Home ⇒ 📕Шкільні твори ⇒ Історія на сторінках романів Павла Загребельного
Історія на сторінках романів Павла Загребельного
Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давнє життя наших предків, і про теперішні проблеми буття.
Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста.
Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори “Диво”, “Смерть у Києві”, “Роксолана”, “Євпраксія”, “Первоміст”.
Декілька творів присвячено
Роман “Диво” розкриває діяння Ярослава Мудрого, створення Софії Київської.
У творі “Смерть у Києві” постає інший герой – Юрій Долгорукий, який служить державі, бореться за єдність нашої землі. Він розсудливий і доброчинний, хоча не завжди об’єктивний у діях. Довгорукий прагне жити в мирі з половцями:
“Не проливши кров іду, бо міг би пролити її ще взимку, зустріти Ізяслава на Волзі, вирізати на пень
…Бо живуть на нашій землі, вже їх нікуди не подінеш, раз прийшли сюди ці люди. Окрім того, хочу відвернути їх від набігів та грабувань, привчити до нашого способу життя”.
Третій роман “Первоміст” подає нам ідею єдності Русі, але дія відбувається не в Києві, а за містом, де збудований перший дерев’яний міст – це символ талановитого народу-будівника:
“А Первоміст, хоч і спалився в той віддалений 4 тяжкий день, але не міг зникнути в нашій пам’яті. Він став набутком часу, він увійшов у час, який не зникає, не має кінця…
Отож, навіть спалений, Первоміст не міг вважатися знищеним остаточно, він існував і далі серед сотень і тисяч мостів майбутніх, які мали бути спалені, зруйновані, понищені, а чи й уцілілі, але володів перевагою перед ними, бо ж був Перший!”
Четвертою книгою із серії про Київську Русь є “Євпраксія”, у якій розповідається про внучку Ярослава Мудрого. Це жінка з багатостраждальною долею, бо, ставши дружиною німецького імператора вона терпіла приниження і страждання далеко від рідної землі. Тому, як пише сам П. Загребельний, “Диво” – це доля таланту, “Смерть у Києві” – доля державної ідеї, “Первоміст” – доля народної споруди, “Євпраксія” – роман про долю людини.
Така ж доля людська, шо простежується на прикладі жінки, змальована і в історичному романі “Роксолана”. Українській дівчині Насті Лісовській судилося стати султаншею. Вона протягом сорока років своїм розумом і діяннями “потрясала безмежну Османську імперію і всю Європу”.
Як бачимо, автор здійснив неперевершені художні дослідження народних доль.
(1 votes, average: 5,00 out of 5)
Схожі твори:
- Історична романістика Загребельного як історія людської душі Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Шевченка Павло Загребельний є неперевершеним романістом. Його твори різні за тематикою, він пише як про давне життя наших предків, так і про теперішні проблеми буття. Вони здобули всесвітню славу, викликали великий інтерес, захопили багатомільйонного читача. Особливої популярності набула історична проза романіста. Неперевершеними за своїм змістом, багатоплановістю, образністю є твори […]...
- Історична романістика Павла Загребельного як історія людської душі Павло Загребельний – письменник загадковий, важко вгадати, чого від нього можна чекати завтра, куди ми, читачі, рушимо слідом за його нестримною уявою. Кожен знайде Щось для себе у його великому творчому доробку. Але є ті твори, про які знають усі без винятку, бо це розповіді про наше минуле, про історію нашого народу, Батьківщину, її синів […]...
- Біографія Павла Загребельного Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 р. у придніпрянському селі Солошиному на Полтавщині. 1941 р., закінчивши школу, майбутній письменник пішов добровольцем на фронт: став курсантом 2-го Київського артучилища, брав участь в обороні Києва, був двічі поранений. Після другого поранення 1942 р. потрапив у полон і до лютого 1945 р. поневірявся по нацистських концтаборах. Після […]...
- Твір на тему: “Образ Софії Київської – символ духовного надбання українського народу”(за романом Павла Загребельного “Диво”) Роман Павла Загребельного “Диво” є першою частиною епічного триптиху про Київську Русь, до якого входять ще “Первоміст” і “Смерть у Києві”. Названі твори не мають спільних героїв, а їхні фабули аж ніяк не поєднані часом або місцем дії. Те, що єднає ці романи, – значно глибше. Воно – у провідних ідеях, які перетинаються. Дія в […]...
