Гострий осуд зрадництва у баладі “Ой був у Січі старий козак…”

Схожі твори:

1. Засудження зрадництва в баладі “Ой був у Січі старий козак” Народні пісні, думи та балади відображали події здебільшого героїчного харак­теру, підносили ідею патріотизму, оборони рідної землі. В них оспівані ратні под­виги, народна визвольна боротьба проти чужоземних нападників. У цих творах возвеличуються герої з народу, шо захищають незалежність вітчизни, їхня муж­ність і сміливість, хоробрість і безстрашність, засуджується зрадництво і боягузтво. У баладі “Ой був у Січі […]...
2. Легендарний кошовий отаман Іван Сірко (за уривком “Побоїще в Січі” з роману В, Малика “Фірман султана”) У 60-70-ті роки XVІІ століття Україна не знала людини, яка б могла зрівнятися за популярністю з Іваном Сірком. Вісім разів Запорозька Січ обирала його кошовим отаманом. Загальне визнання, вдячність і любов сучасників дістав Сірко за свою хоробрість, мужність, відвагу, які поєднувалися з безмежною відданістю українському народові. Ще за життя Івана Сірка про нього ходили легенди, […]...
3. Твір за картиною “Їхав козак на війноньку” М. І. Кривенка Важкий час змальовує художник у своїй картині. Це було коли українські козаки боролися з Кримським ханством. Тоді скрутно жилось українському народові. На картині відобразив художник літо, навкруги зеленіє степ, цвітуть квіти. Десь далеко горить багаття і йде дим – це були сигнали тривоги. Таким був своєрідний телеграф у козаків. За короткий час у всіх полках […]...
4. Козак Голота – герой народної думи Нещодавно я перегортав збірку народних дум. У них розповідається про боротьбу українського народу проти турків і татар. Про сміливих, хоробрих, винахідливих козацьких ватажків: Самійла Кішку, Морозенка, Богдана Хмельницького. Але найбільше мені сподобалась “Дума про козака Голоту”. В образі Голоти народ бачить свого товариша, друга, визволителя. Часто нападали на українські міста та села турки і татари, […]...
5. Їхав козак за Дунай Климовський Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, Сказав: – Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, Неси та гуляй! – Постій, постій, козаче, – Твоя дівчина плаче, Як ти мене покидаєш, – Тільки подумай! – Білих ручок не ламай, – Ясних очей не стирай, – Мене з війни зі славою – К собі ожидай! – Не […]...
6. Козак Мамай (твір-опис за картиною) “Козак Мамай” – картина невідомого художника. На передньому плані ми бачимо портрет козака. Мабуть, він відпочиває після довгої дороги. Надворі вечір, тільки світла смужка над обрієм свідчить про те, що сонце сіло нещодавно. І степ вкриває синє вечірнє небо. Втомився козак, зліз з коня, прив’язав його до списа, сів на землю, підібгавши ноги, взяв у […]...
7. Запорозький козак Тарас Бульба «Тарас Бульба» – це повість, присвячена найяскравішим сторінкам історії українського народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став утіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Кремезна постать, мужнє обличчя, відкритий сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає перед нами зі сторінок повісті курінний полковник Тарас Бульба. Він любить просте […]...
8. Козак Голота – народний герой У “Думі про козака Голоту” розкривається одна зі сторінок історії українського народу – боротьба проти татарських нападників. Події, які змальовані в думі, стосуються XVІ-XVІІ століть. У ті далекі буремні часи татарські й турецькі військові загони часто нападали на українські села й міста, грабували їх, а людей забирали в полон і продавали на невільницьких ринках. Але […]...
9. Запорозький козак Тарас Бульба – головний герой однойменної повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – це повість, присвячена найяскравішим сторінкам історії українського народу. Головний її герой, Тарас Бульба, став утіленням кращих рис характеру людини тієї епохи. Кремезна постать, мужнє обличчя, відкритий сміливий погляд, козацькі вуса та люлька, з якою він ніколи не розлучався. Таким постає перед нами зі сторінок повісті курінний полковник Тарас Бульба. Він любить просте […]...
10. Історичні події на Запорозькій Січі за кошового отамана Івана Сулими (А. Кащенко “Над Кодацьким порогом”) “Козак” у перекладі з татарської значить “вільний чоловік”, “неустрашимий вояк”. Козаки безстрашно охороняли наші землі від турків і татар, боронили Україну від ворожих переслідувань, хотіли, щоб народ наш мав свою державу і свободу. Були часи, коли польська шляхта панувала в Україні, впроваджувала порядки, які були тоді у Польщі та Європі. Важко було усім жителям українським, […]...
11. Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі (“Ой Морозе, Морозенку…”) Україна відома своїми героями, вірними захисниками батьківщини. Одним із таких народних героїв є козак Морозенко. У пісні про нього “Ой Морозе, Морозенку…” описуються такі події. У Морозенка була мати – жінка, заради якої, передусім, він жив, про яку піклувався. Але він був змушений піти воювати, бо татари загрожували мирному життю його країни. Козацьке військо виступило […]...
12. Де козак, там і слава “Козак”, “козачина”, навіть “козарлюга” – так в Ук­раїні кажуть про мужнього, кмітливого та чесного чолові­ка. Ось так славна історія нашої держави відгукнулась у сьогоденні. Дякувати Богові, нині старі добрі традиції повертають­ся. З’явилися на вулицях наших міст найсправжнісінькі козаки, одягнені в красиву форму, кінні та піші. Ці люди покликані боронити Україну від зовнішніх і внутрішніх ворогів. […]...
13. Народна пісня “Їхав козак за Дунай…” Українська народна лірична пісня. Задушевна, ніжна, сповнена світла й радості, інколи суму, щирих дівочих мрій і сподівань, які не завжди збувалися. Їхав козак за Дунай, Сказав: “Дівчино, прощай!” – Співається в одній із них. Чому ж, козаче, кидаєш ти свою любу, що шукаєш у далекому краю за тим широким повноводним Дунаєм? Куди плинуть твої думки […]...
14. Твір на тему: “Опис картини “Козак Мамай” Картина невідомого художника “Козак Мамай” була намальована понад три століття тому. З того часу полотно невідомого художника не один раз надихало на створення подібних творів образотворчого мистецтва. На передньому плані картини “Козак Мамай” ми бачимо козака, який розташувався відпочити під крислатим дубом, що стоїть посеред широкого українського степу. Неподалік від козака спокійно стоїть його вірний […]...
15. Еней – “хлопець хоть куди козак” (за поемою І. Котляревського “Енеїда”) Як же треба любити свій український народ, його побут, звичаї, національні традиції, мову, щоб створити такий “самобутній і глибоко національний твір” як поема “Енеїда”. У творі (як зазначив І. Франко) “скільки сердечного тепла, тонкого гумору і живих барв своєї батьківщини, що його “Енеїда”… і до цього часу не втратила своєї чарівності”. У чому ж оригінальність […]...
16. Осуд насильства людини над людиною в “Думі про Марусю Богуславку” У нашій історії багато прикладів, коли дівчата бранки допомагали втекти з неволі нашим козакам. Звичайні українські дівчата ставали дружинами турецьких вельмож, навіть правителів. Це давало їм змогу якось полегшити долю полонених українців, іноді вдавалось звільнити їх. Подібне вчинила Маруся Богуславка. Вона не була справжньою історичною постаттю – цей образ є узагальненим. Дівчина Маруся: Богуславка ризикувала […]...
17. Зображення в повісті М. Гоголя “Тарас Бульба’ побуту й звичаїв Запорозької Січі Запорозька Січ, дивовижний суспільний лад, відомий світовій науці як козацька християнська республіка, а запорозькі козаки – бойова сила, сформована на демократичних засадах самим народом. Січ була у всіх на вустах, про неї говорили як про якесь царство волі і права, про неї співали кобзарі, складали пісні й легенди. Це був оплот козацтва в Україні. Сюди […]...
18. Козак Голота – оборонець рідної землі У XV-XVІІ століттях Україна відчувала на собі тяжкий гніт польської шляхти, стогнала від набігів турецьких і татарських завойовників. Багато лиха завдавали вони: грабували і спалювали населені пункти, вбивали мирне населення та гнали його у полон. Та ніколи не корився український народ лихим ворогам, мужньо бився з ними за свободу і честь рідної землі. Історія й […]...
19. Старий Сантьяго – переможений чи переможець? (За повістю Е. Хемінгуея “Старий і море”) Но пораженье от поведи Ти сам не должен отличать. Б. Пастернак У передмісті Гавани, в рибальському селиші Кохімарі, встановлено погруддя з таким написом: “Ернест Хемінгуей. Автор “Старого і моря”. Так вдячні рибал­ки, з якими письменник часто зустрічався і риси яких втілив в образі свого героя Сантьяго, висловили своє захоплення суворою правдивістю, життєвістю літера­турного твору Хемінгуея. […]...
20. Твір за картиною «Козак Мамай» Картина «Козак Мамай» намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. На передньому плані цього твору ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у степу, зачаєний ворог. Біля козака напоготові лежить бойове спорядження: мушкет, порохівниця. […]...
