Дума про хліб

Схожі твори:

1. Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Є найзначиміша дума на світі – Дума про хліб Далека і глибока історія нашого народу. Сивиною і забуттям вкриті одні її сторінки, славою і звитягою – інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії хліба, історії, що знайомить нас з мистецтвом його сіяти, вирощувати, косити, молотити, пекти. Чи не замислювались ви, […]...
2. Хліб у житті людини (за поезією “Пахне хліб”) В усі віки хліб був найбільшим з багатств. У кожній родині – це найперший годувальник, дарунок Божий, батько, всьому голова і розпорядник. Платон Воронько в своїй поезії звертається до теми нелегкої праці хліборобів, а також до вічного образу хліба. Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною… Хліб – це наше найдорожче […]...
3. Хліб – усьому голова (за поезією “Бесіди з внучкою про хліб”) Хліб – це основа життя людини, а хлібороб – найпочесніша професія для неї. Хліб є святинею для кожної трудящої людини. Недарма здавна хлібину робили круглою, наче сонце. В поезії “Недожата нива” розповідається про те, як під час Другої світової війни солдат, який в мирному житті був хліборобом, не від Почив перед боєм. Він не зміг […]...
4. Шануймо святиню – хліб (за віршем «Пахне хліб») Здавна хліб уважався мірилом людської совісті. Хлібом-сіллю зустрічали друзів, молодят, немовлят. Слово «хліб» завжди викликало в людей особливе почуття святості. Відомий український поет Платон Воронько написав вірш «Пахне хліб», в якому висловлює особливу любов до виплеканої людськими руками паляниці: Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Поет порівнює хліб із сонцем та щастям. […]...
5. Хліб (твір-роздум на морально-етичну тему) Хліб… Він щодня приходить до нас – рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен – бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг… І все-таки хліб. Якщо на столі немає хліба – на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб – то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб – […]...
6. Хліб – усьому голова (за поезією Воронька) «Хліб наш насущний дай нам на кожен день»,- молили Всевишнього наші предки. Сучасні письменники часто звертаються до образу хліба. Платон Воронько в поезії «Пахне хліб» з надзвичайною ніжністю й любов’ю говорить про хліб: Пахне хліб, Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів І радістю земною. Дійсно, хліб – це наша національна святиня, це невтомна праця людини-сіяча, […]...
7. Ти і твій хліб (твір з публіцистичного стилю мовлення) Господь велів від землі Кормитись… Народна творчість Хліб і Україна. Ці два поняття невід’ємні. З давніх-давен саме хліб уособлював Україну. Ми не завойовники, не кочівники, ми – хлібороби. Кожен свій день ми розпочинаємо та завершуємо хлібом. Та чи завжди було саме так? Чи завжди наш хліб залишався нашим? Тридцяті роки… Роки голодомору… Роки безнадії… І […]...
8. Твір на тему: Хліб на столі Він щодня приходить до нас – рум’яний, теплий, запашний, незрівнянний. А ще має багато імен – бублик, булочка, батончик, рогалик, паляниця, калач, паска, пиріг… І все-таки хліб. Якщо на столі немає хліба – на ньому чогось не вистачає. Найголовнішого. Бо хліб – то багатство, добробут. Люди ласкаво і шанобливо кажуть про нього: хліб – батечко, […]...
9. Ти і хліб «Хліб – усьому голова, – так кажуть у нас. Хлібом клянуться, як ім’ям матері, Батьківщини. Тому що хліб – це життя, він вічний, як мати, як Батьківщина. Людина вирощує хліб. А хліб вирощує людину. Виховує і перевіряє її на зрілість та мужність. І це також вічне, як світ. Хліб не можна замінити нічим. Старі люди […]...
10. Хліб. Твір-роздум за прочитаними творами Які слова кожна дитина промовляє першими? Мати, хліб, батьківщина. Кожен пам’ятає з дитинства, як чудово пахне щойно випечена паляниця з рум’яною скоринкою. Протягом століть українці винайшли немало різновидів виробів із борошна. Це перепічки, плетеники, бублики, пампушки й, звичайно ж, хліб. Без хліба не буває ні святкового обіду, ні простої вечері. А коли в Україну приїздять […]...
11. Хліб на столі В усі часи у родині без хліба не можна було жити. Найголовніше на столі – хліб. Хліб та сіль на вишитому рушникові були ознакою гостинності українського народу. Раз на тиждень господиня випікала хліб у жіночий день – п’ятницю. Хлібна діжка – це родинний оберіг. її не годилось використовувати з іншою метою, окрім свого прямого призначення. […]...
