Гомер – легендарний основоположник європейської літератури
Я тримаю в руках одну із найвідоміших книг античності – “Іліаду”, автором якої є уславлений легендарний поет Гомер. Саме ця книга та її автор стануть предметом нашої розмови. Але розпочати урок я хочу однією історією, пов’язаною з “Іліадою”. На початку XІX століття в Німеччині народився хлопчик, який з раннього дитинства був захоплений “Іліадою”. Хлопчик читав і перечитував книгу, і в його яві оживали картини Троянської війни. Він так захопився книгою, що вирішив присвятити своє життя пошукам Трої. З нього сміялися і говорили,
Хлопчика звали Генріх Шліман. Дорослим він всетаки здійснив свою мрію! І хоча він не був професійним археологом, все ж розкопав Трою. Для цього йому потрібно було багато років працювати, наполегливо займатися комерцією, щоб заробити немалі кошти для спорядження експедиції в Туреччину.
1871 року Шліман узявся розкопувати давню Трою на пагорбі Гіссарлик, що на північнозахідному узбережжі Туреччини. Він не був ученим, але мав геніальну інтуїцію, і вгадав місце! Однак перш ніж копати,
Стародавні греки склали чимало легенд про Гомера. За однією з них, батьком Гомера був бог ріки Мелета, матір’ю – німфа Кретеїда. За іншою легендою, він був сліпим (Гомер означає “сліпий”), ходив Грецією, виконував свої поеми і так заробляв на життя. Всього в античній літературі є 9 біографій Гомера. Та в них багато казкового і фантастичного.
Сьогодні дослідники виявили, що Гомер був уродженцем одного із містколоній Малої Азії, тобто Іонії, що його поеми були створені десь у VІІІ ст. до н. е. До середини VІ ст. до н. е. поеми Гомера не були записані і усно передавалися від покоління до покоління.
Але у багатьох виникає сумнів: чи міг один автор створити і запам’ятати в умовах, коли зовсім не було писемності, такі великі твори?
У літературознавстві навіть існує спеціальний термін “гомерівське питання”. Це питання про авторство: чи дійсно “Іліаду” та “Одіссею” створив один поет? Чи справді Гомер існував як реальна людина?
Дійсно, в це важко повірити, що одна людина могла скласти майже 16 тисяч віршів (рядків) “Іліади” і понад 12 тисяч рядків “Одіссеї”, не записуючи їх, лише запам’ятовуючи.
Багато сучасних учених доводять, що таке могло бути, якщо Гомер використав ті короткі усні пісні, схожі на балади або билини про подвиги героїв, які складали аеди (співці) ще за часів Троянської війни, а рапсоди (виконавці пісень) передавали їх із покоління в покоління. Саме у цих творах упродовж багатьох століть зберігалася пам’ять про героїчне та міфічне минуле.
У VІІІ столітті до н. е. силою свого генія аед Гомер1 зумів на основі багатьох народних сказань про Троянську війну створити справді довершені художні твори з ретельно продуманою композицією. І ці твори за. початкували європейську літературу.
В “Іліаді” Гомер виокремив лише один епізод із Троянської війни і розгорнув його так, що в ньому відобразився весь героїчний вік. Це епізод – гнів Ахілла – найбільшого із останнього покоління грецьких героїв.
Як потрібно читати поему? (Спокійно, піднесено). Така неспішність оповіді отримала назву “епічного (гомерівського) спокою”. Саме так, піднесено, урочисто і фундаментально, потрібно було розповідати про таку грандіозну подію, як Троянська війна. Як же Гомер досягнув цього ефекту урочистості і спокою? Він винайшов спеціальний поетичний розмір, який отримав назву гекзаметра (шестимірника). У кожному рядку гомерівських поем шість наголошених складів. Після другого складу третьої стопи пауза – цезура. Цезура розмежовує вірш на два піввірші: перший – з низхідною ритмічною інтонацією, другий – із висхідною.
Якось один поет на березі моря читав гомерівську “Іліаду” і раптом звернув увагу на те, що ритм кожного гомерівського рядка дивним чином співпадає з ритмом хвилі, яка накочується на берег, завмирає на мить і знову повертається в море. Так виникла гіпотеза про те, що Гомер створював свої безсмертні поеми на березі моря, і саме шум хвиль підказав йому розмір вірша.
Ось так, піднесено, спокійно і урочисто розповів Гомер про 50 днів 10-го року Троянської війни у поемі “Іліада”. Уже в першому рядку поеми Гомер повідомляє, що його розповідь буде про гнів Ахілла.