Кровний зв’язок людини з природою в поемі «Крило»
«Весь я у всьому! У травах, воді і корінні…» – так писав Б. Олійник, розмірковуючи про зв’язок людини з природою. І мислив себе як невід’ємну частку природи, що кревно поєднана з землею, небом, травами, птахами.
Стали братами журавель і сільський хлопець, герої поеми Бориса Олійника «Крило». Людина допомагає вижити птахові, і щоосені оселя її заповнюється журавлями. А серед них той, з яким зріднився хлопчик. Між людиною і природою – повна гармонія.
Отак вони й росли, як близнюки,
Навчив журавлик хлопчика літати.
…І
І так обом їм хороше було!
Щасливий юнак знайомить свого «брата» з коханою, і той благословляє їхній шлюб. Крилатою, високою, що пізнала небо стає душа хлопця. Журавлиним летом, добром і коханням сповнена вона.
Та на грішній землі живуть злоба, заздрість, сліпі, вбогі душею істоти. Сусід-завидюх убиває журавля, бо той раптово став свідком його крадіжки. То був страшний чоловік: сад його «задушений глухим парканом», де ступає його нога – не росте трава. Зло в душі людини не може не позначитися на природі. Від жорстокості та бездуховності страждає світ людський і журавлиний.
Юнак
Одна по одній зморшки проступали,
Кришились зуби, западали щоки, –
І він ставав столітнім, древнім дідом…
Обривається зв’язок людини з природою, і втрачає крила хлопцева душа. Замість руки в юнака з’являється закривавлене «надломлене крило». Герой бере на себе біль свого побратима, загубленого звіром у людській подобі.
Кожної ночі хлопець з’являвся в оселі злодюги, та «наглухо закриті вікна й двері» совісті цієї людини, і закривавлений терновий ціпок, яким було вбито птаха не викликає в нього душевних мук. Він боїться тільки за власне життя та награбоване добро. Щоб урятувати себе, злодюга ладен «пересидіти» деякий час у тюрмі. Та суддя йому відповідає:
В тюрмі сховатись.
Пересидіть кару…
Не вийде, дядьку,
Ти таке вчинив,
Що і статті у кодексу немає
…Ти ж найсвітліше – небо, дядьку вбив.
Потяглися в листопадовому небі журавлі, і тихо плаче юний сивий чоловік з перебитим у лікті крилом….
Схожі твори:
- Зв’язок людини з природою в поемі “Крило” Морально-етичні проблеми, про які пише Борис Олійник, на перший погляд прості і Зрозумілі без зайвих слів. Під пером поета вони набувають глибини й багатозначності, він досліджує їх у тісному зв’язку з повсякденним життям людини. Мова й форма віршів Олійника точна, проста, лаконічна Та є в його поетичній скарбниці дещо незвична річ Це казка-притча “Крило”, яка […]...
- Кревний зв’язок людини з природою у поемі Бориса Олійника “Крило” Творчий доробок Б. Олійника позначений такими визначальними рисами, як громадянськість, посилена увага до морально-етичних проблем нашого часу, точність слова. Він поєднав у своїх творах кращі традиції попередників та елементи асоціативно-метафоричного мислення, потужний струмінь фольклорності. Б. Олійник проповідує високі загальнолюдські цінності, зокрема він глибоко переконаний, що кожен повинен жити напруженим духовним життям, бути щирим і щедрим, […]...
- Мотиви гармонії людини і природи в поезії Б. Олійника “Крило” Інколи, живучи між людей, ми не знаходимо такої втіхи і відради, такої моральної насолоди, яку дає нам природа. Природа – каша колиска, вона дарує нам можливість жити. Тому наш святий обов’язок – любити її, розуміти, вболівати за неї. Життя людини і матері-природи – це вічна тема в мистецтві. Останнє століття вона стала проблемою, бо все […]...
- Твір на тему: Людина і природа у поемі Б. Олійника “Крило” Багато поколінь українців у дитинстві свою радість виявляли за допомогою сонячних рядків Олександра Олеся: “А вже красне сонечко припекло, припекло, яснощире золото розлило, розлило. На вулиці струмені воркотять, воркотять. Журавлі курликають, та летять, летять”. Журавель споконвіку в Україні був та хом мало не священним, недоторканим. Адже курликання журавлине сповіщало про настання весни миру зеленої благодаті. […]...
