Князь Київської Русі Олег – історична постать

Схожі твори:

1. Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Поетичне змалювання побуту та звичаїв Київської Русі в поемі О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. Пушкін, видатний російський поет, із дитинства захоплювався творами фольклору, переказами про життя народу в давні часи. В зрілому віці він вивчав історію свого народу. Цей інтерес до історичного минулого знайшов відображення в багатьох творах митця. Поема О. Пушкіна “Пісня […]...
2. Світове значення візантійської культури та її вплив на культуру Київської Русі Світове значення візантійської культури важко переоцінити. Саме Візантія зберегла протягом Середньовіччя греко-римську культурну основу і вже цим підготувала розвиток гуманізму епохи Ренесансу. І хоча в ХІ ст. християнська церква розпалася на західну – римсько-католицьку і Східну – греко-православну (1054 р.), і Візантія належала до Східної зони, саме візантійська культура мала великий вплив не тільки на […]...
3. Історична основа літописної повісті “Похід князя Ігоря Святославича на половців у 1185 році” Найдавнішими пам’ятками літератури часів Київської Русі є літописи – хронологічні описи важливих історичних подій, очевидцем яких був сам літописець або про які чув від очевидців. Літописи – це своєрідні жанри літератури. Формально вони не належать до художньої літератури, це жанр історичної, наукової літератури, але є в них вставні оповідання – старовинні перекази, легенди, історичні пісні, […]...
4. Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” Історія Київської Русі у “Велесовій книзі” І. “Велесова книга” – найдавніший літопис праукраїнців. (52 дубових дощечок вміщують 72 тексти з історії наших пращурів з ІІ століття до нашої ери до початку ІX століття, коли виникла Київська Русь.) ІІ. Історична цінність “Велесової книги”. 1. “Велесова книга” – пам’ятка-захист віри наших предків. (Заклик захищати стародавні духовні святині […]...
5. Художня культура Київської Русі Саме на цій основі і в такому контексті вірувань і звичаїв з’являється на терені Східної Європи у ІІ половині ІХ ст. давньоруська держава – Київська Русь, культура якої є важливою частиною культури Середньовіччя. Це була багатонаціональна язичницька держава, для її зміцнення потрібна була наднаціональна світова релігія. Відповіддю на цю історичну потребу і стало хрещення Русі […]...
6. Історія Київської Русі у прадавній літературі Небагато стародавніх книг залишилося в Україні, але коли бачиш фоліанти, що прийшли до нас із глибини віків, то на думку спадає, що котрийсь із них міг тримати в руках Володимир Мономах, воїн і політик, мисливець і художник, який одного разу сказав: “Що таке людина, як подумати про неї? Як небо уладнано, чи як сонце, чи […]...
7. Культура Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і […]...
8. Олег Ольжич – борець за національну ідею Зовсім недавно українському народові нарешті повернуто ім’я Олега Ольжича – талановитого поета, науковця, діяча національно-визвольного руху. Його життя – це боротьба, яка кличе «туди, де бій за волю», це пошуки героїчного життєвого ідеалу. Навчався Ольжич у Празі: туди переїхав разом з матір’ю до батька, українського поета Олександра Олеся. Закінчивши університет, блискуче захитає дисертацію і здобуває […]...
9. Вплив фольклору на словесне мистецтво Київської Русі Київська Русь – могутня слов’янська держава, глибинна історія якої оспівана в давньоруських билинах, літописних легендах, у творах вітчизняних і візантійських письменників. Найбільша держава середньовічної Європи займала величезний простір від Ладозького і Онезького озер до Дунаю, від Карпат до Волги. Київська Русь часів свого розквіту представлена чудовими пам’ятками зодчества, живопису, прикладного мистецтва, історичними, публіцистичними, художніми творами. […]...
10. Культурна спадщина Київської Русі Корені українського народу сягають часів, які передували добі Київської Русі. Своїми витоками наш народ тісно пов’язаний з історією слов’ян. У далекому минулому постала усна народна творчість доби Київської Русі. Відтоді до нас дійшли легенди й перекази, дружинні, святкові, весільні пісні, билини, колядки, прислів’я, приповідки. Чудовими пам’ятками давньоруської народної творчості є билини. Вони оспівують мужність і […]...
