Гуманістична ідея перемоги добра над злом у романі І. Багряного “Тигролови”
“Сміливі завжди мають щастя”, – такими словами завершує свій роман “Тигролови” відомий український письменник-страдник, правдошукач й емігрант Іван Багряний. І це правда: тільки людина, здатна протистояти злигодням долі, пливти проти течії, захищати своє людське єство, стає вільною, а отже, щасливою.
Доля самого письменника могла б стати темою для цілого роману, тому він використовує факти зі свого життя у власних творах: і в “Тигроловах”, і в “Саду Гетсиманському”. У 1932 році Івана Багряного заарештували; йому не
Молодого ставного талановитого двадцятип’ятирічного парубка, авіатора
Доля дарує йому можливість помститися Медвину. На чистій пелені снігу написав Григорій: “Судив і присуд виконав я – Григорій Многогрішний. А за що – цей пес сам знає”. Наталці ж, невільному свідкові розправи із катом, він змальовує всі нелюдські тортури, яким піддавав його слідчий, говорить, що поклявся “їх вбивати, як скажених собак”.
Після убивства Медвина, Григорій це розуміє, не буде йому спокою, бо “за тиждень тут всі нетрі поставлять догори ногами – шукатимуть.” Вирішує він перейти кордон і податися в Маньчжурію. Палко закохана Наталка не може покинути Григорія, вона просить батьківського благословення йти з коханим. Вони перейшли кордон, вони вирвалися на волю і “дуріли обоє, спиваючись тим щастям до нестями”.
Гуманістична ідея перемоги добра над злом торжествує у прекрасному пригодницькому творі Івана Багряного, його герої, незважаючи на всі перешкоди (навіть ті, що на перший погляд здаються нездоланними), здобули своє щастя, перемогли систему, яка нищить людську волю, вбиваючи найдорожче – любов до рідної землі.