12. Хліб як сонце кажуть люди Хліб як сонце з нами всюди Ще змалку мене привчали поважати звичайну паляницю. Чому? Я вважаю, паляниця – це витвір тяжкої праці багатьох людей. Навіть у маленькому її шматочку – частинка крові, поту, думки агрономів, колгоспників, шоферів, пекарів, продавців та інших. Ось чому хліб, паляниця – це наше найдорожче багатство. Поважати паляницю – це поважати тих, хто приймав участь у її […]...
13. ХЛІБ – НАЙБІЛЬШЕ БАГАТСТВО ТВІР-РОЗДУМ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ. Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження – духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття – завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що […]...
14. Ти і твій хліб Хліб… Чи замислювались ви коли-небудь, чому він відіграє таку важливу роль у нашому житті? Чому він користується такою величезною повагою серед людей: чине тому, що з самих перших етапів розвитку людства хліб був найбільшим з багатств: у кого був хліб, той жив добре. Ніщо так не турбувало людей, як його відсутність. Це можна побачити і […]...
15. Хліб на столі (Твір-мініатюра) Історія українського народу містить у собі багато цікавого. Одні її сторінки вкриті таємницями або забуттям, славою і гордістю сповнені інші. Але кожна з цих сторінок обов’язково є невід’ємною часткою великої історії душі українського народу, що завжди славився, як завзятий та наполегливий. Той, хто поважав працю і був знайомий з мистецтвом сіяти, вирощувати, косити, молотити і […]...
16. Хліб – символ добробуту народу Той, хто має багато зерна, добре перезимує й матиме, що посіяти навесні. У нього будуть веселі свята, тепло й затишок в оселі, добра їжа на столі. А тому, хто працював погано, узимку непереливки. Таке розуміння хліба, який забезпечує добробут родини, притаманне нашим співвітчизникам. Чому хліб, а, наприклад, не картопля або буряки є сим­волом добробуту українців? […]...
17. Хліб – батько, вода – мати Україна – благословенний край. Буяють тут зелені сади, наповнюють груди вільним повітрям безмежні степи, пливуть із минулого в майбутнє могутні ріки, зливаються з горизонтом золоті хлібні поля. Хліб… Здавна в Україні вирощували його, шанували, називали святим. Хліб на столі – символ добробуту й гостинності. У народі завжди казали: “Хліб – усьому голова”. Український народ споконвіку […]...
18. Хліб у звичаях і повір’ях (твір-роздум) “Хліб – усьому голова”, “Зустріти хлібом-сіллю”, “Паляниця – хлібові сестриця”. Хліб у народі завжди берегли, цінували, ставились до нього як до святині. Щодо хлібу існує багато повір’їв, які у давнину мали як практичний, так і ритуально-магічний зміст. Наші пращури пильнували, щоб хліб не падав додолу. А якщо раптом упаде, то одразу піднімали, обтирали, перепрошували, цілували […]...
19. Хліб святий на землі (що для мене значить земля) Мені здається, що Бог, створюючи людину, водночас кинув на землю жменю хлібних зерен, аби людина відразу зрозуміла, що вона не полишена напризволяще, що вона спроможна доглянути землю, подбати про себе. І недарма зерно, що забезпечувало життя наших предків, називалося жито, тобто життя. Усе в нас починається від хліба, від цієї маленької зернинки, що ввібрала в […]...
20. Хліб. Опис процесу праці Кожен з нас у дитинстві, наслідуючи дорослих, граючись, виконував якісь господарські справи. І ми з подругами нерідко «випікали хліб». Замішували з піску тісто, робили з нього палянички, клали їх на подорожникові листи й «випікали» на сонці. Але одного разу в селі я спостерігала цікаве дійство народження паляниці. Це був давній обряд. Зачинок робили у четверговий […]...
21. Хліб – всьому голова “Хліб – всьому голова” всім відоме українське прислів’я. В ньому закладена вікова мудрість українського народу, який протягом усього розвитку приділяв хлібу велику увагу. Якщо буде хліб, буде мир, буде щасливе здорове життя народу нашої країни. З давніх-давен у житті українців було і залишається на першому місці виховання з раннього дитинства дбайливого ставлення до хліба. Україна […]...
