Драматичний конфлікт новели М. Хвильового “Я (Романтика) “

Схожі твори:

1. “Сторожі” розколу душі (другорядні персонажі новели М. Хвильового “Я (Романтика)”) У новелі “Я (Романтика)” М. Хвильовий створює картину життя людей у революційні часи, змальовує викривлення їхніх душ та ідеалів. У центрі новели людина, чия душа трагічно розколюється навпіл: людське (любов до матері, людяність, співчуття) гинуть під впливом жорстокості, під впливом “ідеї”, яка стає важливішою за все. Важливо, що героя оточують другорядні персонажі, які лише поглиблюють […]...
2. “Мати” Г. Косинки і “Я (романтика)” Миколи Хвильового Григорій Косинка і Микола Хвильовий… Люди однієї епохи, талановиті письменники, великі майстри художнього слова… Однак у кожного з них (а так буває завжди!) своя доля, свій шлях до визнання, своє світорозуміння та своє світобачення… Закономірність, що не потребує доказів. У центрі уваги обох письменників – людина, здебільшого та, що опинилася на роздоріжжі революції. Що характерне […]...
3. Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) Незвичайна постать Миколи Хвильового мала значний вплив на розвиток української літератури і суспільно-політичної думки всього XX ст. У 20-х роках минулого століття одним із популярних був стиль революційного романтизму, романтики вітаїзму, характерного для ранньої новелістики Хвильового. Будучи за світовідчуттям поетом-романтиком, мрійником, письменник щиро і божевільно повірив у “загірну комуну”, що мала принести його народу світле […]...
4. Подвійне “я” однієї людини (За оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)” Микола Хвильовий є дуже симптоматичною постаттю на тлі української літератури перших десятиліть XX століття. Він уособив шукання прогресивної частини суспільства, захопленої романтикою Жовтневої революції. Хви­льовий був одним з тих, хто намагався примирити дві непримиренності: жагу до оновлення й жах перед нелюдською жорстокістю прибічників більшовизму. І не дивно, що 1933 року сталася сумна подія: Микола Хвильовий […]...
5. Розвінчання романтики революції у новелі Хвильового “Я” (Романтика) Сказати про М. Хвильового в кількох словах неможливо. Про нього пишуть дисертації, книжки й наукові трактати, але ніхто не скаже про письменника краще, ніж його твори. 1924 рік, закінчена робота над новелою “Я (Романтика)”. Минуло сім років після революції. Письменник-патріот, розумна й обдарована людина, М. Хвильовий був у захваті від ідей соціалізму. Ранок 13 травня […]...
6. Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) Бурхливий початок двадцятого століття був багатим на радощі і розчарування. Революції, що відбувалися одна за одною, обіцяли початок нового життя, будівництво якого було зухвалим і радісним. Але невдовзі щось змінилося, і найбільш прозірливі й чесні побачили разючу невідповідність між тим, що будували, і тим, що мали, між світлим ідеалом і вражаючою дійсністю, між високою метою […]...
7. Доктор Тагабат – символ безглуздої жорстокості більшовицької революції (за новелою “Я (Романтика)” М. Хвильового) І. Жахливі сторінки історії України у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”. (У новелах М. Хвильового 20-х років XX століття відтворено трагічні сторінки громадянської війни в Україні. Письменник змістом своїх творів проголошує основну ідею: громадянська війна – це лихо України, лихо роду, матері, України.) ІІ. Новела М. Хвильового “Я (Романтика)”. 1. Трагізм долі героїв новели. (Складність […]...
8. Головний герой твору М. Хвильового “Я (Романтика)” Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – це зображення антигуманного і антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, що вимагає зректися власного я, зректися всього людського. Тому долі героїв новели, як і доля самого автора, трагічні. Головний герой новели не має імені. Мабуть, М. Хвильовий хотів цим підкреслити типовість цього образу […]...