11. Князь Ігор – захисник Руської землі (за “Словом о полку Ігоревім”) І. Історична основа “Слова…” (похід Ігоря Святославича проти половців 1185 року; відрізняється від літописів продуманою побудовою, власним ставленням автора до фактів). ІІ. Князь Ігор – мужній захисник рідної землі (ідеалізований образ оборонця рідної Землі): 1. Новгород-Сіверський князь Ігор – відданий батьківщині воїн (властиві йому вірність, стійкість, хоробрість; незважаючи на несприятливість становища для руського війська, не […]...
12. Відповіді до теми: Літописна легенда “Про князя Олега” І. Що таке літопис? (Літопис – це пам’ятка давньої літератури, у якій зображе­но історичні події в їх послідовності, факти з життя історичних постатей, події військові та культурні.) 1. Події, зображені у легенді. (Легенда “Про князя Олега” спочатку дуже вра­зила мене, адже вона суміщає у собі звичайні події і події напівфантастич – ні, тож я так […]...
13. Твір на тему: “Історична основа літописної повісті “Похід князя Ігоря Святославича на половців”” Небагато є творів, які пройшли крізь віки, не втратили свою цінність і досі дивують нас своєю неповторністю. Таким твором є літописна повість про похід князя Ігоря. Було це у квітні 1185 року. Князь Ігор Святославович, його син Володимир, брат Всеволод і синівець Святослав зібрали велике військо і пішли громити половців. Коли дійшли до ріки Дінця […]...
14. Твір на тему: “Історичне значення Київської Русі” Слов’янський народ, який на той час жив на території Київської Русі, створив самобутню, багату і високу духовну та матеріальну культуру, яка базувалася на попередніх здобутках східних слов’ян. Одна з наймогутніших держав середньовічної Європи суттєво прискорила культурний і економічний розвиток слов’ян, стала одним з головних етапів формування східнослов’янських народів. Завдяки своїй могутності Київська Русь була спроможна […]...
15. «Слово о полку Ігоревім» – велична пам’ятка літератури Київської Русі «Слово о полку Ігоревім» – найвидатніша пам’ятка культури східних слов’ян, живе джерело трьох братніх літератур – української, російської, білоруської. Із «Слова…» ми дізнаємося про життя наших предків, про їхню величну боротьбу з різними нападниками. Боронити Руську землю від половців було найголовнішим завданням князів руських XI-XII століть. В основу сюжету «Слова…» покладено розповідь про невдало завершений […]...
16. Зв’язон історії Київської Русі з історією людства у “Повісті минулих літ” У 1110 році Нестор закінчив роботу над новим літописом – “Повістю мину­лих літ”. На початку твору Нестор чітко сформулював своє завдання літописця – розповісти, звідки пішла земля Руська, і хто в Києві княжив. Але літописець не зосередився тільки на цьому питанні. Він зумів пов’язати історію рідного краю з історією всього людства, яку знав із Біблії. […]...
17. Слово о полку Ігоревім – твір давньої Київської Русі Як твір художній “Слово” відзначається надзвичайною образністю мови. Отже, як зазначалося вище, в ньому дуже багато влучних епітетів, наприклад: “Гзак біжит сєрым влъком, Кончак ему слід править к Дону великому”; іноді епітети поетично сміливі, наприклад: “Един же изрони жемчюжну душу из храбра тіла чрес злато ожереліе”; так само численні в “Слові” метафори: “Другого дня вельми […]...
18. “Повість минулих літ” – історична книга і збірка епічних творів Найдавніші пам’ятки світської літератури Київської Русі – літописи. Літописи – це хронологічний опис важливих історичних подій, очевидцем яких бум сам літописець або про які він чув від когось з очевидців чи вичитав з писемних джерел – “військових повістей”, монастирських переказів, повчань тощо. У цій пам’ятці – докладні відомості про територію, заселену слов’янами, про полян, древлян, […]...