22. Хто хліб шанує – той шанує працю, твір роздум на морально-етичну тему Ні робота, ні життя, ні весілля – ніщо на світі не обходиться без хліба. Він дорожчий за золото, сильніший за все. З давнини зберігся звичай «хлібувати» – обсипати зерном молодих, новонароджених. На день Нового року дітвора ходила по хатах і «посипала», промовляючи: «На щастя, на здоров’я, на Новий рік». Хліб таїть у собі тепло серця […]...
23. Ти і твій хліб (стаття дискусійного характеру в публіцистичному стилі) Хмаринка в небі над житами, Лоскоче погляд колосок. І прославляє над віками Блаженну працю хлібороб… Чи замислюємося ми над тим, яке місце посідає хліб у нашому житті? Чим є він для нас, такий теплий та пахучий, святковий та буденний, чарівний та звичайний? Який зміст ми вкладаємо у куплену в кіоску свіжоспечену паляницю? Для когось, безперечно, […]...
24. Хліб – це найбільше багатство Кожна епоха дає свої поняття про цінності. Для епохи середньовіччя характерне матеріальне збагачення, для епохи Відродження – духовне зростання, для епохи сорокових років XX століття – завоювання і загарбання. З цього прикладу можна багато сперечатись, можна наводити докази і свідчення, але одне є незмінним, те, що не вимагає доказів, твердження, що найбільше багатство – хліб. […]...
25. Хліб на вашому столі З давніх часів і у всіх народів найбільшою святістю був хліб. Його присутність народжувала поетів і мислителів, сприяла появі пісень і дум, продовжувала родовід, і, навпаки, коли він зникав, приходило лихо. І чи не в найголовнішому слові нашої мови «життя» предки не лише воздали заслужену хвалу житу-годувальнику, а й визнали його правічні заслуги в долі […]...
26. Твір-роздум за прочитаними творами (про Хліб) Жодне свято чи проста вечеря не обходяться без хліба. Коли приїжджають до України гості з різних країн світу, то їх неодмінно зустрічають хлібом-сіллю, тим самим виявляючи свою гостинність. Тому й кажуть, що хліб усьому голова. Поет Дмитро Білоус у вірші «Хліб і Слово» – підкреслює велике значення хліба в нашому житті: У стінах храмів і […]...
27. Хліб на нашому столі (твір-розповідь) Хліб став для нас засобом єднання людей, Тому що люди вживають його за загальною трапезою. Хліб став для нас символом величі праці, Тому що добувається він у поті чола. Хліб став для нас неодмінним супутником жалю, Тому що його роздають у час нещасть. Смак розділеного хліба не зрівняний ні з чим.. А. де Сент-Екзюпері Якось, […]...
28. Від матері – слава, і пісня, і хліб Усе в житті людини починається з молока матері. Це вона, “святая сила всіх святих, пренепорочная, благая” народила Спасителя. Це вона, ненька, Мадонна, Берегиня, зігріває наше життя, захищає наше щастя. Народжується дитина – мати схиляється над колискою і співає. Про що? Як не дивно, від цього теж багато залежить. Перші уроки дитина бере не в школі […]...
29. Хліб наш насущний Хліб за всіх часів і в усіх народів вважався найбільшою святістю. Про нього писали поети і мислителі, він прославлявся в піснях і думах. Коли його не ставало, приходило лихо. Недаремно людина, творячи щоденну молитву, просить Бога: «Хліб наш насущний дай нам сьогодні». Ота святість, пошана до хліба передавалася з покоління в покоління дітям, внукам. Не […]...
30. Про вірш М. Лєрмонтова “Дума” “Ці вірші писані кров’ю” – так сказав про Лєрмонтовську “Думу” В. Г. Бєлінський. Навіть не віриться, що автору такого глибокого і трагічного вірша було тільки 24 роки. Можливо, він передчував, що повинен спішити висловитися, тому що жити залишалося тільки три роки. Це вірш досить рідкісного жанру, назву якого – дума – винесено в заголовок. Твір […]...
31. Хліб і шовк китайського лірика Ду Фу H. Загальна характеристика творчості. (Творчість Ду Фу втілює найкращі риси китайської поезії, відображає особливе світосприйняття цього народу, а також численні автобіографічні мотиви. Ду Фу (712-770) жив і писав у дуже далекі часи, але основні мотиви його поезії мають вічну моратьно-етичну й філософ­ську проблематику. Стрункі, мелодійні й вишукані за формою, поезії Ду Фу вважаються однією з […]...