21. Твір за картиною Кривенка «Їхав козак на війноньку» Тяжким було життя українського козака, який споконвіку воював то з татарами, то з турками, то з поляками, через що часто залишав домівку, родину. Тяжкою була доля й української козачки, матері, дружини або коханої дівчини, яких козак залишав заради боротьби за свободу рідної землі. Саме цій темі присвячена картина Михайла Кривенка «їхав козак на війноньку». На […]...
22. Козак Морозенко – мужній захисник рідної землі Хто такий Морозенко, про якого складено стільки народних пісень? Можливо, це один із соратників Богдана Хмельницького – полковник Станіслав Морозенко, а можливо, це осавул Кропивнянського полку Нестір Морозенко. Так чи інакше, але Морозенко був мужнім захисником рідної землі. У XІV-XVІ ст. більша частина українських земель була захоплена панською Польщею. З того часу наш народ вів […]...
23. Твір-опис за картиною невідомого художника “Козак Мамай” Картина “Козак Мамай” намальована понад триста років тому художником, чиє ім’я не збереглося. З того часу багато невідомих митців із народу створили багато подібних картин. На передньому плані ми бачимо козака, який сидить під крислатим молодим дубом посеред широкого степу. Поблизу Мамая стоїть вірний кінь вороний. Він пильно дивиться, чи не ворухнеться десь там, у […]...
24. Ідея незнищенності справжнього кохання, краси, вірності в баладі Шевченка “Тополя” Що таке кохання і що таке справжнє кохання? А що таке закоханість? Спробуємо відповісти на ці питання, спираючись на баладу Т. Г. Шевченка “Тополя”. Нагадаємо її короткий зміст: дівчина покохала козака, якийсь час з ним зустрічалася. Далі він її залишив, обіцяв повернутися. Минуло кілька років, а дівчина все чекає. Мати збирається її видавати за іншого. […]...
25. Образ кошового отамана Сірка у романі “Фірман султана” Кошовий отаман Іван Сірко – герой багатьох народних дум, переказів, історичних пісень. З іменем Сірка пов’язане написання запорожцями знаменитого листа турецькому султану, увічнене на полотні Рєпіним. Саме ця картина видатного художника надихнула Володимира Малика на створення роману, героями якого стали мужні захисники України – запорозькі козаки. В. Малик симпатизує козакам, він зображує їх глузливими й […]...
26. Твір за картиною Мартиновича «Козак» На картині художника П. Мартиновича «Козак» зображено простого козака. Це кремезний, дужий чоловік з суворим виразом обличчя. Його вигляд свідчить про постійну готовність дати відсіч будь-якому ворогові України. У козака сірі, пронизливі очі, над ними нависли густі чорні брови, що суворо зведені. Гострий ніс, довгі вуса, опущені донизу. І найперша ознака справжнього козака – оселедець […]...
27. Реальне й фантастичне в баладі Т. Шевченка “Тополя” Здавна в Україні тополя була втіленням дівочої та жіночої краси, стрункості, гнучкості, смутку, самотності. Відомі народні порівняння дівчини, жінки з тополею: “Струнка, як тополя”, “Висока, як тополя”, “Тонка, як тополя”, “Гнучка, як тополя”, “Самотня, як тополя”. За народними, повір’ями, виникнення цього дерева є результатом міфічного перетворення дівчини, жінки в дерево. Саме такий переказ Т. Шевченко […]...
28. Невмирущість кохання в баладі “Тополя” Балада Т. Г. Шевченка “Тополя” – пісня невмирущому, вічному коханню. У ній розповідається про молоду дівчину. Її коханий поїхав на чужину та й загинув. Дуже тужила дівчина: не знала чи живий він, а може мертвий. Пішла вона до ворожки, щоб дізнатися про свою долю. Мати хоче її за старого та нелюбого віддати, а дівчині краще […]...
29. Запорозький козак Тарас Бульба (за однойменною повістю М. В. Гоголя) І. Історична основа повісті М. В. Гоголя “Тарас Бульба” (Запорозька Січ XVІ-XVІІ ст.; запорозькі козаки – справжні лицарі української землі, захисники рідної землі, православ’я та стародавніх законів). ІІ. Тарас Бульба – втілення кращих рис характеру людини тієї епохи: 1. Походження і зовнішній вигляд (корінний запорожець, полковник; мужнє обличчя, сміливий погляд, козацькі вуса, кремезна постать); 2. […]...