- Уславлення любові до рідної землі у творчості Павла Загребельного Любов до рідної землі проявляється в бажанні бачити її багатою, вільною, в прагненні прикрашати диво-спорудами, уквітчувати садами і в готовності віддати за неї життя. Зі сторінок роману Затребельного “Диво” минуле промовляє до нас живим голосом народного митця і мислителя Сивоока, для якого світіння барв рідної землі ніколи не тільки не померкне, а забуяє ще яскравіше […]...
- Роман “Диво” розкриває діяння Ярослава Мудрого, створення Софії Київської Декілька творів присвячено Київській Русі. Автор показує могутність цієї держави, велич і талановитість її народу. Перед нами постає трудова Русь, красень Київ, дух державності, бачимо стосунки Візантії з могутньою країною. Роман “Диво” розкриває діяння Ярослава Мудрого, створення Софії Київської. У творі “Смерть у Києві” постає інший герой – Юрій Долгорукий, який служить державі, бореться за […]...
- Історія українського народу на сторінках художніх Творів. Стисло Прагнення осягнути історичне буття рідного народу було притаманне українським митцям за всіх часів. Вже за доби Київської Русі виник такий самобутній жанр оригінальної літератури як літописи, де минуле народу й держави розглядалося в органічній єдності із сучасністю. Особливістю давньоукраїнських літописів є їх висока мистецька вартість. Легендарні автори “Повісті минулих літ” і “Галицько-Волинського літопису” не лише […]...
- Історія українського народу на сторінках художніх творів Історична тема – одна із традиційних, провідних тем в українській літературі. Уже пам’ятка давньої літератури “Слово о полку Ігоревім” відбиває події, пов’язані з походом князя Ігоря проти половців. У багатьох своїх творах, особливо в поемі “Гайдамаки”, Т. Шевченко звертався до звитяжної доби в історії українського народу – козаччини, відтворю-вав події гайдамацького руху. Великий Кобзар змалював […]...
- Київське диво, або Як написати твір за романом Павла Загребельного “Диво” Ви знаєте, що кожного дня в світі відбувається якесь “диво”: то “Титанік” затоне, то щезнуть у Бермудському трикутнику кораблі, то літак ні з того, зі з сього підірветься, то снігова людина з’явиться зеред очима… Словом, не світ, а Країна Чудес. Та не тільки у наш час відбуваються дива. Чи не диво, наприклад, те, що під […]...
- Світ героїні роману Павла Загребельного “Роксолана” Прикметною рисою роману Павла Загребельного “Роксолана” є значне розширення світу героїні порівняно з прозою попередників, де він в основному зводився переважно до сімейно-побутової сфери. Автор образу Роксолани активно освоїв суспільні, національні, професійні площини буття жінки у зв’язку з висвітленням таких проблемно-тематичних аспектів як “жінка і нація”, “жінка і держава”, “жінка і влада”, “жінка і патріархальний […]...
- Ідея собору у романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, […]...
- Твір на тему: “Софія Київська – оберіг української духовності” ( за мотивами роману Павла Загребельного “Диво”) народу. Що лунає з уст вибраних умільців. Я – сопілка в устах мого народу, і тільки йому підвладні пісні, що пролунають, народившись у мені”. До цього відкриття митець ішов стихійно, але неухильно – його вели доля й покликання. Спочатку він не знав, що в ньому після смерті діда оживе буйнодивний світ кольорів. Наступний щабель його […]...
- Ідея собору в романі Павла Загребельного “Диво” та у романі Олеся Гончара “Собор” Кого не вражали старовинні собори? Проходиш повз один з тих, що збереглися, піднімеш голову, а він наче дивиться на тебе, слідкує, розмірковує, аж душу проймає. Цікаво! Звісно, що письменники не обминали цю тему у своїй творчості. Кожен народ має свою святиню, свій символ, а для України собор завжди вважався символом духовності. Саме до духовної краси, […]...