- Використання алегоричних прийомів у поемі Б. Олійника “Крило” Борис Олійник увійшов у літературу на межі 50-69-х років вже минулого століття. У своїх поезіях зберіг кращі традиції попередників, але й урізноманітнив їх елементами метафоричного мислення та фольклором. У цьому – секрет незмінної уваги читачів до творчості Б. Олійника.. За що ж так цінують сучасники його твори? Насамперед, за правду, яка, як гострий ніж, видаляє […]...
- Осмислення взаємин людини з природою у повісті Е. Хемінгуея “Старий і море” І. Е. Хемінгуей – людина-легенда ще за життя. (Талановитий письменник і відважна людина: був учасником воєн (Першої і Другої світових, Громадянської в Іспанії 1937 р.), “великих африканських полювань”, високо в горах і в бурхливих океанах – все, пов’язане з ризиком, приваблювало його.) ІІ. Осмислення взаємин людини з природою у повісті “Старий і море”. 1. Головний […]...
- Тема єднання людини з природою у кіноповісті О. Довженка “Зачарована Десна” Наддесення… Місячні ночі над річкою, світ дитячої чистоти і святості, що з такою силою відбився в “Зачарованій Десні”. “Далека красо моя! – звертається Олександр Довженко до річки, та й не тільки до неї. – Щасливий я, що народився на твоєму березі, що пив у незабутні роки твою м’яку, веселу, сиву воду, ходив босий по твоїх […]...
- Чим мене схвилювала поема-казка Б. Олійника “Крило’? Б. Олійник – поет-мислитель, який у своїй творчості порушує проблеми взаємозв’язку людини і космосу, поет-мрійник, чиї мрії облагороджують почуття і дарують людині “крила”. Мрія підносить людину, робить її здатною “літати”, духовно розвиває її. Поема-казка “Крило” – це ірреальна історія: хлопчик рятує від загибелі пораненого журавля, а той на знак вдячності навчає його мистецтва літати. За […]...
- Одвічна тема у мистецтві – покарання совістю (за віршем Б. Олійника “Крило”) Література вчить жити, література вчить думати про велике, виховує характер, змінює погляди на світ і місце людини в ньомуТаке її завдання. Справжня художня література апелює до совісті людини, до її душі. Такі прекрасні твори світової та української літератури, як “Фауст” Гете, “Три товариші” Е.-М. Ремарка, “Прощавай, зброє” Е. Хемінгуея, “Диво” П. Загребельного, поезії В. Симоненка, […]...
- Щастя – це бути з природою, говорити з нею Ліс – диво природи. Дерево – унікальне її творіння. Воно має свою біографію та географію. Назви влучно відображають основні властивості рослини. На земній кулі зростають хлібне, масляне, капустяне, тюльпанне, оливкове, кавове дерева та інші дивовижні цінні рослини. Розвиток людини повинен відбуватися у нерозривному зв’язку і повній гармонії з природою. Ліс – невід’ємна частина історії, побуту, […]...
- Твір на тему: “Що нам дає спілкування з природою” Людина і природа завжди були разом, але з часів початку індустріалізації, зростання технічного прогресу і переходу на нанотехнології, людина забула своє місце в природі, посадивши себе в бетонні клітини, напхані мікрокліматом кондиціонерів. Сучасний світ заліза і бетону мало чим нагадує існування людини в минулому. Ще якихось сто років тому в наших містах було більше дерев, […]...
- Твір на тему: “Характеристика Марії” за твором І. Франка “Сойчине крило” Новела видатного українського письменника і поета І. Франка “Сойчине крило” по праву вважається новаторським твором, адже уперше в українській літературі у прозовий твір вводиться розлогий лист. Саме він і стає головним жанровим компонентом цієї новели, саме він стає розлогою ретроспективною оповіддю про взаємини головних героїв твору – Массіно і Манюсі. Навіть про їхні імена ми […]...
- Новела І. Франка “Сойчине крило” Новела “Сойчине крило” належить до пізньої прози І. Франка. До твору подано підзаголовок “Із записок відлюдька”. Проблематика цієї новели має екзистенціинии характер, бо автор порушує не просто проблему нещасної любові чи невдалого життя героїв, а проблему людського буття взагалі. Хома-Массіно стає відлюдьком, свідомо відмежувавшись від людей, заховавшись за витворами культури. Він трагічно смакує своє одинацтво, […]...