19. Пісня про віщого Олега (за твором О. С. Пушкіна) О. С. Пушкін цікавився історією Київської Русі. Він читав літописи, вивчав архівні документи. Поет дуже добре знав народну творчість, і йому були відомі легенди про князя Олега, який правив у Києві на початку X століття. Тож він створив “Пісню про віщого Олега”, дуже схожу на народну билину. Олегу підвладні води і суходоли, його щит висить […]...
20. Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Олег бы послушал – ещё один щит Прибил бы к вратам Цареграда. Волхвы-то сказали с того и с сего, Что примет он смерть от коня своего! В. Висоцъкий Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського […]...
21. Містичний зміст твору О. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” О. С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі “Пісня про віщого Олега” […]...
22. Роздуми над твором “Пісня про віщого Олега” Драматизм вірша О. С. Пушкіна “Пісня про віщого Олега” наводить на роздуми про ті суворі часи, коли жили наші древні предки. Докладно про життя й діяльність новгородського князя Олега розповідає в “Повісті минулих літ” Нестор Літописець. Після смерті князя Новгородського Рюрика князівством став правити Олег, його родич, якому довірив Рюрик виховання свого сина Ігоря. Олег […]...
23. Князь Святослав Святослав – єдиний син княгині Ольги. Про його хоробрість знали всі сусідні держави, бо князь усе своє життя провів у походах, у полі, зі своїми воїнами, які дуже любили мудрого ватажка. На ворогів нападав не раптово, а посилав спершу посла, який переказував воєнний виклик “Іду на ви!” Таким гарним звичаєм здобув Святослав пошану навіть у […]...
24. Пісня про віщого Олега О. С. Пушкін цікавився історією Київської Русі. Він читав літописи, вивчав архівні документи. Поет дуже добре знав народну творчість, і йому були відомі легенди про князя Олега, який правив у Києві на початку X сторіччя. Тож він створив «Пісню про віщого Олега», дуже схожу на народну билину. Олегу підвладні води і суходоли, його щит висить […]...
25. Містичний зміст твору Олександра Пушкіна «Пісня про віщого Олега» О.С. Пушкін, чиє ім’я тісно пов’язане із золотим віком російської літератури, був майстром творів різноманітної тематики, що належали до різних літературних жанрів. Це казки, балади, ліричні твори, повісті, поеми, романи. О. Пушкін часто звертався до фольклору, запозичуючи народну мову, сюжети, змальовував життя простих людей, звертався до історії. Наприклад, у баладі «Пісня про віщого Олега» поет […]...
26. Олег Ольжич поет національного героїзму Олег Ольжич – поет національного героїзму Нам дано відрізнити зле й добре, мале і велике І прославити вірність, повинність і жертву героя. О. Ольжич Поезія Ольжича (Олега Кандиби) насичена героїчною тематикою. Героїзм у поезії Ольжича – вільно обраний і вільний усякого розрахунку, всякої думки про духовну чи іншу нагороду: він сам – своя найвища й, […]...
27. Літописання на Русі Історики пов’язують виникнення літописання на території України-Русі з прийняттям християнства і появою слов’янської абетки, яку створили просвітителі Кирило та Мефодій. Літописи розповідають про те, що відбувалося на київських землях у той чи інший час. Деякі з них записані також зі слів очевидців давніх подій. Наприклад, вважається, що літописні згадки про переможні походи київського князя Олега […]...
28. Князь Святослав – мудрий державний муж (За романом С. Скляренка “Святослав”) Князь Святослав – видатна історична фігура. Він прожив менш ніж тридцять років, але його життя було надзвичайно насиченим. Святослав Семена Скляренка – хоробрий воїн, досвідчений політик, мудрий володар держави, видатний полководець. Таким побачив його письменник після ретельного вивчення історичних пам’яток, у першу чергу літописів. Семен Скляренко провів велику дослідницьку роботу, зіставляючи факти історії та аналізуючи […]...
29. Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці […]...
30. Художнє відтворення голодомору 1933 року (за романом В. Барки “Жовтий князь”) 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка (“Мої книжки застерігають від духовної сліпоти, блукань суспільної думки в світоглядницьких пошуках. Допомагають кожній людині “справити повеління зі Святого Письма: створити собі нове серце, щоб знайти найкращі ключі для вирішення життєвих проблем”). 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го […]...