30. Осуд бездушності (за оповіданням “Лось”) Оповідання “Лось” присвячене проблемам моралі. Таким поняттям, як добро і зло, чуйність та бездушність тощо. Герої оповідання – два хлопчики, які рятують лісову тварину від загибелі. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на кущ, з якого облетіло листя. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. […]...
31. Новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства у повісті О. Кобилянської “Земля” Повість Ольги Кобилянської “Земля” (1902) – це глибоко психологічний за своїм характером твір. Письменниця ставить перед нами багато проблем, найгострішою з яких є влада землі над людиною. Від кількості землі завжди залежала кількість урожаю, а врешті – й добробут господаря. Ольга Кобилянська підійшла до розв’язання цієї проблеми, використавши християнський мотив братовбивства. У біблійній Книзі Буття […]...
32. Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці (греки), очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли […]...
33. Осуд бездушності за оповіданням Є. Гуцала “Лось” В оповіданні “Лось” змальовані переживання хлопчиків, які зробили все, щоб врятувати звіра, а також прекрасні картини природи. На протязі всього твору ми бачимо, що автор – дуже гуманна людина. Лось потрапив до заповідника тайги. Це був великий звір з розложистими рогами, схожими на облетілий кущ. Лось звик до людей. У заповіднику йому нічого не загрожувало. […]...
34. Людина й природа у баладі “Лісовий цар” Йоганн Вольфганг Гете у своїй баладі “Лісовий цар” розповів нам про страх, що випробовують деякі люди перед невідомими явищами природи. Особливо це було поширено раніше, в античний час і в середні століття. Але й у часи Гете ще багато з людей боялися природних явищ. Вони були дуже марновірні, для них усе було пов’язане з божественними […]...
35. Фантастичне і реальне в баладі “Причинна” Т. Г. Шевченко розпочинав свій творчий шлях як поет-романтик. Для періоду романтизму в українській літературі характерним було звертання до надбань усної народної творчості. У цей час спостерігається така тенденція, як запозичення мотивів, образів фольклору, навіть переспів окремих народних жанрів. Так, в епоху романтизму почесне місце серед жанрів посідала балада. Тому, мабуть, одним із перших творів […]...
36. Осуд бездуховності й егоїзму в повісті “Кайдашева сім’я” Нечуя-Левицького Чи знайдеться на Україні людина, що не чула цього імені? Мабуть, ні. його ім’я стоїть поряд з іменами І. П. Котляревського, Т. Г. Шевченка. А так як духовне життя людини неможливе без класики, то воно неможливе і без імен цих прославлених майстрів художнього слова. Велика творча спадщина Івана Семеновича. Велика і багатопроблемна. І це не […]...
37. Поезія й життя в баладі “Світлана” В. А. Жуковського В. А. Жуковський – відомий поет, майстер поетичного слова, тонкий знавець російської культури й фольклору. У баладі “Світлана” автор реалістично описав російський побут, народні обряди, розкрив російську душу, таку щедру, трепетну й гарячу. Життя російської людини раніше тісно була пов’язано із традиціями й обрядами. По знаменнях долі або природи коректувалося життя й діяльність однієї людини […]...
38. Фантастичне і реальне у баладі Т. Шевченка “Причинна” Балада як жанр розвинулася з усної народної творчості, пройшла довгий шлях розвитку, змінюючи свою форму і зміст. Баладу “Причинна” Тарас Шевченко написав 1837 року, тобто тоді, коли поет був ще кріпаком. Вона багато в чому продовжує традиції української та літератур інших народів: початкова картина буремної ночі, загадкові події, різкі контрасти, смерть героя. Сюжет твору Шевченко […]...
39. Лірична героїня в баладі “Світлана” В. А. Жуковського В. А. Жуковський – відомий поет, майстер поетичного слова, тонкий знавець російської культури й фольклору. У баладі “Світлана” автор реалистично описав російський побут, народні обряди, розкрив росіянку душу, таку більшу, щедру, трепетну й гарячу. Життя російської людини раніше тісно була пов’язана із традиціями й обрядами. По знаменнях долі або природи коректувалося життя й діяльність однієї […]...
40. Реальне і фантастичне в баладі Т. Шевченка “Тополя” У літературній спадщині Т. Шевченка чимало прекрасних поетичних творів. А творчість свою молодий поет починав із балад, використавши в них багатющий матеріал з усної народної творчості. Уже в перше видання “Кобзаря” (1840) увійшла одна з найкращих його балад “Тополя”. Вона побудована за мотивами народної творчості і стародавніх уявлень народу. Тут розповідається про глибокі переживання дівчини, […]...