32. Людина у творчості Михайла Стельмаха (за романом “Хліб і сіль”) Михайло Стельмах. Цікавий, самобутній талант. Один з найвидатніших художників слова. Одночасно – поет і прозаїк, драматург і фольклорист, публіцист і кіносценарист. Жанровий і тематичний діапазон його творчості досить широкий, художня палітра на диво різнобарвна, приваблива; стиль його письма чарує, полонить нас, читачів. Епоху революції 1905 року Стельмах художньо переконливо відтворює у романі “Хліб і сіль” […]...
33. Земля і хліб. Твір в публіцистичному стилі Хто ж пожаліє природу, як не земля? Хто ж пожаліє землю, як не людина? Н. Гавриленко: Земля… Саме тепер вона, оброблювана багато століть плугами й машинами, зорана і розрита, переміряна безкінечними дорогами й залізничними коліями, потребує нашої турботи. Тепер, змучена й спрацьована, волає вона до нас про допомогу. Хто захистить її, якщо не людина? Чому […]...
34. Дума про Марусю Богуславку: вічна проблема вибору Кожна людина прагне внутрішньої гармонії. Але навряд чи така гармонія досяжна. Часто трапляються ситуації, коли всередині особи точаться суперечки. Я розумом та серцем, між любов’ю до себе і альтруїзмом, між обов’язком перед Батьківщиною й особистими інтересами. На жаль, не так часто люди виходять гідно з цієї ситуації. Проблема вибору в найширшому розумінні – проблема насправді […]...
35. “Тіні забутих предків’ Михайла Коцюбинського – дума про добро і зло, любов і ненависть Людську любов, і радості, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Любов звеличує, надихає, примножує красу всього живого на землі. Від неї розквітає навесні природа, вона “водить сонце і світила”. Де любов, там добро. А разом вони несуть прекрасне, роблять світ казковим, […]...
36. Твір-опис за картиною Т. М. Яблонської “Хліб” Ця картина створена 1949 року і зберігається у Третьяковській галереї в Москві. Це дуже жива картина, хоч, можливо, зображене на ній не зовсім сучасне. Та не в цьому річ. Художниця відтворила яскравий сонячний день у селі. Це дуже щасливий день – і це відчувається у яскравості картини. Вона золота: жовті, червоні фарби, яскраво-білі хустки на […]...
37. Дума й плач народні Потаємні почуття, споконвічні прагнення, народні цінності пробуджувались в українських селян із приходом до їхньої хати старця-сліпця кобзаря, що протяжним, журливим, але до болю близьким і знайомим мотивом народної думи наповнював повітря теплих надвечір’їв трудового дня запахами рідної землі, подвигів її звитяжців, тяжкої долі, солодкої муки, гіркої науки. І ось, навколо кобзаря вже зібралася чимала сільська […]...
38. Літературний аналіз вірша Лєрмонтова “Дума” Головна тема вірша – це суспільне поводження людини. Тема розкривається в даній тут Лєрмонтовим Характеристиці покоління 30-х років. Це покоління, що виросло в умовах похмурої реакції, зовсім не те, яке було в 10-20-х роках, не покоління “батьків”, тобто декабристів. Суспільно-політична боротьба декабристів розглядається ними як “помилка” (“Багаті ми, тільки-но з колиски, помилками батьків…”). Нове покоління […]...
39. “Дума про Марусю Богуславку”. Балада “Бондарівна” Думи – великі пісенно-розповідні твори переважно героїчного змісту про важливі історичні події (найчастіше про боротьбу українського народу проти іноземних загарбників). Близькі до історичних пісень і билин за тематикою, але пісня виконується співом, дума і билина – речитативом (проказуванням) під супровід кобзи, бандури чи ліри. Дума, на відміну від пісні, має нерівноскладові рядки, переважно. дієслівне римування; […]...
40. Дума “Маруся Богуславка”: душевна роздвоєність головної героїні Чимало дум склав народ про муки українських невільників у татаро-турецькому полоні в XVІ-XVІІ століттях. Жорстокість ворогів не мала меж: бранців продавали на ринку, непокірних гноїли в темницях, на галерах, дітей віддавали в спеціальні військові школи, звідки вони виходили яничарами, літніх людей убивали. Розлучали матір з дочкою, брата з сестрою. Та не могли вбити у бранців […]...