Гуманістичний пафос поеми «Витязь в тигровій шкурі»
Поема Шота Руставелі «Витязь в тигровій шкурі» – найвидатніша пам’ятка грузинської літератури доби Середньовіччя. Учені вважають, що вона була створена наприкінці ХІІ – початку ХІІІ століття за часів правління цариці Тамари, «золотого періоду» в історії Грузії. Поема відбиває типові риси середньовічного епосу, але й відзначається глибоким гуманістичним пафосом.
Гуманізм поеми проявляється уже в обраному сюжеті. Цар Аравії Ростеван – у похилому віці, та він не має спадкоємця. На престол він ставить свою дочку, розумну і гарну
Пошуки тривають довго, і нарешті у гірській печері він знаходить загадкового витязя на ім’я Таріел, який розповідає свою сумну історію. Таріел – нащадок царського роду, воєначальник індійського царя, палко
Нестан умовляє Таріела вбити суперника й захопити владу, її звинувачують у зраді і в коханні до зрадника та суворо карають: після жорстоких побоїв царівну таємно вивозять з Індії. Таріел кидається на пошуки коханої, та марно. Втративши будь-яку надію, він залишає рідну країну, сам себе прирікає до самотності й оселяється у печері, де його і знаходить Автанділ. Вони стають побратимами і разом вирушають на пошуки Нестан– Даріджан. Герої знаходять царівну у недоступній фортеці, визволяють її і повертаються у рідні краї. Дві закоханих пари грають весілля в один день.
Середньовічний автор вибирає для свого епосу не історичну подію, а приватне життя героїв, тим підкреслюючи важливість звичайних людських стосунків, що було нехарактерним для героїчного епосу Середньовіччя. Саме в цьому насамперед і виявився гуманізм автора.
Руставелі змальовує героїв, що попри всі перешкоди домагаються свого щастя. І читач усвідомлює думку автора – людина може здолати все, що заважає їй на шляху до особистого щастя. Автанділ і Таріел сприймаються як уособлення вірності, відваги, мужності. А жіночі образи вражають цілісністю характерів, здатністю до самопожертви заради щастя інших.
У середньовічній літературі не багато творів, в яких би внутрішній світ, переживання героїв займали таке важливе місце, як в поемі «Витязь в тигровій шкурі». Розкриття психології героя було недоступним літературі того часу, і Руставелі на цьому шляху випередив багатьох своїх сучасників.
Поема торкнулася ще однієї проблеми, яка знайшла своє рішення у світовій літературі лише через кілька століть,- рівноправ’я жінки і чоловіка.
Усе це і наповнює поему гуманістичним пафосом, вірою середньовічного поета в можливості людини, в її право на щастя. Ці загальнолюдські цінності близькі і сучасному читачеві.