9. Твір на тему: “Я (Романтика)’ М. Хвильового: роль присвяти до твору “Я (Романтика)” М. Хвильового: роль присвяти до твору Новелу “Я (Романтика)” Миколи Хвильового присвячено “Цвітові яблуні” Ми хайла Коцюбинського. Такий інтертекстуальний перегук дає ключ до розуміння твору. У центрі обох новел – герой із розчахненою психікою, який перебуває в кризовій ситуації. Події подаються крізь призму його сприйняття, що робить оповідь підкреслено суб’єктивізованою та психологізованою. Герой […]...
10. Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Роки життя і становлення як особистості письменника М. Хвильового припадають на бурхливий, перенасичений подіями початок двадцятого століття. Він брав діяльну участь у суспільному, громадському й культурному житті молодої радянської держави. В окопах Першої світової війни усталюються його демократичні, частково й більшовицькі симпатії. Він воював у повстанському загоні, брав участь у анти-гетьманському повстанні, у боях із […]...
11. Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” Матуся! Це вона оберігає ніжною колисковою наш сон у дитинстві. Це вона вчить нас жити за законами любові і правди. Це вона не дає нам спіткнутися на життєвих дорогах, пробуджує совість, оберігає від ганьби. Так хочеться стати перед тобою на коліна, перед твоєю любов’ю і добротою, перед мужністю і ніжністю твоєю. У напій уяві образ […]...
12. Протистояння добра і зла в новелі “Я (Романтика)” М. Хвильового Один у другого питає, Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бахаєм? І, не дознавшись, умираєм. Т. Шевченко Кожен з нас рано чи пізно ставить перед собою питання: “Навіщо і як я жи­ву на світі? Яке моє призначення? Яка я людина – добра чи зла? А може, ніяка, […]...
13. Твір по новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Новела “Я” має ліричний зачин. Саме з нього постає зримий, реальний образ Матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Зринає той образ як спогад, як марення в стомленого в жорстоких битвах її сина, приходить до нього, коли він має хвилинку для перепочинку. І серед асоціативних химерних сплетінь з’являється’ […]...
14. Твір на тему: Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
15. Образ “нової’ людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
16. “Я (Романтика)’ Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” […]...
17. Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)’ Миколи Хвильового Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твір складний. У ньому переплітається дійсність і марення, ілюзії і реальність. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналітик, нещадний сатирик. Для нього однією з найважливіших стає проблема розбіжності мрії і дійсності. Тому у його новелах […]...
18. Революція це кривава вакханалія зла (за новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”) І. Трагічні суперечності революційної епохи в долі М. Хвильового. (Величні й трагічні події початку XX століття розкололи світ на дві частини, а Україну – на два ворожих табори. Микола Хвильовий, захоплений більшовицькими ідеями, стає революціонером-романтиком, замріяний у майбутню “загірну комуну”, де всі люди будуть рівними, вільними і щасливими. Та дуже скоро його чутливе серце зрозуміло, […]...
19. Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, […]...
20. Трагізм долі героїв М. Хвильового (за новелами “Кіт у чоботях” Та “Я (Романтика)”) Микола Хвильовий жив на зламі століть. Його особистість формувалася під впливом бурхливих подій Першої світової війни, революції, встановлення радянської влади. Письменник був відданим ідеалам більшовизму, і (але!) водночас полум’яним патріотом України. Таке його світосприйняття призвело до того, що серце митця було поділене навпіл: одна частина вірила радянській владі, а інша любила Україну, хоч ці почуття, […]...
21. Революція у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”: парадокси історії Творчість Миколи Хвильового стала по-справжньому видатним явищем в історії української літератури. Хоча за своє коротке життя письменник створив не так вже й багато творів, проте кожен з них – глибокий, насичений психологізмом, хвилюючий. Новела “Я (Романтика)” не просто хвилює та змушує замислитися – це р, що шокує, обурює, торкає найглибші струни душі. Так романтично починається […]...
22. Романтика революційної боротьби у творчості М. Хвильового Про нього казали: хвилюється і хвилює. Справедлива й доречна етимологічна асоціація. Літературний псевдонім – Хвильовий. Відповідне й прізвище – Фітільов (від рос. “фитиль” (гніт) – піднеси вогонь – спалахне). Вогонь спалахне і вихопить із тьми бурхливі хвилі. Промовистий асоціативний ряд. Його художня творчість була і лишається для читача буйною стихією. Такою ж є і публіцистика, […]...
23. Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було: одні умирають з ганчіркою в руці, а другі тяглися до стяга зорі і йшли за хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано […]...
24. Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові […]...
25. Показ трагічних результатів намагання втілити в життя утопічні ідеї Марксизму-Ленінізму (за оповіданням Миколи Хвильового “Я (Романтика)”) О дев’ятнадцятий рік поразок і перемог, кривавий рік історичних баталій і нелюдських битв, критичний по силі, незламний по волі, затятий і ніжний, наріжний і вузловий, безсонний дев’ятнадцятий рік! Юрій Яновський. Вершники Війна – це завжди величезне лихо, від якого страждають, вмирають, божеволіють люди. Але ще страшніші наслідки війни, коли вона відбувається в межах однієї країни, […]...
26. Героїко-романтичний жанр у новели “Мати” та “Я (Романтика)” Обидва твори – трагедійного звучання. Для новели “Мати” письменник вибирає іншу форму вираження. В ній наявний міфологічний струмінь. Навіть сам початок твору нагадує розлогий зачин народної казки: “Батько цих бойових хлопців помер дуже давно – так давно, що й не скажеш…” І сама характеристика образів теж іде від казки: “Як пам’ятають старожили, з батька був […]...
27. Проблема внутрішньої роздвоєності людини між гуманізмом і фантастичною відданістю революції (за оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)”) Микола Хвильовий – надзвичайно яскрава особистість, став визнаним лідером цілого літературного покоління. Його багатогранна творчість і незвичайна постать мали величезне значення не тільки у літературному процесі 20-х років, але вплинули на розвиток української культури і суспільно-політичної думки всього XX століття. Однією з найважливіших для Хвильового впродовж усієї його творчості була проблема розбіжності мрії і дійсності. […]...
28. Твір на тему: Розвінчання романтики більшовицької революції у творі “Я (Романтика)” Революція стала зворотною віхою, змінила життя людей, Зламала існуюче відчуття світу, його цілісності. Той, хто нещодавно не мав нічого, раптом відчув себе хазяїном життя, здатним навіть перевернути світ. Усе перевернулося догори ногами, і відтепер стали панувати найбідніші верства. Романтика!.. Неосвічені, колись залякані, а тепер очманілі від свободи, бідняки намагалися не випустити з рук свого, здійснити […]...
29. Аналіз “Я (Романтика)” “Я (Романтика)” – психологічна новела Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму. Присвята “Я (Романтика)” має специфічну присвяту: “Цвітові яблуні”, новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібно до душі “Я” подвоїлась (у ній відбувається боротьба між людиною, що […]...
30. Мій улюблений драматичний твір другої половини XІX століття Друга половина XІX століття відкрила світові ціле сузір’я самобутніх і оригінальних українських письменників-драматургів – Марка Кропивницького, Михайла Старицького, І. Карпенка-Карого, які написали чудові п’єси, що і складали основу репертуару театральних труп. Найбільше із п’єс цього періоду мені сподобалася драма М. Старицького “Талан”, написана у 1893 році. Присвячена драма відомій актрисі Марії Заньковецькій. У творі вперше […]...
31. Конфлікт Базарова і Кірсанова – конфлікт двох епох І. С. Тургенєв відобразив у своєму романі “Батьки і діти” конфлікт, що виник між двома соціально-політичними таборами в Росії 60-х років XІX століття. Виразником ідей демократів-різночинців став Євгеній Базаров. Йому у романі протипоставлене ліберальне дворянство, найбільш яскравим представником якого є Павло Петрович Кірсанов. Для того щоб відбити конфлікт переломного в житті Росії часу в усій […]...