- “І нема кращої землі, ніж наша земля…” (за творчістю П. Загребельного) Павло Архипович Загребельний – наш сучасник. Видатний український письменник, автор двадцяти дев’яти романів, ніколи не страждав на зіркову хворобу. Все життя він писав з любові до України, до її історії, до рідного народу. Народився Павло Загребельний 25 серпня 1924 року у невеликому селі Солошиино на Полтавщині в селянській родині. У селі книга була великою рідкістю, […]...
- Образ Сивоока у романі П. Загребельного “Диво” Історичний роман Павла Загребельного “Диво” розпочинається зі слів Б. Брехта: Хто звів семибранні Фіви? В книгах стоять імена королів. А хіба королі лупали скелі і тягали каміння? Звичайно, ні! Не фараони будували піраміди, не імператори прокладали римські водопроводи і зводили будівлі дивовижної краси. Не Ярослав Мудрий збудував Софію Київську, яка простояла на Дніпровських пагорбах майже […]...
- Твір-роздум:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво””! Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта – […]...
- Зв’язок релігії та естетики у романі П. Загребельного “Диво” Півтори тисячі років стоїть на древніх пагорбах красень Київ – столиця моєї рідної України. Її древні архітектурні споруди чарують своєю неповторною красою. Такою прекрасною пам’яткою є золотоверхий Софіївський собор. Його не могли зруйнувати ні орди нападників, ні стихійні лиха, ні німецькі бомби. Бо це не просто архітектурна споруда, а витвір людської душі, розуму і натхнення. […]...
- Твір на тему:”Образ Сивоока в роман і П. Загребельного “Диво”” 2 варіанти! 1) Із творів Павла Загребельного переважно дізнаємося про те, що було в минулому. У романі “Диво” письменник зв’язує три періоди – Київську Русь, Другу світову війну й сучасність. Сивоок – творець Софії Київської, людина, яка близька до народу. Хто тільки не хотів зробити його своїм рабом – від ненажерливого медовара Ситника до візантійського художника Агапіта […]...
- Яскрава особистість митця Сивоока, будівничого Софії Київської (за романом П. Загребельного “Диво”) Понад тридцять років ішов Сивоок гірким шляхом до пізнання майстерності. Він відкрив для себе найголовніше: “Що є мистецтво?” Це могутній голос народу, що лунає з уст умільців. “Я – сопілка в устах мого народу”, – говорить Сивоок. Довгі поневіряння у візантійському полоні завершилися для Сивоока усвідомленням протиріч між бідними і багатими. Тому до нього на […]...
- Ідейно-художнє значення часової дволлановості у романі П. Загребельного “Диво” І. “Диво” П. Загребельного – роман у двох часових просторах. (Дія роману, за задумом автора, відбувається у двох часових просторах, між якими пролягло майже тисячоліття. А оскільки центральний образ твору – Софія Київська, то письменник тісно переплітає період будівництва храму і події середини XX століття, коли храм опинився на межі знищення, і в першому, і […]...
- Твір на тему: Образ Софії Київської в романі П. Загребельного “Диво” Екзаменаційні твори з української літератури. З раннього дитинства, подорожуючи історичними місцями української землі, ми захоплювались архітектурними спорудами, фресками, картинами і завжди в нас виникало безліч запитань: хто створив оці шедеври? Як збереглись вони, створені багато століть назад, до наших днів? Відповідь на декотрі з таких запитань дав видатний український письменник П. Загребельний у своєму циклі […]...
- Історія любові та історія України у романі Л. Костенко “Маруся Чурай” Я вибрала долю собі сама. І що зі мною не станеться – У мене жодних претензій нема до Долі – моєї обраниці. Ліна Костенко Творчість Ліни Костенко разом з творами Дмитра Павличка освітила дорогу в літературу цілій когорті молодих талантів, які відтоді прибрали наймення “шістдесятників”. її поетична зоря не згасає й ніколи не згасне на […]...
- Ідея невмирущості творчого начала в людині (за романом П. Загребельного “Диво”) Народу геній, що не вмер, не вмре… М Рильський Київ… Читаємо рядки роману П. Загребельного “Диво”: “Є міста, у яких минуле – більше, значиміше, ніж нинішність”. Йдеш вулицями столиці і відчуваєш, що поряд з тобою крокує історія. Виходиш на майдан Богдана Хмельницького – і нараз зачаровує білокам’яне диво Софії Київської. Може, в ту мить, коли […]...
