш великий національний поет Т.Г. Шевченко: Один у другого питаєм, Нащо нас мати привела? Чи для добра? Чи то для зла? Нащо живем? Чого бажаєм? Людина шукає шляхи самовираження, самоствердження, насамперед у професії, яку свідомо обирає. Правильний шлях до вибору головної справи […]...
- Казкова новорічна ніч (оповідання на самостійно обрану тему) …Мені три роки. Я намагаюся приборкати свій триколісний велосипед, але він чомусь не дуже мене слухається. Та мені все одно весело, бо мама й тато поруч, вони посміхаються, і я не просто сміюся, я заливаюся сміхом, мені так просторо й затишно. …Мені чотири роки. Тата чомусь немає. Мені хочеться плакати. Мама поруч зі мною, але […]...
- Людське життя немислиме без тварин Епізод використання собак під час екстремальних умов. Людський розум сягнув нині небачених злетів. Пишаючись цим, потроху забуваємо про тварин, які є не меншим дивом природи. Задумаймося: скільки собак населяють нашу планету і трудяться на благо свого найближчого опікуна – людини! Майже всі знають про сильних витривалих сенбернарів, які століттями використовувались для пошуків і порятунку людей […]...
- Мужній Джек. Український твір-оповідання Одного дня я йшла через парк на заняття в спортивну секцію. Був теплий весняний день, і в парку гуляло багато людей. Мою ж увагу привернула немолода жінка, яка сиділа на лавці, а біля її ніг грівся на сонці старий покалічений собака. Мені стало дуже жаль бідну тварину, і я звернулася до її господарки із запитанням: […]...
- Твір на тему: “Мої враження від прочитаного оповідання “Жага до життя” Джек Лондон вважав себе самого великою людиною, яка здатна мало не на фантастичні звершення, тому немає нічого дивного в тому, що герої його творів часто були людьми красивими і з неповторно великою силою волі. Про одного з таких людей розказано в його оповіданні “Жага до життя”. Точно так само, як і зараз, в часи, розказані […]...
- Горе-рибалка і рибачка. Твір-оповідання Якось улітку ми всією сім’єю поїхали на риболовлю. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хмиз. Тато розставив вудки, а ми з мамою розвели багаття. Світанок уже відступив, ведучи за собою туман. Поплавці мирно погойдувалися на воді, не передвіщаючи ніякого кльову. Я небагато занудився й пішов до багаття. Мама сиділа на березі, любуючись […]...
- Друзі (твір-оповідання) У нашого сусіда дідуся Миколи є чудовий песик. Невеличкий, кудлатий, з хвостом-бубликом і кмітливими карими очима. Дідусь зве його Дружком. Вони справжні друзі. Завжди разом. Дружок такий розумний собака – всіх у нашому дворі знає, ніколи на своїх не гавкає. Одного разу жінка дідуся Миколи поїхала до онуків, вони в іншому місті живуть. І треба […]...
- Антон Павлович Чехов: Вироблення власного стилю Антон Павлович Чехов народився 21 січня 1860 року в південноросійському місті Таганрог, невеликому, провінційному, та з гарними культурними традиціями. Чехови належали до небагатих міщанських родин. Але батько-бакалійник прагнув дати своїм дітям гарну освіту. Атмосфера батьківського дому була по-домостроївськи деспотичною. Господарство повністю вела мати, а добрий і лагідний Антон допомагав їй в усьому. А до того […]...
- Панда (твір-опис тварин у науковому стилі) Велика панда (бамбуковий ведмідь) – ссавець, якого тепер відносять до родини ведмедевих. Ця тварина нагадує ведмедя, але має круглішу голову, що нагадує чорно-білу маску. Велика панда живе в листяних та хвойних лісах із густим бамбуковим підліском в гористих місцевостях центрального Китаю, таких, як Сичуань і Тибет, на висоті від 1200 до 4000 м над рівнем […]...
- Зайчик у лісі (твір-опис тварин у художньому стилі) Настала осінь, але зайчик залишався все ще сіреньким. Йому дуже хотілося поміняти шубку. Він гасав по лісу, вискакував на сусіднє поле, підбирав покинуту моркву, листя капусти. Ось уже геть усе листя облетіло, навіть дуб почав осипатися. А зайчик усе ще був у сіренькій шубці, що подекуди вже трохи пошарпалася, особливо на боках. Це стало помітним […]...
- Переказ по повісті “Собака Баскервілів”. Частина друга А тепер повернемось до Холмса, який увесь той час, поки Ватсон вів самостійне розслідування, перебував у тіні розповіді. Як же все-таки Холмсу вдалося “вичислити” Степлтона? Те, що сера Чарлза вбили і що зробив це Степлтон, Холмс здогадався ще у Лондоні. Співставивши легенду про прокляття роду Баскервілів з тим, що розповів йому доктор Мортімер стосовно останньої […]...
- Зображення в оповіданні Е. Сетона-Томпсона “Лобо’ поведінки та звичок тварин Розповідають, що колись люди й інші живі істоти вміли розмовляти одне з одним. Але це минулося. І ось сталось так, що ми стали самотніми на рідній планеті, не розуміючи, які ми стали і що втратили. Але на наше щастя, ще є люди, які не забули великого закону єдності природи й розуміють “братів наших менших”. Саме […]...
- Моя киця Малявка (твір-оповідання з елементами опису) Моя мрія – мати кошенятко – здійснилася минулого літа. А сталося це так… Відпочивала я у бабусі, недалеко від Полтави. У сусідів, з дівчинкою яких я товаришувала, кішка привела кошенят: дві кішечки і котика. В листі до мами я дуже просила дозволити взяти кошенятко. Надії було мало, бо після того, як від нас утік котик […]...
- “Запахи – Історія одного вбивці” Книга друга (Частина четверта) “Він мене вб’є”, – подумав Гренуй. Він єдиний, кого не завела в оману моя маска. Він не може обманутися. Запах його доньки чіпко прилип до мене, цей доказ не можна спростувати, як кров. Він мусить упізнати мене й знищити. Він повинен це зробити. І Гренуй розчепірив обійми, щоб прийняти летючого янгола. Йому здавалося, він уже […]...
- Твір що я знаю про тварин Чи не в кожного з нас є чотирилапий улюбленець. Але чи багато ми знаємо про своїх пухнастих друзів? . Чи знаєте ви, що серце кішки б’ється удвічі швидше, аніж серце людини. Воно встигає зробити в середньому 130 ударів. Коти мають дуже гострий слух, адже їхнє вухо може повертатися на цілих 180 градусів! А вухом кішки […]...
- Про свої враження від спостережень за життям тварин Людина у світі не одна, навколо неї – безліч живих створінь, братів наших менших. У кожній, навіть не дуже привабливій тварині, пташці можна побачити і гармонію, і силу, і красу. Придивімося ближче до мурашника чи вулика. Клопітливі комашки впевнено і наполегливо працюють, виконуючи свій, призначений природою, обов’язок. їхні житлові споруди, з точки зору фахівців, – […]...
- На дні – Дія друга (переказ) Та ж обстановка. Вечір. На нарах Сатин, Барон, Кривий Зоб і Татарин грають в карти, Кліщ і Актор спостерігають за грою. Бубнов грає в шашки з Медведєвим. Лука сидить у ліжку Анни. Сцена слабко освітлена двома лампадами. Одна горить у картярів, інша – близько Бубнова. Татарин і Кривий Зоб співають, Бубнов теж співає. Анна розповідає […]...