- Твір на тему: ” Мій обов’язок перед природою” Мій обов’язок перед природою… Чим більше я роздумую над цим питанням, тим більше починаю обурюватись тією ситуацією, яка склалась. Я не страждаю надмірною пихатістю та егоїзмом, тож позиція більшості суспільства, що природа – це лише засіб для задоволення наших “царських” потреб, є для мене дійсно неприйнятною. На мою думку, у кожного з нас є навіть […]...
- Наодинці з природою Бувають у житті хвилини, коли несподівано з’являється велике бажання сховатися від сірої повсякденності життя і залишитися наодинці з природою, яка вабить до себе первісною красою і досконалістю, з природою, що приховує у собі вічну таємницю життя. Хочеться залишитися віч-на-віч зі своїми думками, з самим собою. Поглянь навкруги, вслухайся! Дивись, який дивний захід, коли десь за […]...
- У чому полягає морально-етичний пафос новели І. Франка “Сойчине крило?” Новела І. Франка належить до пізньої творчості письменника. До твору автор надає підзаголовок “Із записок відлюдька”, який дуже чітко характеризує характер твору. Проблематика цієї поеми порушує не просто проблему нещасного життя чи невдалої любові конкретних персонажів, вона зачіпає проблему взаємовідносин в суспільстві і людського життя взагалі. Головний герой Массіно після своєї невдалої спроби з’єднатися зі […]...
- Проблематика повісті І. Франка “Сойчине Крило” Повість І. Франка “Сойчине крило” справляє надзвичайно трагічне враження. Це сповідь двох душ, що загубили одна одну в цьому жорстокому світі через непорозуміння та неувагу. Спочатку ми знайомимося із автором-оповідачем. Те, що він розповідає про своє життя, викликає неоднозначні почуття. Він закоханий у самотність, постійно наголошує на тому, що тепер його ніщо живе не цікавить: […]...
- Твір на тему: “Мої враження від новели І. Франка “Сойчине крило” До пізньої прози відомого українського письменника і драматурга Івана Франка належить новела “Сойчине крило”. Підзаголовок цього твору – “Із записок відлюдька”. Проблематика новели носить екзистенцій ний характер, тому що автором розглядається не тільки проблема невдалого життя чи нещасної любові героїв, а взагалі проблеми людського буття. Герой новели – Хома став відлюдьком за своїм бажанням, він […]...
- Взаємозв’язок людини і природи у поемі Івана Драча “Чорнобильська мадонна” Людина уявила себе царем природи, її законів: стала змінювати русла рік, осушувати й зрошувати землі, творити моря, літати в космос, – зовсім забувши, що вона лише маленька частинка Всесвіту, нехтуючи обережністю і відповідальністю перед віковічними законами природи. Довго терпить природа, та настає час і це терпіння кінчиться і вона жорстоко покарає своїх кривдників. Саме таким […]...
- Твір “У кожної душі окремий світ, для кожної душі будь-яка інша душа – потойбічний світ” (Ф. Ніцше) за твором “Cойчине крило” Повість видатного українського письменника І. Франко “Cойчине крило” справила не мене надзвичайно трагічне враження, бо вона являє собою сумну сповідь двох душ, які через неувагу та непорозуміння загубили одна одну в цьому жорстокому світі. На початку повісті ми зустрічаємось з автором, який виступає в ролі оповідача. Те, що він розповідає читачам про своє життя, викликало […]...
- Проблема вірності людини рідному краю, відданості своїй нації у поемі «Євшан-зілля» Талановитий український поет, перекладач, критик та історик вітчизняної літератури, пропагандист української культури Микола Вороний довгий час був невідомий нам, бо його ім’я і творчість були заборонені. А поет лише намагався вивести українську літературу на європейський рівень. Для поезії М. Вороного характерні глибокі філософські роздуми, патріотизм і гаряче бажання бачити щасливим рідний народ, рідну Україну. У […]...
- Мова землі (мій обов’язок перед природою) Земля прокидається щороку від сну. Здається, що коли збігають останні струмочки, то вона востаннє зітхає, щоб далі вдихнути на повні груди свіжого повітря й дати буяння всьому живому. Тоді настає справжня весна. А ще мені уявляється, що земля ніби звертається до нас: “Бережіть мене, я багата, я родюча. Піклуйтеся про мене – і ви не […]...