- Життя знедолених, пригнічених і ображених на сторінках роману Федора Достоєвського “Злочин і кара” “Злочин і кара” Ф. М. Достоєвського належить до найбільш складних творів російської літератури. Достоєвський описує страшну картину життя людей у Росії середини ХІХ ст. У цей час багато хто почував себе розчарованим, загнаним та стиснутим власним безсиллям і безправ’ям. Автор створює книгу про збіднілих дворянах, “мешканців темних куточків”. До нього ніхто не писав таких книг, […]...
- Відповіді до теми: творчість П. Загребельного 1. Яким був шлях П. Загребельного до письменництва? Павло Архипович Загребельний народився 25 серпня 1924 року в с. Солошине Полтавської області. 1941 року закінчив школу і відразу пішов добровольцем на фронт, брав участь в обороні Києва, був поранений. Після лікування у шпиталі знову пішов на фронт. 1942 року після тяжкого поранення опинився у німецькому полоні. […]...
- Осмислення філософських категорій життя і смерті на сторінках повісті «Тіні забутих предків» Твір «Тіні забутих предків» не даремно називають справжнім скарбом української літератури, він такий багатогранний, що пізнавати його можна без кінця. Читача вражає багатство тем і широта поглядів на те, що ми називаємо вічними цінностями. Тема кохання у повісті пов’язана осмисленням філософських категорій життя і смерті. Зародження життя, поява на світ – велике таїнство і велика […]...
- Моя улюблена книга (роман П. А. Загребельного “Роксолана”) У центрі Стамбула на самому видному місці стоїть кам’яна стела-пам’ятник українській дівчині зі співучим ім’ям Роксола-на. Він – не лише присвята винятковій дочці України, а й возвеличення палкої віри в красу життя, символ боротьби жінки за свою особистість та неповторність, за право бути щасливою. Образу Роксолани присвятив свій роман і Павло Загребельний, який відповів на […]...
- Народ і його буття на сторінках поеми І. Франка “Мойсей” Народе мій, засмучений, розбитий, твоїм будущим душу я тривожу. І. Франко Однією з провідних тем у творчості І. Франка є тема народу, його минулого й майбутнього, його історичного призначення і місця серед інших народів. Особливо могутньо і яскраво прозвучала ця тема в поемі “Мойсей”. Поема ця є окрасою й гордістю української літератури. Це глибокий філософський […]...
- Образ князя Ярослава Мудрого (За романом П. Загребельного “Диво”) Коли видатний український письменник Павло Загребельний задумав написати великий історичний твір, йому довелося опрацювати масу літератури: роботи археологів, істориків, етнографів. Але найважливішим джерелом цього твору, за свідченням самого автора, стали давні літописи. Так з’явився монументальний і в той самий час живий образ Ярослава Мудрого. Як видатний суспільно-політичний діяч постає перед нами цей київський князь в […]...
- Боротьба добра і зла на сторінках роману У. Самчука “Марія” З давніх-давен боротьба добра і зла займала найважливіше місце в житті усіх народів і часів. Традиційним закінченням кожної казки була перемога добрих і відважних героїв над злими і підступними. Крізь призму століть пролетіла ця боротьба, знайшовши відбиток в усіх жанрах літератури, і досягла ХХ століття. Однією з головних проблем роману У. Самчука “Марія” є протистояння […]...
- Наближення далекої історії (за романом П. Загребельного “Роксолана”) Історія кожного народу знає ім’я хоча б однієї жінки, яка творила історію. У Франції – це Жанна Д’Арк, в Росії – Євпраксія, в Україні – Роксолана. Відомо, що Роксолана (Анастасія Лісовська) народилася 1505 року в місті Рогатин на Галичині в родині священика. 1520 року ще п’ятнадцятилітньою дівчина потрапила в полон до кримських татар і була […]...
- Жанрові особливості романів Достоєвського Розуміння Достоєвським сутності мистецтва було причиною створення особливих форм реалістичної творчості. Твори Достоєвського – свідоцтво того, що він поєднував у собі як митець силу геніального психолога, інтелектуальну глибину мислителя та пристрасність публіциста. У творах письменника реалістичні сцени страждань поєднуються з філософською символікою, публіцистичні газетні факти – з фантастикою, логічні абстраговані категорії – з інтуїтивістськими елементами, […]...
