Гімн природі (за поезією «Гаї шумлять…»)

Схожі твори:

1. Гаї шумлять (переказ вірша Павла Тичини “Гаї шумлять”) Я вийшов аж за околицю, де ростуть пишні зелені гаї. Зупинився і слухаю, як шумлять їхні крони. Десь високо в небі пливуть білі хмаринки, і я замилувався тим, як вони повільно й велично пропливають по небу. Я милуюся, разом із тим дивуюся, чому це раптом мені так стає весело. Враз десь здалеку почувся дзвін. Зупинився […]...
2. Гармонія людини й природи (за віршем «Гаї шумлять…») Світ поезії чарівний і неповторний. Він може схвилювати людину, пробудити в душі різні почуття й переживання. Особливо, коли поетичне слово створене справжніми майстрами, що можуть торкнутися струн людської душі. Викликає захоплення поезія неперевершеного митця Павла Тичини «Гаї шумлять». Цей вірш сповнений радісним світосприйняттям, зворушливістю перед прекрасним. Ліричний герой твору відчуває красу природи душею, тому зображує […]...
3. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” У ранній поезії Павло Тичина не порушує важливих питань соціальної дійсності, а лише передає переживання і настрої, навіяні природою, коханням, роздумами. Основні мотиви ранньої лірики Тичини – бадьорість, життєрадісність, свіжість. Вчитуючись у поезії “Гаї шумлять…”, чуєш звуки замріяних гаїв, голублячий шепіт трав, ніжний голо, закоханого героя. Я йду, іду – Зворушений. Когось все жду – […]...
4. Гармонія людини та природи за віршами П. Тичини “Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…” Видатний український поет Павло Тичина написав багато віршів, які ввійшли до скарбниці літературної класики. Як поет-новатор Тичина створив цікавий образ ліричного героя, закоханого в природу. Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною […]...
5. Краса пейзажної лірики П. Тичини (“Де тополя росте…”, “Гаї шумлять…”) Поет Павло Григорович Тичина був надзвичайно талановитою і обдарованою людиною: прекрасно малював, мав чудовий голос, грав на багатьох музичних інструментах. І поетом він був незвичайним, самобутнім. Уже перша збірка поета “Сонячні кларнети” одразу здобула визнання читачів. Це збірка пейзажних малюнків-акварелей, це гімн землі, що звучить світло й урочисто. До цієї збірки увійшов і вірш “Гаї […]...
6. Майстерне відображення широких просторів рідної землі в поетичних творах “Гаї шумлять”, “Де тополя росте” V варіант Для того, щоб зрозуміти потаємне життя навколишнього ландшафту, треба бути дуже спостережливим. Природа не любить розкривати свої таємниці. Читаючи вірш П. Тичини “Де тополя росте…”, ми стаємо свідками повного порозуміння між людиною та природою: Шумить жито, співа, Заохочує жить. Вітерець повіва, Жито хилить, п’янить… Ліричний герой цього вірша не є тільки спостерігачем. Він глибоко відчуває […]...
7. Гармонія людини і природи в творчості Павла Тичини Творчість Павла Григоровича Тичини – це гімн життю, весні, природі і людині. Він увійшов у літературу передзвоном своїх “Сонячних кларнетів”, музику яких не почути було неможливо. Перша збірка поета ввібрала в себе найоптимістичніші настрої молодої людини, життя якої тільки починається; ввібрала музику серця і музику Всесвіту, космосу, природи, що злилися в ній в унісон, як […]...
8. Пейзажна лірика Павла Тичини Розглядаючи творчість Павла Тичини, неможливо обминути пейзажної лірики поета. Його вірші “А я у гай ходила”, “Гаї шумлять”, “Квітчастий луг”, “Арфами, арфами” зачаровують весняною свіжістю, легкокрилою радістю, молодечим завзяттям. “Усе в нього (Тичини) співає і звучить, – писав про творчість поета критик О. Білецький, – земля – орган, співає стежка в городі, і весь город […]...
9. Почуття, передані поезією П. Тичини “Хор лісових дзвіночків” Одним із кращих віршів Павла Тичини для дітей є вірш “Хор лісових дзвіночків”. Ця поезія вирізняється своєю мелодійністю, музичністю. Кожний рядок передає велику любов поета до природи, його захоплення українськими краєвидами. Лісові дзвіночки співають прекрасну пісню весни. Вони славлять новий день і зустрічають його дзвоном. Вони люблять сонце, світлу тінь, розкішні сни і затишні гаї. […]...