- Чи завжди людина буває в гармонії з природою? З первовіку наш народ – хлібороб. Щоденна важка праця коло землі навчила його тонко відчувати навколишнє середовище, дала ключі до порозуміння з Маті-‘р’ю-Природою. Вслухаючись у природні ритми, праукраїнець творив свою власну неписану книгу знань про світ і його закони. Не все нам сьогодні зрозуміле, а дещо на початку третього тисячоліття безповоротно втрачене, та все ж […]...
- Багатство тематики та проблематики малої прози І. Франка (на матеріалі оповідань “Ріпник”, “Без праці”, “Терен у нозі”, “Зойчине крило”, “Із записок недужого”) Іван Якович Франко є, беззаперечно, найпомітнішою та найдіяльнішою постаттю української культури на зламі XІX – XX ст. Поет, публіцист, літературознавець, критик, людина енциклопедичних знань, відомий політичний і громадський діяч… Важко назвати ті сфери літературного і суспільного життя, які він оминув своєю увагою. Значну частину своєї творчості присвятив І. Я. Франко проблемі розвитку робітничого руху. Широко […]...
- Твір на тему: Ця вічна гармонія з природою Шкільний твір за повістю М. Коцюбинського “Тіні забутих предків”. Я у свій час з головою пірнув у Гуцульщину, яка мене захопила. Який оригінальний край, який незвичайний казковий народ. М. Коцюбинський Гуцульщина… Різнобарвна природа: буйство зелених лісів, чарівні Карпати з просторими полонинами, невеличкі річки та озерця з прозорою, чистою водою. Подібні до природи і люди, що […]...
- Передача настрою людини засобами поетичної мови, єднання людини та природи (за віршами П. Тичини “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”) Відомий український поет Павло Григорович Тичина дуже любив рідну природу. У багатьох його творах можна знайти зображення полів, лісів, річок. Але в поезії Тичини природа є не тільки фоном, на якому відбуваються події. Поет робить природу рівноправним учасником, а інколи й головним героєм своєї чудової лірики. Важливо, що Павло Тичина вміє показати, якого єднання можуть […]...
- Наодинці з природою, або Прощання з Осінню (твір-опис) Як прекрасно йти тоненькою стрічечкою стежини і, забуваючи про все, розчинятися у величній красі лісу! Він начебто розкриває для тебе свої обійми, і ти завмираєш у німому подиві. Тиша захоплює тебе. Ти стоїш нерухомо, немов чекаєш на щось. Але от налітає вітер, і все відразу оживає. Прокидаються дерева, скидають із себе сонячне листя – листи […]...
- Втілення духу свободи в поемі «Мцирі» Лермонтова Уславлення духу свободи є наскрізною темою творчості М. Ю. Лермонтова. Кавказький народ, що боровся за свою незалежність, уособлював в уяві поета відвагу, честь, благородство і прагнення до волі. Кавказький горець – головний персонаж романтичної поеми Лермонтова «Мцирі». Мцирі зображений автором як полонений. Він сповнений прагнення свободи, хоче повернутися в рідні гори, де воюють за волю […]...
- В. Близнець – дитячий письменник за природою свого таланту Коли В. Близнець розпочав свою літературну діяльність? В. Близнець мав вищу освіту, 1957 р. закінчив факультет журналістики Київського університету. Публікуватися почав 1959 р. Він умів розглядати проблему цілісно від початку, відкривати нове. Звідси й закономірний інтерес до історії народу в таких творах, як “Паруси над степом” (1965), “Древляни” (!%8), “Земля світляків”, “Женя й Синько”. Які […]...
- Твір на тему: “Роздуми про роль природи у житті людини” за творчістю Генріха Гейне Досить багато наших сучасників замислюються над такими важливими питаннями, як роль природи у нашому житті та актуальність єдності людства і природи. Особисто я вважаю, що ці питання треба розглядати як гармонічні стосунки між могутньою та всевладною стихією та органічної, але невеликої частки природи, що зветься людиною. Протягом багатьох віків поети та письменники оспівували красу та […]...