32. Протистояння митця і філістера – основний конфлікт казки “Крихітка Цахес” Е. Г. А. Гофмана Якими б дивовижними не здавалися казки-новели Гофмана, вони нерозрив­но пов’язані з навколишньою дійсністю. Видатний німецький романтик розкриває у своїх творах ілюзорність і при­марність світу, у якому можна знайти порятунок від бездуховності, сірості та порожнечі лише за допомогою сили мистецтва. У казці-новелі “Крихітка Цахес на прізвисько Ціннобер” зображено лялько­ву державу, життя якої схоже на безглуздий маскарад, […]...
33. “Фауст” – драматичний твір. Переказ стисло “Фауст” – драматичний твір, але це не п’єса для театру, хоча окремі епізоди можуть бути поставлені на сцені. Це одночасно і трагедія, і колосальна філософська поема, яка відобразила пошуки цілої епохи німецької думки. Самому авторові важко було дати визначення основної ідеї “Фауста”, він не бачив можливості виразити весь його глибинний і багатозначний смисл однією думкою. […]...
34. Драматичний етюд “На полі крові” Драматичний етюд “На полі крові” Леся Українка написала 1909 року, в часи реакції. У буржуазних російській, польській, українській та інших літературах були спроби оспівати, реабілітувати зрадників революції, більше того, зробити їх знаменням часу, зразком для наслідування. Український націоналіст В. Винниченко виступає з повістями, героєм яких стає колишній революціонер, що розходиться з своїми спільниками по боротьбі […]...
35. Твір по оповіданню М. Хвильового “Солонський Яр” Сучасне йому Життя владно ввійшло в твори письменника. Правда, чиста і чесна правда промовляє щиро до читача. Письменник ніби виступає літописцем тогочасних подій. Так у оповіданні “Солонський Яр” автор спокійно й об’єктивно відтворює картину протистояння двох ворожих сил на селі. Він ніби йде по свіжих слідах трагічних подій, а його герої борються зі злом у […]...
36. Що таке драматичний твір? Визначальною своєрідністю драматичного твору є те, що майже весь текст становить мова персонажів. У діалогах дійові особи обмінюються думками, виражають своє ставлення до предмета розмови, свої настрої та почуття. Свій монолог персонаж може звертати до глядача, до себе самого. В одних монологах персонажі висловлюють свої потаємні мрії, прагнення (Невідомий про “нову комерцію”, Копач – про […]...
37. Трагічна доля Миколи Хвильового Могутня сила національного відродження 20-30-х років породила покоління патріотів з активною громадянською позицією, яке прийшло в українську літературу з палким бажанням змінити світ і піднести рідну культуру на світовий рівень. Серед найяскравіших літературних зірок – Микола Хвильовий, який став основоположником нової української літератури. Та як і багато інших прозаїків, Хвильовий прийшов у літературу закоханим у […]...
38. Мій улюблений драматичний твір Лесі Українки (“Кассандра”) І. Кассандра – нащадок Прометея, віща діва. (До образу віщої діви – Кассандри зверталося багато митців, але всі їхні твори, по суті, переказували легенду: Аполлон наділив Кассандру даром провидіння, але вона не дотримала свого слова і не покохала його за цей дар. За це Аполлон покарав Кассандру тим, що ніхто не вірив у її пророцтва.) […]...
39. У чому полягає морально-етичний пафос новели І. Франка “Сойчине крило?” Новела І. Франка належить до пізньої творчості письменника. До твору автор надає підзаголовок “Із записок відлюдька”, який дуже чітко характеризує характер твору. Проблематика цієї поеми порушує не просто проблему нещасного життя чи невдалої любові конкретних персонажів, вона зачіпає проблему взаємовідносин в суспільстві і людського життя взагалі. Головний герой Массіно після своєї невдалої спроби з’єднатися зі […]...
40. Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Політичне й естетичне кредо ліричного героя новели Михайла Коцюбинського “Іntermezzo” Коли читаєш новелу Михайла Коцюбинського “Іntermezzo”, весь час відчуваєш незрозуміле хвилювання і тривогу. Для мене це було незвичним і дивним до того часу, поки я не зрозумів: моє серце відгукується на щиру відвертість самого автора, який через показ душевного стану ліричного героя ділиться зі мною […]...