- Сюжети історичних романів В. Пікуля Мені здається, російські люди з особливою зворушливістю й любов’ю ставляться до всього, що пов’язане з історією нашої країни. Напевно, це тому, що ми ще порівняно молоді нації й всі історичні події як би не дуже віддалені від нас часом. Наша пам’ять про їх свіжа, і ми немов представляємо себе учасниками яскравих подій рідної історії. Велике […]...
- Обpаз Софії Київської символ духовного надбання укpаїнського наpоду (за pоманом Павла Загpебельного “Диво”) Духовність… Ми знаємо, що починається вона з пpадавніх коpенів нашого pоду, нашого наpоду, пpо який весь світ дізнався, слухаючи чаpівний голос Укpаїни в дзвонах куполів величного Софіївського собоpу, збудованого десять століть тому. Стоїть він і досі під небом істоpії як велич укpаїнського наpоду, як його мудpість і сила, талант і слава, як символ духовного єднання […]...
- Героїня романів Жорж Санд “Консуэло” Власниця чудесного, чарівного голосу (артистичний прототип – знаменита співачка Полина Виардо-Гарсиа), Консуэло іспанка по національності, італійка по вихованню, циганка по долі, втілює тему художника-мандрівника, вічного подорожанина. Сама К., звичайно, не усвідомлює власну винятковість. Дівчинкою вона дивиться на себе, як і її наречений Андзолетго, чужими очами. П’ятнадцяти років вона здається неуважному оку майже що виродливої у […]...
- Кохання на сторінках добутків І. О. Буніна У першій половині двадцятих років як ніколи сильна у творчості Буніна боротьба двох початків: життя і смерті. Протиставлення смерті письменник бачить у коханні. Ця тема стає головною для нього. За його переконанням, кохання – це прекрасні миті, що опромінюють життя людини. “Любов не розуміє смерті. Любов є життя” – ці слова Андрія Болконського з “Війни […]...
- Ідеал сильної української жінки в творчості українських письменників (на матеріалі романів “Поклади золота” В. Винниченка і “Тигролови” І. Багряного) Гармонійне, лагідне мислення українця-хлібороба тяжіє до ідеалу жінки як Землі-годувальниці й берегині. Тому й образ України більшість із нас співвідносить із жінкою. Національне відродження 20-х років висунуло цілий ряд тлумачень образу сильної, взірцевої жінки – матері, соратниці, громадянки молодої країни. Ми розглянемо соціально-детективний роман Володимира Винниченка “Поклади золота”. Твір описує життя української інтелігенції в Парижі […]...
- Любов на сторінках віршів О. С. Пушкіна 1. Особливості любовної лірики О. С. Пушкіна. 2. Аналіз віршів 3. Гуманізм любовної поезії А, С. Пушкіна. Багатогранно й широко Творчість великого російського поета О. С. Пушкіна Він був і залишається поетом-філософом, гуманістом, патріотом. Вся творчість його пронизана любов’ю й повагою до людської особистості. Це стосується й любовної лірики, і філософської прози, і цивільних віршів. […]...
- “Генерали піщаних кар’єрів” – один з найвідоміших романів письменника Жоржи Амаду Бразильський письменник, суспільний і політичний діяч. Член Бразильської компартії. У перших романах “Какао” 1933 і “Піт” 1934 А. прагнув документально показати становлення класової свідомості батраків і робітників. У циклі “романів про Баие” А. використовує фольклор бразильських негрів для поетизації життя й боротьби бідняків: “Жубиаба” 1935, “Мертве море” 1936, “Капітани піску” 1937. У середині 30-х рр. […]...
- Протистояння Руйнача і Будівника на сторінках роману «Собор» В якому храмі помолитись Богу? В якому, люди, поки ще не пізно ? В які, скажіте, вдарити нам дзвони, Щоб припинить душі лиху руїну?.. (А. Бойчук) Цю «душі лиху руїну» намагався викрити ще в далекі шістдесяті О. Гончар, створивши роман «Собор». Серед тогочасного «благополуччя» поява цього твору викликала гнів у чиновників різних рангів, і на […]...