- Твір на тему: “Світогляд людини у творі “Зачарована Десна” Єдність людини із природою, із світлом при народженні – основне, що визначає світогляд цієї людини в майбутньому. Все жило в очах героя подвійним життям, все, навіть потворне, містило в собі частинку прекрасного. В повісті з’являється образ коней, як образ чогось прекрасного, високого. Красиві, сильні коні, що постають в уяві. Насправді ж вони були худі та […]...
- Викласти своє міркування про нерозривну єдність людини і природи Звернення до традиційних уявлень рідного народу допомагає зрозуміти, що давнім українцям було властиве органічне єднання зі світом природи. Людина усвідомлювала себе як органічну, невідривну частину живої природи. Для підтримання гармонії зі світом природи існували певні закони і правила, які давня людина ніколи не порушувала. Людина намагалась без потреби не зачіпати жодну рослинку, жодного звіра. Навіть […]...
- Подвиг людини на війні (по оповіданню М. А. Шолохова “Доля людини”) Ніхто не любить війну. Але протягом тисячоріч люди страждали й гинули, губили інших, палили й ламали. Завоювати, заволодіти, винищити, прибрати до рук – все це народжувалося в жадібних розумах як у глибині століть, так і в наші дні. Одна сила зіштовхувалася з іншої. Одні нападали й грабували, інші захищали й намагалися зберегти. І під час […]...
- Невмирущість духовної краси людини (за драмою-феєрією «Лісова пісня») Добро і зло, вірність і зрада, поетичне покликання і сіра буденщина зіткнулись у драмі-казці Лесі Українки «Лісова пісня», яка розповідає про красу людських почуттів і згубність духовного гноблення, про необхідність збереження гармонії між людиною і природою. У ліс приходять люди, приносять свої клопоти. Голос Лукашевої сопілки пробуджує з зимового сну Мавку – «весна ніколи так […]...
- Моральна сила людини (по оповіданню М. Шолохова “Доля людини”) Оповідання М. Шолохова “Доля людини” – це оповідання про просту людину на війні. Російська людина винесла всі жахи війни і ціною особистих втрат завоювала перемогу, незалежність своєї батьківщини. Кращі риси російського характеру, завдяки силі якого була здобута перемога у Великій Вітчизняній війні, М. Шолохов втілив у головному герої оповідання – Андрії Соколові. Це такі риси, […]...
- Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” “Євшан-зілля” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хо-; тів повернути рідну дитину, бо батьківська любов найсильніша […]...
- “Маруся” Г. Квітка-Оснвяненки – це Малоросія з її поетичною природою, з її поетичним життям простого народу, з її поетичними звичаями ів На початок XIX століття скринька української літератури мала в своєму запасі багато високохудожніх драматичних творів, а ось нової прози на той час ще не було. Добре відомо, що повністю охопити всю многогранність суспільного життя може лише епічна проза. Тому поява творів Г. Квітки-Основ’яненки стала продовженням літературного вкладу І. Котляревського и довела зрілість і художню […]...
- Максим Беркут – ідеал вільної людини (за повістю і. Франка “Захар Беркут”) Іван Франко створив чудовий образ Максима Беркута, гарячого патріота, безмежно відданого народові. З Максимом ми знайомимося вже на перших сторінках повісті. Він виявив себе як безстрашний рицар і вольовий начальник. На вихваляння Тугара Вовка, що вабив ведмедя, Максим з властивою йому прямотою сказав, що якби ведмідь тримався купи, то й ціла зграя вовків йому було […]...
- Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” Тема вірності Батьківщині в поемі Миколи Вороного “Євшан-зілля” “Євшан-зілля” – це поетична інтерпретація легенди про юного половця, якого взяв полон Володимир Мономах. Життя хлопчика в чужині було розкішним: він ні в чому не знав відмови, жив у достатку. Все було б гаразд, але на Батьківщині половця залишився батько, що дуже тужив за сином і хотів […]...
- Втілення духу свободи в поемі Михайла Лєрмонтова “Мцирі” Уславлення духу свободи є наскрізною темою творчості М. Ю. Лєрмонтова. Кавказький народ, що боровся за свою незалежність, уособлював в уяві поета відвагу, честь, благородство і прагнення до волі. Кавказький кинджал у багатьох його поезіях постає символом гордої вольності. Кавказький горець – головний персонаж романтичної поеми Лєрмонтова “Мцирі”. Мцирі зображений автором як полонений. Він знає лише […]...