Гімн природі (за поезією «Гаї шумлять…»)

Павло Тичина є одним з найулюбленіших поетів нашого народу. Великою майстерністю відзначений вірш «Гаї шумлять…», в якому струменить захоплення людини красою природи рідного краю.

У поезії використані образи, що часто зустрічаються в народних піснях: гаї, ріки, ластівки, хмари: Гаї шумлять – Я слухаю. Хмарки біжать – Милуюся. Милуюся-дивуюся, Чого душі моїй Так весело.

Відтворюючи красу рідного краю, П. Тичина викликає в нашій уяві дзвін, думки: Гей, дзвін гуде -Іздалеку. Думки пряде – над нивами. Безмежні поля порівнюються з морем, що купають людину у хлібних нивах-приливах.

Відчувається світло золотосяйного сонця, яке сипле на землю промені на поверхні ріки. Хвалебний гімн на честь природи переростає в поезії в гімн людині.






Жіночі образи у творі стендаля червоне та чорне.
Гімн природі (за поезією «Гаї шумлять…»)