10. Рання лірика Павла Тичини Павлові Тичині судилася складна доля. Його життя було тяжким, особливо під час встановлення в Україні Радянської влади. Через це подальший життєвий і творчий шлях поета почав набувати подвійності. Тичина був гуманістом, патріотом своєї України. Мене найбільше приваблює рання творчість Павла Григоровича. У свої перші поезії Тичина вкладає всю свою душу, особливо це помітно в ранніх […]...
11. Хай звучать сонячні кларнети (За поезією П. Тичини) Доля поетів-новаторів складається не обов’язково тра­гічно, але завжди непересічно. Павло Тичина зумів поєдна­ти у своїй творчості традиційні мотиви української лірики з найновішими принципами поезії XX століття. Багато що заважало Тичині цілком віддатися ліриці: час, а також і носії влади вимагали свого. Але саме ліричні вірші принесли Тичині славу співця життя й краси. “Арфами, арфами…” – […]...
12. Аналіз “Гімн” Усе життя Івана Франка пройшло під знаком любові до рідного народу. Він не тільки вважав за святий обов’язок служити людям, а й благословляв добровіль-но взятий на свої плечі тягар. Своєю творчістю Іван Франко звершував безнастанний подвиг – вів свій народ до щасливої долі. Вже друга поетична книга “З вершин і низин” (1887) засвід-чила, що у […]...
13. Інтимна лірика Тичини Павло Григорович Тичина – класик українського письменства. Звучання дивовижних сонячних кларнетів, поривання вітру з України – усе це органічно входить у наше життя. Художнє, довершене слово поета, сповнене філософського змісту, бринить сталлю і ніжністю. Він розкриває духовний світ людини, показує її життя в гармонії з природою і власними почуттями. Ви знаєте, як липа шелестить У […]...
14. Краса природи рідного краю (за поезією “Журба”) З раннього дитинства в серці Л. Глібова виникло тепле почуття до народних пісень, любов до рідного краю. Майбутній письменник милувався красою української природи, знаходив у ній відгук на свої душевні переживання. Його почуття відбивались у сповнених ліризмом поезіях, однією з яких є “Журба”. Витриманий у стилі народної пісні, цей твір близький до фольклору і своїм […]...
15. Твір на тему: “Державний гімн України” Важливість державного гімну для кожної країни та її народу вкрай складно перебільшити. Кожна людина має певні емоції, висловлювати які у неї час від часу виникає необхідність. Досить часто емоції ці пов’язані з власною державою, народом і співвітчизниками. Як відомо, будь-які емоції, в тому числі і емоції такого роду, пов’язані зі своїм народом, зручніше і краще […]...
16. Чарівна природа України у творах Павла Тичини 1. Україна у віршах українських поетів. (Образ чарівної української природи зма­льовано у багатьох творах українських письменників – від Тараса Шевченка до сьогодення. Але в творах П. Тичини природа якась особлива, жива, яскрава.) 2. Взаємовідносини людини і природи у вірші П. Тичини “Гаї шумлять”. (У цьому вірші є і ліричний герой – “Я” і чарівна природа […]...
17. Державний гімн України Ще не вмерла Україна Ні слава, ні воля, Ще нам, браття молодії. Усміхнеться доля. Так клятвенно й священно звучить гімн нашого народу, так просто й мудро виражають слова Чубинського віру в щасливе майбутнє України. Саме ця пісняр пройшовши через імперські тюрми й катівні, сибірські морози й соловецькі концтабори, вийшла напередній край визвольного руху, удостоїлась бути […]...
18. Любов до природи рідного краю як вияв патріотизму письменниці (за поезією “Красо України, Подолля!”) Леся Українка глибоко і щиро любила рідний край. Природа України викликає. щире захоплення поетеси, сповнює серце радістю і натхненням. Красу рідного Подолля оспівує вона в поезії “Красо України, Подолля!”. Усе миле серцю письменниці на Батьківщині: Онде балочка весела, В ній хороші, красні села, Там хатки садами вкриті… Леся Українка органічно вплітає в канву твору фольклорний […]...
19. За яких умов людина перестане шкодити природі? Ні для кого не секрет, що останні кількасот років лю­дина шкодить природі. Найбільших масштабів це руйну­вання досягло у XX столітті. Нині настав час глибоко замислитися над долею людини і природи взагалі. Можна сказати, що людина сама себе вилучила з природи. За різними точками зору, це сталося або з початком використовування вогню, або з появою перших […]...