31. Літопис як історична й літературна пам’ятка Історія залишила нам літописи – найдавніші пам’ятки про життя наших предків. Це і Іпатіївський літопис, і “Повесть временных лет”, “Літопис Київський” та “Галицько-Волинський літопис”… Такі перші пам’ятки – це найдавніший вид історично-мемуарної прози, що містять розташовані у хронологічній послідовності коротенькі замітки й детальні оповідання про історичні події. Початок літописання припадає на X століття. Авторами літописів […]...
32. Олег Чорногуз: “Всі мої романи це оснолон дзеркала епохи”. Перо сатирика в боротьбі з вадами суспільства І. Творчість О. Чорногуза. (Олег Чорногуз – український письменник, журналіст, Редактор журналів “Перець” та “Вус”, автор численних книжок гумору та сати­ри. За багаторічну письменницьку діяльність удостоєний премій і високих на­город. Він – лауреат премій імені Остапа Вишні, імені Івана Багряного, роди­ни Воскобійників, Михайла Стельмаха, Олеся Гончара, лауреат Нобелівської премії за сатиру і гумор, нагороджений орденом […]...
33. Я повертаюсь у сиву давнину. (За баладою Пушкіна “Пісня про віщого Олега”) Розміщено від Tvіr в Суббота 29 мая Про що розповідає О. С. Пушкін у баладі. Так, я повертаюсь у далеке-далеке минуле, і мене супроводжує туди О. С. Пушкін. Далеке десяте століття. Що цікавило там поета? Чому постать першого київського князя приваблює його? Пушкін намагається зрозуміти, чим жив князь, яким він був, як вдавалося йому мати […]...
34. Твір по літературі Історична основа “Думи про козака Голоту” Про мужніх захисників рідної землі наш народ складав пісні і думи. У найдавніших думах змальовано страждання українців у турецькій неволі, їхню втечу, прославлено воїнів-козаків – захисників рідного краю. У “Думі про козака Голоту” розкривається одна з найцікавіших і найтрагічні-ших сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, зображені в думі, належать до XVІ-XVІІ […]...
35. Святослав – князь київський Святослав – князь київський, котрий багато зробив для розквіту Київської Русі, її захисту, могутності. У літописах говориться про те, що вперше Святослав взяв участь у битві з ворогами ще зовсім маленьким хлопчиком. З юного років привчав князь Ігор свого сина до ратного ремесла, брав його іноді на поле бою. Все життя Святослава минуло в походах, […]...
36. Олег Ольжич, Олена Теліга – поети і герої Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину визволення Батьківщини, а й стали до лав борців і життям заплатили за вірність визвольним ідеям. «Держава не твориться в будучині, держава будується нині…» – заявляв […]...
37. Герой історичного роману А. К. Толстого “Князь Срібний” Образ Князь Срібний має легендарні коріння. Його прообразом є князь Микита Романович – відважний заступник за правду, герой, що часто зустрічається в російському билинному й пісенному епосі. Найбільш відома російська народна пісня, що прославляє чесність і героїзм Микити Романовича (про те, як Микита Романович рятує від Малю-ти старшого сина Івана Грозного й дає Ма-люте ляпас), […]...
38. Балада Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега”. Стисло Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
39. Поетичне змалювання давньоруської минувшини у баладі Олександра Пушкіна “Пісня про віщого Олега” Колись у давнину балада була однією з головних форм розповідей про певні подій або відомих людей. Навіть про деякі історичні факти ми можемо дізнатися лише з балад, народних дум або інших подібних творів. Сама минувшина живе у них. Але й пізніше поети намагалися відтворювати дух давнини, звертаючись до старовинних поетичних форм. Так виникла літературна балада. […]...
40. Історична основа поеми О. Олеся “Печенізька облога Києва” Олександр Олесь любив Україну, пишався її славною історією, у творах прославляв славних синів і дочок своєї Батьківщини. У літописі “Повість минулих літ” під роком 969-м є згадка про хлопчика, який урятував Київ від навали печенігів. Цей сміливий підліток зумів добратися до Дніпра, перепливти річку і повідомити русичів: “Якщо ви не підступите завтра рано під город, […]...