Індіанські міфи та легенди у «Пісні про Гайавату»

«Пісню про Гайавату» Генрі Лонгфелло написав після поїздки до Европи, де ознайомився із фінським епосом «Калевала».

Центральний вождь племені оджибвеїв, благородний і мудрий нащадок Місяця і син Західного вітру, Гайавата мав здатність спілкуватися не тільки з людьми, а й із силами природи. Він завжди слідував заповіту Владики Життя, Гітчі-Маніто, якого обожествляли індіанці. Гітчі-Маніто закликав покінчити з кровопролиттям, забути звичай кривавої помсти, мирно працювати і жити:

… Ваша сила тільки в згоді,

А безсилля – в ворожнечі!

Гітчі-Маніто скликав народи, що населяли Америку, й індіанські племена запалити люльку згоди.

Всі, хто прийшов із нанесеними на тілі бойовими фарбами – такий був звичай у індіанців, коли вони виходили на стежку війни, – після заклику Гітчо-Маніти змивають фарбу крові, закопують сокиру війни і запалюють люльку згоди. Цікаві у поемі картини первозданної природи Америки, світ звірів, риб і птахів.



1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (3 votes, average: 4.00 out of 5)
Loading...



Твір трагічне безсилля людини та її нездоланність.
Індіанські міфи та легенди у «Пісні про Гайавату»