20. Мелодійність та музичність поезій П. Тичини Кожен письменник має свій особливий стиль. Кожен поет по-своєму сприймає навколишній світ і по-своєму передає побачене та пережите у своїх поезіях. в літературі, кожен з нас створює собі певний образ козака. Якими я уявляю собі запорожців? Спробую відповісти на це питання. Творчість Павла Тичини – чи не найкраще підтвердження цієї закономірності. Його поезії важко сплутати […]...
21. Національний гімн Україна довгі часи не мала державності, а отже, і державного гімну. Волелюбний український народ є автором численних патріотичних пісень, які підносилися до рівня національних гімнів. Одним з них стала популярна у другій половині XІX ст. пісня-гімн “Ще не вмерла Україна”. Основою для створення національного гімну став вірш, написаний у 1862 році видатним українським етнографом Павлом […]...
22. Твір-роздум: “Краса в природі і в моїй душі” Великою помилкою сучасної людини стало протиставлення себе природі. Якщо згадати ще доісторичні часи, коли людина тільки з’явився на цій Землі, вона був невід’ємним учасником природи і брала безпосередню участь у всіх тих процесах, які у природі відбуваються. Але з перебігом часу людина стала все більше і більше віддалятися від природи, вона стала мислити себе не […]...
23. Образне змалювання краси весняної природи (за поезією “Березень”) Краю мій зелений, вічная дорога, Та безсмертник в полі, в небесах гроза – Припаду я серцем до твого порога Як твоя кровинка, як твоя сльоза. М. Стельмах Палка та щира любов М. Стельмаха до Батьківщини відбилася в його творчості. З натхненням описує він красу рідної природи. Боротьба весни з зимою особливо приваблює поета. Читача зачаровують […]...
24. Звертання з далечини (За поезією П. Грабовського) Серед українських поетів-в’язнів, яких було багато в історії вітчизняної літератури, Павло Грабовський займає важливе місце. Його поезія сповнена глибоких роздумів про найскладніше у світі: людину, людство, сьогочасне, майбутнє. Грабовський перш за все поет-громадянин, демок­рат, щирий українець. Такі люди не вагаючись клали своє життя на вівтар свободи. “До Русі-України” – таку назву має вірш Павла Грабовського, […]...
25. Які кольори в пір року в природі Які кольори в пір року в природі Вигляд природи неповторний і різноманітний, навіть звичайне дерево в саду або невеликий кущ видозмінюються в кольорі різної пори року. Як кожній порі року властиво строго певні кольори, так і людині на кожний сезон підійде певний колір в одязі, потрібно лише тонко підібрати вірний нюанс. Весна Весна ця пора […]...
26. Образ жінки-трудівниці (За поезією П. Грабовського) Павло Грабовський – один з поетів-борців, який важкою ціною здобув право вчити українське суспільство громадянських чеснот. Це право він отримав через свою принциповість і страждання за світлі ідеали людства. У своїй творчості поет правдиво зображував горе й біль людей, змалював образи скривджених і знедолених. Дуже добре знав Павло Грабовський життя жінки з низів сучасного йому […]...
27. Готовність поета служити вищій меті (за поезією “Човен”) Після закінчення Ніжинської гімназії Є. Гребінка служив у Петербурзі, але ніколи не забував свого рідного краю. Багатющі скарби українського фольклору, знання життя народу допомагали у творчості письменнику, наповнюючи його твори народно-пісенними мотивами, реалізмом. Все життя вболівав він за долю українського народу, а також всіх покріпачених селян. Та передові погляди в ті часи переслідувалися урядом, могли […]...
28. Майстерність відтворення настроїв людини через образи природи (за збіркою “Сонячні кларнети”) Назвавши свою збірку “Сонячні кларнети”, П. Тичина підкреслює мелодійність, музичність своїх віршів, відзначає близькість лірики до музики. У віршах цієї збірки поет відбиває лише переживання і настрої, навіяні природою, коханням, власними роздумами. У вірші “Розкажи, розкажи мені, поле…” ліричний герой і пейзажний малюнок вірша злилися воєдино в гамі найніжніших мінорних почуттів. Розкажи, розкажи мені, поле: […]...
29. Гімн людському інтелектові (за новелами Едгара По “Золотий жук”, “Вбивство на вулиці Морг”) І. Моє ставлення до детективних оповідань (читаю із захопленням, цікаво стежити за вчинками героїв, спостерігати за логікою розкриття таємниць, вражають можливості людського розуму). ІІ. Засновник детективного жанру – Едгар По (майстер захоплюючої фантастичної новели, сміливі гіпотези і припущення; відчуття напряму розвитку наукової думки майбутнього, не відступаючи від логічних законів дійсності; сприймались як опис реальних подій). […]...
30. Поетичне змалювання образу вічного революціонера в поезії “Гімн” І. Франко – активний громадський і літературний діяч. Був організатором багатьох суспільних і літературних угруповань. Активність і боротьба була основними принципами його життя, що відбилося і в творчості. Поезія “Гімн” є прологом до першої частини збірки “З вершин і низин”. У поезіях цієї збірки І. Франко намагався показати, що час, коли прості люди терпляче корилися, […]...
31. Гімн любові в повісті Купріна “Олеся” Познайомившись із творчістю А. І. Куприна, я відзначила для себе основну тему його добутків – це оспівування чистої, непорочної, великодушної любові. Я перевернула останню сторінку повести “Олеся” – моєї улюбленої повісті А. І. Куприна. “Олеся” глибоко торкнулася мене, я вважаю цю повість гімном найбільшої, чистої любові, що, на мій погляд, повинна бути в житті кожної […]...
32. Пісня про рушник А. Малишка гімн материнській любові Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності. Гімном материнства називають величну поезію А. Малишка “Пісня про рушник”. Ця поезія […]...
33. Відкриваю свого Тичину Кажуть, поети розквітають раз на віку. Якщо це правда, то Павло Тичина розцвів у молоді роки, коли з’явилися «Сонячні кларнети» (1918), «Замість сонетів і октав», «Плуг» (1920), «В космічному оркестрі» (1921), «Золотий гомін» (1922), «Вітер з України» (1924). Це справді неперевершена, видатна поезія, в якій переплелись і краса людських почуттів, і сприйняття революції і громадянської […]...
34. Тема минулого України у творчості М. Шашкевича (за поезією “О Наливайку”) Одним із визначних явищ українського літературного процесу є період романтизму, яскравим представником якого на Західній Україні був Маркіян Шашкевич – письменник, вчений, громадський діяч. Епоха романтизму – це час, коли зростає зацікавлення до народу, його історії, культури, мови, фольклору. Маркіян Шашкевич вважав, що важливим фактором для пробудження національної свідомості будь-якого народу є пізнання власної історії. […]...
35. Відтворення настроїв людини через образи природи у ранній ліриці П. Тичини Можна уявити, з якою надією і любов’ю слухав колись у Чернігові М. Коцюбинський юного Тичину, його ранні поезії. Великий майстер не помилився. Поетичні шедеври стали національним набутком, окрасою мистецької творчості українського народу. Перша збірка П. Тичини “Сонячні кларнети” написана ніби одним подихом, стільки в ній енергії, бадьорості, життєдайної снаги, захоплення світом, його гармонією. Особливо це […]...
36. Ліричне зображення України (за поезією Сосюри) В. Сосюру слушно називають одним із найтонших ліриків української літератури XX століття, бо його емоційна, схожа на спів душі поезія сповнена щирості; задушевності, захоплення красою рідної землі, природи, рідного слова, історією свого уславленого народу. І про що б не писав поет, – все для нього стаэ ліричною темою. Складається враження, наче до нас голосом правди […]...
37. Відтворення настроїв людини через образи природи у збірці “Сонячні кларнети” Павла Тичини Перша поетична книжка Павла Тичини, що вийшла друком 1918 р., отримала назву “Сонячні кларнети”. Образ-символ сонячних кларнетів якнайкраще втілює сутність індивідуального стилю молодого Тичини. Ним поет підкреслював сонячно-музикальний характер своєї творчості, вказував на синтез у ній животворного сонячного тепла і світла з музичними ритмами всесвіту, що єднають людину з природою в найуніверсальнішому її значенні. “Душа […]...
38. “В його душі була мета, ясна і проста – народ і Україна…” (гімн молодості у романі Івана Нечуя-Левицького “Хмари”) Як відомо, цивілізація розвивається лише тоді, коли кожне наступне покоління робить крок уперед, дбаючи про рідну землю, про свій народ. Воно повинно осмислити поклики попередників і внести власну часточку в розвиток свого краю. Це глибоко розумів Іван Семенович Нечуй-Левицький, бо сам усе життя трудився для рідної культури, був справжнім патріотом і подвижником. Він був переконаний, […]...
39. Твір на тему: “Про державні пісні. Гімн України” Патріотичний вірш “Ще не вмерла Україна” був написаний у 1862 році вченим-народознавцем, поетом і вірним сином України Павлом Чубинським. Не знав і не відав поет, що колись його поезія стане гімном вільної і незалежної держави. Спочатку твір поширювався серед української студентської молоді Києва як підпільна патріотична пісня. На той час інші слов’янські народи вже мали […]...
40. Хліб – батько, вода – мати Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку […]...